08 вересня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/2712/22ДСК
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку письмового позовного провадження справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, -
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Кіровоградській області від 19.05.2022 за №383 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області" щодо застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення із займаної посади начальника відділення поліції №3 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області;
- поновити його на посаді начальника відділення поліції №3 Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області.
Ухвалою суду від 08.06.2022 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження (а.с.62-63).
Представником відповідача надано відзив на вказаний позов, у якому відповідач проти позовних вимог заперечує, просить відмовити в їх задоволенні (а.с.69-88).
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечив.
Відповідно до усної ухвали, занесеної до протоколу судового засідання 17.08.2022 року, подальший розгляд справи, на стадії дослідження письмових доказів, вирішено проводити в порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 08.09.2022 року провадження в частині позовних вимог щодо поновлення на посаді закрито.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в ОВС з 2002 року. 07.11.2015 року склав Присягу на вірність українському народові та був прийнятий на службу до Національної поліції України.
Наказом начальника ГУНП в Кіровоградській області від 19.10.2021 року №453 о/с позивач призначений на посаду начальника відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького районного управління ГУНП в Кіровоградській області з 20.10.2021.
Наказом начальника ГУНП в Кіровоградській області від 19.05.2022 №383 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області" до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з займаної посади за:
- порушення вимог п.п.1,2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію";
-п.7 ч.1 ст. 3 Дисциплінарного статуту НПУ, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII;
-пп.1,2 ч.3 ст.1, пп.7,8 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затв. Законом України віл 15.03.2018 №2337-VIII;
- п.3 розд.VI Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затв. наказом МВС України від 08.02.2019 №100;
- п.25 розд. VII Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) НП України;
- п.9 розд. ІІІ, п.8 розд. IV, п.п.2,8 розд. VII Порядку використання, експлуатації та зберігання транспортних засобів ГУНП в Кіровоградській області , затв. наказом ГУНП в Кіровоградській області від 31.12.2021 №850;
- Інструкції з організації контролю за виконанням документів у НП України, затв. наказом МВС України від 13.06.2016 №70;
- п.5 розд. VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затв. наказом МВС України від 18.12.2018 №1026;
- п.1.3 службового листа ГУНП в Кіровоградській області від 28.04.2022 №486/01/25-2022 "Про вимоги щодо екіпірування поліцейських під час несення служби при пішому патрулюванні та на блокпосту в період правового режиму воєнного стану", що виразилось у
- неналежному виконанні посадових обов'язків, вимог організаційно - розпорядчих документів, які регламентують діяльність Національної поліції;
- не здійсненні контролю за дотриманням підлеглими вимог Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення та інші події, затв. наказом МВС України від 08.02.2019 №100;
- виконання отриманої безпосередніми виконавцями вхідної документації;
- невжиття заходів щодо забезпечення поліцейських, які заступають на службу з автоматичною зброєю, чотирма спорядженими магазинами;
- нездійснення 04.05.2022 року оцінки роботи наряду чергової частини, який змінювався;
- не забезпечення контролю за веденням журналу реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводжені зі зброєю, а саме обліку поліцейських, які пройшли відповідний інструктаж
- за використанням технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відео зйомки;
- перевищення норм пробігу службового автотранспорту;
- не здійснення записів до журналу виїзду та повернення транспортних засобів про експлуатацію службового автомобіля "Volkswagen Passat" реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Результати перевірки оформлено Довідкою про результати цільової перевірки відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області від 09.05.2022 р. (т.1,а.с.18-32).
Згідно з висновками, викладеними в довідці, рекомендовано:
1. Довідку про результати цільової перевірки відділення поліції №3 направити до вказаного підрозділу поліції та Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області для вжиття заходів, направлених на усунення виявлених недоліків та недопущення їх у подальшій діяльності.
2. Кропивницький РУП
2.1 Довідку про результати проведення цільової перевірки, за участі керівництва відділення поліції №3 (м. Бобринець), розглянути на оперативній нараді.
2.2. Скласти план організаційних і практичних заходів з усунення виявлених недоліків у строки, які визначені розділом ІХ Інструкції №67 від 30.01.2017 (5 робочих днів), копію якого до 05.2022 направити до УГІ ГУНП.
2.3 Відповідно до вимог п.2 розд. ІХ Інструкції, затв. наказом МВС від 30.01.2017 №67 у термін до 2022 направити до УГІ ГУНП довідку про стан усунення недоліків та вжиті заходи реагування.
3. За фактами виявлених порушень в діяльності поліцейських відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області необхідним є проведення службового розслідування (т.1,а.с.32).
Пунктом 1 наказу від 19.05.2022 року за №383 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області", за вище перелічені порушення вирішено застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення з займаної посади (т.1,а.с.160-165).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, врегульовано Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №580-VIII).
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина перша та друга статті 19 Закону №580-VIII).
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII (надалі Дисциплінарний статут).
Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту).
Згідно з статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Також слід зазначити, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частина перша та друга статті 16 Дисциплінарного статуту).
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.
Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов'язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.
Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: - чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; - чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; - чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; - чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Аналогічні висновки неодноразово висловлювались Верховним Судом у своїх рішеннях та, зокрема, у постанові від 06 лютого 2020 року у справі № 826/1916/17.
Відповідно до ч.1 ст.26 Дисциплінарного статуту, у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Розділом ІІ Інструкції із застосування органами ті підрозділами поліції технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 №1026 (надалі - Інструкція) передбачено, що наказом керівника органу, підрозділу поліції призначається відповідальна особа з числа працівників органу, підрозділу поліції (далі - відповідальна особа), на яку покладається відповідальність за:
1) зберігання, видачу та приймання портативних відеореєстраторів;
2) зберігання, видачу та приймання карт пам'яті;
3) зміну дати та часу на портативних відеореєстраторах;
4) облік, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відеореєстраторів;
5) належне ведення відповідної документації.
Як встановлено судом, на виконання вимог наказу ГУНП в Кіровоградській області від 03.05.2022 №345, комісія ГУНП в Кіровоградській області провела цільову перевірку окремих напрямків службової діяльності відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області.
Представник відповідача вказує, що підставою для організації та проведення цільової перевірки стало виявлення працівниками Управління головної інспекції ГУНП в Кіровоградській області ряду порушень в діяльності поліцейських ВП №3 (м. Бобринець) за напрямком ведення обліково-реєстраційної дисципліни, транспортної дисципліни, ведення обліково-планової документації працівниками чергової служби та адміністративно-застосувальної діяльності (т.1,а.с.98).
Судом встановлено, що за результатом перевірки складено довідку про результати цільової перевірки відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, в якій, серед встановлених порушень, рекомендовано провести службове розслідування (т.1,а.с.18,32).
Так, наказом ГУНП в Кіровоградській області від 11.05.2022 року № 368 призначено проведення службового розслідування, яке проведено особисто начальником ГУНП в Кіровоградській області, який опитав позивача та інших поліцейських відділення поліції № 3 (м. Бобринець), відібрав у них пояснення, проаналізував інші документи, на підставі чого видано оскаржуваний наказ.
Необхідно зазначити, що висновок службового розслідування не складався, а обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку викладені в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Так, проведеною цільовою перевіркою окремих напрямків службової діяльності відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області встановлено, що позивачем допущено ряд порушень, які виразились в наступному:
- неналежному виконанні посадових обов'язків, вимог організаційно-розпорядчих документів, які регламентують діяльність Національної поліції;
- не здійсненні контролю за дотриманням підлеглими вимог Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення та інші події, затв. наказом МВС України від 08.02.2019 №100;
- виконання отриманої безпосередніми виконавцями вхідної документації;
- невжиття заходів щодо забезпечення поліцейських, які заступають на службу з автоматичною зброєю, чотирма спорядженими магазинами;
- нездійснення 04.05.2022 року оцінки роботи наряду чергової частини, який змінювався;
- не забезпечення контролю за веденням журналу реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводжені зі зброєю, а саме обліку поліцейських, які пройшли відповідний інструктаж;
- за використанням технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відео зйомки;
- перевищення норм пробігу службового автотранспорту;
- не здійснення записів до журналу виїзду та повернення транспортних засобів про експлуатацію службового автомобіля "Volkswagen Passat" реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Комісія прийшла до висновку, що наявні недоліки в організації службової діяльності відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області сталися внаслідок відсутності дієвого контролю за діями підлеглих начальником відділення поліції №3 (м. Бобринець) підполковником ОСОБА_1 , неналежним виконанням ним посадових обов'язків, вимог організаційно - розпорядчих документів, які регламентують діяльність Національної поліції.
Відповідно до ч.3 ст.19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Стаття 29 Дисциплінарного статуту встановлює особливості дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану та в ч.2 цієї статті вказано, що дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Вказані положення кореспондуються з необхідністю дотримання суб'єктом владних повноважень при винесенні рішення принципу пропорційності та обґрунтованості.
Зокрема прийняття рішень пропорційно означає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод ті інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Тобто цей принцип відображає критерій адекватності, іншими словами - застосування найменш «шкідливих» засобів для досягнення цілей.
Отже, суд зазначає, що у цьому випадку метою застосування дисциплінарного стягнення є виховання сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського, дотримання ним нормативно правових актів.
При цьому суд звертає увагу, що у довідці відсутні посилання на настання будь-яких негативних наслідків внаслідок дій позивача.
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи впродовж службового розслідування, з'ясування усіх необхідних обставин вчинення дисциплінарного порушення для обґрунтованого висновку, уточнення ступеня вини. Відповідальність особа несе виключно за вчинення протиправного діяння, для чого необхідно встановити в чому полягали незаконні дії особи, до яких негативних наслідків це призвело, встановити причинно-наслідковий зв'язок між такими негативними наслідками та протиправними діями особи.
Проте відповідач не зазначав до яких негативних наслідків призвело встановлені порушення.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Суд зауважує, що в наказі про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності зазначено, що позивача звільнено з посади за неналежну організацію роботи у підпорядкованому йому підрозділі, не здійсненні контролю за дотриманням підлеглими службової дисципліни, не проведені належним чином із ними виховної роз'яснювальної роботи щодо неухильного дотримання дисципліни та законності.
При цьому, зміст вказаного наказу та складеної довідки свідчить, що порушення допущенні не ОСОБА_1 , а його підлеглими.
Однак, відповідно до п.2 - п.13 наказу від 19.05.2022 року за №383, до підлеглих позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді зауваження, тоді як до ОСОБА_1 застосовано суворий вид дисциплінарного стягнення у виді звільнення із займаної посади.
Суд зауважує, що позивач, як начальник відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, усвідомлював свою роль в контролі за додержанням службової дисципліни свого особистого складу, а отже може нести відповідальність за порушення ст.3 Дисциплінарного статуту, якщо його провина буде доведена.
Однак, відповідачем не надано доказів вчинення дисциплінарного проступку саме позивачем, а не його підлеглими, тому прийнятий спірний наказ про звільнення позивача із займаної посади є неправомірним.
Крім того, суд вказує, що, застосовуючи суворий вид дисциплінарного стягнення до позивача за порушення службової дисципліни, відповідач не врахував наступні обставини: тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи, його ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Отже, до позивача за неналежний контроль за додержанням службової дисципліни підлеглими застосовано не співрозмірний вид дисциплінарного стягнення.
Суд відхиляє аргументи відповідача, що позивач як керівник також окремо несе відповідальність за ефективність діяльності органу, дотримання вимог чинного законодавства підлеглими, керівником яких він є, та може бути притягнутий до відповідальності поряд з працівником, яким вчинено порушення. Як встановлено судом, відповідач не довів в чому саме полягає вина позивача щодо порушення службової дисципліни його підлеглими: поліцейським сектору реагування патрульної поліції ВП №3 (м.Бобринець) сержантом ОСОБА_2 , інспектором сектору реагування патрульної поліції ВП №3 (м.Бобринець) капітаном поліції ОСОБА_3 , оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділення поліції №3 (м. Бобринець) капітаном поліції ОСОБА_4 , слідчим СВ ВП №3 (м. Бобринець) ст. лейтенантом поліції ОСОБА_5 , старшим слідчим СВ відділення поліції №3 капітаном поліції ОСОБА_6 , старшим інспектором-черговим чергової частини відділення поліції №3 майором поліції ОСОБА_7 , старшим інспектором-черговим чергової частини відділення поліції №3 майором поліції ОСОБА_8 та інших. Такого факту як підлеглість не достатньо для притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади.
Крім того, суд звертає увагу на наступні обставини.
Згідно статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Як встановлено судом, в травні 2022 року позивачем подано рапорт про переведення його для подальшого проходження служби до ГУНП в Черкаській області.
Судом встановлено, що наказом №236 о/с від 31.05.2022 року "По особовому складу", відповідно до ст. 65 Закону України "Про Національну поліцію", підполковника поліції ОСОБА_1 переведено для подальшого проходження служби до Головного управління НП в Черкаській області, шляхом звільнення його з посади начальника відділення поліції №3 (м. Бобринець) з 01.06.2022 року.
Однією з підстав видання наказу №236 о/с від 31.05.2022 року слугував наказ від 19.05.2022 року №383.
Згідно ч.3 ст.59 Закону №580-VIII, рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України (ч.4 ст.59 Закону №580-VIII).
Відповідно до ч.1 ст.60 Закону №580-VIII, проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно приписів ч.1 ст.65 Закону №580-VIII, переміщення поліцейських здійснюється:
1) на вищу посаду - у порядку просування по службі;
2) на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону;
3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський: у зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії; через службову невідповідність - на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей; за ініціативою поліцейського; як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри, відповідно до статті 87 цього Закону;
4) у зв'язку із зарахуванням на навчання до вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, на денну форму навчання, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання.
Частиною 2 ст.65 Закону №580-VIII, посада вважається вищою, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції.
Відповідно до ч.7 ст.65 Закону №580-VIII, переведення поліцейських здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників.
Згідно приписів ч.8 ст.65 Закону №580-VIII, переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.
Переведення поліцейського здійснюється на підставі єдиного наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський (ч.9 ст.65 Закону №580-VIII).
Відповідно до ст.59 Закону України "Про Національну поліцію", з метою забезпечення належної підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016 №1235, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2016 № 1668/29798, затверджено Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції (далі - Порядок №1235) та Перелік документів з питань проходження служби (далі - Перелік).
Відповідно до розділу ІІ Порядку № 1235, підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності, зокрема, як переміщення по службі.
За приписами пункту 2 розділу ІІІ Порядку №1235, підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.
Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку №1235, перелік документів з питань проходження служби визначається згідно з Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23.11.2016 №1235.
Відповідно до п.4 розділу ІІІ Порядку № 1235, у разі необхідності для підготовки наказів можуть витребовуватися документи з певних питань проходження служби в поліції, передбачені чинним законодавством України.
Переліком визначено, що документами з питань проходження служби є: рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі; подання про призначення на посаду; подання про встановлення додаткових видів грошового забезпечення.
Так, суд вказує, що підставою для видання наказу №236 о/с від 31.05.2022 року слугував рапорт позивача про його бажання проходити службу в ГУНП в Черкаській області.
При цьому, внесення як підстави до наказу №236 о/с від 31.05.2022 року оскаржуваного наказу №383 від 19.05.2022 року є неправомірним.
У відповідності до п.3 ст.22 Дисциплінарного статуту, дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Суд вказує, що належним засобом реалізації наказу №383 від 19.05.2022 мало б слугувати видання окремого наказу по особовому складу, а не внесення його до наказу, яким позивач переведений на посаду ГУНП в Черкаській області.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Таким чином, беручи до уваги наведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що належать задоволенню.
Згідно із ч.1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що належать задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90,139,143, 241- 246, 250,255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Кіровоградській області від 19.05.2022 за №383 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області", в частині застосування до начальника відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із займаної посади.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко