09 вересня 2022 року
справа № 380/6163/22
провадження № П/380/6200/22
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області про визнання протиправними та скасування актів, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати Акт Форми Н-5* від 10.03.2021 розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 13 липня 2000 року о 19 год. 00 хв. та Акт № 24 Форми НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру від 10.03.2021, що затверджені Головою ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області, якими нещасний випадок, що стався 13.07.2000 з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано таким, що стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків;
- зобов'язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області повторно здійснити розслідування нещасного випадку, який стався 13.07.2000 близько 19 год. 00 хв. з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території автобусного вокзалу по АДРЕСА_1 відповідно до вимог "Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346 та за результатами розслідування скласти акти за формою Н-5 та Н-1.
Ухвалою від 13.04.2022 суддя прийняла позовну заяву та відкрила загальне позовне провадження в адміністративній справі.
Ухвалою від 22.04.2022 суддя задовольнила клопотання позивача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 22.06.2022 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у період з 01.09.1996 по 29.09.2011 проходив службу в органах внутрішніх справ України, зокрема в Червоноградському МВ ГУ МВС України у Львівській області. Під час проходження служби в Червоноградському МВ ГУ МВС України у Львівській області позивач отримав травму під час припинення адміністративного правопорушення.
10.03.2021 комісія склала акт форми Н-5 розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався з позивачем 13.07.2000 та акт № 24 про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ. Комісія, на підставі встановлених обставин, дійшла висновку, що нещасний випадок із ОСОБА_1 стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
У ході повторного розслідування нещасного випадку, комісією з розслідування, а точніше одним із членів комісії було повторно опитано позивача, як потерпілого, встановлено точний час події, а також проведено огляд місця події. Проте, повторного опитування свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не проводено, через непопередження заздалегідь таких про час та дату прибуття члена комісії в м.Червоноград для повторного їх опитування, у зв'язку з чим свідки знаходились у своїх справах поза межами м.Червонограда. Однак, у присутності позивача член комісії провів телефонні розмови зі свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які телефоном підтвердили всі обставини отримання позивачем травми, що мала місце у липні 2000 року та підтримали пояснення надані ними під час проведення попереднього розслідування. Разом з тим, у наданих копіях матеріалів службового розслідування, а також у оскаржуваних Актах Н-5* та НТ* відсутні дані, які би вказували на те, що комісією з розслідування проаналізовано медичну документацію щодо обставин травми отриманої позивачем, також відсутні дані щодо проведення аналізу ліквідаційного акта № 8201 від 06.11.2015 Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області, яким було знищено всю нетаємну документацію підрозділу, на предмет того, чи є в його описі відомості про документи, які стосуються реєстрації в Червоноградському МВ УМВС України повідомлення про скоєння 13.07.2000 року на території автобусного вокзалу по АДРЕСА_1 адміністративного правопорушення, а також реєстрації повідомлення ОСОБА_1 про отримання ним у цей день тілесного ушкодження, відсутні також дані про вчинення дій на встановлення інших свідків та очевидців події. Отже, повторне розслідування нещасного випадку проведено поверхнево, не у повному обсязі, не об'єктивно.
Представник відповідача, подав відзив на позовну заяву від 19.05.2022 (вх. № 35128), у якому зазначає, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 по справі № 1.380.2019.006981 акти від 29.12.2018 форми Н-5* та НТ*, складених за результатам і розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 - скасовано. Наказом голови Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області від 04.02.2021 № 3375 створено комісію із проведення повторного розслідування вказаного нещасного випадку, за результатами роботи якої складено акт від 10.03.2021 форми Н-5* розслідування нещасного випадку (у тому числі - поранення) та акт від 10.03.2021 форми НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру.
При цьому, Ліквідаційна комісія ГУ МВС України у Львівській області вказує, що у зв'язку з неповідомленням позивачем в липні 2000 року свого керівництва про можливу надзвичайну подію, яка могла статися 13.07.2000, непроведенням відповідного службового розслідування у свою чергу позбавляє можливості зараз встановити всі важливі обставини отримання травм.
Повторним службовим розслідуванням досліджувалися обставини, які трапилися майже 21 рік тому. Навіть незважаючи на такий тривалий період, Ліквідаційна комісія ГУ МВС України у Непівській області вважає, що повторне службове розслідування щодо з'ясування обставин подій 21-річної давності відносно ОСОБА_1 проведено з максимально можливим дотриманням усіх необхідних і обов'язкових вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346. За результатами проведеного розслідування, перевіривши та з'ясувавши обставини нещасного випадку, оцінивши усі зібрані матеріали, пояснення свідків даної події, комісія дійшла висновку, що нещасний випадок з ОСОБА_1 стався в період проходження служби і непов'язаний з виконанням службових обов'язків, оскільки встановити будь-які фактичні та об'єктивні документально підтверджені дані щодо обставин, крім наведених позивачем, а також рекомендованих ним очевидцями, яких можна вважати зацікавленими особами, не вдалось. Таким чином, комісія з повторного службового розслідування визнала, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про що складені відповідні акти Н-5 ні НТ*, які, на думку відповідача, є правомірними.
Позивач подав відповідь на відзив від 26.05.2022 № 36911, у якій вказує, що виключно на керівника установи було покладено обов'язок організації та проведення службового розслідування за фактом травмування працівника. Працівник не може нести відповідальності за дії керівника, так само позивач не може нести відповідальності через те, що керівник не організував та не провів службового розслідування. Відповідач рішення суду у повній мірі не виконав, зокрема не проаналізував медичну документацію щодо обставин травми отриманої позивачем, також відсутні дані щодо проведення аналізу ліквідаційного акта № 8201 від 06.11.2015 Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області, яким було знищено всю нетаємну документацію підрозділу, на предмет того, чи є в його описі відомості про документи, які стосуються реєстрації в Червоноградському МВ УМВС України повідомлення про скоєння 13.07.2000 на території автобусного вокзалу по АДРЕСА_1 адміністративного правопорушення, а також реєстрації повідомлення ОСОБА_1 про отримання ним у цей день тілесного ушкодження, відсутні також дані про вчинення дій на встановлення інших свідків та очевидців події. Зазначене вказує на те, що повторне розслідування нещасного випадку проведено поверхово, не у повному обсязі, не об'єктивно, відповідно висновки суду апеляційної інстанції при проведенні такого не враховано.
У судовому засіданні 17.08.2022 суд заслухав вступну промову позивача, представника відповідача, дослідив письмові докази та перейшов до письмового провадження.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 07.12.2017 звернувся до голови ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області із заявою про проведення службового розслідування.
Листом від 29.12.2017 № Л-35/18-2017 «Про розгляд заяв» відповідач повідомив позивача про те, що на момент отримання травм, а саме 13.07.2000, "Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України", затверджений наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346 не діяв, а тому підстав для проведення розслідувань немає.
ОСОБА_1 07.01.2020 повторно скерував заяву про проведення службового розслідування.
Листом від 05.02.2018 № Л-1/05/18-2018 «Про розгляд заяв» відповідач повідомив позивача про те, що згідно з п. 2.1 Порядку № 1346 підстав для проведення розслідувань немає.
ОСОБА_1 12.11.2018 втретє звернувся до відповідача із заявою про проведення службового розслідування.
Листом від 06.12.2018 року № Л-415/05/13/5-2018 відповідач повідомив позивача, що за фактом отримання травми у липні 2000 року призначено службове розслідування, про результати якого позивач буде повідомлений додатково. Запрошено позивача на 10 год. 00 хв. 12.12.2018 до Головного управління Національної поліції у Львівській області для надання пояснень з приводу звернення.
22.12.2018 відповідач листом № Л-41/05/13/5-2018 повідомив позивача про проведення перевірки та затвердження відповідного висновку.
22.12.2018 головою ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області затверджено висновок перевірки за зверненням колишнього працівника Червоноградського МВ УМВС України у Львівській області ОСОБА_1 , відповідно до якого, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді оперуповноваженого КМСН Соснівського МВМ Червоноградського МВ УМВС України у Львівській області, 14.07.2000 року звернувся до КЗ СРР ЛО Сокальська ЦЛР, де йому встановлено діагноз "закритий перелом зовнішньої кістки лівої гомілки", який він отримав 13.07.2000. Однак встановити будь-які об'єктивні дані щодо обставин, крім наведених ОСОБА_1 , а також рекомендованими ним очевидцями, яких можна вважати зацікавленими особами, не надалось можливим.
З огляду на викладене, подальше проведення перевірки завершено. Копії висновку та матеріалів перевірки скеровано в УЛМТЗ ГУ НП у Львівській області для створення комісії та складання актів встановленої форми, відповідно до Порядку № 1346.
Згідно з висновком комісії, нещасний випадок з ОСОБА_1 трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
29.12.2018 ліквідаційна комісія Головного управління МВС у Львівській області склала акт про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ № 104-2018.
29.12.2018 ліквідаційна комісія Головного управління МВС у Львівській області склала акт розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) 13.07.2000 близько 18 год. 30 хв. форми Н-5, відповідно до якого, обставиною, яка привела до нещасного випадку стала власна необережність ОСОБА_1 .
Вказані акти скеровані позивачу листом від 27.06.2019 і отримані позивачем 09.08.2019.
Вважаючи протиправними вказані акти, позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 у справі № 1.380.2019.006981 скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними та скасовано Акт розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) 13 липня 2000 року близько 18 год. 30 хв. від 29.12.2018 року (форма Н-5) та Акт № 104-2018 від 29.12.2018 року про нещасний випадок невиробничого характеру (форма НТ) за висновками яких нещасний випадок з ОСОБА_1 стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків; зобов'язано ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Львівській області повторно здійснити розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 , 13.07.2000 року близько 19 год. 00 хв в АДРЕСА_1 , відповідно до вимог "Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України", затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346, з врахуванням висновків суду викладених у цій постанові; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Львівській області судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні 00 копійок та витрат пов'язаних із прибуттям до суду в сумі 770 (сімсот сімдесят) гривень 10 копійок, а всього в сумі 4612 (чотири тисячі шістсот дванадцять) гривень 10 копійок.
На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 у справі № 1.380.2019.006981 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії ГУМВСУ у Львівській області, акт розслідування нещасного випадку від 29.12.2018 (форми Н-5*) та акт № 104-2018 від 29.12.2018 про нещасний випадок невиробничого характеру (форми НТ*) - скасовані.
Наказом голови ліквідаційної комісії ГУМВСУ у Львівській області від 04.02.2021 № 3375 створено комісію із проведення повторного розслідування нещасного випадку, що стався з колишнім співробітником ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_1 .
За результатами здійсненого повторного розслідування, перевіривши всі обставини настання нещасного випадку, комісія надала об'єктивну оцінку зібраним матеріалам дійшла до висновку, що нещасний випадок 13.07.2000 із колишнім оперуповноваженим КМСН Червоноградського МВ УМВСУ у Львівській області лейтенантом міліції ОСОБА_1 стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Згідно з рішенням комісії складено та затверджено акт розслідування нещасного випадку від 10.03.2021 (форма Н-5*) та акт № 24 від 10.03.2021 про нещасний випадок невиробничого характеру (форма НТ*).
Висновок комісії: за результатами проведеного повторного розслідування комісія визнає, що нещасний випадок (у тому числі поранення), що стався 13 липня 2000 року із оперуповноваженим КМСН Соснівського МВМ Червоноградського МВ УМВСУ у Львівській області лейтенантом міліції ОСОБА_1 , слід кваліфікувати згідно з «Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України», затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346 (із змінами та доповненнями), як такий, що стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Не погодившись з актом розслідування нещасного випадку від 10.03.2021 (форма Н-5*) та актом № 24 від 10.03.2021 про нещасний випадок невиробничого характеру (форма НТ*), позивач звернувся до суду з даним позовом.
Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні врегульовані Законом України "Про охорону праці" від 14.10.1992 № 2694-ХІІ (далі - Закон № 2694).
Відповідно до статті 1 Закону № 2694 охорона праці - це системи правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Згідно з статтею 14 Закону № 2694, працівник зобов'язаний: дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Відповідно до статті 22 Закону № 2694 встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
На час коли трапився нещасний випадок з позивачем діяло "Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях", затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 623 від 10.08.1993, яке введено в дію в органах внутрішніх справ, на підставі наказу МВС України від 13.01.1994 № 18 (далі - Положення № 623).
Відповідно до пункту 1 розділу 1 Положення № 623 розслідуванню підлягають травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні отруєння та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори (далі - нещасні випадки), що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності перевести потерпілого на іншу (легшу роботу) терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві.
Пунктом 10 Положення № 623 передбачено, що про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
При цьому, пунктом 17 Положення № 623 визначено, що нещасний випадок, про який безпосереднього керівника потерпілого чи власника підприємства своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нього настала не зразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Положенням протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси.
Отже, Положення № 623 не встановлює конкретних термінів чи строків до настання яких чи протягом яких особа повинна повідомити безпосереднього керівника чи власника підприємства про нещасний випадок.
Підзаконним нормативно-правовим актом, який регулює порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України і який діяв на час повідомлення позивача органу МВС України у якому проходив службу позивач про нещасний випадок - є Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України", затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 № 83/7404. Цей нормативно-правовий акт розроблено з метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України.
Згідно з пунктом 2.1 Порядку № 1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).
Відповідно до пункту 2.2. Порядку № 1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1 (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Положеннями пункту 2.4. Порядку № 1346 передбачено, що якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, то складається акт за формою НТ (додаток 2).
Згідно з пунктами 3.1 та 3.2 Порядку № 1346 про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
Керівник (посадова особа), у свою чергу, зобов'язаний:
- терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, а в разі потреби доставити його до лікувально-профілактичного закладу;
- повідомити про те, що сталося, керівника підрозділу, службу охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС. Якщо потерпілий є працівником іншого підрозділу, повідомити керівника цього підрозділу, у разі нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався внаслідок пожежі, - місцеві органи державної пожежної охорони, а при гострому професійному захворюванні (отруєнні) - відповідну санітарну епідеміологічну станцію (далі - СЕС) системи МВС України;
- зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку в тому стані, у якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників), а також ужити заходів до недопущення подібних випадків. У відповідності із пунктом 4.6. Порядку № 1346 за результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5 (додаток 4), а також оформляються інші матеріали, передбачені пунктом 4.13 цього Порядку, у тому числі карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого, якщо нещасний випадок пов'язаний з гострим професійним захворюванням (отруєнням).
Негайне повідомлення керівника про нещасний випадок зумовлене тим, щоб комісія, яка розслідуватиме нещасний випадок могла оцінити обстановку нещасного випадку в тому стані, у якому вона була на момент події.
Водночас, у пункті 3.19 зазначено, що нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Отже, Порядок № 1346 не встановлює конкретних строків протягом яких необхідно провести службове розслідування у зв'язку із нещасним випадком, який трапився із працівником МВС.
Таким чином, позивач, звернувшись до відповідача про розслідування нещасного випадку, який трапився з ним у липні 2000 року під час проходження служби, мав на це право.
Відповідно до п. 3.8 Порядку №1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.
У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.
На підставі п. 3.12 Порядку № 1346 до першого примірника акта розслідування нещасного випадку за формою Н-5* долучаються: акт за формою Н-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров'я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.
Згідно з п. 3.9 Порядку № 1346 комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків», якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.
Пунктом 3.10 Порядку № 1346 визначено, що Комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок: безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов'язаних з виконанням службових обов'язків; травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого); раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов'язаним з виконанням службових обов'язків за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я. Медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
З аналізу викладеного слідує, що результати розслідування нещасного випадку оформлюються актом розслідування нещасного випадку за формою Н-5*, а також актом за формою Н-1* або актом за формою НТ*, залежно від того чи визнано нещасний випадок таким, який стався з працівником в період проходження служби при виконанні службових обов'язків (акт за формою Н-1*) чи визнано, що нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків (акт за формою НТ*).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 по справі № 1.380.2019.00698 відповідачем проведено повторне розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 13.07.2000 о19 год. 00 хв., про що складено акти форми Н-5* та акт форми НТ* № 24 від 10.03.2021.
Так, в акті від 10.03.2021 за формою Н-5* комісією сформульований висновок про те, що нещасний випадок з позивачем трапився в період проходження служби, проте не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Позивач посилається на те, що вказана постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 відповідачем не була виконана у повному обсязі.
Разом з цим, матеріали справи свідчать, що опитаний в ході повторного розслідування 24.02.2021 громадянин ОСОБА_1 вказав, що станом на теперішній час ніяких нових обставин отримання ним травми, окрім зазначених ним раніше, надати не може. Щодо режиму робочого дня, то робочий день в підрозділі розпочинався о 9.00 ранку, о 18.00 годині проводилась оперативна нарада з підведення підсумків роботи за день. Так відбувалось і 13.07.2000, коли підсумкова нарада завершилась орієнтовно о 18.45. Окрім того ОСОБА_1 вказав, що через його статус оперативного працівника, він мав ненормований робочий день. На пропозицію вказати точний час настання нещасного випадку, ОСОБА_1 власноручно зазначив про 19 годину 00 хвилин 13 липня 2000 року. Про настання нещасного випадку із ОСОБА_1 було повідомлено його безпосереднього керівника ОСОБА_5 , однак будь-якого розслідування з цього приводу не проводилось, із яких причин потерпілому не відомо.
З метою отримання повторних пояснень від свідків (очевидців) нещасного випадку із ОСОБА_1 на яких він посилався під час проведення розслідування здійсненого у грудні 2018 року, 24.02.2021 о 12 годині 37 хвилин під час знаходження в місті Червонограді здійснено дзвінок на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який належить колишньому оперуповноваженому ВКМСН Червоноградського МВ УМВСУ у Львівській області ОСОБА_3 . На пропозицію зустрічі останній повідомив, що такої можливості не має оскільки знаходиться за межами міста, однак повністю підтверджує обставини настання нещасного випадку із ОСОБА_1
24.02.2021 о 12 годині 40 хвилин здійснено дзвінок на номер мобільного телефону НОМЕР_2 який належить громадянину ОСОБА_4 , свідку нещасного випадку із ОСОБА_1 . На пропозицію зустрічі щодо повторного опитування, останній повідомив, що не має такої можливості, оскільки знаходиться на роботі в селищі Славське, Сколівського району. В подальшій розмові ОСОБА_4 вказав, що пам'ятає про цей випадок та повністю підтверджує свої покази, які надавав під час проведення розслідування, яке проводилось у грудні 2018 року.
Щодо справжнього місцезнаходження свідка нещасного випадку ОСОБА_2 , колишнього оперуповноваженого ВКМСН Червоноградського МВ УМВСУ у Львівській області, ОСОБА_1 пояснив, що він на даний час проживає в селі Поліське, Березнівського району, Рівненської області та будь якого мобільного контакту з ним не має, оскільки наявні номери телефону ОСОБА_2 не є дійсними.
Також згідно з протоколом огляду місця нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 13 липня 2000 року о 19 годині 00 хвилин з оперуповноваженим КМСН Соснівського МВМ Червоноградського МВУМВСУ у Львівській області лейтенантом міліції ОСОБА_1 24.02.2022 проведено огляд місця нещасного випадку на автовокзалі по АДРЕСА_1 , зроблено фото.
Суд встановив, що отримати та долучити до матеріалів розслідування копії документів, які підтверджують інформацію щодо проходження потерпілим інструктажів з питань охорони праці не видалось можливим через закінчення встановленого десятирічного терміну їх зберігання в підрозділі (Наказ МВС України від 12.04.2012 № 578/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.04.2012 за № 571/20884 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів», п.п. 481, 482: термін зберігання журналів інструктажів з питань охорони праці 10 років після закінчення журналу).
Також в акті № 24 про нещасний випадок невиробничого характеру, встановлено, що перебуваючи у шоковому стані ОСОБА_1 відмовився від виклику швидкої допомоги. За допомогою колег сів в рейсовий автобус, поїхав додому. Зранку наступного дня 14.07.2000 ОСОБА_1 відчував сильний біль у ділянці лівої стопи, яка сильно спухла і почервоніла, у зв'язку із чим він звернувся у Сокальську ЦРЛ, де після його огляду та рентгену діагностовано перелом лотеральної кістки лівої гомілки.
Згідно з представленими ОСОБА_1 копіями медичних документів та відповіді із ДУ «ТМО МВС України по Львівській області», потерпілий знаходився на лікуванні з діагнозом: закритий перелом зовнішньої кісточки лівої гомілки (13.07.2000р.). Застарілий розрив тібіофібулярного синдесмозу лівої гомілки, латеральний підвивих стопи. Втрата працездатності 119 днів.
При цьому, суд звертає увагу на те, що факт настання нещасного випадку - травми ноги (перелом лотеральної кістки лівої гомілки), який трапився з позивачем 13 липня 2000 року, за межами робочого часу, комісією встановлено та сторонами не заперечується.
Також відсутні обґрунтування, які б підтверджули отримання позивачем травми саме під час несення служби та виконання службових обов'язків.
Враховуючи вищевказане, суд погоджується із висновком відповідача про те, що нещасний випадок, який стався з позивачем 13.07.2000, не пов'язаний із виконанням службових обов'язків.
Згідно з пунктом 3.11 Порядку № 1346, комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався:
за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов'язані з виконанням службових обов'язків;
унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком;
під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;
у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування;
унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.
Оцінюючі оскаржувані акти відповідача суд дійшов висновку, що комісія з розслідування нещасного випадку складаючи акт Форми Н-5* від 10.03.2021 розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) та акт № НТ* № 24 належним чином надала оцінку обставинам, за якої стався нещасний випадок із позивачем, а тому відсутні правові підстави для визнання їх протиправними та скасування.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради Європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з приписами ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін на підтвердження своїх правових позицій, суд дійшов висновку, про те, що нещасний випадок, який трапився з позивачем вважається таким, що стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
1.У задоволенні позову ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області про визнання протиправними та скасування актів, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 09.09.2022.
Суддя Кедик М.В.