Єдиний унікальний номер 142/278/22
Номер провадження № 3/142/225/22
іменем України
09 вересня 2022 року смт. Піщанка
Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Нестерук В.В., розглянувши матеріали, що надійшли від відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чорномин Піщанського району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , працюючого водієм МХП "Ладижин",
за ч.1 ст.191 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
25 липня 2022 року до Піщанського районного суду Вінницької області від відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 421086 від 20 липня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КУпАП.
Відповідно до вказаного протоколу, 20 червня 2022 року о 11-40 год. в смт. Піщанка під час перевірки власників зброї, виявлено, що гр. ОСОБА_1 порушив правила зберігання власної мисливської рушниці, ТОЗ-БМ, 16 кал. № НОМЕР_1 , та зберігав її поза сейфом, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 191 КУпАП.
В судовому засіданні особа, що притягується до адмінстративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчинені адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 191 КУпАП не визнав, вказав, що в умовах війни зброя має бути не в сейфі а під рукою для можливого захисту.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що провадження по справі відносно останнього повинно бути закрито за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 1 статті 191 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил зберігання, носіння або перевезення нагородної, вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів громадянами, які мають відповідний документ дозвільного характеру, виданий уповноваженим державним органом на зберігання зазначеної зброї.
У протоколі серії ВАВ № 421086 від 20.07.2022 року зазначено, що 20 червня 2022 року о 11-40 год. в смт. Піщанка під час перевірки власників зброї, виявлено, що гр. ОСОБА_1 порушив правила зберігання власної мисливської рушниці, ТОЗ-БМ, 16 кал. № НОМЕР_1 , та зберігав її поза сейфом.
Для розкриття об'єктивних складових адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КУпАП, слід зазначити, що диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм.
У протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 немає жодних відомостей про те, які саме правила були порушені ним та яким нормативно-правовим актом ці правила встановлено, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КпАП України, що прямо суперечить принципу правової визначеності закріпленому у численних рішеннях ЄСПЛ, що позбавляє процесуальної можливості суд з'ясувати обставини вчинення адміністративного правопорушення, відповідність дій ОСОБА_1 вимогам цих нормативних актів, а відтак і встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, наявність події такого чи його складу.
Крім того, у якості додатків до протоколу надано письмові пояснення ОСОБА_1 від 20.07.2022 року, графічне зображення, з якого не можливо встановити його зміст, ксерокопію дозволу на зброю № НОМЕР_2 з терміном дії до 13.06.2023 року, ксерокопію пасторта та ід.коду ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015 року, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
На доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КУпАП, уповноваженою особою не надано належних та допустимих доказів: пояснень свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, а також інших документів.
Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено обов'язок осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, збирати докази.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законом. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Як вказано у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Виходячи із викладеного, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 421086 від 20.07.2022 року, не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КУпАП, а тому, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 191 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 191 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: