"08" лютого 2010 р. Справа № 9/86
За скаргою Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика»м. Запоріжжя
на дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції
у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика»м. Запоріжжя
до Приватного підприємства «Сатре-ВІТ»м. Чернівці
про стягнення 9535,43 грн.
Суддя М.І. Ніколаєв
Представники:
Від позивача (скаржника) -не викликався.
Від ДВС -Мандзюк О.І. дов. від 08.02.2010 року
Від відповідача -не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: ухвалою господарського суду Чернівецької області від 22.07.2009 р. затверджено мирову угоду, укладену 09.07.2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Запорізька кондитерська фабрика» та приватним підприємством «Сатре-ВІТ», відповідно до якої відповідач визнає заборгованість за договором дистрибуції №85 від 12.02.2008 року в розмірі 8101,02 грн. основного боргу, 1189,31 грн. інфляційних, 3% річних в сумі 245,12 грн., 102 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та зобов'язувався погасити зазначену заборгованість згідно узгодженого графіка погашення заборгованості.
Ухвалою суду від 11.01.2010 року скаргу відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика»м. Запоріжжя на дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції призначено до розгляду на 26.01.2010 року.
Ухвалою суду від 26.01.2010 року розгляд справи відкладено на 08.02.2010 року у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання.
Відповідач у судове засідання 08.02.2010 року явку свого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду.
Розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, заслухавши пояснення сторін, суд -
Ухвалою суду від 22.07.2009 року затверджено мирову угоду між ВАТ «Запорізька кондитерська фабрика»і ПП «Сатре-Віт»та припинено провадження у справі.
13.10.2009 року Відкритим акціонерним товариством «Запорізька кондитерська фабрика»за №01/09-1910 у зв'язку з ухиленням приватного підприємства «Сатре-ВІТ»від виконання мирової угоди, затвердженої господарським судом Чернівецької області подано до органу державної виконавчої служби заяву про відкриття виконавчого провадження.
19.10.2009 року державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження вих. №10609/05-26/Ю у зв'язку з тим, що ухвала господарського суду Чернівецької області про припинення провадження у справі не відповідає вимогам п.7 ст.26 та ст.4 Закону України “Про виконавче провадження”, оскільки відсутні заходи примусового виконання.
Як вбачається з матеріалів скарги, постанову Шевченківського ВДВС Чернівецького міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження від 19.10.2009 року (вих. №10609/05-26/Ю) направлено стягувану 22.12.2009 року.
Відповідно до статті 124 Конституції України та статті 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання судових рішень в Україні покладено на державну виконавчу службу.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження".
Згідно з положеннями статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Згідно із статтею 7 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом.
Згідно частини 3.9.6 8 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»одним із засобів вирішення господарського суду є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 Господарського процесуального кодексу). Умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання.
У свою чергу в ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК), а також вирішується питання про розподіл між сторонами судових витрат. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.
Наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:
- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 3 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;
- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 19 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчою службою підлягають виконанню ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом.
Згідно статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі повинні бути зазначені: 1. назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; 2. дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; 3. найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; 4. резолютивна частина рішення; 5. дата набрання чинності рішенням; 6. строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону та наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
Статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на майно боржника; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Як встановлено у судовому засіданні ухвала про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", вказує на визнання відповідачем заборгованості та містить графік її погашення, тож умови мирової угоди викладені чітко й недвозначно, що унеможливлює виникнення неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання.
Згідно частини 8 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. N 04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
За таких обставин справи суд дійшов висновку, що ухвала про затвердження мирової угоди від 22.07.2009 року є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", містить усі необхідні реквізити виконавчого документу та заходи примусового виконання, тож підлягає виконанню державною виконавчою службою, а відтак вимоги скаржника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 78, 86, ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика»м. Запоріжжя на дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції задовольнити.
2.Визнати незаконними дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції щодо відмови в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Чернівецької області у справі №9/86 від 22.07.2009 року.
3.Скасувати постанову Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції від 19.10.2009 року (вих. №10609/05-26/Ю) про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Чернівецької області у справі №9/86 від 22.07.2009 року.
Суддя М.І. Ніколаєв