"08" лютого 2010 р. Справа № 7/207
За скаргою Управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області м. Кіцмань
на дії на дії відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції
у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області м. Кіцмань
до Спеціалізованої пересувної механізованої колони «Облагробуд»смт. Лужани
про стягнення 43533,21 грн.
Суддя М.І. Ніколаєв
Представники сторін:
Від позивача (скаржника) -Крицька Я.В. дов. від 05.01.2010 року
Від ДВС -Плохута Є.П. дов. Від 14.12.2009 року
Від відповідача -не з'явився
СУТЬ СПОРУ: рішенням господарського суду Чернівецької області від 14.10.2004 р. задоволено позов Управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області до спеціалізованої пересувної механізованої колони «Облагробуд»про стягнення 43533,21 грн. заборгованості по страхових внесках до Пенсійного Фонду України, до державного бюджету - 435,33 грн. державного мита та на користь ДП «Судовий інформаційний центр»118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що 25.10.2004 видано відповідні накази.
Ухвалою суду від 11.01.2010 року призначено до розгляду на 26.01.2010 року скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області на дії відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції.
Ухвалою суду від 26.01.2010 року розгляд справи відкладено на 08.02.2010 року у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання.
08.02.2010 року від представника скаржника надійшло уточнення до скарги, в якому він просить визнати бездіяльність органів ВДВС в Кіцманському районі щодо виконання наказу господарського суду №7/207 та зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Кіцманського РУЮ виконати наказ господарського суду у справі №7/207 та перерахувати кошти на рахунок стягувача.
Представник відділу ДВС у відзиві проти скарги заперечує, посилаючись при цьому на те, що майна у боржника не виявлено, всі необхідні дії було вчинено, а відтак у задоволенні скарги просить відмовити.
Відповідач у судове засідання 08.02.2010 року явку свого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду
Розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, заслухавши пояснення сторін, суд -
Постановою Державної виконавчої служби Кіцманського РУЮ від 08.11.2004 року відкрито виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Чернівецької області по справі № 7/207 та встановлено строк для добровільного виконання рішення до 15.11.2004 року.
12.11.2004 року державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження у справі №7/207 до зведеного виконавчого провадження.
21.02.2005 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та заборону на його відчуження, яку надіслано в органи, що реєструють право власності та сторонам виконавчого провадження.
01.02.2006 року на адресу УПФУ у Кіцманському районі Чернівецької області направлено лист №64 в якому запропоновано залишити нереалізоване майно, приміщення 52% частин механічної майстерні, що знаходяться за адресою вул. Заводська, 34 смт. Лужани Кіцманського району Чернівецької області за оцінкою по якій воно було передано на реалізацію.
02.02.2006 року на адресу відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції, начальником УПФУ у Кіцманському районі Чернівецької області направлено лист-відповідь в якому останній повідомив, що не має можливості прийняти дане майно в зв'язку з тим, що УПФУ у Кіцманському районі Чернівецької області є бюджетною організацією.
Постановою державного виконавця від 21.08.2008 року зупинено зведене виконавче провадження по примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення з боржника заборгованості.
Як вбачається з матеріалів справи, органом ДВС протягом 2005-2006 року здійснено ряд заходів виконавчого провадження, реалізовано все виявлене майно боржника.
В результаті виконання вищевказаних дій стягувану перераховано 25924,98 грн.
Також державним виконавцем з метою виявлення іншого майна боржника зроблено відповідні запити в реєструючи органи. Проте, іншого майна за боржником не зареєстровано, про що свідчить наступне.
Зокрема, згідно відповіді Кіцманського ВРЕР при УДАЇ УМВС України в Чернівецькій області від 21.01.2009 року транспортні засоби за боржником не зареєстровані, відповідно до листа Начальника Кіцманського РБТІ від 19.06.2009 року право власності на нерухоме майно у спеціалізованої пересувної механізованої колони «Облагробуд»не зареєстроване, а згідно відповіді Відділу держкомзему у Кіцманському районі від 27.05.2009 року вищезгаданим підприємством державні акти права власності на земельні ділянки чи будь-яка інша землевпорядна проектна документація не виготовлялась.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до статті 5 вищевказаного Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, а згідно статті 7 - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Згідно статті 40 Закону виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Згідно частини 8 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. N 04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Як вбачається з матеріалів справи, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, що підтверджується довідками відповідних органів та установ, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, отже в суду не має підстав вважати, що орган Державної виконавчої служби ухиляється від виконання певних виконавчих дій без достатніх підстав, а відтак суд дійшов висновку, що у задоволенні скарги Управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області.
Крім того, відповідно до вимог ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Встановлений у частині першій ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог ст. 53 Господарського процесуального кодексу України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску.
Як встановлено судовим слуханням, строк подачі скарги позивачем пропущено, проте, під час розгляду скарги відповідного клопотання про поновлення строку звернення із скаргою до суду не надійшло, а відтак судом не виявлено будь-яких обставин для відновлення пропущеного відповідачем зазначеного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні скарги відмовити.
Суддя М.І. Ніколаєв