П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відкриття апеляційного провадження
08 вересня 2022 р.м.ОдесаСправа № 540/2701/21
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Шеметенко Л.П., суддів - Стас Л.В., Турецької І.О., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Митниці в Херсонській області, Автономній республіці Крим і м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2022 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Мир» до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
До П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Митниці в Херсонській області, Автономній республіці Крим і м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2022 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Мир» до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з чим, така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 296 КАС України апеляційна скарга подається у письмовій формі та до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
В свою чергу, підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, у редакції станом на момент подання апеляційної скарги, визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За правилами пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, у редакції станом на момент подання позовної заяви, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно вимог ч. 1 ст. 4 цього ж Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року - 2270 гривня.
З огляду на викладене, при подачі апеляційної скарги апелянтом повинен бути доданий документ про сплату судового збору у розмірі 3405 грн.
Однак, до поданої апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору у наведеному розмірі.
Разом з тим, в поданій апеляційній скарзі апелянт просить відстрочити оплату судового збору. На підтвердження вказаних обставин апелянтом надано виписку про відсутність коштів на розрахунковому рахунку, призначеного для сплати судового збору.
Розглянувши заявлене клопотання апелянта про відстрочення йому сплати судового збору за подання апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Аналізуючи положення КАС України у їх сукупності, колегія суддів наголошує, що питання про відстрочення сплати судового збору вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Вказаний принцип передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків усіх учасників судового процесу.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15.05.2008 року «Надточій проти України» (Заява №7460/03), принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
На підставі наведеного, при вирішенні питання щодо відстрочення сплати судового збору у даній справі підлягають врахуванню обставини даної справи та доводи і докази заявника, яким судом має бути надана оцінка на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Також, слід зазначити, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року) виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух, а право на право на доступ до суду, закріплене у Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати зазначеній Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
Таким чином, у рішенні по справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року ЄСПЛ констатував, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдавати шкоди суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Вирішуючи клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів бере до уваги доводи відповідача про неможливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановлені судом строки.
Крім того, вирішуючи заявлене клопотання, колегія суддів враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18, згідно якої у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України «Про судовий збір», зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору, це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату, прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, враховуючи, що майновий стан апелянта перешкоджає сплаті судового збору за подану ним апеляційну скаргу у встановлений законом строк, виходячи з принципу рівності сторін в адміністративному процесі, а також з метою забезпечення реалізації права апелянта на доступ до правосуддя, колегія суддів вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та відстрочити йому сплату судового збору до ухвалення апеляційним судом рішення у справі.
З огляду на викладене, перешкоди для прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження П'ятим апеляційним адміністративним судом відсутні.
Керуючись ст.ст. 133, 248, 295, 296, 300, 321, 325, 328 КАС України,-
Відстрочити Митниці в Херсонській області, Автономній республіці Крим і м. Севастополі за подання апеляційної скарги на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2022 року до ухвалення апеляційним судом рішення у справі № 540/2701/21.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Митниці в Херсонській області, Автономній республіці Крим і м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2022 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Мир» до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.
Запропонувати учасникам справи подати до П'ятого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу протягом п'яти днів з моменту отримання цієї ухвали.
Надіслати учасникам справи копію апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів разом з копією ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Л.В. Стас
Суддя: І.О. Турецька