Справа № 761/15497/22
Провадження № 1-кс/761/8661/2022
12 серпня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 191 100 000 008 92 від 24.10.2019, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Янгіоль Ташкентської області Республіки Узбекистан, громадянин України, кримський татарин,звищою освітою,голова комісії з реорганізації КДМУ, перебуває у зареєстрованому шлюбі, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимий,
підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 клопотанням слідчого СУ ГУНП у Київській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що 08.08.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України, відповідно до якої підозрюваний у період з 13.06.2018 по 31.08.2020, перебуваючи на посадах професора кафедри внутрішньої медицини з курсом ендокринології, керівника виробничої практики та виконуючого обов'язки декана медичного факультету Приватного вищого навчального закладу «Міжнародна академія екології та медицини», діючи спільно з іншими особами, організував та очолив стійке злочинне об'єднання, корисливою метою якого було протиправне особисте збагачення шляхом обману осіб через підроблення офіційного документа (паспорту), з подальшим його використанням іншими особами під час складання ліцензійних інтегрованих іспитів та незаконного заволодіння шляхом шахрайства важливим особистим документом.
На думку слідчого, існують ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, знищення речей та документів, що мають значення для вставнолення обставин вчинення інкримінованих злочинів, вчинення іншого кримінального правопорушення.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, наполягав на його задоволенні з підстав, які у ньому зазначені.
Підозрюваний та його захисники заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість висунутої гр. ОСОБА_4 підозри.
Крім того, захисник зазначив, що до ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 220 220 000 000 001 98 від 05.05.2022 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 25.08.2022 включно, що спростовує ймовірність вчинення ОСОБА_4 позапроцесуальних дій, зазначених стороною обвинувачення. Також, захисник зазначив, що прокурор не довів, що більш м'який запобіжний захід не зможе належної процесуальної поведінки його підзахисного.
Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін, дослідивши надані учасниками судового засідання матеріали, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР ратифікована Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція).
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Наведена гарантія закріплена також у ст. 29 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав та свобод особи визначені кримінальним процесуальним законодавством, який частиною 1 статті 194 КПК покладає на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обов'язок встановити існування наступних складових:
- чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
- чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
- чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами певною мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованих злочинів.
Керуючись наведеними вище положеннями ч. 1 ст. 194 КПК слідчий суддя, окрім обґрунтованості підозри, має встановити наявність таких ризиків непроцесуальної поведінки підозрюваного: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, приховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на потерпілих, свідків, інших підозрюваних; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
ЄСПЛ у своїй практиці визначив, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню є недостатньою для обґрунтування застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У зв'язку з цим під час розгляду клопотання про застосування найсуворішого запобіжного заходу слідчий суддя має у кожному випадку та критично ставитись до доводів сторони обвинувачення, якими обґрунтовується необхідність застосування до особи тримання під вартою, об'єктивно оцінюючи їх переконливість.
На думку сторони обвинувачення, існують ризики щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, потерпілих та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, знищення речей та документів, що мають значення для вставнолення обставин вчинення інкримінованих злочинів, продовження злочинної діяльності.
Водночас у судовому засіданні з'ясовано, що ОСОБА_4 на день звернення до слідчого судді з клопотанням про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою утримується на підставі рішення слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.07.2022 під вартою у рамках кримінального провадження № 220 220 000 000 001 98 від 05.05.2022.
Обґрунтуванням рішення слідчого судді від 19.07.2022 стала наявність ризиків непроцесуальної поведінки підозрюваного, зокрема, переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, знищення чи спотворення речей та документів, що мають значення для встановлення обставин вчинення інкримінованого злочину. Отже, з метою запобігання спробам підозрюваного вчинити дії, спрямовані на перешкоджання досудовому розслідуванню у провадженні № 220 220 000 000 001 98 до останнього застосований найсуворіший запобіжний захід.
З викладеного вбачається, що зазначені слідчим в обґрунтування ініційованого ним клопотання у кримінальному провадженні № 120 191 100 000 008 92 ризики непроцесуальної поведінки ОСОБА_4 мають уявний характер, оскільки останній перебуває під вартою в іншому провадженні, тобто не має реальної можливості вчинити наведені у клопотанні позапроцесуальні дії.
Отже наданими стороною обвинувачення матеріалами певною мірою підтверджується висунута ОСОБА_4 підозра. Однак відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Томазі проти Франції» наявність підозри у тому, що особа вчинила тяжкий злочин, само по собі не виправдовує утримання особи під вартою.
Таким чином, з огляду на викладене та недоведеність існування ризиків непроцесуальної поведінки ОСОБА_4 , слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення ініційованого стороною обвинувачення клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 9, 176-179, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволені клопотання слідчого ГУ НП у Київській області ОСОБА_7 відмовити.
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1