12 вересня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/951/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін питання про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Кропивницька міська рада (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, код ЄДРПОУ 26241020)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_2 , у лютому 2022 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Кропивницької міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою судді від 08.02.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.06.2022 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Кропивницької міської ради щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, у встановлений законодавством строк та спосіб. Зобов'язано Кропивницьку міську раду розглянути на її пленарному засіданні заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти відповідне рішення. Виконання рішення суду у зобов'язальній частині відстрочено до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.
Копію цього рішення направлено представнику позивача в електронній формі в його Електронний кабінет із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, відповідні підсистеми (модулі) якої почали функціонувати 05.10.2021 року. Документ доставлено до Електронного кабінету представника позивача 06.06.2022 року.
Вказане рішення суду в апеляційному порядку сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили 07.07.2022 року.
До суду 24.08.2022 року, через підсистему "Електронний суд", надійшла заява представника позивача - адвоката Верещаки О.М., у якій він просить суд винести додаткове рішення та стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35000 грн.
Про намір вимагати відшкодування цих судових витрат представник позивача повідомляв у заяві, поданій ним до суду разом з позовною заявою.
Ухвалою від 24.08.2022 року суд поновив позивачу строк на подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Цією ж ухвалою суд призначив розгляд питання про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги, мотивоване їх неспівмірністю зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами).
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частиною 3 статті 143 КАС України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з частинами 4, 5 статті 143 КАС України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Розглянувши у судовому засіданні заяву представника позивачки про розподіл між сторонами судових витрат позивачки на правничу допомогу адвоката, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з частинами 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 134 КАС України ("Витрати на професійну правничу допомогу") витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Представник позивача на підтвердження розміру витрат Пяти В.С. на правничу допомогу адвоката надав до суду: копію договору про надання юридичної допомоги №210/01/2022 від 05.01.2022 року, укладеного між позивачем та адвокатом Верещакою О.М., додаток №1 до нього, акт прийому-передачі виконаних робіт №1 від 24.08.2022 року до вказаного договору, рахунок-фактуру №4 від 24.08.2022 року на суму 35000 грн.
За умовами договору про надання юридичної допомоги №210/01/2022 від 05.01.2022 року оплата гонорару та гонорару успіху здійснюється у розмірі, що зазначений в додатку 1 до даного договору, котрий є його невід'ємною частиною, згідно рахунку виставленого адвокатом, в 30-денний строк з дати вступу в законну силу рішення суду по справі, у безготівковому порядку на рахунок адвоката.
Відповідно до додатку №1 до вказаного договору гонорар за підготовку позовної заяви та представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції складає 15000 грн., а гонорар успіху - 20000 грн., усього - 35000 грн.
На пропозицію суду позивач та його представник не надали суду документальні докази, які свідчать про фактичну оплату позивачем послуг (гонорару) адвоката, як це передбачено умовами договору про надання юридичної допомоги №210/01/2022 від 05.01.2022 року.
З огляду на непідтвердження здійснення позивачем відповідних витрат на професійну правничу допомогу, суд відмовляє у задоволенні заяви його представника про відшкодування цих витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 132-143, 250, 252, 255, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити ОСОБА_1 у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 35000 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької міської ради.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш