Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
07 вересня 2022 року Справа №200/4289/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Арестова Л. В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТБЕТОН» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.09.2021 №10653/5-99-09-01/4205440,
07.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕСТБЕТОН» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.09.2021 №10653/5-99-09-01/4205440, винесеного Головним управлінням ДПС у Донецькій області, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТБЕТОН» застосовано штрафну санкцію у розмірі 500000,00 грн.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих до неї документів, суд констатує, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Щодо повноважень представника позивача.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Згідно з частиною другою статті 46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Так, відповідно до частини третьої статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Отже, правом підпису позовної заяви поданої юридичною особою, суб'єктом владних повноважень, який не є юридичною особою, наділений керівник, член виконавчого органу, інша особа, уповноважена діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документів, що посвідчує такі повноваження.
Відповідно до частини першої статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (частина 4 статті 87 Цивільного кодексу України).
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, спеціальним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов'язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі. З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (частина 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).
Обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина 3 статті 9 Закону).
При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього закону Витяг з Єдиного державного реєстру (далі - Витяг) містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.
Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.
Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 28.01.2020 року у справі №160/2672/19.
Слід зазначити, що у сфері державної реєстрації діє принцип мовчазної згоди, згідно з яким державний реєстратор набуває право на проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій навіть без одержання від державних органів у порядку та випадках, визначених цим Законом, відповідних документів (крім судових рішень та виконавчих документів) або відомостей, за умови, що відповідні державні органи у встановлений цим Законом строк не направили до державного реєстратора такі документи або відомості.
Однак, згідно наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТБЕТОН» (код ЄДРПОУ 42054404) є Колпаков О. І.
Разом із цим, позовна заява підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТБЕТОН» Дворянов В. Ю. Будь-які відомості про особу, яка підписала позовну заяву, в матеріалах позовної заяви відсутні.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду належні документи на підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву від імені позивача.
Щодо питання дотримання строку звернення до суду.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, з аналізу норм КАС України вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем 30.09.2021 до Державної податкової служби України була подана скарга на податкове повідомлення-рішення від 15.09.2021 №10653/5-99-09-01/4205440. За результатом розгляду якої Державною податковою службою України 21.07.2022 прийнято відповідне рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 Податкового кодексу України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
У даній ситуації процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання позивачем рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги (підпункт 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 ПК України).
При цьому, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Разом із тим, позовна заява була направлена до суду засобами електронного зв'язку 07.09.2022, тобто з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду.
Частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, в наданій позивачем заяві про поновлення строку звернення до суду не міститься інформації про дату отримання позивачем рішення Державної податкової служби України від 21.07.2022 про результати розгляду скарги, та належних доказів, які підтверджують поважність причин пропуску місячного строку звернення до адміністративного суду.
Враховуючи зазначене, до адміністративного позову позивачем не додано обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду та належних доказів поважності причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Суд звертає увагу, що існування процесуальних строків на оскарження порушених прав, свобод та інтересів зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Наведене вище свідчить про недотримання вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що, в свою чергу, створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Згідно з частинами першою та другою статті 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТБЕТОН» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.09.2021 №10653/5-99-09-01/42054400.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- належні документи на підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТБЕТОН»;
- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення.
3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
4. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
5. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
6. Повідомити сторони про можливість реєстрації в системі Електронний суд для отримання процесуальних документів в електронному вигляді, для чого потрібно:
- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua;
- подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі.
7. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Л.В. Арестова