Справа № 760/26339/21
Провадження № 1-кс/752/3858/22
08 вересня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 , на бездіяльність керівника головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 , що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання повідомлення про кримінальне правопорушення,
ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва із скаргою на бездіяльність керівника головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 у якій просить слідчого суддю:
-зобов'язати керівника ГПД НАБУ внести до ЄРДР відомості по заяві ОСОБА_3 за вих.№4554/24 від 24.09.2021 про вчинення суддею Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_5 кримінальних правопорушень за ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 256, ч.1 ст. 111, ст. 170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України;
- зобов'язати керівника ГПД НАБУ надати ОСОБА_3 належним чином завірені витяги з ЄРДР та Пам'ятки про процесуальні права і обов'язки потерпілого у кримінальному провадженні;
- зобов'язати керівника ГПД НАБУ повідомити суд про виконання ухвали суду (у відповідності до статті 129-1 Конституції України);
- зазначити у резолютивній частині ухвали вказані ОСОБА_3 у заяві про вчинення кримінального правопорушення усі кваліфікаційні статті вчиненого злочину, а саме: ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 256, ч.1 ст. 111, ст. 170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України.
В обґрунтування скарги ОСОБА_3 посилається на те, що 24.09.2021, в порядку ст. 214 КПК України, він подав на ім'я керівника ГПД НАБУ ОСОБА_4 заяву вих.№4554/24 про вчинення кримінального правопорушення.
Однак, у встановлений законодавством строк, відомості по заяві ОСОБА_3 до ЄРДР уповноваженою службовою особою НАБУ внесені не були та досудове розслідування не було розпочато.
На підставі зазначеного ОСОБА_3 просить про задоволення скарги.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, направив до суду клопотання про проведення розгляду справи у його відсутність.
Особа, бездіяльність якої оскаржується, у судове засідання не з'явилась, про розгляд скарги була повідомлена належним чином. Представник НАБУ надав до суду письмові пояснення, в яких проти задоволення скарги заперечив, просив відмовити у її задоволенні. Пояснив, що заява ОСОБА_3 не містить достатніх об'єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення вказаною у заяві суддею кримінального правопорушення, здійснення досудового розслідування якого віднесено до підслідності детективів НАБУ. Можливе порушення суддею норм матеріального або процесуального права як результат суддівської помилки не може кваліфікуватись як кримінальне правопорушення та як підстава для притягнення судді до відповідальності. Розгляд порушених ОСОБА_3 у заяві питань не віднесено до компетенції НАБУ, тому вказану заяву листом від 28.09.2021 скеровано для розгляду відповідно до компетенції до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, про що листом було повідомлено заявника та надано відповідні роз'яснення. Вважає, що бездіяльність з боку службових осіб Національного бюро, що може бути оскаржена до слідчого судді в порядку ст. 303 КПК України, відсутня. Просив провести розгляд скарги без участі представника НАБУ.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу у відсутність особи, бездіяльність якої оскаржується, оскільки це не є перешкодою для розгляду скарги, а також у відсутність особи, яка подала скаргу, якою було подано клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання не здійснювалося.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з таких підстав.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України - параграф 1, статті 303-308.
Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування здійснюється відповідно до правил ст. 306 КПК України.
За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст. 307 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена серед іншого бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що 24.09.2021, в порядку ст. 214 КПК України, ОСОБА_3 подав на ім'я керівника ГПД НАБУ ОСОБА_4 заяву вих.№4554/24 про вчинення суддею Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_5 кримінальних правопорушень за ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 256, ч.1 ст. 111, ст. 170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України, однак у встановлений законодавством строк відомості по заяві ОСОБА_3 уповноваженими службовими особами НАБУ до ЄРДР внесені не були.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових рішень, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) КК України (ч. 5 ст. 214 КПК України). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення затверджується Офісом Генерального прокурора. Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298). Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України. Злочином є передбачене КК України суспільно-небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Склад злочину - це сукупність юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом. Об'єктивними ознаками складу злочину є об'єкт і об'єктивна сторона, суб'єктивними - суб'єкт і суб'єктивна сторона.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
Зі змісту заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 24.09.2021 вбачається, що заявник не погоджується із ухваленим суддею Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_5 рішенням у справі №760/25498/20 (справа за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність керівника ГПД НАБУ ОСОБА_4 , що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання повідомлення про кримінальне правопорушення), яке було прийнято не на користь ОСОБА_3 , вважає рішення неправосудним. Також у змісті заяви ОСОБА_3 вказує про порушення норм матеріального та процесуального права суддею Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_5 при розгляді справи №760/25498/20. Можливі протиправні дії судді, на думку заявника, підпадають під ознаки злочинів, передбачених ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 256, ч.1 ст. 111, ст. 170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України.
Що стосується суб'єкту кримінального правопорушення - судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_5 , слідчий суддя звертає увагу на наступне.
Відповідно до положень статей 126, 129 Конституції України, статті 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом (вказана норма закону визнана конституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 8-рп/2011 від 12 липня 2011 року).
Таким чином, можливе порушення суддею норм матеріального або процесуального права як результат суддівської помилки не може кваліфікуватись як кримінальне правопорушення та як підстава для притягнення судді до відповідальності. Адже відповідні порушення (у разі їх наявності) усуваються за наслідками перегляду судового рішення вищестоящими судовими інстанціями в апеляційному та касаційному порядку.
Отже оцінка судових рішень, прийнятих суддею, може бути надана виключно у межах встановленого законодавством процесуального контролю.
З наведених вище підстав, намагання оскаржити судове рішення в конкретній справі шляхом подання заяви про злочин, може вказувати на протиправне втручання у здійснення правосуддя й посягання на процесуальну незалежність, що передбачають статті 126 та 129 Конституції України.
Відповідно до Висновку Судової палати у кримінальних справах ВСУ щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов'язане зі здійсненням ними судочинства від 01.07.2013, для забезпечення незалежності судів, при отриманні заяви про вчинений суддею злочин, яке пов'язане зі здійсненням ним судочинства, уповноважений орган повинен внести до ЄРДР та розпочати розслідування тільки таку заяву або повідомлення, які мають ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші. Такий обов'язок слідчого і прокурора визначено ч. 1 ст. 2 КК України, оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме заявою про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення), яка вказує на ознаки якого-небудь кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Заява ОСОБА_3 від 24.09.2021 про злочин, за своїм змістом та суттю є висловленням незгоди із процесуальним рішенням судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_5 у конкретній судовій справі, та діями вказаного судді, вчиненими при здійсненні правосуддя, та не є повідомленням про злочин, оскільки містить інформацію, пов'язану зі здійсненням суддею судочинства, і не містить об'єктивних даних про вчинення вказаним суддею кримінальних правопорушень.
Відповідно до положень ч.1 ст. 108 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Таким чином, у випадку порушення суддею, під час розгляду справи, вимог законодавства України, особа має право звернутися з відповідною скаргою до Вищої ради правосуддя.
Враховуючи зазначене, бездіяльність з боку службових осіб Національного антикорупційного бюро України відсутня.
На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про необґрунтованість вимог скарги, а відтак відсутні підстави для її задоволення.
Керуючись статтями 214, 303, 304, 306, 307, 309, 395 КПК України,
Скаргу ОСОБА_3 , на бездіяльність керівника головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 , що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання повідомлення про кримінальне правопорушення, залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1