Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
09 вересня 2022 р. Справа № 520/23933/21
Харківський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мороко А.С, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 520/23933/21 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_2 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 19.03.2021 року №0125202-2413-2035;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 19.03.2021 року № 0125198-2413-2035
В обґрунтування позову позивач зазначив, що має у власності лише одне приміщення площею 1817,10 кв. м, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Вказане приміщення набуло такої площі (1817,10 кв. м) після проведення реконструкції з попередньої площі 1787,40 кв.м. Таким чином, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 19.03.2021 року № 0125202-2413-2035 прийнято контролюючим органом на об'єкт оподаткування площею 1787,40 кв.м., який наразі фактично не існує. Також, позивач вказав, що при розрахунку податкових зобов'язань по податковому повідомленні - рішенні від 19.03.2021 року № 0125198-2413-2035, відповідач не врахував, що нежитлове приміщення позивача знаходиться у третій зоні згідно рішення Мереф'янської міської ради, а тому ставка податку на нерухоме майно дорівнює 0,3 % мінімальної заробітної плати, у той час як відповідач безпідставно використав ставку 0,5% мінімальної заробітної плати, що вказує на необґрунтованість такого рішення суб'єкта владних повноважень.
Ухвалою суду від 23.11.2021 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення та отримано уповноваженим представником, що підтверджується відміткою про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому вказав, що суми податкових зобов'язань по спірним податковим повідомленням - рішенням сформована на підставі даних Державного реєстру прав та у відповідності до вимог Податкового кодексу України. Таким чином, підстави для скасування таких рішень відсутні, враховуючи також те, що позивач не звертався до податкового органу з метою проведення звірки нарахованих податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно за 2020 рік.
Положеннями ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України: за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду.
Відповідно 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Оскільки на території м. Харкова з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд ухвалює рішення по справі за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Харківській області прийнято податкові повідомлення - рішення від 19.03.2021 року №0125202-2413-2035 та від 19.03.2021 року № 0125198-2413-2035 за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об'єктами оподаткування по яким контролюючим органом визначено нежитлові приміщення площами 1787, 40 м.кв та 1817,10 кв.м., які належать ОСОБА_2 та знаходяться за адресою АДРЕСА_2 .
Позивач, не погоджуючись із правомірністю та обґрунтованістю спірних рішень, звернувся до суду із даним позовом.
По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Як вбачаться з матеріалів справи, 28.05.2010 року між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_4 (код НОМЕР_1 , покупець) укладено договір купівлі- продажу нежитлової будівлі (корівник чотирирядний (А- 1) загальною площею 1787,40 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Вказаний договір зареєстровано в реєстрі за № 1103.
Вищезазначене майно зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 20277281 (а.с. 14).
В подальшому, в результаті проведення внутрішнього перепланування та бетонних годівниць будівлі (корівник чотирирядний (А- 1) загальною площею 1787,40 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ), що проведено без порушення несучих конструкцій, а саме демонтовано велику кількість перегородок між стійлами (відгороджене місце для однієї корови), загальна площа даної нежитлової будівлі літ. «А-1» за вказаною вище адресою змінилась з 1787,4 кв.м. на 1817,1 кв.м. (тобто збільшилася на 29,7 кв.м).
Вказані обставини зафіксовано в довідці ТОВ «Актуаль» (а.с. 16-17).
Згідно інформаційної довідки ТОВ «Актуаль» від 27.02.2017 року № 74/02/2017, за результатом технічної інвентаризації (інвентаризаційна справа № 135/02/17-ТП від 27.02.2017 року) встановлено, що за адресою АДРЕСА_2 розташована нежитлова будівля (виробничо - складська будівля) літ. «А-1», загальною площею 1817, 1 кв.м.
Станом на лютий 2017 року дана будівля має призначення як нежитлова виробничо - складська будівля літ. «А-1».
Відповідно до даних технічного паспорту від 27.02.2017 року (інвентаризаційна справа № 135/02/17-ТП) приміщення за адресою АДРЕСА_2 площею 1817,1 кв.м. ідентифіковано як виробничий будинок, нежитлова будівля (виробнича складська) літ «А-1», власником є ОСОБА_2
04.04.2017 року право власності на нежитлову виробничо - складську будівлю літ. «А-1» площею 1817,1 кв.м. зареєстровано за ОСОБА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1224440363251).
Таким чином, станом на 2017 рік площу приміщення за адресою АДРЕСА_2 в результаті реконструкції змінено з 1787,4 кв.м. на 1817,1 кв.м. (тобто збільшилася на 29,7 кв.м), з огляду на що позивач має у власності лише один об'єкт оподаткування за вказаною адресою - нежитлову виробничо - складську будівлю літ. «А-1» площею 1817,1 кв.м.
Відтак, враховуючи, що об'єкт оподаткування податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (приміщення за адресою АДРЕСА_2 площею 1787,4 кв.м.) з 2017 року фактично не існує, то підстави для прийняття ГУ ДПС у Харківській області податкового повідомлення - рішення від 19.03.2021 року № 0125198-2413-2035 також відсутні.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області від 19.03.2021 року № 0125202-2413-2035, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо підстав прийняття контролюючим органом податкового повідомлення - рішення від 19.03.2021 року № 0125198-2413-2035, то суд зазначає наступне.
Так, об'єктом оподаткування за вказаним рішення визначено належне позивачу майно - приміщення за адресою АДРЕСА_2 площею 1817,1 кв.м.
Водночас, як вбачається з відзиву на позов, контролюючим органом під час нарахування податку на нерухоме майно ідентифіковано належну позивачу будівлю як будівлю промисловості зі ставкою оподаткування 0,5 % від мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п.14.1.129-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.
Розділом 2 "Класифікація будівель та споруд" Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 р. № 507 (чинний з 01.01.2001 р.) будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" (група 125 "Будівлі промислові та склади" клас 1251 "Будівлі промисловості").
До будівель промисловості відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1251 "Будівлі промисловості", що включає підкласи: 1251.1 "Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості"; 1251.2 "Будівлі підприємств чорної металургії"; 1251.3 "Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості"; 1251.4 "Будівлі підприємств легкої промисловості"; 1251.5 "Будівлі підприємств харчової промисловості"; 1251.6 "Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості"; 1251.7 "Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості"; 1251.8 "Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро - фаянсової промисловості"; 1251.9 "Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне".
При цьому, визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з Державним класифікатором будівель та споруд.
Згідно інформації з технічного паспорту ТОВ «Актуаль» від 27.02.2017 року (інвентаризаційна справа № 135/02/17-ТП) приміщення за адресою Харківська область, Харківський район, с. Селекційне, вул. Фермерська, буд. 6, площею 1817,1 кв.м. ідентифіковано як виробничий будинок, нежитлова будівля (виробнича складська) літ «А-1».
Згідно відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно, нерухоме майно, розташоване за адресою АДРЕСА_2 , площею 1817,1 кв.м. є виробничо - складською будівлею (а.с. 12).
Відповідно до п. 266.1.1 ч. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно п. 266.2.1 ч. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до пп.266.3.1, 266.3.2 п.266.3 ст. 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно положень п.266.5.1 п.266.5 ст. 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Тобто, безпосереднє встановлення місцевих податків, у тому числі і податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, віднесено податковим законодавством до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень.
Рішенням ХХХІІІ сесії Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області VIII скликання від 26.06.2019 року "Про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2020 рік на території Мереф'янської міської ради " введено в дію на території Мереф'янської міської ради податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з на 2020 рік року в наступних розмірах.
Вказаним рішенням затверджено Положення про податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, у п. 6.1 якого вказано, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб встановлюються залежно від типів таких об'єктів нерухомості згідно з додатком 1 у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Так, додатком № 1 визначено градацію ставки податку на нерухоме майно в залежності від зони розташування та типу об'єкта нерухомості. (а.с. 30-41).
Зокрема, об'єкти, які знаходяться по вул.. Фермерській відносяться до 3 зони та щодо них встановлено ставка податку на нерухоме майно у розмірі 0,3 %.
Таким чином, нерухоме майно, розташоване за адресою Харківська область, Харківський район, с. Селекційне, вул. Фермерська, буд. 6, площею 1817,1 кв.м. знаходиться у 3 зоні, а відтак, ставка податку на нерухоме майно складає 0,3 %.
Згідно абзацу 2 статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», установлено у 2020 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 4723 гривні.
Враховуючи викладене вище, суд погоджується з доводами позивача, що визначення розміру податку на нерухоме майно відмінного від земельної ділянки за належне позивачу нерухоме майно за 2020 рік повинне здійснюватись з застосуванням 0,3%, а тому відповідач помилково застосував до спірного об'єкта максимальну ставку податку 0,5.
При цьому, відповідачем у відзиві на позов не надано пояснень стосовно не врахування відмінності у застосування ставки податку на нерухоме майно, у залежності від зони, в якій розташовано сам об'єкт оподаткування на території Мереф'янської міської ради, що призвело до неправомірного застосування для визначення визнання розміру податкового зобов'язання, що підлягає сплаті позивачем, завищеної ставки та, відповідно, прийняття неправомірного спірного податкового повідомлення-рішення форми від 19.03.2021 року № 0125198-2413-2035.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 19.03.2021 року № 0125198-2413-2035 підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина 1статті 77 КАС України).
В той же час згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень.
Відповідно до частини 2статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Доводи відповідача про те, що від позивача не надходила письмова заява про проведення звірки даних, зокрема, по податку на нерухоме майно з відповідними документами, суд вважає безпідставними.
Так, відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Тобто, законодавством визначено право особи на звернення з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки, а не обов'язок.
Як наслідок, суд дійшов висновку про необґрунтованість проведених контролюючим органів розрахунків, виходячи із завищеної ставки податку на нерухоме майно без урахування розподілу об'єктів оподаткування за зонами згідно рішення Мереф'янської міської ради.
При цьому визначення сум грошових зобов'язань є дискреційними повноваженнями і виключною компетенцією контролюючих органів. Своєю чергою, завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпечення ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушення принципу поділу влади.
Отже, саме відповідач в межах реалізації покладених на нього функцій уповноважений отримувати у порядку, визначеному законодавством, інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, за результатами аналізу яких реалізує компетенцію в частині визначення сум грошових зобов'язань у порядку, визначеному пунктом 54.3 статті 54 ПК України. Разом з цим, суд, надаючи правову оцінку підставам відповідальності і розміру визначеним контролюючим органом грошовим зобов'язанням, не вправі підміняти собою такий орган та приймати рішення щодо визначення їх розміру.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №822/2972/13-а, від 15.12.2020 у справі №826/4847/15 та від 25.05.2021 у справі №823/1147/16.
Натомість адміністративний суд аналізує рішення контролюючого органу, ухвалене за результатами означених заходів на предмет його відповідності частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність податкових повідомлень-рішень від 19.03.2021 року №0125202-2413-2035 та від 19.03.2021 року № 0125198-2413-2035, а тому вказані рішенні підлягають скасуванню.
З огляду на вказане, позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.
Розподіл судових витрат проводиться у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 19.03.2021 року №0125202-2413-2035, яким ОСОБА_5 (код НОМЕР_1 ) визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік у розмірі 38692 (тридцять вісім тисяч шістсот дев'яносто дві)гривні 00 коп.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 19.03.2021 року № 0125198-2413-2035, яким ОСОБА_5 (код НОМЕР_1 ) визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік у розмірі 39334 (тридцять девять тисяч триста тридцять чотири) гривні 92 коп.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 951 (дев'ятсот п'ятдесят одна) гривня 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПО 43983495)
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя А.С. Мороко