Справа №760/19627/20 2/760/4306/22
09 вересня 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді- Усатової І.А.,
за участю секретаря - Омелько Г.Т.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, суд -
Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів та просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 40% усіх доходів відповідача до досягнення ними повноліття.
Посилається в позові на те, що перебуває в шлюбі з ОСОБА_2 з 10.01.2012 року, свідоцтво про шлюб серii НОМЕР_1 , видане Центральним вiддiлом державної реєстрації шлюбів м Києва з державним Центром розвитку сім'i, актовий запис № 9.
Зазначає, що на момент звернення до суду з позовом про стягнення аліментів, нею також до Солом'янського районного суду м. Києва подано позов про розірвання шлюбу з відповідачем.
Від шлюбу з відповідачем мають двох синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 видане вiддiлом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції в м. Києвi, актовий запис №3189 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження серiї НОМЕР_3 видане Солом'янським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в м. Києві, актовий запис №387.
Вказує, що на даний час діти зареєстрованi та проживають з нею, вона займається їх вихованням та утриманням.
Вiдповiдач працює IT-спеціалістом та має високий дохід, який завжди приховував від сім'ї. ОСОБА_2 є фізичною особою-пiдприємцем, перебуває на обліку в ДПІ в м. Рівне, де до недавнього часу був зареєстрований.
Також вiдповiдач має рахунки, зокрема депозитні, в банку, отримує дохід на картковий рахунок. Для неї вiдповiдачем була створена додаткова картка, на яку останній кожного місяця переводив кошти на утримання дітей та ведення домашнього господарства.
Зазначає, що вiдповiдачу на праві власності належать об'єкти нерухомості, зокрема, Ѕ частина земельної ділянки кадастровий номер 3223183801:01:048:0012 площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в АДРЕСА_1 ; Ѕ частина житлового будинку загальною площею 75,9 м. кв., житловою площею 11,7 м. кв. з вiдповiдними будівлями та спорудами, Ѕ частина квартири АДРЕСА_2 , за яку за попереднім договором купівлі-продажу було здійснено оплату в повному обсязі в сумі 733 298,40 грн.
Фактично відповідач також користується автомобілем Toyota RAF4 2,0, 2016 року випуску, не зважаючи на те, що автомобiль зареєстровано на неї.
Окрім того, старший син ОСОБА_3 має серйозні проблеми з зором, лікування яких потребує значних витрат, що підтверджується медичними довідками, які я долучаю до позову.
Крім того, ОСОБА_3 має складну форму алергії, яка потребує проведення дорогих складних аналізів та лікування.
Вважає, що, враховуючи стан здоров'я обох дітей, вiдповiдач має можливість сплачувати аліменти в розмірі 40% відсотків з усіх видів доходів.
Враховуючи викладене, просить задовольнити позов.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 15.09.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів залишено без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків.
16.12.2020 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 16.12.2020 у справі відкрито спрощене позовне провадження.
28.01.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Обгрунтовуючи відзив, відповідач зазначає, що завжди виконував та на даний момент виконує свої батьківські обов'язки по утриманню своїх дітей. Після розірвання між ним та позивачем шлюбу, розмір аліментів не узгоджувався, однак, він регулярно та добровільно повністю забезпечує усі потреби дітей - купує продукти харчування, лікарські засоби, одяг, техніку, сплачує комунальні платежі за квартиру, у якій проживає позивач з синами, що підтверджується доданими квитанціями та виписками із рахунків. Окрім прямого матеріального забезпечення дітей, він також щомісячно здійснює грошові перекази на карту позивачу у розмірі 30 000 грн. на утримання двох дітей, що підтверджується виписками із його банківського рахунку.
Вказує, що не має можливості сплачувати аліменти у бажаному позивачем розмірі, оскільки він є фізичною особою-підприємцем та має мінливий і нерегулярний дохід, а також має на утриманні непрацездатну матір-пенсіонерку. У зв'язку із цим стягнення аліментів у розмірі 40% усіх видів доходів буде суперечити інтересам дітей також, оскільки дохiд може варіюватися. Враховуючи вимоги ст. 182 СК України та з метою якнайкращого забезпечення інтересів дітей, він намагається щомісячно перераховувати на їх утримання максимально можливу суму - 30 000 грн і планує робити це надалі. Саме цю суму йому вдається щомісячно виділяти безпосередньо на матеріальну підтримку синів, з огляду на його мінливий та нерегулярний дохід, а також необхiднiсть утримувати мати-пенсіонерку, що потребує його допомоги.
Щодо обгрунтування позивачем своїх позовних вимог тим, що у відповідача є у власності нерухоме майно, просить суд звернути увагу, що позивач є співвласником даного майна. Наявність у нього та позивача спільної сумісної власності набутої під час шлюбу не свідчить про наявність у нього більших можливостей щодо утримання дітей, ніж у позивача.
Щодо аргументів позивача з приводу коштів на лікування дитини, зазначає, що такі витрати не є аліментами і питання про їх стягнення не може вирішуватись судом в межах даного провадження.
Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити частково та визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 30 000 грн. на двох дітей.
10.02.2021 до суду надійшла відповідь відзив, в якій позивач зазначила, що їй відомо, що відповідач завжди офіційно працює, отримує високий дохід, сума, яку він сплачує на утримання дітей не є для нього суттєвою, а інформація, наведена відповідачем у відзиві є намаганням у будь-який спосіб уникнути сплати аліментів у передбаченому законом та судовою практикою розмірі. З огляду на зазначене, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження НОМЕР_3 , виданого 31.01.2017 Солом'янським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис №387, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 . Батьком дитини вказаний ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_1 .
Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 , виданого вiддiлом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції в м. Києвi, актовий запис №3189, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 . Батьком дитини вказаний ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_1 .
Встановлено, що діти сторін проживають разом з позивачем.
Договори про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно та/ або про сплату аліментів між сторонами не укладалися.
При цьому, відповідач добровільно надає матеріальну допомогу на утримання дітей, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій виписок із банківського рахунку відповідача. Зазначене також підтверджується позивачем у позові, оскільки остання вказала, що для неї вiдповiдачем була створена додаткова картка, на яку останній кожного місяця переводив кошти на утримання дітей та ведення домашнього господарства.
Згідно ст. 180, ч.3 ст. 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до закону батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; та інші обставини, що мають істотне значення.
Матеріальне становище сторін суд визначає, виходячи з вартості приналежного їм майна, рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім'ї.
Суд, при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Суд враховує, що відповідно до вимог закону сторони нарівні зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття і створювати для них необхідні передумови для їх розвитку і забезпечення організації їх життя.
Відповідно до ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Частинами 6, 8 статті 7 Сімейного кодексу України визначено, що жінка та чоловік мають рівні права та обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Таким чином, законодавством України кожній особі гарантовано та закріплено право на судовий захист своїх прав та вільний вибір способів такого захисту.
Звертаючись до суду, позивач просить стягувати з відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі 40% усіх доходів відповідача щомісячно до досягнення ними повноліття.
Обгрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на те, що вiдповiдач є фізичною особою-підприємцем, має власний високий дохід, рахунки, зокрема, депозитні, в банках, об'єкти нерухомого майна, фактично користується транспортним засобом, що належить їй.
При цьому, позивачем не надано належних та допустимих доказів у підтвердження джерел та розміру доходів відповідача.
Окрім того, з наявних в матеріалах справи договорі в купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна, вбачається, що зазначені позивачем об'єкти нерухомого майна були набуті сторонами під час шлюбу та належать їм на праві спільної сумісної власності.
Разом з тим, суд приймає до уваги пояснення відповідача щодо мінливого та нерегулярного характеру його доходу, перебування на його утриманні непрацездатної матері - пенсіонера.
Обгрунтовуючи заявлені вимоги та розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, позивач також посилається на існування захворювання дитини, на що суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (ст. 185 СК України).
Пунктом 18 Постанови пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 №3 постановлено, до передбаченої ст. 185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Додаткові витрати на утримання дитини мають бути викликані особливими обставинами. У даному випадку мова йде про додаткові витрати, а не про додаткове стягнення коштів на утримання дитини. Проте, в окремих випадках, через особливі обставини (розвиток здібностей дитини, тяжка хвороба, каліцтво дитини тощо) потрібні значні додаткові витрати. Тому розмір додаткових витрат, що стягуються повинен визначатися залежно від дійсно понесених або передбачуваних витрат.
Участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батьків незалежно від сплати ним аліментів і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Суд звертає увагу позивача на те, що додаткові витрати, до яких зокрема належать витрати, викликані особливими обставинами, а саме хворобою, не відносяться до аліментних обов'язків відповідача.
Враховуючи зазначене, посилання позивача в обгрунтування заявлених вимог на існування захворювання дитини, є безпідставними та не грунтуються на положеннях законодавства.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.09.2020, і до досягнення старшою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, а після того - за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Враховуючи обставини справи, на думку суду, вказаний розмір присуджених аліментів буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно зі ст.191 Сімейного Кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Згідно ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви немайнового характеру з фізичної особи справляється судовий збір, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» визначає, що з 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб становить 2 102, 00 грн.
Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840, 80 грн. на користь держави.
Керуючись ст. ст. 141, 180, 182, 183, 191, 199, 200-201 СК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 206, 209, 212-215, 218 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд -
Позов - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_4 , аліменти на утримання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.09.2020, і до досягнення старшою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, а після того - за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
В іншій частині - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 , на користь держави 840,80 грн. судового збору.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: І.А.Усатова