Постанова
Іменем України
07 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 212/531/2012
провадження № 61-4848св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач (відповідач) - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»
відповідач (позивач) - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий Банк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
особа, яка подала заяву - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18 листопада 2021 року у складі судді Короля О. П. та постанову Вінницького апеляційного суду від 06 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Матківської М. В., Міхасішина І. В., Сопруна В. В.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс», товариство) звернулось до суду із заявою про заміну стягувача ПАТ «Дельта Банк» за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Апеляційного суду Вінницької області від 03 липня 2012 року у справі
№ 212/531/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк», банк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 11 серпня 2008 року
№ 1638-002/фкв-08, на його правонаступника ТОВ «Діджи Фінанс» з тих підстав, що зазначеним рішенням задоволено позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк»
до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; стягнено із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість
за кредитним договором від 11 серпня 2008 року № 1638-002/фкв-08 в сумі 16 248,62 євро, що за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) еквівалентно 169 603,00 грн, з яких 6 064,20 євро, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 63 298,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 10 184,42 євро, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 106 305,00 грн, - прострочена заборгованість за процентами.
02 вересня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» і ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги № 2303/К/1, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором від 11 серпня 2008 року № 1638-002/фкв-08 від ПАТ «Дельта Банк» перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс». Відповідно до додатка 2 до договору про відступлення прав вимоги
від 02 вересня 2020 року № 2303/К/1 товариство набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 11 серпня 2008 року
№ 1638-002/фкв-08, на підставі чого товариство набуло право кредитора за цим кредитним договором та набуло статусу іпотекодержателя за договором іпотеки,
що забезпечує виконання основного зобов'язання за кредитним договором.
Попередній кредитор, ПАТ «Дельта Банк», не передав інформації ТОВ «Діджи Фінанс» щодо відкритих виконавчих проваджень, оригіналів виконавчих листів (їх дублікатів) та належним чином засвідчених копій судових рішень (ухвал) при укладанні договору про відступлення права вимоги від 02 вересня 2020 року № 2303/К/1.
Товариство на день подання заяви про заміну сторони у виконавчому листі, виданому на підставі рішення Апеляційного суду Вінницької області від 03 липня 2012 року у справі № 212/531/2012, не є стороною у справі, а тому не має законних підстав для звернення в органи державної виконавчої служби для отримання інформації щодо перебування відповідного виконавчого листа
на виконанні.
Рішення Апеляційного суду Вінницької області від 03 липня 2012 року у справі
№ 212/531/2012не виконане.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 листопада 2021 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду
від 06 квітня 2022 року, заяву ТОВ «Діджи Фінанс» задоволено.
Замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» за виконавчим листом, виданим
на підставі рішення Апеляційного суду Вінницької області від 03 липня 2012 року у справі № 212/531/2012 за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 11 серпня 2008 року № 1638-002/фкв-08, на його правонаступника ТОВ «Діджи Фінанс».
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку,
що можливою є заміна сторони виконавчого провадження поза межами відкритого виконавчого провадження, якщо суд не встановив обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення, оскільки у протилежному випадку правонаступник сторони виконавчого провадження - стягувача буде позбавлений такого права згідно з договором про відступлення права вимоги в порядку статті 512 ЦК України. Таким чином, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при його відсутності, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник буде позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження і вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Узагальнені доводи касаційної скарги
У червні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,
у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що суд першої інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_1
та його представника, яких не було належним чином повідомлено про дату, час
і місце судового засідання. Крім того, в матеріалах справи немає належних
та допустимих доказів переходу права вимоги за кредитним договором
від 11 серпня 2008 року № 1638-002/фкв-08, а також суду не надано доказів повідомлення боржника про відступлення права вимоги.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 212/521/2012, витребувано її з Вінницького міського суду Вінницької області.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Відповідно до договору від 02 вересня 2020 року № 2303/К/1 про відступлення прав вимоги, укладеного між ТОВ «Діджи Фінанс» і ПАТ «Дельта Банк», який
є повним правонаступником ТОВ «Український промисловий банк», із додатками 1 і 2 до цього договору, банк у зобов'язаннях за договором № 1638-002/фкв-08, укладеним 11 серпня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк»
і ОСОБА_1 , замінений на ТОВ «Діджи Фінанс» як нового кредитора,
у якого виникло право вимагати виконання зобов'язань, тобто зазначеним договором первісний кредитор передав право вимоги новому кредитору.
При укладанні договору відступлення прав вимоги від 02 вересня 2020 року № 2303/К/1, не передавалась інформація щодо відкритих виконавчих проваджень, оригінали виконавчих листів (їх дублікати) та належним чином засвідчені копії судових рішень (ухвал).
У період з дня укладення договору про відступлення прав вимоги № 2303/К/1,
а саме з 02 вересня 2020 року по теперішній час, боржник ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1638-002/фкв-08 не погасив,
і рішення Апеляційного суду Вінницької області від 03 липня 2012 року у справі № 212/531/2012 залишається невиконаним.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 13 червня 2022 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню
з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво
у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження
у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов'язків у матеріальних правовідносинах від особи
до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах,
з яких виник спір.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України,
є переходом процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи
у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Водночас відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.
Згідно з частинами першою, другою, п'ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону
її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор
у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували
на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов'язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги),
є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях
у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником, і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня
2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі
№ 910/2954/17.
У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити,
чи не сплив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого провадження.
У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження
№ 14-197цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила (пункти 127 - 130) визнала, що реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. Враховуючи завдання виконавчого провадження
як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача
у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати
ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення
з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом
з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися
з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні
і підстави для процесуального правонаступництва.
Суди попередніх інстанцій у цій справі не з'ясували, чи видавався виконавчий лист на виконання рішення Апеляційного суду Вінницької області від 03 липня 2010 року у справі № 212/531/2012, чи пред'являвся він до виконання та, у разі пред'явлення виконавчого листа до виконання, які були наслідки завершення виконавчого провадження (закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого листа без виконання).
З'ясування зазначених обставин має значення для правильного вирішення заяви про заміну стягувача у виконавчому листі чи у виконавчому провадженні.
Отже, враховуючи, що суд апеляційної інстанції у межах повноважень
та розгляду, передбачених статтею 367 ЦПК України, не встановив фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, порушив норми процесуального права, ухвалене ним судове рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі,
що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також
у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Зважаючи на наведене, Верховний Суд вважає за необхідне вийти за межі доводів касаційної скарги та врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) та від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).
Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права,
що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду апеляційний суд має врахувати зазначене, розглянути справу з додержанням вимог матеріального і процесуального права, з'ясувати, чи пред'являлися виконавчі листи у цій справі до виконання та, у разі пред'явлення виконавчих листів до виконання, які були подальші дії державного виконавця (закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого листа без виконання), і встановити, чи не сплив строк пред'явлення виконавчих документів до виконання.
Відповідно, якщо немає підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження чи для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, то немає і підстав для процесуального правонаступництва.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної
чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки за результатами касаційного перегляду постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд, то розподіл судових витрат Верховний Суд
не здійснює.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Вінницького апеляційного суду від 06 квітня 2022 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту
її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: С. Ю. Бурлаков
А. Ю. Зайцев
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов