Постанова
Іменем України
31 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 182/3440/20
провадження № 61-738св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко-Тьюб»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб» (далі - ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб») про визнання незаконним та скасування наказу.
Позовна заява мотивована тим, що він з 2007 року працює у відповідача на різних посадах, останнім часом на посаді стропальника цеху № 7.
05 травня 2020 року він виконував свою роботу стропальника з 07.00 год. до приблизно 09.55 год.
З 10.00 год. він за вказівкою майстра ОСОБА_2 кріпив до підйомного крану та підготував до завантаження на стіл вже готові та кимось ув'язані пакунки відбракованих труб.
Приблизно о 10.30 год., закінчивши завантаження труб на стіл № 2, він за вказівкою майстра та у його присутності розпочав розкладати труби. Під час виконання зазначеної роботи пакунок труб розпався, проволока, якою були зв'язані труби, гойднулася зверху донизу таким чином, що збила з нього захисні окуляри, а повертаючись за інерцією вверх, - травмувала йому праве око.
В результаті отриманої травми він перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Дніпровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня», переніс операцію на оці.
Наказом № 453 від 10 червня 2020 року «Про результати розслідування нещасного випадку, що стався зі стропальником дільниці обробки труб трубопрокатного цеху ТОВ «Інтерпайп Ніко-Тьюб» ОСОБА_1 » до нього було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Вважав, вказаний наказ в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
ОСОБА_1 вказував, що всупереч положень статей 147, 148 КЗпП України наказ було винесено 10 червня 2020 року, тобто під час перебування його на лікарняному.
Зазначав, що розслідування нещасного випадку проводилося заангажовано, односторонньо, необ'єктивно та упереджено, що потягло за собою подачу скарги до Головного управління Держпраці України у Дніпропетровській області в силу пункту 58 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337.
Вказував, що до вирішення зазначеної скарги та проведення спеціального розслідування нещасного випадку, як це передбачено вказаним Порядком, встановлення щодо нього вини та накладення дисциплінарного стягнення є передчасним.
При накладенні дисциплінарного стягнення не враховано та не визначено обсяг його вини, не установлено обсяг заподіяної ним шкоди, не взято до уваги, що тринадцять років поспіль він працював чесно і сумлінно, без будь-яких дисциплінарних стягнень.
При цьому в оскаржуваному наказі не передбачено його ознайомлення з наказом. Про існування наказу йому стало відомо випадково від сторонніх осіб 15 червня 2020 року.
Враховуючи наведене просив суд визнати незаконним та скасувати наказ № 453 від 10 червня 2020 року в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення за порушення норм охорони праці, що стало причиною його травмування.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2021 року у складі судді Рибакової В. В. позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ від 10 червня 2020 року № 453 «Про результати розслідування нещасного випадку, що стався зі стропальником дільниці обробки труб трубопрокатного цеху ТОВ «Інтерпайп Ніко-Тьюб» ОСОБА_1 » в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення за порушення норм охорони праці, що стало причиною травмування ОСОБА_1 , у вигляді догани та невиплати виробничої премії за червень 2020 року.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що в період оголошення наказу про застосування дисциплінарного стягнення позивач перебував на лікарняному, при цьому, відповідачем не надано доказів того, що у ОСОБА_1 відбирались письмові пояснення, що свідчить про порушення відповідачем трудового законодавства.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Інтерпайп Ніко-Тьюб» задоволено.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
Скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що ТОВ «Інтерпайп Ніко-Тьюб» при прийняття оскаржуваного наказу було дотримано всі норми та вимоги діючого трудового законодавства України, підстави для його скасування відсутні.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У січні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 серпня 2022 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що відповідно до положень частини другої статті 40, частини першої статті 148 КЗпП України не допускається застосування будь-якого дисциплінарного стягнення під час тимчасової непрацездатності працівника. Заявник вказує, що станом на 10 червня 2020 року він знаходився на лікарняному.
При цьому під час накладення дисциплінарного стягнення не враховано та не визначено обсяг його вини, не установлено заподіяний ним обсяг шкоди, не взято до уваги, що він 13 років поспіль працював чесно та сумлінно, без будь-яких дисциплінарних стягнень.
Крім того, з пункту 8 оскаржуваного наказу слідує, що з ним повинен був бути ознайомлений під розпис у триденний строк лише майстер ОСОБА_2 , проте його ознайомлення з наказом під розписку не передбачено. Також вказує, що копію вказаного наказу він не отримував, а про його існування дізнався випадково від сторонніх людей.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 від ТОВ «Інтерпайп Ніко-Тьюб», у якому вказано, що судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З копії трудової книжки, заведеної 25 липня 1980 року на ім'я ОСОБА_1 , (а. с. 62-69) вбачається наступне:
30 жовтня 2007 року позивача прийнято до закритого акціонерного товариства «Інтерпайп Нікопольська трубна компанія» «ІНТЕРПАЙП НТК» до трубопрокатного цеху 2 учнем стропальника (наказ № 598 від 30 жовтня 2007 року).
07 грудня 2007 року його переведено до трубопрокатного цеху 2 стропальником 4 розряду (наказ № 716 від 07 грудня 2007 року).
25 грудня 2007 року на підставі рішення позачергових зборів акціонерів (протокол № 811 від 25 грудня 2007 року) і внесення відповідних змін до статуту товариства від 25 грудня 2007 року та в результаті реорганізації ЗАТ «Інтерпайп Нікопольська трубна компанія» шляхом злиття з ЗАТ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» створено ТОВ «Інтерпайп Ніко-Тьюб», в якому дія трудового договору з працівником продовжується.
03 серпня 2009 року його переведено до трубопрокатного цеху стропальником 3 розряду (наказ № 483 від 03 серпня 2009 року).
05 червня 2018 року його переведено до трубопрокатного цеху стропальником 4 розряду (наказ № 395 від 05 червня 2018 року).
Вказане також підтверджується відповідними наказами (а. с. 35, 36, 37).
За період роботи позивача в ТОВ «Інтерпайп Ніко-Тьюб» його було премійовано 13 жовтня 2008 року, 10 квітня 2017 року, 29 листопада 2018 року (а. с. 67, 68).
10 червня 2020 року відповідачем винесено наказ № 453 «Про результати розслідування нещасного випадку, що стався зі стропальником дільниці обробки труб трубопрокатного цеху ТОВ «Інтерпайп Ніко-Тьюб» ОСОБА_1 » (а. с. 47-50).
Вказаним наказом встановлено, що 05 травня 2020 року о 10.45 год. зі стропальником ОСОБА_1 на дільниці обробки труб трубопрокатного цеху стався нещасний випадок. В результаті чого ОСОБА_1 було встановлено діагноз проникаюче корнеоскленарне поранення з випадінням райдужної оболонки, іридодіаліз, травматична катаракта, гіфема, гемофтальм, травматичне відшарування сітківки. ОСОБА_1 стропальник 4-го розряду трубопрокатного цеху ТОВ «Інтерпайп Ніко-Тьюб» порушив п.п. 3.21, 3.53 Інструкції з охорони праці БТІ 99-12 «Для стропальників», затвердженої наказом генерального директора «Інтерпайп Ніко Тьюб» від 11 січня 2019 року № 45.
Пунктом 6 вказаного наказу за порушення вимог охорони праці, що послужило причиною травмування, ОСОБА_1 оголошено догану, виробничу премію за червень 2020 року не виплачувати.
04 червня 2020 року представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 було подано скаргу до головного управління Держпраці Дніпропетровської області з вимогою скасування актів, складених за наслідком проведеного розслідування та призначення спеціального розслідування нещасного випадку у відповідності до п.п. 10, 14, 15 Порядку, що стався з ОСОБА_1 05 травня 2020 року у ТОВ «Інтерпайп Ніко-Тьюб», утворивши для цього спеціальну комісію (а. с. 9-12, 13).
Згідно листка непрацездатності ОСОБА_1 з 19 травня 2020 року по 19 червня 2020 року включно перебував на лікарняному.
З табелів виходу на роботу за травень, червень 2020 року вбачається, що позивач у період з 05 травня 2020 року по 30 червня 2020 року перебував на лікарняному.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівник зобов'язаний працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Статтею 147 КЗпП України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.
Згідно частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника вiд роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Верховний Суд зазначає, що порушення трудової дисципліни - це невиконання чи неналежне виконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Трудові обов'язки працівника визначаються у посадовій (робочій) інструкції. КЗпП України не містить переліку випадків, в яких може застосовуватися догана чи звільнення. Притягнення до дисциплінарної відповідальності і накладення стягнення - це право роботодавця, а не його обов'язок. При визначенні виду стягнення враховуються попередня робота працівника, його ставлення до праці. До застосування дисциплінарного стягнення власник повинен зажадати від працівника письмові пояснення. Якщо працівник відмовився від цього, власник повинен скласти акт про відмову від дачі пояснень і провести дисциплінарне розслідування порушення трудової дисципліни. Власник підприємства зобов'язаний, застосовуючи певний вид дисциплінарного стягнення, видати наказ (розпорядження), в якому в обов'язковому порядку зазначити мотиви застосування стягнення.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.
Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов'язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.
Судами встановлено, що 05 травня 2020 року о 10.45 год. зі стропальником ОСОБА_1 на дільниці обробки труб трубопрокатного цеху стався нещасний випадок, в результаті якого позивач був травмований.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 82 ЦПК України).
Під час розгляду справи № 160/7165/20 за позовом ОСОБА_1 до головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб», про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, встановлено наступні обставини.
Відповідно до наказу генерального директора ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» від 06 травня 2020 року № 366 утворено комісію у складі голови начальника відділу охорони праці ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» ОСОБА_6, завідувача сектору - страхового експерта з охорони праці Нікопольського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області, начальника трубопрокатного цеху ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» ОСОБА_4 , голови цехового комітету профспілки трубопрокатного цеху ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» ОСОБА_7, за участю представника потерпілого ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та дружини потерпілого - ОСОБА_5 , яка у період з 06 травня 2020 року по 03 червня 2020 року провела розслідування нещасного випадку, що стався на території ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» в м. Марганець, з ОСОБА_1 .
За результатами проведення розслідування нещасного випадку комісією складено акт розслідування нещасного випадку, що стався 05 травня 2020 року о 10 год. 45 хв. на ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб», від 03 червня 2020 року № 3 за формою № Н-1/П.
У висновку в акті зазначено, що комісія, розглянувши матеріали розслідування, з'ясувавши обставини та причини настання нещасного випадку, встановила, що нещасний випадок зі стропальником 4-го розряду трубопрокатного цеху ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» ОСОБА_1 стався під час виконання трудових обов'язків за режимом роботи підприємства. Враховуючи підпункти 1, 2 п. 52 Порядку № 337 комісія вважає нещасний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом, складається акт форми Н-1/П, нещасний випадок береться на облік підприємством. Особи, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці або органу, який проводить досудове розслідування: 1. ОСОБА_1 стропальник 4-го розряду трубопрокатного цеху ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» порушив п.п. 3.21, 5.53 Інструкції з охорони праці БПІ 99-12 «Для стропальників», затвердженої наказом генерального директора ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» від 11 січня 2019 року № 45, а саме: «п. 3,21. при завантаженні стелажів 1 устаткування необхідно зняти ув'язувальний дріт з підвішеного пакета, покласти пакет, не допускаючи розкочування труб, для чого упори-дозатори стелажів повинні бути піднятими; п. 3.53. стропальник перед опусканням вантажу зобов'язаний: знімати стропи з вантажу або гака лише після того, як вантаж буде надійно установлений, а при необхідності і закріплений». 2. ОСОБА_2 змінний майстер дільниці обробки труб трубопрокатного цеху ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» порушив п.2.8. посадової інструкції ПІ-ТПЦ СПО 105-2017 змінного майстра дільниці обробки труб служби по прокату та обробці трубопрокатного цеху ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб», затвердженої директором з персоналу 25 вересня 2017 року, а саме: «п.2.8. Дотримується особисто та забезпечує дотримання підлеглими правил внутрішнього трудового розкладу, норм, правил та інструкцій з охорони праці».
Отже, з наведеного вбачається, що після проведення розслідування нещасного випадку, що стався із позивачем, було встановлено вину самого постраждалого ОСОБА_1 , який порушив п.п. 3.21, 3.53 Інструкції з охорони праці БТІ 99-12 «Для стропальників», затвердженої наказом генерального директора «Інтерпайп Ніко Тьюб» від 11 січня 2019 року № 45, у зв'язку з чим 10 червня 2020 року відповідачем винесено наказ № 453 «Про результати розслідування нещасного випадку, що стався зі стропальником дільниці обробки труб трубопрокатного цеху ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» ОСОБА_1 », де у пункті 6 за порушення вимог охорони праці, що послужило причиною травмування, ОСОБА_1 оголошено догану та позбавлено виробничої премії за червень 2020 року.
При цьому суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду, яким позовні вимоги задоволено у зв'язку із тим, що відповідачем не надано доказів отримання від ОСОБА_1 письмових пояснень, тобто порушено вимоги трудового законодавства, обґрунтовано вказав, що наведені висновки не відповідають матеріалам справи.
Так, ухвалою від 22 червня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та відкрито провадження у справі.
Також ухвалою від 22 червня 2020 року місцевий суд відповідно до частини сьомої статті 81 ЦПК України витребував у відповідача належним чином завірені копії наступних документів: наказ про прийняття на роботу ОСОБА_1 ; посадову інструкцію ОСОБА_1 ; табель робочого часу за травень 2020 року, червень 2020 року; належним чином завірену копію наказу ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» № 453 від 10 червня 2020 року.
Вказані документи на вимогу суду було надано відповідачем, що підтверджується матеріалами справи. Інших документів суд першої інстанції не витребовував.
При цьому у відзиві на позову заяву відповідачем вказано, що перед застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани роботодавець отримав від позивача пояснення.
Суд апеляційної інстанції, враховуючи положення частини восьмої статті 83 ЦПК України, правомірно врахував додані відповідачем пояснення ОСОБА_1 до апеляційної скарги, оскільки такі не були досліджені місцевим судом у зв'язку із тим, що суд таких документів не витребовував.
З наведеного вбачається, що відповідачем було дотримано вимоги трудового законодавства під час накладення дисциплінарного стягнення на позивача.
Доводи касаційної скарги про те, що на час винесення догани він перебував на лікарняному, а відповідно до положень частини другої статті 40, частини першої статті 148 КЗпП України не допускається застосування будь-якого дисциплінарного стягнення під час тимчасової непрацездатності працівника, не можуть бути прийняті судом, оскільки положеннями статті 40 КЗпП України закріплені гарантії захисту працівника від незаконного звільнення в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці, що є спеціальними вимогами законодавства, які мають бути реалізовані роботодавцем для дотримання трудового законодавства. Разом із тим, відповідної заборони щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності у формі догани КЗпП України не визначає. Статтею 148 КзпП України визначені строки притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, які можуть перериватися на період звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Таким чином, законодавством не передбачено заборони застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення під час перебування його на лікарняному.
Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що його не було ознайомлено з наказом від 10 червня 2020 року № 453 також відхиляються колегією суддів.
Як вказувалось вище, стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (частина четверта статті 149 КЗпП України).
Разом із тим, враховуючи, що з табелів виходу на роботу за травень, червень 2020 року вбачається, що позивач у період з 05 травня 2020 року по 30 червня 2020 року перебував на лікарняному, тобто на час винесення наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та зверненням останнього до суду із вказаним позовом, відсутні підстави вважати, що відповідачем було порушено вимоги трудового законодавства щодо ознайомлення ОСОБА_1 із наказом про оголошення догани.
При цьому судом враховано, що до позовної заяви ОСОБА_1 було додано копію наказу від 10 червня 2020 року № 453.
Таким чином, скасовуючи рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович