Справа № 752/8136/22
Провадження № 1-кс/752/3870/22
07 вересня 2022 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції України в м.Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_7 - про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102010000085 від 27.06.2022, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, тимчасово не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,-
В провадження слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №42022102010000085 від 27.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. Клопотання погодив прокурор Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими Слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції України в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42022102010000085 від 27.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в Голосіївському районному суді м. Києва на розгляді перебуває цивільна справа № 752/10567/21 за позовом ОСОБА_8 до ТОВ «ЕРА НОВАЦІЇ» про стягнення заборгованості за договором інвестування в бізнес (залучення інвестором грошових коштів), укладеного 03.06.2017 між ОСОБА_8 та ТОВ «ЕРА НОВАЦІЇ».
В ході розгляду даної цивільної справи ОСОБА_8 було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову - 10 975 559,65 грн., які обліковуються на банківському поточному рахунку № НОМЕР_1 ТОВ “ЕРА НОВАЦІЇ” в ПАТ «Полтава-Банк». Втім, ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_9 від 29 червня 2021 року по цивільній справі №752/10567/21 (провадження № 2-з/752/590/21) в задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_8 було відмовлено. Та постановою Київського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - ОСОБА_10 , суддів - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у даній справі від 25 травня 2022 року вищезазначену ухвалу суду першої інстанції було залишено без змін.
22.06.2022 під час спілкування представника ТОВ «ЕРА НОВАЦІЇ» ОСОБА_13 з ОСОБА_4 у останнього виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, 22.06.2022 ОСОБА_4 в ході зустрічі з представником ТОВ «ЕРА НОВАЦІЇ» ОСОБА_13 повідомив останньому, що ухвалення судового рішення на користь ТОВ «ЕРА НОВАЦІЇ» можливе лише в разі надання неправомірної вигоди судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_9 в сумі 5 000 доларів США та суддям Київського апеляційного суду в сумі 5 000 доларів США, в той же час авансовий платіж неправомірної вигоди для судді має складати не менше 2 500 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 92 500 гривень. При цьому повідомив, що ненадання такої неправомірної винагороди призведе до задоволення позову ОСОБА_8 , а Товариство буде вимушено відстоювати свою правову позицію в судах вищих інстанцій, аби скасувати ухвалене рішення.
08.07.2022 в денну пору доби ОСОБА_4 , перебуваючи в комплексі відпочинку «Причал», що розташований в Оболонському районі м. Києва, на зустрічі з представником ТОВ «ЕРА НОВАЦІЇ» ОСОБА_13 повторно, шляхом вимагання, переконав останнього щодо необхідності передачі неправомірної вигоди у вигляді авансу, що становить 2500 доларів США (половину загальної суми) за вплив на суддю Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_9 , не враховуючи те, що у зв'язку з воєнним станом, розгляд цивільної справи було відкладено на невизначений термін і дата наступного судового засідання в загальному доступі в мережі Інтернет, на сайті Голосіївського районного суду м. Києва, визначена не була.
Після цього, 12.07.2022 близько 12:35 ОСОБА_4 , перебуваючи на території літньої тераси ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами попередніх домовленостей з ОСОБА_13 , отримав від ОСОБА_13 авансову частину неправомірної вигоди за вплив на суддю Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_9 для ухвалення судового рішення по цивільній справі №752/10567/21 за позовом ОСОБА_8 на користь ТОВ «ЕРА НОВАЦІЇ» в сумі 92 500 грн.
13.07.2022 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.369-2 КК України.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.07.2022 відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09.09.2022 із альтернативою внесення застави.
Слідчий зазначає, що 09.09.2022, спливає строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, оскільки необхідно виконати процесуальні дії: долучити до матеріалів кримінального провадження розсекречені матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, а також виконати вимоги ст.ст. 290, 291, 293 КПК України.
Слідчий зазначає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування; виключно застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, слідчий просить продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 208 000 гривень.
Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив продовжити відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці. Пояснив, що 7 вересня 2022 року стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та відповідно до вимог статті 290 КПК України надано доступ до матеріалів кримінального провадження. Підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, є обґрунтованою, ризики, які були встановлені слідчим суддею при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу, продовжують бути актуальними.
Захисник підозрюваного в судовому засідання проти задоволення клопотання заперечив, подав письмові заперечення в яких послався на таке. Пред'явлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою та не підтверджена належними доказами. Ризики, про існування яких вказано слідчим у клопотанні, є недоведеними. Підозрюваний має позитивну характеристику, раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягався, в розшуку не перебував, від викликів до органів досудового розслідування та суду не ухилявся; має міцні соціальні зв'язки за місцем свого проживання. ОСОБА_4 не працевлаштований та не має стабільного доходу, на утриманні має матір похилого віку, яка має незадовільний стан здоров'я. Сума застави в розмірі 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка була визначена слідчим суддею при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу, є непомірною для підозрюваного та не узгоджується з положеннями ч. 4 ст. 182 КПК України. Захисник просив відмовити у продовженні відносно підозрюваного строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Пояснив, що за час перебування під вартою з ним не було проведено жодних слідчих дій. Підозра у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, є необґрунтованою.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, підтверджено, що слідчими Слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції України в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42022102010000085 від 27.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
13.07.2022 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.369-2 КК України.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.07.2022 відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09.09.2022 із альтернативою внесення застави в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (156 000, 00 грн).
7 вересня 2022 року стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та відповідно до вимог статті 290 КПК України надано доступ до матеріалів кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії запобіжного заходу, застосованого доОСОБА_4 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри.
13.07.2022 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.369-2 КК України.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії тяжкого, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст.369-2 КК України.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього документи кримінального провадження, разом із поясненнями прокурора у судовому засіданні, у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити зазначене вище кримінальне правопорушення.
Щодо продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що продовжують існувати ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити дії, передбачені пунктами 1,3,5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
Прокурором обґрунтовано, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду не зменшився та залишається бути актуальним, виходячи з таких підстав.
Актуальність ризику переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та/або суду пов'язана із тим, що в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованому йому злочині, до нього може бути застосоване покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Така обставина сама по собі може бути вагомою підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Зазначене узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Зазначений ризик продовжує бути актуальним з огляду на встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права підозрюваного, обвинуваченого на одночасний та перехресний допит. Так, суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.
Отже, на даний час існує загроза того, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків з метою надання ними органу досудового розслідування недостовірних показань щодо участі та ролі ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення або відмови від надання показань для уникнення останнім кримінальної відповідальності.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
Слідчий суддя враховує роль ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, яке розслідується у даному кримінальному провадженні та характер злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 . На переконання слідчого судді ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, продовжує бути актуальним.
З урахуванням тривалості строку досудового розслідування та належного виконання обов'язків з боку підозрюваного після застосування до нього запобіжного заходу за ухвалою слідчого судді, встановлені щодо підозрюваного ризики, передбачені пунктами 1,3,5 частини 1 статті 177 КПК України, не зникли та продовжують бути актуальним, хоча і значною мірою зменшились, виходячи з подальшого перебігу досудового розслідування.
7 вересня 2022 року стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та відповідно до вимог статті 290 КПК України надано доступ до матеріалів кримінального провадження.
Слідчий суддя враховує, що згідно положень ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включаються у строки, передбачені ст. 219 КПК України, а також що на виконання вимог статей 291, 293 КПК України, після завершення стадії ознайомлення у порядку ст.290 КПК України сторона обвинувачення в межах строку досудового розслідування повинна скласти обвинувальний акт із додатками та надати його копію разом із копією реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному і захиснику. Таким чином наявні підстави для вирішення питання продовження строку дії запобіжного заходу, застосованого відносно підозрюваного.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину та продовження існування зазначених вище ризиків, відомості щодо особи підозрюваного та його вірогідної причетності до вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку, що подальше застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.
Разом з тим, в ході розгляду клопотання прокурором не було доведено обставин недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні, тобто не виконано вимоги п.3 ч.1 ст. 194 КПК України.
Вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу слідчий суддя враховує встановлені на підставі наданих сторонами матеріалів відомості про обставини, зазначені у ст. 178 КПК України.
Слідчий суддя приймає до уваги належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування.
Згідно частин 1,2 статті 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи зазначене, з метою забезпечення співмірності завдань досудового розслідування та прав підозрюваного, слідчий суддя вважає, що для запобігання доведеним прокурором ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного на даній стадії кримінального провадження, відносно підозрюваного ОСОБА_4 достатнім буде застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на два місяці, але в межах строку досудового розслідування.
Одночасно з цим, на підозрюваного слід покласти обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання та роботи; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст. 115, 132, 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 395 КПК України,
Клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції України в м.Києві ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного - ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши підозрюваному залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці, але в межах строку досудового розслідування.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 07.11.2022 року включно, наступні обов'язки, а саме:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного та зобов'язати негайно поставити на облік останнього і повідомити про це суд.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Голосіївської окружної прокуратуру м.Києва.
Строк дії ухвали до 07.11.2022 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 12.09.2022 р. о 17.55 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1