Справа № 296/1787/18
1-кп/296/88/22
Вирок
Іменем України
12 вересня 2022 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
секретаря ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
захисника адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі кримінальне провадження №22017060000000009 по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Новоалександрівка Запорізької області, непрацюючого, проживаючого за адресою будинок АДРЕСА_1 , несудимого, документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим 22 травня 1996 року Ленінським РВ ДМУ УМВСУ в Донецькій області та паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 (строк дії до 17.04.2017).
за ч.1 ст. 258-3, ч.2 ст. 260 КК України, -
ОСОБА_7 , не сприймаючи державну владу України, підтримуючи злочинні наміри діючої на території Донецької області терористичної організації «Донецька Народна Республіка» (далі - «ДНР»), будучи обізнаним про її протиправну діяльність, добровільно вступив до її підрозділу та брав активну участь в її діяльності за наступних обставин.
Так, керівниками терористичних груп, що діяли на території окремих районів Донецької області, 7 квітня 2014 року з метою продовження здійснення терористичної діяльності шляхом об'єднання даних груп у стійке об'єднання трьох і більше осіб з чітким розподілом функцій, встановленням правил поведінки, обов'язкових для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, утворено злочинну організацію «Донецька Народна Республіка», яка відповідно до абз. 19 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», є терористичною та видано «Акт про проголошення державної самостійності «Донецької Народної Республіки».
Для реалізації загального злочинного умислу, спрямованого на зміну меж території та державного кордону України шляхом відокремлення від України території Донецької області на порушення порядку, встановленого Конституцією України, у складі терористичної організації «ДНР» утворено так звані «політичний» та «силовий» блоки. Терористична організація «ДНР» має стабільний склад лідерів, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників «політичного» та «силового» блоку лідерам організації, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення. Учасники «ДНР» займаються вчиненням терористичних актів, залякуванням населення, вбивством громадян та інших тяжких і особливо тяжких злочинів.
На виконання загального злочинного умислу учасники терористичної організації «ДНР» на території окремих районів Донецької області вчинили збройні напади на установи органів місцевого самоврядування, будівлі правоохоронних та інших державних органів, захопивши їх, та взяли під контроль зазначені території.
З метою захисту територіальної цілісності України 13 квітня 2014 року Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», яке введено в дію Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14 квітня 2014 року, відповідно до якого на території України розпочато антитерористичну операцію (далі - АТО).
Наказом керівника Антитерористичного центру при СБ України № 33/6/9 від 7 жовтня 2014 року районами проведення АТО визначено території Донецької та Луганської областей. До проведення АТО, згідно зі ст. 4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», залучено підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та інших суб'єктів боротьби з тероризмом.
На учасників «силового» блоку терористичної організації «ДНР» (не передбачених законом збройних та воєнізованих формувань), відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються, зокрема, наступні обов'язки:
-захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об'єктів на території Донецької області;
-вчинення терористичних актів та диверсій на території України;
-захоплення зброї чи заволодіння у інший спосіб боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та забезпечення власної злочинної діяльності;
-організація та ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції;
-вербування нових учасників до складу «силового» блоку «ДНР» та керівництво їх діями.
Чисельні злочини, вчинені представниками терористичної організації «ДНР» або за їх участі, відображені у зверненнях Верховної Ради України до міжнародних організацій та іноземних держав щодо визнання «ДНР» терористичною організацією. Зокрема, у зверненні до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року за № 129-VІІІ, та зверненні до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав-членів ЄC, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 14 січня 2015 року за №106-VІІІ, Постанові Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтриманого Російською Федерацією міжнародного тероризму» від 22 липня 2014 року за №1597-VІІ, Постанові Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21 квітня 2015 року за №337-VІІІ, Постанові Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» від 22 липня 2014 року за №1596-VII, Постанові Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організації «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 4 лютого 2015 року за №145-VІІІ.
У 2014 році ОСОБА_7 , перебуваючи на території Донецької області, будучи достовірно обізнаним про вищевказану злочинну діяльність терористичної організації «ДНР» став її учасником, вступивши до лав підрозділу - «Окрема артилерійська бригада «Кальміус», на даний час «Гвардійська оперативно-тактична група «Кольчуга» 1 Армійського корпусу Міністерства оборони Донецької Народної Республіки» (військова частина НОМЕР_3 , далі - «ГОТГ «Кольчуга»). У складі даного підрозділу терористичної організації «ДНР» ОСОБА_7 діє по даний час на посаді начальника штабу, використовуючи позивний « ОСОБА_8 ».
Водночас установлено, що не передбачене законом збройне формування «Гвардійська оперативно-тактична група « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 1 Армійського корпусу Міністерства оборони Донецької Народної Республіки» (військова частина НОМЕР_3 , далі - « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») має організовану структуру військового типу з притаманними їй ознаками, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну; у ньому проводиться військова, стройова та фізична підготовка; незаконно має на озброєнні придатні для використання вогнепальну зброю, вибухівку, мають у користуванні тяжке військове озброєння, а саме: танки, бойові броньовані машини різних типів та видів, важку артилерію, самохідні артилерійські установки та інше. Учасникам вказаного не передбаченого законом збройного формування присвоюються військові звання та вони призначаються на військові посади.
За ГОТГ «Кольчуга» закріплено окремі знаки розрізнення, бойовий прапор, бланки, печатки, військові квитки.
До складу ГОТГ «Кольчуга» входять наступні підрозділи військового типу: штаб, протитанковий дивізіон, розвідувальний батальйон, групи кінологів, рота спеціального призначення, 1-й артилерійський батальйон, 2-й артилерійський батальйон, гаубично артилерійський дивізіон, гаубично самохідний, медичний підрозділ.
Керівниками ГОТГ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставляться завдання щоденної діяльності, які полягають в збройному опорі правоохоронним органам України і Збройним Силам України, знищенні їх живої сили і матеріальних засобів, а також скоєнні інших тяжких і особливо тяжких злочинів.
ОСОБА_7 в період з 2014 року по даний час, будучи учасником ГОТГ «Кольчуга», перебуваючи на території Донецької області, відповідно до своїх функціональних обов'язків, виконував наступні обов'язки:
-чинив збройний опір та незаконну протидію виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні АТО, шляхом безпосередньої участі у бойових діях проти них;
-здійснював виїзди на бойові позиції ГОТГ «Кольчуга» з метою ведення збройних протистоянь силам АТО, перевірки та підтримання боєготовності окремих підрозділів вказаного збройного формування, їх матеріального забезпечення;
-керував діями підлеглих учасників ГОТГ «Кольчуга»;
-організовував та брав безпосередню участь у нагородженні учасників ГОТГ «Кальміус» за ведення бойових дій проти сил АТО на території Донецької області;
-брав участь від імені ГОТГ «Кольчуга» у заходах, що організовувались вищими керівниками «політичного» та «силового» блоків терористичної організації «ДНР».
Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися в участі у терористичній організації та не передбаченого законом збройного формування, ОСОБА_7 вчинив злочини, передбачені ч. 1 ст. 2583 та ч. 2 ст. 260 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_7 на виклик до суду не прибув, повідомлявся судом про час та місце розгляду даного кримінального провадження шляхом розміщення оголошення в газеті «Урядовий Кур'єр», на офіційних сайтах Генеральної Прокуратури України та Корольовського районного суду м.Житомира.
Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 19.09.2018р., кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 258-3, ч.2 ст. 260 КК України визначено здійснювати у спеціальному судовому провадженні, відповідно до ч.3 ст. 323 КПК України, у відсутність обвинуваченого.
Провина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.258-3, ч.2 ст. 260 КК України підтверджується дослідженими під час судового провадження письмовими доказами, наданими прокурором:
-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 26.05.2017р.;
-описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 26.05.2017р.;
-протоколом огляду від 07.06.2017р., згідно якого було оглянуто файл у форматі «PDF» під назвою «13418», який зберігається на носії інформації DVD-R марки «VIDEX» з різнокольоровим малюнком, на титульній поверхні якого містяться напис, виконаний маркером чорного кольору : «GD/K1-П/17-5464 від 26.05.17», а також « НОМЕР_4 »;
-протоколом огляду від 20.11.2017р., згідно якого було оглянуто кримінальне провадження №22015060000000023 від 05.07.2017р. за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України;
-повідомленням про підозру ОСОБА_7 від 28.12.2017р. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 258-3, ч.2 ст. 260 КК України;
-рапортом слідчого в ОВС СВ УСБУ в Житомирській області від 02.01.2018р.;
-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 02.01.2018р.;
-постановою про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_7 від 09.01.2018р.
-відеозаписом з DVD-R диску №57/3/954 від 22.12.2017р.;
-протоколом огляду від 24.04.2017р., згідно якого за допомогою використання службового ноутбуку моделі «Lenovo» №10480068 було переглянуто відеоматеріали, що розміщені у мережі інтернет на відеохостингу «YouTube.com» за електронною адресою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а саме, відеофайл за адресою «https://www.youtube.com/watch» із назвою «»19 ноября в артиллерийской бригаде «Кальмиус» прошло торжественное построение», при огляді якого вбачається, що особа чоловічої статі, яка представляється начальником штабу полковником ІНФОРМАЦІЯ_4 поздоровляє військовослужбовців с Днем защитника отечества -23 февраля, і проводить нагородження особового складу.
Крім того, об'єктом огляду є відеофайл за адресою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 », при огляді якого встановлено, що начальник штаба полковник ІНФОРМАЦІЯ_4 надає команди військовослужбовцям, з трибуни оголошує «Приказ командира войсковой части номер НОМЕР_5 , 08 мая, город Донецк О поощрении личного состава войсковой части НОМЕР_3 в честь праздования семидесятилетия Победы в Великой Отечественной Войне». Далі ОСОБА_9 говорить: «Служу народу Донецкой Народной Республики»;
- відеозаписом з DVD-R диску з написом додаток до протоколу огляду;
- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії-зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 17.06.2017р.;
-відеозаписом з DVD-R диску з написом №57/3/765 від 16.06.2017р.;
- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії-зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 02.08.2017р.;
- відеозаписом з DVD-R диску з написом №(57/3/)807 від 02.08.2017р.;
-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії-зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 14.08.2017р.;
-відеозаписом з DVD-R диску з написом №57/3/815 від 11.08.2017р.;
-протоколом за результатами проведення негласної оперативно-розшукового заходу від 29.12.2016р.;
- відеозаписом з DVD-R диску з написом №57/3/617;
-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 22.12.2017р.;
-протоколом огляду від 19.07.2017р., згідно якого було переглянуто відеофайли, відображені за допомогою функції «PrintScreenSysRq». Переглянута інформація свідчить про те, що окрема бригада особливого призначення «Кальміус» (окрема артилерійська бригада «Кальміус»), (на даний час має назву « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 1 Армійського корпусу Міністерства оборони терористичної організації «ДНР» (в/ч НОМЕР_3 ) створена у складі терористичної організації «ДНР» ІНФОРМАЦІЯ_7 та є організованою структурою військового типу і станом на 24.10.2015 підпорядковувалась Корпусу народної міліції Міністерства оборони «ДНР». Дислокується вказане незаконне збройне формування (далі-НЗФ) у містах Донецьк та Сніжне Донецької області.
Крім того, дане незаконне збройне формування (далі-НЗФ) має власний бойовий прапор; тактичний знак у вигляді трикутного щиту з головою собаки, що дивиться праворуч та буквою «К» у верхньому куті праворуч; нарукавні нашивки і шеврони.
Окрема артилерійська бригада «Кольчуга» (на даний час ГОТГ «Кольчуга») має власні транспортні засоби для перевезення озброєння та живої сили.
З вищенаведеного також можна зробити висновок про те, що дане незаконне збройне формування має організовану структуру військового типу, а саме, єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність і дисципліну, а також проводиться військова та фізична підготовка, що учасники озброєні вогнепальною зброєю, вибухівкою, мають у користуванні тяжке військове озброєння (танки, бойові броньовані машини різних типів та видів, важку артилерію, самохідні артилерійські установки та інше).
Крім того зазначається, що дане НЗФ протягом 2014-2015 років здійснювало збройний опір, незаконну протидію та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції в населених пунктах на території Донецької області: Донецьк, Донецький аеропорт, Сніжне, Торез, Шахтарськ, Дебальцеве, а також на Маріупольському напрямку (Докучаєвськ, Широкине, Старогнатівка, Гранітне та інші);
- відеозаписом з DVD-R диску з написом №57/3/956 від 22.12.2017р.;
-протоколом огляду від 29.01.2018р., згідно якого було оглянуто CD-R диск 52 х білого кольору з написом «NANOTEX», з написом від руки, маркером чорного кольору виконаний напис «GD-18-00724/кі 26.01.2018 вх. 01596, с.296/176\18 ВФ». За допомогою службового ноутбуку було переглянуто вміст вищевказаного диску;
-протоколом огляду від 22.01.2018р. згідно якого оглядом видання «Урядовий кур'єр» №14 від 20.01.2018р. встановлено, що на передостанній сторінці газети міститься оголошення: ПОВІСТКА ПРО ВИКЛИК ПІДОЗРЮВАНОГО (при здійсненні спеціального досудового розслідування) підозрюваний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ;
-протоколом огляду від 19.01.2018р., згідно якого проведеним оглядом встановлено: за допомогою веб-браузеру «ОПЕРА» здійснено вхід на веб-сайт «СБУ» шляхом введення його інтернет адреси «https://ssu.gov.ua/ua/». У відповідному полі, після чого на екрані з'явилося зображення. У подальшому на вказаному сайті було обрано підпункт «Громадянам», після чого на екрані з'явилося наступне зображення. У подальшому на вказаному сайті було обрано підпункт «Повістки» та знайдено файли повісток про виклик ОСОБА_7 . Далі буди відкриті файли - ОСОБА_7 із відповідними датами;
-обліковою карткою особи ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Запорізької області с. Новоалександрівка, проживаючого АДРЕСА_2 ;
-висновком експерта №125/4 від 14.12.2017р., згідно якого у записах, що містяться у файлах, перелічених у таблиці 3 та слова, фрази, що обули промовлені особою Д1 у ДФ (ДВФ) №№2,4,7,8,11,15,17,18,19,20,21,22,24, наведені у наданих на дослідження копіях протоколів від 13.11.2017р., від 29.12.2016р., від 17.06.2017р., від 02.08.2017р., від 14.08.2017р., присутнє мовлення однієї і тієї ж особи, а саме, ОСОБА_7 ;
- висновком експерта №1/1945 від 18.12.2017р., згідно якого на наданих для проведення судової експертизи відеоматеріалах та копії посвідчення № НОМЕР_6 від 27.01.2003р. на ім'я ОСОБА_7 в якому міститься портрет вказаної особи, зображена одна і та ж особа;
- протоколом огляду від 13.11.2017р., згідно якого за допомогою використання службового ноутбука моделі «LENOVO» №10480068, який має доступ до мережі Інтернет та на якому встановлено веб-браузер «Opera» було переглянуто відеоматеріали, що розміщені в мережі інтернет на відеохостингу «YouTube.com», котрі записані на CD-R диск «VIDEX», що доданий до протоколу, з яких вбачається, що начальник штаба полковник ОСОБА_9 , котрий перебуває у військовій формі з трибуни перед плацом віддає накази військовослужбовцям у строю та вітає їх з Днем защитинка Отечества 23 февраля который отмечается в Донецкой Народной Республике та проводить нагородження. При цьому було винесено червоний прапор та лунав гімн Росії;
-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 26.01.2018р.;
-описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 24.01.2018р.;
-протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 19.02.2018р.
Суд, проаналізувавши надані сторонами обвинувачення та захисту докази, приходить до наступного.
Статтею 99 КПК України визначено, що матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», за умови відповідності вимогам ст.99 КПК України, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.
Згідно зі статтею 6 КК України особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за КК України.
За ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Відповідно до Постанови Верховної Ради від 17 березня 2015 року «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» було визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
На підставі ст. 1, 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», який набув чинності 24 лютого 2018 року, було визначено тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях на день ухвалення цього Закону частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль, в тому числі, сухопутна територія та її внутрішні води у межах окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей. При цьому тимчасова окупація Російською Федерацією вказаних територій України незалежно від її тривалості є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.
Поняття терористичної організації визначено Законом України «Про боротьбу з тероризмом», де зазначено, що це є стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Визначальним для визнання організації терористичною є те, що хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.
Також за Законом України «Про боротьбу з тероризмом» терористична діяльність - це діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об'єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.
При цьому згідно із Законом України «Про боротьбу з тероризмом» терористичний акт є злочинним діянням у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за які передбачена ст. 258 КК України.
Терористичні організації створюються для вчинення діянь, передбачених ст. 258 КК України, а також інших злочинів терористичної спрямованості, тобто діянь, спрямованих на залякування населення з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи до прийняття чи відмови від прийняття будь-якого рішення. При цьому саме фактором цілеспрямованого залякування населення як засобу досягнення поставленої мети злочини терористичної спрямованості відрізняються від інших споріднених злочинів.
При цьому терористична організації, на відміну від терористичної групи, створюється для здійснення терористичної діяльності на постійній основі на невизначений проміжок часу.
Суд зазначає, що згідно із Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН № 3314 (XXIX) «Визначення агресії», прийнятої 14 грудня 1974 року, агресивна війна - це протиправне діяння, що виражається у прямому чи опосередкованому застосуванні збройної сили проти суверенітету, територіальної цілісності чи політичної незалежності іншої держави.
При цьому суд бере до уваги те, що ознаки діяльності «ДНР» як терористичної організації підтверджуються зверненнями Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, які затверджено постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року; заявою Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схваленою постановою Верховної Ради України від 4 лютого 2015 року; заявою Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленою постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року, в яких «ДНР» визначено терористичною організацією.
В листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 січня 2016 року № 9, зазначено, що на підставі аналізу положень Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та ст.ст.258, 258-3 КК України, як вчинення окремого терористичного акту, так і діяльність терористичної організації здійснюються із метою, визначеною у ст. 258 КК, відсутність якої унеможливлює віднесення певної діяльності до терористичної, внаслідок чого встановлення у кримінальному провадженні передбачених у ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» ознак певної організації та відповідної мети її діяльності є підставою для визнання відповідної діяльності терористичною. Однак таке визнання здійснюється судом у конкретному провадженні на підставі наявних матеріалів, тому існування окремого судового рішення, рішення органу законодавчої чи виконавчої влади про визнання діяльності терористичною для притягнення особи до кримінальної відповідальності за статтею 258-3 КК не вимагається, оскільки ст. 24 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», що передбачає рішення суду про визнання організацією терористичною, не визначає обов'язкові ознаки терористичної організації, а лише передбачає один із правових наслідків визнання такої організації терористичною шляхом її ліквідації.
Крім цього встановлення у кримінальному провадженні передбачених у ст. 1 Закону ознак повної організації (наявність стійкого об'єднання трьох і більше осіб; розподіл функцій між цими особами; існування обов'язкових правил поведінки при підготовці та вчиненні терористичних актів) та відповідної мети її діяльності (порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, вплив на прийняття рішень, вчинення або не вчинення дій органами державної влади та місцевого самоврядування) є підставою для визнання відповідної діяльності терористичною.
Аналогічна правова позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом у постанові від 05 липня 2018 року по справі № 225/6151/15-к, від 03 жовтня 2018 року по справі №326/195/16-к, від 22 листопада 2018 року по справі №477/233/16-к.
На підставі вище переліченого суд встановив, що ОСОБА_7 , як громадянин України, який є дорослою, дієздатною людиною, цілком усвідомлював, що «ДНР» є стійким об'єднанням групи осіб (більше трьох) з розподілом функцій та встановленням правил їх поведінки, яке діє на території України незаконно, а її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров'я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України, військовослужбовців Збройних Сил України, задіяними у проведенні АТО.
Такі ознаки в сукупності є загальновідомими та на думку суду дають об'єктивні підстави вважати «ДНР» терористичною організацією у межах правої кваліфікації дій ОСОБА_7 , яка передбачена ст. 258-3 ч. 1 КК України.
Таким чином суд встановив, що обвинувачений умисно приймав участь у злочинній діяльності такої терористичній організації, незаконно проходячи там службу, та приймаючи участь у збройному опорі Збройним Силам України.
Розглядаючи питання щодо обвинувачення передбаченого ст. 260 ч.2 КК України, суд приходить до наступного.
Під збройними формуванням слід розуміти воєнізовані групи, які незаконно мають на озброєнні придатну для використання вогнепальну, вибухову чи іншу зброю.
Отже, під час здійснення спеціального судового провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 здобуто, як безпосередньо в судовому засіданні, так під час досудового розслідування докази причетності ОСОБА_7 до участі в терористичній організації, а саме про те, що він з 2014р. перебуває у підрозділі терористичної організації «ДНР», а саме, «Окрема артилерійська бригада «Кальміус», на даний час «Гвардійська оперативно-тактична група «Кольчуга» 1 Армійського корпусу Міністерства оборони Донецької Народної Республіки» (військова частина НОМЕР_3 ) та участь останнього у підрозділі терористичної організації «ДНР» під позовним « ОСОБА_8 », який не приховуючи своєї позиції та усвідомлюючи протиправність своїх дій викладав в мережі інтернет фотокартки та відео з інтерв'ю про свою причетність та участь у терористичній організації, не приховуючи цього в телефонних розмовах.
Також, судом встановлено причетність обвинуваченого ОСОБА_7 до участі у непередбаченому законом збройному формуванні та здійснення супротиву - військовослужбовця Збройних сил України.
Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд вважає вину обвинуваченого доведеною повністю та кваліфікує його умисні дії:
- за частиною 1 статті 258-3 КК України, як прийняття участі у діяльності терористичної організації та сприяння її діяльності;
- за частиною 2 статті 260 КК України, прийняття участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування.
Суд звертає увагу, що участь особи у непередбаченому законом збройному формуванні терористичної організації (наприклад, у силовому блоці терористичної організації «ДНР») підлягає кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених статтями 258-3 та 260 КК України, що додатково підтверджено правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 27.05.2020р. по справі №296/2803/16-к.
Так, згідно зі ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» у разі, коли терористична діяльність супроводжується вчиненням злочинів, передбачених статтями 112, 147, 258 - 260, 443, 444, а також іншими статтями КК, відповідальність за їх вчинення настає відповідно до цього Кодексу. Участь особи у непередбачених законом збройних формуваннях може мати на меті вчинення злочинів, які не охоплюються умислом на здійснення терористичної діяльності у розумінні Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та, відповідно, не містять складу злочину, встановленого ч. 1 ст. 258-3 КК, а отже, враховуючи доведеність винуватості ОСОБА_7 в участі безпосередньо у діяльності терористичної організації та у складі непередбачених законом збройного формування, яке є підрозділом вказаної організації, його дії підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів, кожен з яких має самостійний склад, передбачений різними статтями Особливої частини КК.
При цьому судом встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Про час та дату всіх судових засідань обвинувачений ОСОБА_7 повідомлявся у передбачений законом спосіб, через опублікування виклику у газеті «Урядовий кур'єр», оголошення про його виклик також публікувались на офіційному електронному сайті суду.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 колегія суддів враховує, що відповідно до ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно статті 66 КК України обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_7 , є часткове визнання вини.
Згідно статті 67 КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_7 не встановлено.
ОСОБА_7 раніше несудимий, на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за останнім місцем роботи характеризується посередньо, скоїв тяжкий та особливо тяжкий злочин, дії яких були направленні проти громадської безпеки та мають значну суспільну небезпеку.
Вирішуючи питання щодо додаткового покарання за ст. 258-3 ч. 1 КК України у вигляді конфіскації майна, суд зазначає, що стороною обвинувачення було доведено, що протиправна діяльність ОСОБА_7 була пов'язана, крім іншого, з матеріальним збагаченням обвинуваченого внаслідок такої злочинної діяльності, тому на думку колегії суддів при призначенні покарання винному необхідно застосувати, як додаткове покарання, конфіскацію усього майна, що належить на праві власності ОСОБА_7 .
Керуючись ст. ст. 323, 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч.2 ст. 260 КК України та призначити йому покарання:
-за ч.1 ст. 258-3 КК України - 12 (дванадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
-за ч.2 ст. 260 КК України- 07 (сім) років позбавлення волі, без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_7 рахувати з дати його затримання.
Стягнути з ОСОБА_7 процесуальні витрати за проведення, на досудовому слідстві судових експертиз в сумі 10281 (десять тисяч двісті вісімдесят одна) грн. 80 коп. - на користь держави.
Арешт накладений на майно ОСОБА_7 , а саме, на автомобіль марки NISSAN ALMERA, 2010 р.в. номер двигуна НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_8 , д.н.з. НОМЕР_9 та 36/100 частин приватного будинку за адресою АДРЕСА_1 після набрання вироком законної сили - залишити в силі.
Речові докази по кримінальному провадженню, після набрання вироком законної сили - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На даний вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Головуючий суддя ОСОБА_1
суддя ОСОБА_2
суддя ОСОБА_3