справа №380/2713/22
05 вересня 2022 року зал судових засідань №11
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А. Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Лєбєдєва Д.Ю.,
представника позивача Іванейко Я.Я.,
представника відповідача Раба М.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у місті Львові справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до державного підприємства Міністерства оборони України “Львівський завод збірних конструкцій” про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках
до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43968090, місце знаходження: 79026, м. Львів, вул.Стрийська, 35 (далі - позивач) до державного підприємства Міністерства оборони України “Львівський завод збірних конструкцій” код ЄДРПОУ 08006864, місцезнаходження: 79040, м.Львів, вул.Городоцька, буд.222 (далі - відповідач), у якому позивач просить стягнути з відповідача до бюджету податковий борг у розмірі 3903668,80грн.
Ухвалою від 07.02.2022 суд залишив позовну заяву без руху, надав строк для усунення недоліків.
Ухвалою від 21.03.2022 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявний борг перед бюджетом на загальну суму 3903668,80грн, який він самостійно не сплачує, а тому позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення.
27.06.2022 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечує. Відзив обґрунтований тим, що недоплата земельного податку за 2020 та 2021 роки є значно меншою, ніж та, про стягнення якої просить позивач.
25.07.2022 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якому він спростовує доводи відзиву на позовну заяву. Зазначає, що відповідач посилається на ряд платіжних доручень, якими було проведено сплату частини податкового боргу у 2020 році. Позивач звертає увагу на те, що у разі наявності податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 Податкового кодексу України або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно з довідкою про податкову заборгованість №1171/5/13-01-13-02 від 27.01.2022 за відповідачем рахується заборгованість, яка підлягає стягненню у розмірі 3903668,80грн.
Зазначена заборгованість складається із заборгованості:
- з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності - 69165,16 грн (підстава виникнення: податкові декларації від 07.05.2020, 06.08.2020, 05.11.2020, податкове повідомлення-рішення №0000042302, пеня згідно з даними облікової картки);
- податку на додану вартість - 1269123,08грн (підстава виникнення: податкові декларації від 09.03.2021, 01.12.2020, 19.04.2021, 20.05.2021, 18.06.2021, 20.07.2021, 19.08.2021, 20.09.2021, 19.10.2021, 19.11.2021, 20.12.2021, податкові повідомлення-рішення від 24.12.2020 №00071005404, від 28.04.2021 №8971/13-01-18-08, від 19.10.2021 №00029812302.
- частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій - 51272,81грн (підстава виникнення: розрахунки від 07.05.2020, 06.08.2020, 05.11.2020, пеня згідно з даними облікової картки);
- штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки - 3346грн (підстава виникнення: рішення про застосування штрафних санкцій №0001242380 від 19.10.2011);
- земельного податку з юридичних осіб - 2371827,38грн (підстава виникнення: податкові декларації від 19.02.2020, 19.02.2021, пеня згідно з даними облікової картки);
- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - 138934,37грн (податкові декларації від 19.02.2020, 18.02.2021).
Позивач направив відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 18.12.2014 №7209-25.
У зв'язку із наявністю у відповідача податкового боргу, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі - ПК України).
Відповідно до статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені вказаним Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених вказаним Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених вказаним Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Відповідно до пункту 9.1 статті 9 ПК України до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито.
Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з вказаним Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з вказаним Кодексом.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з підпунктом 14.1.152. пункту 14.1 статті ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Статтею 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені вказаним Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з пунктом 110.1 статті 110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як встановив суд, згідно з довідкою про податкову заборгованість №1171/5/13-01-13-02 від 27.01.2022 за відповідачем рахується заборгованість, яка підлягає стягненню у розмірі 3903668,80грн.
Зазначена заборгованість складається із заборгованості:
- з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності - 69165,16 грн (підстава виникнення: податкові декларації від 07.05.2020, 06.08.2020, 05.11.2020, податкове повідомлення-рішення №0000042302, пеня згідно з даними облікової картки);
- податку на додану вартість - 1269123,08грн (підстава виникнення: податкові декларації від 09.03.2021, 01.12.2020, 19.04.2021, 20.05.2021, 18.06.2021, 20.07.2021, 19.08.2021, 20.09.2021, 19.10.2021, 19.11.2021, 20.12.2021, податкові повідомлення-рішення від 24.12.2020 №00071005404, від 28.04.2021 №8971/13-01-18-08, від 19.10.2021 №00029812302.
- частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій - 51272,81грн (підстава виникнення: розрахунки від 07.05.2020, 06.08.2020, 05.11.2020, пеня згідно з даними облікової картки);
- штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки - 3346грн (підстава виникнення: рішення про застосування штрафних санкцій №0001242380 від 19.10.2011);
- земельного податку з юридичних осіб - 2371827,38грн (підстава виникнення: податкові декларації від 19.02.2020, 19.02.2021, пеня згідно з даними облікової картки);
- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - 138934,37грн (податкові декларації від 19.02.2020, 18.02.2021).
Позивач направив відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 18.12.2014 №7209-25.
У відзиві на позовну заяву відповідач не погоджується з розрахованою позивачем сумою податкового боргу з земельного податку та зазначає, що частково погасив борг. На підтвердження вказаної позиції представник відповідача надав суду копії платіжних доручень №983 від 14.05.2020, №984 від 14.05.2020, №869 від 12.08.2020, №868 від 12.08.2020, №1263 від 25.11.2020, №1264 від 25.11.2020.
Відповідно до пункту 13.1.2 статті 131 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
З аналізу даних зворотного боку інтегрованої картки платника податку - відповідача вбачається, що кошти, сплачені ним відповідно до платіжних доручень №983 від 14.05.2020, №984 від 14.05.2020, №869 від 12.08.2020, №868 від 12.08.2020, №1263 від 25.11.2020, №1264 від 25.11.2020 зараховані на погашення наявної суми податкового боргу в порядку черговості.
Таким чином, суд встановив, що відповідач має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 3903668,80грн.
Станом на день розгляду справи відповідач не надав доказів сплати податкового боргу.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4 статті 95 ПК України).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з рахунків у банках, що обслуговують відповідача податкового боргу у розмірі 3903668,80грн.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд
позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують державне підприємство Міністерства оборони України “Львівський завод збірних конструкцій” код ЄДРПОУ 08006864, місцезнаходження: 79040, м.Львів, вул.Городоцька, буд.222 до бюджету податковий борг у розмірі 3903668 (три мільйони дев'ятсот три тисячі шістсот шістдесят вісім)грн. 80 коп.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складене і підписане 12.09.2022.
Суддя А.Г. Гулик