12 вересня 2022 року
справа №380/8292/22
провадження № П/380/8350/22
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «ВЕРСУС-ФІНАНС» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування наказу,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «ВЕРСУС-ФІНАНС» (79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького С., 1; код ЄДРПОУ 33614922) до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платинами податків (79028, м. Львів. вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 44045187) з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати Наказ від 15.09.2021 за №113 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» (код ЄДРПОУ 33614922) Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
В обґрунтування позовних вимог, зазначив, що на підставі наказу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №113 від 15.09.2021, у період з 21.10.2021 тривалістю 30 робочих днів заплановано провести документальну планову виїзну перевірку ПП «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» з метою дотримання податкового, валютного та іншого законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». На переконання позивача, відповідач протиправно включив позивача до плану-графіку проведення планових перевірок під час карантинних обмежень, оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» суперечить нормам пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, відповідно слід застосовувати саме положення Закону (ПК України),а не підзаконного акта. Враховуючи зазначене, прийняття оскаржуваного наказу, за наявності чинної норми пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, у період дії карантину суперечить вимогам податкового законодавства, відтак, не відповідає критеріям правомірності, встановлених ст. 2 КАС України, що є підставою для визнання такої протиправною та скасування.
Ухвалою суду від 13.06.2022 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків.
На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки, 22.06.2022 за вх. №42829 подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, разом з якою подано клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 28.06.2022 заяву про поновлення строку звернення до суду задоволено, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав, 18.07.2022 за вх. №47613 подав до суду відзив на позовну заяву. Відповідач зазначає, що Постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок не оскаржена у судовому порядку та не скасована. Зазначена постанова набрала чинності та підлягає виконанню відповідно до вимог ст. 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України». Також відповідач зауважує, що Верховний Суд у Постанові від 09.11.2018 у справі № 263/15749/16-а зазначив: змістовні колізії - це колізії, що виникають внаслідок часткового збігу обсягів регулювання правовідносин різними нормами права, обумовлені специфікою суспільних відносин та пов'язані з поділом норм права на загальні, спеціальні та виняткові. Крім того, у випадку наявності колізії між спеціальним законом та загальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону.
Зазначив, що оскаржуваний наказ №113 від 15.09.2021 не був реалізований у зв'язку із відсутністю за місцем знаходженням платника податків, про що у свою чергу в результаті працівниками Західного МУ ДПС по роботі з ВПП було складено АКТ №123/33-00-08-00-08 від 21.10.2021 про неможливість проведення документальної планової виїзної перевірки позивача у зв'язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням. 18.11.2021 за № 2914/7/33-00-08-00-13 та за № 1029/5/33-00-08-0011 були скеровані запити до Головного управління ДФС у Львівській області та Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо встановлення місцезнаходження платника податків.
Відповідач підсумовує, що контролюючий орган дотримав відповідну процедуру, передбачену чинним законодавством, натомість доводи позивача, викладені у позовній заяві, не заслуговують на увагу.
18.08.2022 за вх. №53830 від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
06.09.2022 за вх..№57394 надійшли додаткові пояснення позивача. Наголошує, що до спірних правовідносин слід застосовувати положення Податкового кодексу України, як нормативно правового акта вищої юридичної сили, а не Постанови Кабінету Міністрів №89.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ПП «ВЕРСУС-ФІНАНС» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань
Видами економічної діяльності є: Основний - 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; Інші:46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 41.10 Організація будівництва будівель; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами.
15.09.2021 Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України та згідно із затвердженим ДПС України планом-графіком проведення документальних перевірок платників податків на 2021 рік, винесено наказ № 113 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» (код ЄДРПОУ 33614922)». Пунктом 1 даного наказу передбачено проведення документальної виїзної перевірки ПП «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» з 21 жовтня 2021 року тривалістю 30 робочих днів.
16.11. 2021 ПП «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» (код ЄДРПОУ 30841082) змінило найменування на ПП «ВЕРСУС-ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 33614922), а також змінило місцезнаходження юридичної особи на наступне: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1.
21.10.2021 Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків складено акт № 123/33-00-08-00-08 про неможливість проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» у зв'язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням.
18.11.2021 Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків направлено запит на встановлення місцезнаходження платника №2914/7/33-00-08-00-13 від 23.10.2021 до Головного управління ДФС у Львівській області.
Також, 18.11.2021 Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків направлено запит на встановлення місцезнаходження платника №1029/5/33-00-08-00-13 від 15.11.2021 в Головне управління Національної поліції у Львівській області.
Вважаючи наказ від 15.09.2021 №113 протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі також ПК України).
Як визначено п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За приписами п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Відповідно до ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов'язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.
Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.
Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).
Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу.
Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам податку з доходів фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.
Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
У разі планування перевірок одного й того самого платника податків контролюючими органами та органами державного фінансового контролю у звітному періоді такі перевірки проводяться зазначеними органами одночасно. Порядок координації проведення таких перевірок та залучення до перевірок інших органів, передбачених законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції на момент винесення оскаржуваних наказів) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.
На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пов'язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Стаття 9 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачає, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Дію карантину введено постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», продовжено дію карантину з 19 грудня 2020 року до 28 лютого 2021 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 104 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» продовжено дію карантину до 30 квітня 2021 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2021 року № 405 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» продовжено дію карантину до 30 червня 2021 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 № 611 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» продовжено дію карантину до 31 серпня 2021 року.
11 серпня 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято рішення про продовження адаптивного карантину, а також продовження режиму надзвичайної ситуації до 01 жовтня 2021 року; 20 вересня 2021 року прийнято рішення про продовження адаптивного карантину та режиму надзвичайної ситуації до 31 грудня 2021 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2021 р. № 1336 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236» продовжено дію карантину до 31 березня 2022 року.
Таким чином, Кабінетом Міністрів України на момент прийняття спірних наказів не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.
Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03.02.2021 № 89 відповідно до пункту 4 розділу II Прикінцеві положення Закону України від 17 вересня 2020 року № 909-IX Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України» на 2020 рік було вирішено скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб'єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. № 568-IX); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.
Водночас пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України (в редакції на момент винесення спірних наказів) імперативно закріплений мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок була чинною, її дія не зупинялась.
У позовній заяві позивач зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України «Про скорочення строку дії обмежень в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» № 89 від 03.02.2021 фактично змінює положення Податкового кодексу України, що є неприпустимим з огляду на те, що відповідно до п.2.1 ст.2 Податкового кодексу України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.
Оцінюючи такі доводи позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Аналогічні положення стосовно основних завдань Кабінету Міністрів України містить ч.1 ст.2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», де зазначено, що до основних завдань Кабінету Міністрів України належать, зокрема, забезпечення проведення бюджетної, фінансової, цінової, інвестиційної, у тому числі амортизаційної, податкової, структурно-галузевої політики, політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, охорони здоров'я, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; організація і забезпечення провадження зовнішньоекономічної діяльності, митної справи; спрямування та координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади, здійснення контролю за їх діяльністю.
Згідно із п.1 ч.1 ст.20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України у сфері економіки, фінансів, трудових відносин, зайнятості населення, трудової міграції, оплати та охорони праці, зокрема: забезпечує проведення державної економічної політики, здійснює прогнозування та державне регулювання національної економіки; забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку; забезпечує проведення державної фінансової та податкової політики, сприяє стабільності грошової одиниці України; розробляє та схвалює Бюджетну декларацію, розробляє проекти законів про Державний бюджет України та про внесення змін до Державного бюджету України, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання; приймає рішення про використання коштів резервного фонду Державного бюджету України; організовує та забезпечує здійснення митної справи.
Частиною 1 ст.49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» визначено, що Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження, які є підзаконними нормативно-правовими актами.
Приписи підзаконного нормативно-правового акта не можуть розширювати коло правовідносин, на які поширюється відповідний Закон.
Згідно із абз.3 пп.3.2 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 28.10.2009 № 28-рп/2009 Кабінет Міністрів України, керуючись у своїй діяльності законами при врегулюванні у своїх актах відповідних питань, не може змінювати, доповнювати чи розширювати зміст цих законів.
Відповідно до п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.
Пунктом 7.3. ст.7 Податкового кодексу України визначено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Тобто, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Відповідно за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексі України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.
Беручи до уваги той факт, що пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України є нормою вищої юридичної сили, ніж постанова Кабінету Міністрів України № 89 від 03 лютого 2021 року, за загальним правилом вирішення колізій, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу або положення відповідного міжнародного договору України, а тому у цьому випадку, підлягають застосуванню саме норми Податкового кодексу України.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22.02.2022 у справі № 420/12859/21 (провадження № К/990/1304/22).
Згідно із ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Вказана норма виключає можливість врахування судом першої інстанції висновків судів першої та апеляційної інстанції, на які покликається відповідач у додаткових поясненнях.
Отже, доводи відповідача про те, що постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок не оскаржена у судовому порядку та не скасована, набрала чинності та підлягає виконанню відповідно до вимог ст.52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», а, відтак підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд уважає хибними.
За таких обставин суд доходить висновку, що за наявності чинної норми пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України призначення відповідачем документальної планової виїзної перевірки оскаржуваним наказом від 15.09.2021 № 113 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» (код ЄДРПОУ 33614922)» з 21 жовтня 2021 року тривалістю 30 робочих днів у період дії карантину суперечить вимогам податкового законодавства, а тому є неправомірним, з огляду на що такий наказ належить визнати протиправним та скасувати.
Згідно з положеннями ч. 1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Нормами ч.1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та наявні в матеріалах справи докази, надані позивачем в обґрунтування заявлених вимог, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову та скасування наказу від 15.09.2021 № 113 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» (код ЄДРПОУ 33614922)».
Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини, суд вважає позовні вимоги Позивача обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов приватного підприємства «ВЕРСУС-ФІНАНС» (79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького С., 1; код ЄДРПОУ 33614922) до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платинами податків (79028, м. Львів. вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 44045187) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 15 вересня 2021 року № 113 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» (код ЄДРПОУ 33614922)».
Стягнути за рахунок бюджетних Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платинами податків на користь приватного підприємства «ВЕРСУС-ФІНАНС» 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 копійок сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Сподарик Н.І.