Постанова
Іменем України
08 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 323/623/20
провадження № 61-18469св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: виконавчий комітет Оріхівської міської ради Запорізької області, Оріхівська районна державна адміністрація Запорізької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області, у складі судді Фісун Н. В., від 28 квітня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Бєлки В. Ю., Кухаря С. В., Онищенка Е. А.,
від 08 вересня 2021 року,
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Оріхівської міськради Запорізької області, Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що у 1990 році вона разом зі своєю матір'ю приїхала до України та з того часу до 2008 року проживала у будинку АДРЕСА_1 , який її матері не належав. Свого батька ОСОБА_2 вона жодного разу не бачила, будь-якої матеріальної допомоги він їм з матір'ю не надавав.
Заочним рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області у цивільній справі № 2-906/08 від 22 травня 2008 року ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав стосовно неповнолітньої ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її матір - ОСОБА_3 .
Із 29 січня 2008 року вона проживала в КЗ «Оріхівський обласний притулок для неповнолітніх», має статус дитини сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та після свого повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_3 , змушена була покинути вказаний комунальний заклад, не будучи забезпечена власним житлом.
Оскільки, ані батьки, ані КЗ «Оріхівський обласний притулок для неповнолітніх» та Оріхівська районна державна адміністрація Запорізької області (Служба у справах дітей) належним чином не виконали своїх обов'язків, вона не отримала паспорт громадянина України до свого повноліття та залишилася без можливості влаштуватися на роботу, отримати житло і жити як вільний громадянин України.
Постановою Оріхівського районного суду Запорізької області від 13 січня 2010 року у справі № 2а-1402/2009 зобов'язано сектор громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Оріхівського РВ ГУМВС в Запорізькій області видати паспорт громадянина України ОСОБА_1 .
В зв'язку із навчанням у Таврійському державному агротехнологічному університеті вона була зареєстрована у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 . Однак після закінчення навчання в університеті була змушена 26 травня 2015 року зареєструватися за іншою адресою: АДРЕСА_3 , де жодного дня не проживала.
Зазначала, що протягом багатьох років намагалася вирішити питання отримання належного їй житла, у зв'язку з чим зверталася як до органів місцевого самоврядування, так і до служби у справах дітей. Проте жодного позитивного результату це не дало.
У 2017 році у неї народився син. Не маючи власного житла, вона тимчасово проживала у знайомих, зверталася до управління праці та соціального захисту населення щодо надання їй та малолітній дитині тимчасового притулку для проживання, але притулок надавався лише на три місяці.
30 жовтня 2018 року звернулася з письмовою заявою до Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області з метою роз'яснення з наступних питань:
- чи була ОСОБА_1 зарахована на квартирний облік та соціальний квартирний облік як дитина, позбавлена батьківського піклування?
- з яких причин їй не було надано житлове приміщення для проживання після досягнення 18 років?
- який порядок забезпечення соціальним житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьків піклування?
Листом від 15 листопада 2018 року Служба у справах дітей Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області повідомила, що вона не має права на отримання впорядкованого соціального житла, і це питання не є компетенцією служби у справах дітей, натомість забезпечення соціальним житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, здійснюється органами місцевого самоврядування.
26 грудня 2018 року вона звернулась із письмовою заявою до Оріхівської міської ради Запорізької області для розгляду питання взяття її на соціальний квартирний облік, роз'яснення порядку її дій, також зазначення переліку документів, які необхідно надати для взяття на соціальний квартирний облік.
Листом виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області від 22 січня 2019 року № 03-10/І-230 їй повідомлено про те, що на квартирний облік у позачерговому порядку як дитини, що позбавлена батьківського піклування, можливо було здійснити до виповнення 23 років.
Листом виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області від 09 грудня 2019 року № 03-06/1835 повідомлено, що ОСОБА_1 на квартирному обліку у виконавчому комітеті Оріхівської міської ради як дитина-сирота та дитина, позбавлена батьківського піклування,
не перебуває, для прийняття на квартирний облік дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування при виконавчому комітеті Оріхівської міської ради, до досягнення такою дитиною повноліття до органів місцевого самоврядування можуть звернутися із заявою опікуни чи піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, адміністрація закладу, де проживала або навчалась дитина, або служба у справах дітей, де на первинному обліку перебувала дитина. ОСОБА_1 не була зарахована на квартирний облік та соціальний квартирний облік, як дитина, позбавлена батьківського піклування у виконавчому комітеті Оріхівської міської ради за відсутності звернень вищевказаних установ чи піклувальників. У зв'язку зі своїм віком (29 років) ОСОБА_1 втратила статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування.
Посилаючись на викладене та остаточно сформулювавши позовні вимоги, просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області (служба у справах дітей), що полягає у не поданні до виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області документів ОСОБА_1 , що необхідні для взяття її на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов як дитини, позбавленої батьківського піклування;
- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області, що полягає у не взятті на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов ОСОБА_1 як дитини, позбавленої батьківського піклування;
- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області, що полягає у не забезпеченні
ОСОБА_1 впорядкованим соціальним житлом як дитини, позбавленої батьківського піклування;
- зобов'язати виконавчий комітет Оріхівської міської ради Запорізької області прийняти рішення щодо забезпечення ОСОБА_1 впорядкованим соціальним житлом як дитини, позбавленої батьківського піклування, яке має відповідати санітарним і технічним вимогам.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 28 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області, що полягає у не взятті на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов ОСОБА_1 як дитини, позбавленої батьківського піклування. Визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області, що полягає у не забезпеченні ОСОБА_1 впорядкованим соціальним житлом як дитини, позбавленої батьківського піклування.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суду першої інстанції вважав доведеним факт протиправної бездіяльності виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області, що полягає в ігноруванні клопотання Служби у справах дітей Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області та не взятті на відповідний облік позивача і не забезпеченні її впорядкованим соціальним житлом як дитини, позбавленої батьківського піклування.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині зобов'язання виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області прийняти рішення щодо забезпечення позивачки впорядкованим соціальним житлом, суд виходив з того, що постановлення позивача на квартирний облік як дитини, позбавленої батьківського піклування по своїй суті не буде мати легітимної мети та не відповідатиме необхідному, своєчасному способу захисту порушених прав, після досягнення такою дитиною повноліття.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання протиправною бездіяльності Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області, суд виходив з необґрунтованості цих вимог.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Запорізького апеляційного суду від 08 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 28 квітня 2021 року змінено в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову.
Апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову в частині зобов'язання виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області прийняти рішення щодо забезпечення ОСОБА_1 впорядкованим соціальним житлом як дитини, позбавленої батьківського піклування, однак неправильно визначив підстави такої відмови.
Суд апеляційної інстанції звернув увагу, що позивач не заявляла вимог про зобов'язання взяти її на облік як дитину, позбавлену батьківського піклування, натомість просила зобов'язати виконавчий комітет прийняти рішення щодо забезпечення впорядкованим соціальним житлом.
Проте надання житлового приміщення позивачу раніше, ніж його отримають особи, що перебувають на квартирному обліку перед нею, суперечитиме черговості надання житла.
Апеляційний суд також погодився з висновком суду першої інстанції, що не підлягає задоволенню і позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області, оскільки як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи Служба у справах дітей Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області виконала покладений на неї обов'язок та звернулася з відповідним клопотанням до Оріхівської міської ради про взяття
ОСОБА_1 на квартирний облік дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, на отримання в позачерговому порядку впорядкованого соціального житла.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області прийняти рішення щодо забезпечення ОСОБА_1 впорядкованим соціальним житлом як дитини, позбавленої батьківського піклування, яке має відповідати санітарним і технічним вимогам, та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення цієї вимоги.
Оскільки в іншій частині судові рішення в касаційному порядку не оскаржуються, тому в силу вимог статті 400 ЦПК України справа в цій частині касаційним судом не переглядається.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
10 листопада 2021 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 28 квітня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 08 вересня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали із районного суду.
У грудні 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, посилаючись на необхідність відступу від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року
№ 522/9768/16-ц, у постановах Верховного Суду України від 02 жовтня
2013 року № 6-87цс13, від 04 червня 2014 року № 6-50цс14, від 03 червня 2015 року № 6-390цс15 та застосованих судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389
ЦПК України).
Вказує, що після досягнення повноліття мала бути забезпечена житлом у місячний строк відповідно до вимог статті 33 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», а тому вважає, що її черга на отримання житла наступила ще в 2008 році та з вини відповідачів давно сплила.
При цьому апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову, повинен був перевірити факт ненастання черги на забезпечення житлом.
Звертає увагу, що особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, після досягнення 23 років не втрачають право на отримання благоустроєного жилого приміщення або соціального житла до надбання їм благоустроєного жилого приміщення для постійного проживання або, за їхнім бажанням, - грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, за умови перебування у встановленому порядку на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або соціальному квартирному обліку на момент досягнення 23-річного віку.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У відзиві, поданому в грудні 2021 року, виконавчий комітет Оріхівської міської ради Запорізької області, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишити без змін.
Зазначає, що позивач звернулась до виконавчого комітету 19 грудня
2018 року із заявою щодо взяття на квартирний облік як дитини, позбавленої батьківського піклування, однак на вказаний облік вона могла бути зарахована до виповнення їй 23 років.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ..
Із 29 січня 2008 року до повноліття ОСОБА_1 перебувала на повному державному забезпеченні та проживала в КЗ «Оріхівський обласний притулок для неповнолітніх».
Заочним рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області
від 22 травня 2008 року в справі № 2-906/08 за позовом прокурора Оріхівського району Запорізької області, позбавлено батьківських прав ОСОБА_2 щодо неповнолітньої ОСОБА_1 , 1990 року народження.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .
Згідно витягу з обліково-статистичної картки дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, що виданий Оріхівською районною державною адміністрацією Запорізької області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , має статус дитини сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.
15 жовтня 2010 року Служба у справах дітей Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області звернулася з клопотанням до Оріхівської міської ради про взяття на квартирний облік дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування відповідно до списку, на отримання ними в позачерговому порядку впорядкованого соціального житла. До вказаного списку дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які потребують взяття на облік для отримання ними в позачерговому порядку соціального житла, було включено, у тому числі, ОСОБА_1 .
Згідно із довідкою № 93 від 22 серпня 2008 року виданою БТІ «Імпульс» за ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 об'єктів нерухомості
зареєстровано не було.
Позиція Верховного Суду
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої-другої, п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, у разі відсутності в таких дітей житла мають право зараховуватися на квартирний облік та соціальний квартирний облік за місцем їх походження або проживання до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за заявою опікуна чи піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування. Після завершення перебування у відповідних закладах, дитячих будинках сімейного типу, прийомних сім'ях або завершення строку піклування діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також особи з їх числа протягом місяця забезпечуються соціальним житлом до надання їм благоустроєного жилого приміщення для постійного проживання.
Згідно зі статтею 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень.
Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
Законодавством України окремим категоріям громадян, які перебувають у загальній черзі, може бути надано перевагу в строках одержання жилих приміщень у межах календарного року взяття на облік.
Перелік громадян, які мають право на першочергове та позачергове отримання житлових приміщень, визначений статтями 45, 46 ЖК України.
Згідно зі статтею 46 ЖК України поза чергою жиле приміщення надається, зокрема, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після завершення терміну перебування у сім'ї опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також особам з їх числа у разі відсутності житла або неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України
Також передбачено, що громадяни, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, включаються до окремого списку.
Порядок надання жилих приміщень громадянам, які перебувають на квартирному обліку, врегульовано Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджені постановою Ради Міністрів УРСР та Української республіканської ради професіональних союзів від 11 грудня 1984 року № 470 (далі - Правила № 470).
Відповідно до підпункту 1 пункту 39 Правил № 470, жилі приміщення надаються в порядку загальної черги, за винятком осіб, маючих право першочергового отримання цих приміщень.
Підпунктом 3 пункту 38 Правил № 470 встановлено, що черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття осіб, які потребують поліпшення житлових умов, на облік (включенням до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
У розглядуваній справі судами встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус дитини сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.
На час вирішення справи судами ОСОБА_1 не була включена до списку громадян, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень.
Судом першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області, що полягає у не взятті ОСОБА_1 на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, як дитини, позбавленої батьківського піклування, та відмовлено у задоволенні позову в частині зобов'язання виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області прийняти рішення щодо забезпечення позивача впорядкованим соціальним житлом.
Апеляційний суд, змінивши мотиви відмови у задоволення вказаної вимоги в рішенні суду першої інстанції, правильно врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладені у постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року № 522/9768/16-ц, у постановах Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 року № 6-87цс13, від 04 червня 2014 року № 6-50цс14, від 03 червня 2015 року № 6-390цс15, та обґрунтовано вказав, що надання житла позивачу раніше, ніж його отримають особи, що перебувають на квартирному обліку перед нею у позачерговій черзі, суперечитиме нормам законодавства України щодо черговості надання житла.
Враховані апеляційним судом висновки Верховного Суду/Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах свідчать про сталу судову практику у вирішенні подібних спорів та підстав для відступу від цих висновків колегія суддів не вбачає.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки суди попередніх інстанцій, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для її вирішення, ухвалили судові рішення із правильним застосуванням норм матеріального права та без порушення норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції, з врахуванням змін внесених за результатами апеляційного перегляду, та постанови апеляційного суду- без змін.
Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411
ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 28 квітня
2021 року, з врахуванням змін, внесених за результатами апеляційного перегляду, та постанову Запорізького апеляційного суду від 08 вересня
2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта