Справа № 947/19978/22
Провадження № 1-кс/947/8860/22
09.09.2022 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Бендери, Республіки Молдови, громадянина Республики Молдови, офіційно не працюючого, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України -
Як вбачається з клопотання, в провадженні СУ ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022160000000579 від 20.08.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.307 ч.2 КК України, в рамках якого ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, та неможливістю запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та достатніми для його застосування до підозрюваного, а також просив визначити розмір застави поза межами, визначеними ч.5 ст.182 КПК України, а саме у розмірі однієї тисячі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий наполягав на задоволенні клопотання.
Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, посилаючись на його необґрунтованість та відсутність ризиків, підозрюваний погодився з думкою захисника.
З боку підозрюваного скарг на незаконні дії відносно нього з боку працівників органів ГУНП не надходили, інших заяв та клопотань не було.
Вивчивши клопотання та надані суду матеріали, вислухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, приходжу до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Приймаючи до уваги дані, які містяться в наданих суду матеріалах, зокрема, в показах свідка, протоколі обшуку, вважаю доведеним у судовому засіданні прокурором наявність обґрунтованої підозри в скоєнні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ст.307 ч.2 КК України.
Крім того, при вирішенні цього питання також належить прийняти до уваги п. 57 рішення ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» від 29 серпня і 24 жовтня 1997 року, згідно до якого наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа, ймовірно, вчинила правопорушення.
А також рішення ЄСПЛ по справі «Мюрей проти сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, в якому зазначено, що факти, які породжують підозру, не обов'язково мають такий саме рівень з'ясовності, який потребується на пізнішому етапі кримінального провадження, тобто факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку.
Крім того, слід врахувати правову позицію ЄСПЛ, викладену в рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою розгляду провадження, досягнення цілей якого і є тримання під вартою.
Враховуючи, що ОСОБА_7 , є громадянином іншої держави, не працює, не має постійного джерела прибутку, тобто з урахуванням міцності його соціальних зв'язків за місцем мешкання, вважаю, що ці обставини свідчать про можливість з боку підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування.
В зв'язку з викладеним суд вважає ризик, передбачений ч.1 п. 1 ст. 177 КПК України, доведеним.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання винуватим, вважаю що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам..
Крім того, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистості, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладених в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
В зв'язку з викладеним, вважаю, що в даній кримінальній справі, на час вирішення вказаного питання, з урахуванням викладених в ухвалі обставин кримінального провадження, суспільний інтерес переважає над особистим інтересом підозрюваного.
Відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема правової позиції, викладеній в п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України, вирішуючи питання щодо можливості застосування інших запобіжних заходів відносно підозрюваного, зважаючи на обґрунтованість підозри та наявність вказаних ризиків, та приймаючи до уваги відсутність фактичних даних, які свідчать про зміну цих ризиків, суд вважає неможливим запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України - не має.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 183 КПК України, а також обставини вчиненого кримінального правопорушення, те що вказаний злочин вчинено без застосування насильства чи погрози його застосування, та відсутні наслідків у вигляді загибелі людини, вважаю необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
З урахуванням особи підозрюваного, його віку та стану здоров'я, майнового стану, та обставин злочину, в якому підозрюється ОСОБА_7 , зокрема, об'ємом та значною вартістю вилученої психотропної речовини - амфетаміна, вагою 1500 грам, кількістю вилучених під час обшуку банківських платіжних карток різних банків, в тому числі іноземних банків та наявністю електронного гаманця, можливістю орендувати житло, неодноразових виїздів за межи України, не маючи постійного доходу і місця роботи, вважаю, вказані обставини свідчать про виключний випадок та неможливість забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків заставою, у межах розміру, визначеному для особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину. В зв'язку з викладеним вбачається, що підозрюваному ОСОБА_7 необхідно визначити розмір застави, у більш великому розмірі ніж передбаченому для осіб підозрюваних у вчиненні тяжкого злочину і зазначений ч.5 ст.182 КПК України. Вважаю, що при зазначених обставинах, такий розмір застави, згідно до ч.4 ст.182 КПК України, повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на його обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ст. 209 КПК України, при визначенні часу затримання ОСОБА_7 належить прийняти протокол його затримання, згідно якому він був затриманий о 03 годині 45 хвилини 07.09.2022 року.
На підставі встановленого, керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «ОСІ» МЮ України.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 1500000 (один мільйон п'ятсот тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, строком один місяць, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за вимогою;
- не відлучатися з м.Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Визначити строк дії ухвали 30 діб, в межах строку досудового розслідування, та обчислювати з дня затримання ОСОБА_7 , тобто з 07.09.2022 року до 07.10.2022 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1