Справа №760/3929/21
4-с/760/70/22
21 липня 2022 року Солом'янський районний суд м. Києві в складі:
головуючого- судді - Усатової І.А.,
за участю секретаря - Омелько Г.Т.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадження №13047552 від 28.05.2009, заінтересована особа: Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_2 управління юстиції у місті Києві, суд,-
Заявник звернувся до суду із скаргою і просить:
- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо не зняття арешту з майна, що належить ОСОБА_1 , який був накладений постановою про відкриття виконавчого провадження №13047552 від 28.05.2009;
- зобов'язати уповноважену особу Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) зняти арешт з майна, що перебуває у власності ОСОБА_1 , накладений постановою про відкриття виконавчого провадження №13047552 від 28.05.2009 (реєстраційний номер обтяження: 8771309 від 02.06.2009).
Посилається на те, що 28.05.2009 державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кучерявою Т.А. на виконання рішення Солом'янського районного суду міста Києва за виконавчим листом № 2-419-1/09 від 17.03.2009 було розпочате виконавче провадження № 13047552 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми у розмiрi 160664, 20 грн.
Вiдповiдно до п. 4 вищезазначеноi постанови було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 .
Згідно інформаційної довiдки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у реєстрі міститься запис про обтяження за № 8771309 від 02.06.2009 здійсненого на підставі постанови № ДВ/14 від 28.05.2009 року ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві та внесено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна (невизначене майно, все майно).
24.07.2012 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Мазуром Ю.С. по виконавчому провадженню № 13047552, було винесено Постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Тобто, виконавчий лист № 2-419-1/09 від 17.03.2009 по виконавчому провадженню № 13047552 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 160664, 20 грн. - було повернуто стягувачу, на підставі п. 2 ст. 47, 50 Закону України "Про виконавче провадження".
Вказує, що представником ОСОБА_1 адвокатом Лисенко С.М. було направлено заяву від 30.12.2020 про зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у міста Києві. Але, відповідно до листа Солом'янського районного вiддiлу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 15655 вiд 29.01.2021 арешт не знято. У листі-відповіді вказано про те, що станом на 29.01.2021 виконавчий документ №2-419-1/09 від 17.03.2009 виданий Солом'янським районним судом м. Києва на виконання до відділу не надходив та на виконані не перебуває.
Вважає, що таким чином має місце бездіяльність державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо зняття арешту з майна ОСОБА_1 , оскільки відповідно до інформації з "Автоматизованої системи виконавчих проваджень" виконавче провадження № 13047552 завершено, виконавчий документ повернуто стягувачу, а ОСОБА_2 , як стягувач у виконавчому провадженні № 13047552, знаючи про дане виконавче провадження, знаючи про повернення йому виконавчого документу та про можливість повторного пред'явлення виконавчого документу для виконання у строк до 24.07.2013, не вчиняв жодних дій щодо активізації виконавчого провадження чи повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Зауважує, що пасивна позиція ОСОБА_2 , а саме те, що ним не були вжиті жодні заходи (повторне пред'явлення виконавчого документу, контроль, звернення в період виконання судового рішення до відповідного відділу виконавчої служби тощо) вказують на те, що він не вживав активних дій для реалізації та поновлення своїх прав. Повторно, в передбачені законодавством України строки, виконавче провадження за вищенаведеним виконавчим листом не відкрито.
У той же час, станом на 10.02.2021, обтяження у вигляді арешту на нерухоме майно гр. ОСОБА_1 , що було внесено на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № ДВ/14 від 28.05.2009, реєстраційний номер: 8771309 від 02.06.2009 - не знято. Такі обтяження, які наразі існують та створюють перешкоди у праві власності ОСОБА_1 , не відповідають нормам чинного законодавства, адже обмеження прав особи (зокрема права власності) можливе лише у рамках діючого виконавчого провадження.
Виходячи з цього, просить задовольнити скаргу.
01.04.2021 до суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на скаргу, в якому просив в задоволенні скарги відмовити. В обґрунтування зазначив, що 13.02.2009 Солом'янським районним судом міста Києва ухвалене рішення по справі № 2-419-1/09, яким було стягнуто з боржника - ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг в загальній сумі - 160 664, 20 грн.
17.03.2009 Солом'янським районним судом міста Києва був виданий виконавчий лист (справа № 2-419-1/09) про стягнення з боржника - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь стягувача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 : заборгованості в сумі - 160 664,20 грн..
28.05.2009 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Кучерявою Т.А. відкрито виконавче провадження, щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-419-1/09 від 17.03.2009. Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем було встановлено: 1. Боржнику добровільно виконати рішення суду до 04.06.2009 року. 2. Накласти арешт на все майно боржника. 3. Заборонити боржнику здійснювати відчуження будь-якого майна, що йому належить лише в межах суми боргу. Арешт накласти з моменту надходження постанови. 4. Постанова може бути оскаржена в 10 денний строк з моменту її одержання.
Вказує, що неодноразово звертався до державної виконавчої служби з заявами, щодо виконання судового рішення, але ніяких зрушень, щодо його виконання не було.
Зазначає, що 15.04.2020 отримав пакет документів від адвоката Лисенко С.М., який представляє ОСОБА_1 .. Оглянувши прикладені документи йому стало відомо, що 11.12.2019 року ОСОБА_1 отримав від приватного нотаріуса Бочкарьової Н.М. Інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 192600673 з якої йому стало відомо, що в Реєстрі заборон вiдчуження об'єктів нерухомого майна присутнiй запис про арешт нерухомого майна, реєстраційний номер 8771309, зареєстрований 02.06.2009 року Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, ДВ/14, 28.05.2009 ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві.
14.02.2020 адвокат Лисенко С.М. звернувся з заявою до Солом'янського РВ ДВС м. Києва Центрального мiжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про надання йому належним чином завірених копiй постанов про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно ОСОБА_1 та зняти арешт з майна ОСОБА_1 ..
11.03.2020 на ім'я адвоката Лисенка С.М. від Солом'янського РВ ДВС м. Києва Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) була направлена відповідь № 53976 в якій його було повідомлено, що він може звернутися до суду для отримання рiшення про зняття арешту і йому були надані копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.05.2009 та постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24.07.2012.
ОСОБА_2 зазначає, що не знав, що Солом'янським PB ДBC М. Києва Центрального мiжрегіонального управління юстиції (м. Київ) була винесена постанова від 24.07.2012 про повернення виконавчого документа стягувачеві, i він не отримував жодного виконавчого документа, який йому повернули.
Також з листа Солом'янського РВ ДВС м. Києва Центрального мiжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11.03.2020 № 53976 вбачається, що матеріали виконавчого провадження № 13047552 станом на сьогоднішній день знищені.
Таким чином, станом на сьогоднішній день, виконавчий лист виданий Солом'янським районним судом міста Києва по справа № 2-419-1/09 від 17.03.2009, про стягнення з боржника - ОСОБА_1 , на користь стягувача - ОСОБА_2 , боргу в сумі 160 664,20 грн., втрачений, арешт накладений на майно ОСОБА_1 не знятий, а заборгованість ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 в сумі 160 664,20 грн. та заборгованість ОСОБА_1 перед Солом'янським РВ ДВС м. Києва Центрального міжрегіонального управління мiнiстерства юстиції (м. Київ) за вчинені виконавчі дії також не стягнута.
Окрім того, вказує ,що тільки 19.06.2020 дізнався, що у боржника ОСОБА_1 з 2010 року існувало майно на яке можна було звернути стягнення, тому вважає, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 13047552 від 24.07.2012 є передчасною, оскільки державним виконавцем не було вжито усiх заходів з метою виконання рiшення, та не вчинено в повному обсязі виконавчі дії, а відтак в червні 2020 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва зі скаргою на дії державного виконавця Вiддiлу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні № 13047552 від 28.05.2009.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 26.01.2021 у справі № 760/13967/20 скаргу була задоволено; визнано дії головного державного виконавця Мазура Ю.С. вiддiлу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24.07.2012 у виконавчому провадженнi № 13047552 по стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 160664, 20 грн. неправомірними та незаконними. Визнана незаконною та скасована постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24.07.2012 року у виконавчому провадженні № 13047552 по стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 160664, 20 грн., винесену головним державним виконавцем Мазуром Ю.С. вiддiлу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві.
Постановою Київського апеляційного суду від 18.03.2021 апеляційна скарга представника ОСОБА_1 адвоката Лисенко С.М. була залишена без задоволення а вищезазначена ухвала Солом'янського районного суду м. Києва залишена без змiн.
Також вказує, що станом день звернення до суду, Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області розглядається справа № 495/6428/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Солом'янський районний вiддiл державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про виключення майна з-під арешту. Цим позовом ОСОБА_1 намагається уникнути звернення стягнення на його майно по виконавчому провадженню № 13047552.
У судове засідання скаржник та інші особи, які беруть участь у справі не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (ч.1 ст.451 ЦПК України).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання.
Стаття 18 ЦПК України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно вимог ч.1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
За змістом ч. 1 ст. 5 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.
Судом встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 13 лютого 2009 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу та відсотки, що становлять загалом 154 172,48 грн., а також витрати, повязані з викликом відповідача у судове засідання в розмірі 300 грн. за оголошення в газеті «Урядовий кур'єр», витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 4 620,00 грн., судовий збір в розмірі 1 541, 72 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 30 грн.
17 березня 2009 року Солом'янським районним судом м. Києва видано виконавчий лист на виконання зазначеного рішення суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.
Постановою державного виконавця ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві від 28 травня 2009 року відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-419-1/09 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу - 160664,20 грн. та накладено арешт на все майно боржника.
Згідно інформаційної довiдки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, у реєстрі міститься запис про обтяження за № 8771309 від 02.06.2009 здійсненого на підставі постанови № ДВ/14 від 28.05.2009 року ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві та внесено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна (невизначене майно, все майно).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 24 липня 2012 року головним державним виконавцем ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, згідно якої у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, а здійснені заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними, у зв'язку з чим головний державний виконавець постановив повернути виконавчий лист № 760/419-1/09 від 17 березня 2009 року стягувачу.
З відповіді Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) вбачається, що виконавче провадження № 13047552 знищено у зв'язку із закінченням строку зберігання.
Звертаючись до суду скаржник посилається на те, що відповідно до листа Солом'янського районного вiддiлу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 15655 вiд 29.01.2021 арешт не знято. При цьому, станом на 29.01.2021 виконавчий документ №2-419-1/09 від 17.03.2009 виданий Солом'янським районним судом м. Києва на виконання до відділу не надходив та на виконані не перебуває. Таким чином, вважає, що має місце бездіяльність державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо зняття арешту з майна ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній станом на день винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 49 цього Закону закінчення виконавчого провадження відбувається у разі:
1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду;
2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання;
3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;
4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі;
6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення;
7) передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи;
8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;
9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;
10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби;
11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону;
12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;
13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону;
14) списання згідно із Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.
Правилами п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено повернення стягувачу виконавчого документа , на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Таким чином, повернення виконавчого документа з підстав, визначених п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», не тягне за собою обов'язку виконавця скасування арешту майна боржника.
Окрім того, скаржник також посилається на те, що ОСОБА_2 , не були вжиті жодні заходи (повторне пред'явлення виконавчого документу, контроль, звернення в період виконання судового рішення до відповідного відділу виконавчої служби тощо), та активні дії для реалізації та поновлення своїх прав, свідченням чого є те, що повторно, в передбачені законодавством України строки, виконавче провадження за вищенаведеним виконавчим листом не відкрито, на що суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Встановлено, що ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 26.01.2021 у справі № 760/13967/20 скаргу ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій неправомірними, скасування постанови задоволено.
Визнано дії головного державного виконавця Мазура Ю.С. вiддiлу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24.07.2012 у виконавчому провадженнi № 13047552 незаконними.
Зобов'язано уповноважену посадову особу Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вжити дій щодо скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24 липня 2012 року у виконавчому провадженні № 13047552.
Постановою Київського апеляційного суду від 18.03.2021 ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 26.01.2021 залишено без змiн.
Таким чином, оскільки рішенням суду у справі № 760/13967/20 уповноважену посадову особу Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вжити дій щодо скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24 липня 2012 року у виконавчому провадженні № 13047552, враховуючи положення ст.. 41 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає відновленню, а відтак твердження скаржника щодо відсутності діючого виконавчого провадження є необґрунтованими.
За викладених обставин дії державних виконавців відповідають вимогам закону і правові підстави для скасування арешту з майна у зв'язку із поверненням виконавчого документу стягувачу відсутні.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 18 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», суд не має права вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
Тому суд в межах розгляду скарги щодо прийняття процесуальних рішень виконавцем не може виходити за межі своїх повноважень та вирішувати їх, а може зобов'язати державного виконавця усунути порушення закону шляхом здійснення певних виконавчих дій, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.
Між тим, усі дії у виконавчому провадженні були вчинені відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», в межах повноважень державного виконавця і права або свободи заявника не були порушені, тому суд вважає викладені заявником обставини необґрунтованими, а скарга такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», статтями 251, 259, 263-264, 447-451 ЦПК України, суд, -
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадження №13047552 від 28.05.2009, заінтересована особа: Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_2 управління юстиції у місті Києві - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: І.А.Усатова