Справа №760/6264/18 2/760/3299/22
11 липня 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі
головуючої судді - Усатової І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Омелько Г.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ключові системи» до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії, суд, -
У березні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії та просить суд зобов'язати ОСОБА_1 передати ТОВ «Ключові системи»:
-відомості про отримання заробітної плати працівниками ТОВ «Ключові системи» за період з 2015 по 2017 роки;
-всі форми звітності за 2015-2017 роки.
В обґрунтування позову посилається на те, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Ключові системи" № 1/2018 від 29.01.2018 прийнято рішення про відступлення ОСОБА_1 частки у статутному капіталі ТОВ «Ключові системи» на користь ОСОБА_2 у розмірі 100%. Зазначені зміни було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у встановленому законом порядку.
30 січня 2018 року відповідно до протоколу № 2/2018 Загальних зборів учасників ТОВ «Ключові системи» було прийнято рішення про звільнення директора ОСОБА_1 та призначення нового директора ОСОБА_3 .
Після прийняття рішення про зміну директора, ОСОБА_1 відмовилася передавати по акту приймання-передачі документи ТОВ "Ключові Системи" новопризначеному директору, забрала свою трудову книжку, та на зв'язок з посадовими особами ТОВ «Ключові системи» більше не виходила.
У зв'язку із тим, що документи ТОВ "Ключові Системи" не передавалися, 8 лютого 2018 року ОСОБА_1 було направлено лист з вимогою передачі документів ТОВ "Ключові системи" та трудової книжки для внесення відповідних записів щодо звільнення, який був вручений ОСОБА_1 10.02.2018, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. В даному листі ОСОБА_1 було запропоновано у термін до 16 лютого 2018 року передати відповідно до акту приймання передачі документацію ТОВ "Ключові системи", однак станом на 05 березня 2018 року документація по акту передана не була. Більшість документів, які витребувані у ОСОБА_1 були знайдені у документах, які залишилися на підприємстві після її звільнення, однак деякі бухгалтерські документи передані не були, а саме - відомості про отримання заробітної плати працівниками ТОВ "Ключові системи" та всі форми звітності за 2015-2017 роки.
Враховуючи вищенаведене, просить задовольнити позов.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 14..06.2018 у справі відкрито спрощене позовне провадження.
22.10.2018 до суду надійшов відзив, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, зазначаючи, що рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Ключові системи» № 1/2018 від 29.01.2018 вона відступила належну їй частку 100% у статутному капіталі ТОВ «Ключові системи» на користь ОСОБА_2 . При цьому була досягнута усна домовленість між нею та ОСОБА_2 про те, що рішенням нового засновника її буде звiльнено з посади директора ТОВ «Ключові системи» з виплатою всіх належних їй грошових компенсацій. Вказує, що з 29.01.2018 вона фактично припинила повноваження власника та директора підприємства та через декілька днів звернулася до ОСОБА_2 з питанням виплати всіх належних їй компенсацій та невиплаченої заробітної платні. Але на підприємство її не допустили, ніяких виплат не здійснено було, трудова книжка не видана та залишилась на підприємстві, з рішенням загальних зборів про її звільнення ознайомлено не було. В подальшому на її неодноразові звернення до ТОВ «Ключові системи» з питань видачі трудової книжки та виплати заробітної плати та інших виплат власник підприємства постійно обіцяла задовольнити вимоги, але жодних виплат так і не здійснено.
На думку відповідача, позивачем не зазначено про проведення всіх необхідних дій при встановленні факту зникнення документів та не надано суду відповідних доказів. Окрім того, позивачем не конкретизовано які саме документи від просить передати.
Також зазначає, що під час її перебування на посаді директора ТОВ «Ключові системи» з 2015 по 2017 роки забезпечення ведення бухгалтерського обліку, відповідно до Закону України «Про фінансовий облік та фінансову звітність в Україні» було покладено на ФОП ОСОБА_4 . Вказує, що, як їй відомо, фінансова звітність здавалася в електронному вигляді та і в даний час перебуває у володінні ФОП ОСОБА_4 . Для підтвердження вказаних обставин вона звернулася з запитом до ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Ключові системи» з вимогою надати відомості про укладені договори на ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, вид в якому надавалася звітність, наявність бухгалтерської документації та фінансової звітності, однак, відповіді не отримала.
Ухвалою суду від 06.11.2018 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання.
Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Усатовій І.А.
У судове засідання 11 липня 2022 року сторони не з'явилися, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про причину неявки суд до відома не поставили.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов такого висновку.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що 30 січня 2018 року ОСОБА_1 у відповідності до рішення загальних зборів ТОВ «Ключові системи» звільнено з посади директора ТОВ «Ключові системи» на підставі п.5 ст.41 КЗпП, що підтверджується протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Ключові системи» №2/2018 від 30.01.2018 та наказом ТОВ «Ключові системи» про звільнення працівника №121-к від 30.01.2018.
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається на те, що після прийняття рішення про зміну директора, ОСОБА_1 відмовилася передавати по акту приймання-передачі документи ТОВ "Ключові Системи" новопризначеному директору, забрала свою трудову книжку, та на зв'язок з посадовими особами ТОВ «Ключові системи» не виходила.
Згідно зі статтею 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі (частина друга статті 181 ЦК України).
Подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (стаття 182 ЦК України).
Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною (стаття 183 ЦК України).
Споживною є річ, яка внаслідок одноразового її використання знищується або припиняє існувати у первісному вигляді. Неспоживною є річ, призначена для неодноразового використання, яка зберігає при цьому свій первісний вигляд протягом тривалого часу (стаття 185 ЦК України).
У частині першій статті 190 ЦК України закріплено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
У статті 1 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» визначено, що документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.
З наведеного можна зробити висновок про те, що документ є рухомою, неподільною, визначеною індивідуальними ознаками, неспоживчою річчю, тобто є майном в розумінні цивільного законодавства.
Особливістю документа як майна є те, що він не має номінальної вартості та не обліковується в бухгалтерському обліку.
Таким чином, документи, які витребовує позивач, є майном, яке належить на праві власності товариству, носить виключно документарний характер, не має номінальної вартості.
Відповідно до пункту 1 розділу XV Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 22 червня 2015 року за № 736/27181, під час зміни керівника установи наявність і стан документів (справ), що знаходяться в діловодстві структурних підрозділів та в архіві, а також облікових документів та довідкового апарату до них відбиваються окремим розділом в акті приймання-передавання установи. Відповідно до облікових даних служби діловодства та архіву в акті наводяться окремо кількість документів, що знаходяться в діловодстві, та кількість справ, що зберігаються в архіві, у тому числі кількість справ, що внесені до Національного архівного фонду.
Отже, колишній керівник товариства за актом приймання-передавання має передати новопризначеному керівнику товариства всі документи, які знаходяться в діловодстві товариства.
Позивачем в обгрунтування своїх позовних вимог та як доказ у даній справі надано до суду лист-звернення директора ТОВ «Ключові системи» до ОСОБА_1 з пропозицією у термін до 16 лютого 2018 року передати документацію ТОВ «Ключові системи» та надати трудову книжку для внесення відповідних записів щодо її звільнення.
Разом з тим, одне лише направлення ОСОБА_1 листа з вимогою надати документацію ТОВ «Ключові системи», не може свідчити про їх наявність у неї. Будь-яких інших доказів того, що документи, що просить зобов'язати передати позивач перебувають у відповідача, позивачем не надано.
У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ч. 2 ст. 76 ЦПК України).
Згідно статті 78 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на викладене, доводи відповідача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходь до висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 179-185, 190 Цивільного кодексу України, 4, 5, 12, 13, 43, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ключові системи» до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Усатова І.А.