07 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/8899/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Міністерства юстиції України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 (колегія суддів: Михальська Ю. Б., Тищенко А. І., Скрипка А. І.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 (суддя Джарти В. В.) про забезпечення позову у справі
за позовом Акціонерного товариства "РВС Банк"
до Міністерства юстиції України,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_1 , 2) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни, 3) Державного підприємства "Національні інформаційні системи",
про визнання протиправним та скасування наказу № 620/5 від 17.02.2021,
1.Короткий зміст обставин справи
1.1. У червні 2021 року Акціонерне товариство "РВС Банк" (далі - АТ "РВС Банк") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Міністерство) про визнання протиправним та скасування наказу від 17.02.2021 № 620/5 "Про задоволення скарги" (далі - наказ від 17.02.2021 № 620/5).
1.2. АТ "РВС Банк" звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив:
- накласти арешт та заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, але не виключно, Міністерству та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії в тому числі, але не виключно: державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності та інших речових прав, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації обтяжень на нерухоме майно стосовно нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 3221286400:02:001:0004, площею 0,7499 га, та земельної ділянки з кадастровим номером 3221286400:02:009:0042, площею 0,7501 га, що розташовані на території Погребської сільської ради Броварського району Київської області (далі - земельні ділянки);
- зупинити дію наказу від 17.02.2021 № 620/5 до вирішення спору по суті;
- заборонити Міністерству та його територіальним органам, колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, Департаменту нотаріату та державної реєстрації, Державному підприємству "Національні інформаційні системи" вчиняти будь-які дії щодо виконання наказу від 17.02.2021 №620/5.
1.3. Заява про забезпечення позову мотивована тим, що згідно з наказом від 17.02.2021 № 620/5 було задоволено скаргу ОСОБА_1 та скасовано реєстрацію права власності AT "РВС Банк" на земельні ділянки. На думку позивача, існує реальна загроза того, що ОСОБА_1 вчинить наступні дії, які ускладнять або зроблять неможливим виконання рішення суду, а саме: можуть бути вчинені дії для отримання свідоцтва про право власності на земельні ділянки, а також можуть бути вчиненні дії, спрямовані на продаж земельних ділянок, або ж вони можуть бути передані в іпотеку для унеможливлення відновлення становища, що існувало. Невжиття заходів забезпечення, за твердженням позивача, зробить неможливим як виконання рішення у цій справі, так і захист прав позивача у майбутньому, і може нівелювати обраний позивачем спосіб захисту, за яким він звернувся до суду, оскільки зумовить необхідність подання нових заяв, в тому числі, заяв про зміну предмета позову тощо.
2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2021, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021, у справі № 910/8899/21 задоволено частково заяву АТ "РВС Банк" про забезпечення позову. Вирішено заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, але не виключно, Міністерству та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії в тому числі, але не виключно: державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності та інших речових прав, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації обтяжень на нерухоме майно стосовно нерухомого майна - земельних ділянок. Зупинено дію наказу від 17.02.2021 № 620/5 до вирішення спору по суті.
2.2. Господарський суд, погодившись із твердженнями АТ "РВС Банк" про те, що дії третіх осіб щодо земельних ділянок можуть призвести до позбавлення позивача права на судових захист своїх майнових прав щодо цих земельних ділянок, дійшов висновку, що такий захід забезпечення позову як заборона органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, але не виключно, Міністерству та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок до набрання законної сили рішенням суду по суті у цій справі є обґрунтованим та адекватним. Суд зазначив, що оскільки позовні вимоги спрямовані на захист майнових прав позивача від незаконних дій відповідача, то такий захід забезпечення позову як зупинення дії наказу Міністерства від 17.02.2021 № 620/5 є обґрунтованим та адекватним стосовно заявлених позовних вимог. Проте суд зауважив, що відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Міністерству та його територіальним органам, Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, Департаменту нотаріату та державної реєстрації, Державному підприємству "Національні інформаційні системи" вчиняти будь-які дії щодо виконання наказу від 17.02.2021 року № 620/5, оскільки такий захід забезпечення позову за своїм змістом та суттю кореспондується із заходом забезпечення позову - зупиненням дії наказу від 17.02.2021 року № 620/5.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, погоджуючись із висновками місцевого господарського суду, зазначила, що, виходячи зі змісту спірних правовідносин, вжиті заходи забезпечення позову мають наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та ніяким чином не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, тому є належними, співмірними та адекватними.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021, Міністерство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви АТ "РВС Банк" про забезпечення позову.
3.2. Скаржник, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, зазначає про порушення судами норм процесуального права, зокрема, положень статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України. На думку скаржника, застосовані судами заходи забезпечення позову не відповідають меті правового інституту забезпечення позову, запроваджені за відсутності відповідних доказів, які би свідчили про очевидну протиправність рішення відповідача. Міністерство вважає, що судами не було враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 826/13306/18, від 13.01.2021 у справі № 910/9855/20, від 30.09.2021 у справі № 910/7451/21 щодо застосування частини 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. АТ "РВС Банк" у відзиві на касаційну скаргу просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Позивач зазначає, що рішення судів є законними та обґрунтованими, а доводи, наведені у касаційній скарзі, не спростовують висновки судів про співмірність та адекватність заходів забезпечення позову.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. Ухвалою Верховного Суду від 17.01.2022 (у складі колегії суддів: Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 у справі № 910/8899/21 для їх перегляду в порядку письмового провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 15.02.2022 зупинено касаційне провадження у справі № 910/8899/21 за касаційною скаргою Міністерства на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у справі № 910/4445/21.
Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 10.05.2021 № 29.3-02/858 було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи Господарського суду міста Києва № 910/8899/21 у зв'язку з призовом судді Міщенка І. С. на військову службу по мобілізації та увільненням його від роботи.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2022 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.
Ухвалою Верховного Суду від 19.05.2022 (у складі колегії суддів: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.) поновлено та прийнято до провадження касаційну скаргу Міністерства, зупинено касаційне провадження у справі № 910/8899/21 за касаційною скаргою Міністерства на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у справі № 910/4445/21.
15.07.2022 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 910/4445/21, яка була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 10.08.2022.
Ухвалою Верховного Суду від 22.08.2022 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 у справі № 910/8899/21 і вирішено здійснити її розгляд у письмовому провадженні.
4.2. З урахуванням наведених обставин зупинення провадження за касаційною скаргою Міністерства, а також необхідності призначення проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/8899/21, ця справа розглядається у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і розгляду касаційної скарги.
4.3. Переглянувши оскаржені у справі постанову та ухвалу, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково з наступних підстав.
4.4. Предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції та ухвала місцевого суду про часткове задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
4.5. Ухвалюючи оскаржувану ухвалу, господарський суд першої інстанції встановив, що, звертаючись із заявою про забезпечення позову, АТ "РВС Банк" зазначав, що він став правонаступником всіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" (далі - ПАТ "АКБ "Київ") за кредитним договором від 02.11.2006 № 127 та договором застави майнових прав від 02.11.2006 № 5-06/170. 17.01.2020 між ОСОБА_2 та АТ "РВС Банк" укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до умов якого іпотекодавець передає, а іпотекодержатель набуває право власності на земельні ділянки: 3221286400:02:001:0004; 3221286400:02:009:0042; 3221286400:02:010:0026.
4.6. Крім того, суд зазначив, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16.09.2013 у справі № 761/4355/13-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "АКБ "Київ" заборгованість за кредитним договором від 20.09.2007 № 84 у розмірі 3 439 383, 35 грн. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.10.2015 у справі № 761/4355/13-ц року здійснено заміну сторони виконавчого провадження - ПАТ "АКБ "Київ" на Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк "УкрГазбанк" (далі - ПАТ АКБ "УкрГазбанк"). Суд зауважив, що ПАТ АКБ "УкрГазбанк" набуло права стягувача у справі про стягнення з ОСОБА_2 у розмірі 3 439 38,35 грн за іншим кредитним договором, відмінним від того, права на які набув АТ "РВС Банк".
Господарський суд установив, що під час виконавчого провадження № 60143836 про стягнення заборгованості на користь ПАТ АКБ "УкрГазбанк" приватним виконавцем Трофименком М. М. були здійсненні виконавчі дії, спрямовані на примусову реалізацію зазначених земельних ділянок для виконання рішення суду від 16.09.2013 у справі № 761/4355/13-ц на користь ПАТ АКБ "УкрГазбанк". 09.12.2019 проведені треті електронні торги з реалізації зазначених земельних ділянок. За результатами електронних торгів Державним підприємством "Сетам" в системі електронних торгів арештованого майна (лоти № 389948, № 389951, № 389942) були сформовані протоколи № 451956, № 451957, №451955. У подальшому на підставі зазначених протоколів приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Трофименком М. М. складено акти про проведені електронні торги від 14.02.2020, що є підставою для набуття права власності на земельні ділянки кадастрові номери 3221286400:02:001:0004, 3221286400:02:009:0042, 3221286400:02:010:0026 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
4.7. Суд зазначив, що у квітні 2020 року Колегія з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства (далі - Колегія Міністерства) повідомила AT "РВС Банк" про розгляд скарги ОСОБА_3 від 14.02.2020, зареєстрованої в Міністерстві 17.02.2020 під номером № К-5002, на рішення ОСОБА_4 про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно від 17.01.2020 № 50699963 на земельну ділянку, площею 0,7500 га, № 3221286400:02:010:0026. Розглянувши 19.08.2021 скаргу ОСОБА_3 , Колегія Міністерства надала висновок від 17.02.2020 № К-5002 про відмову у її задоволенні; на підставі цього висновку наказом від 16.10.2020 року № 2743/7 Міністерство відмовило ОСОБА_3 у задоволенні скарги від 14.02.2020.
4.8. Разом з тим суд установив, що у серпні 2020 року Колегія Міністерства повідомила AT "РВС Банк", що на розгляді перебуває скарга ОСОБА_1 від 14.02.2020, зареєстрована в Міністерстві 26.02.2020 під номером № Г-6192, на рішення Тверської І. В. про державну реєстрацію речових прав №№ 50700820, 50700366, 50697689, 50697354 від 17.01.2020, щодо земельних ділянок № 3221286400:02:001:0004, № 3221286400:02:009:0042. Розглянувши скаргу ОСОБА_1 , 19.08.2021 Колегія Міністерства зробила висновок про її задоволення; на підставі цього висновку наказом від 17.02.2021 № 620/5 Міністерство задовольнило повністю скаргу ОСОБА_1 , скасувало рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І. В. №№ 50700820, 50700366, 50697689, 50697354 від 17.01.2020. Цим наказом скасована реєстрація права власності AT "РВС Банк" на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221286400:02:001:0004, 3221286400:02:009:0042.
4.9. Задовольняючи заяву AT "РВС Банк", суд погодився із твердженнями АТ "РВС Банк" про те, що дії третіх осіб щодо земельних ділянок можуть призвести до позбавлення позивача права на судовий захист своїх майнових прав щодо земельних ділянок, та дійшов висновку, що такий захід забезпечення позову як заборона органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, але не виключно, Міністерству та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок до набрання законної сили рішенням суду по суті у цій справі є обґрунтованим та адекватним. Суд зазначив, що оскільки позовні вимоги спрямовані на захист майнових прав позивача від незаконних дій відповідача, тому такий захід забезпечення позову як зупинення дії наказу Міністерства від 17.02.2021 № 620/5 є обґрунтованим та адекватним заявленим позовним вимогам. Проте суд зауважив, що відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Міністерству та його територіальним органам, Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, Департаменту нотаріату та державної реєстрації, Державному підприємству "Національні інформаційні системи" вчиняти будь-які дії щодо виконання наказу від 17.02.2021 № 620/5, оскільки такий захід забезпечення позову за своїм змістом та суттю кореспондується із заходом забезпечення позову - зупиненням дії наказу від 17.02.2021 року № 620/5.
4.10. Колегія суддів апеляційного господарського суду, погоджуючись із висновками місцевого суду, зазначила, що, виходячи зі змісту спірних правовідносин, вжиті заходи забезпечення позову мають наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду цієї справи по суті та ніяким чином не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, тому є належними, співмірними та адекватними.
4.11. Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 04.08.2021) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом положень статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
4.12. Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, у разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, задоволення якої не вимагатиме примусового виконання судового рішення, має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
4.13. Предметом позову у цій справі є вимога AT "РВС Банк" до Міністерства про визнання протиправним та скасування наказу від 17.02.2021 № 620/5, яким була скасована реєстрація права власності AT "РВС Банк" на земельні ділянки. Отже, вимоги позивача спрямовані на захист речових прав, які були набуті AT "РВС Банк" внаслідок вчинення реєстраційних дій приватним нотаріусом.
Оскільки AT "РВС Банк" звернулося до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, тому має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, якщо позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
4.14. Суди встановили, що позивач, поряд з іншими вимогами про забезпечення позову у цій справі, заявив вимогу про зупинення дії наказу від 17.02.2021 № 620/5, яку суди задовольнили.
4.15. За змістом частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України серед перелічених у цій статті заходів забезпечення позову відсутній такий захід як зупинення дії наказу Міністерства юстиції України та/або зупинення дії оскаржуваного/заперечуваного акта.
4.16. Водночас положеннями пункту 10 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
4.17. Отже, за змістом статті 137 Господарського процесуального кодексу України (положення частини 1 якої містять вичерпний перелік заходів забезпечення позову), якщо сторона просить вжити захід забезпечення позову, що прямо не передбачений цим процесуальним законом (статтею 137 Господарського процесуального кодексу України), суд на вимогу учасника справи може вжити такий захід забезпечення, що визначений іншим нормативним актом - законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
4.18. При цьому не допускається вжиття судом заходу забезпечення позову, який хоча і відповідає змісту позовних вимог, предмету спору, є необхідним з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, однак не передбачений ні процесуальним законом, ні іншим Законом України (міжнародним договором, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України).
4.19. Тобто визначений частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України вичерпний перелік видів заходів забезпечення позову може доповнюватися виключно за рахунок певних заходів забезпечення позову, прямо передбачених Законами України або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Аналогічний висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 910/7451/21 (пункт 22).
4.20. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" однією з підстав для відмови у державній реєстрації є відомості у Єдиному державному реєстрі про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії.
Отже, заборона вчинення реєстраційних дій може бути одним із заходів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань". У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 09.11.2018 у справі № 915/508/18.
4.21. Частиною 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що проведення реєстраційних дій (щодо реєстрації прав/обтяжень прав) зупиняється, зокрема, на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.
4.22. При цьому згідно з частиною 2 цієї статті Закону судове рішення або заява власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.
4.23. Відповідно до частини 3 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, та/або судового рішення про скасування заборони вчинення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у державному реєстрі прав.
Верховний Суд у постанові від 15.07.2022 справі № 910/4445/21, до вирішення якої було зупинено касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства у цій справі, дійшов висновку про те, що "у спорі про скасування наказу Міністерства юстиції України, прийнятого за наслідками розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції - щодо реєстраційної дії (відмови у її вчиненні) відповідно як до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", так і до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вжиття такого заходу забезпечення позову як зупинення дії наказу Міністерства юстиції України не допускається, оскільки цей захід не належить до вичерпного переліку видів заходів забезпечення позову згідно із частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України: прямо не передбачений ні процесуальним законом, ні іншим Законом України (міжнародним договором, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України), як цього вимагають положення пункту 10 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України.
…Вжиття судом заходу забезпечення позову - зупинення дії наказу - хоча і узгоджується з предметом та змістом позовних вимог у спірних правовідносинах, однак не відповідає наведеним положенням Закону."
4.24. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи вимогу позивача про зупинення дії наказу від 17.02.2021 № 620/5, застосував такий захід забезпечення позову, що не відповідає жодному з передбачених Законом заходів забезпечення позову. Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції у зазначеній частині, на це уваги не звернув та наведених недоліків не усунув.
Тому Суд погоджується з аргументами скаржника про наявність підстав для часткового скасування оскаржуваних судових рішень, та відхиляє протилежні аргументи позивача у відповідній частині.
4.25. Разом із тим, ураховуючи встановлені судами обставини щодо скасування наказом від 17.02.2021 № 620/5 рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І. В. №№ 50700820, 50700366, 50697689, 50697354 від 17.01.2020 про реєстрацію права власності AT "РВС Банк" на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221286400:02:001:0004, 3221286400:02:009:004, Суд погоджується з ухвалою суду першої інстанції в частині заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, але не виключно, Міністерству та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок до набрання законної сили рішенням суду по суті у цій справі.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. За змістом частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.2. Відповідно до частини 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
5.3. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 308 цього Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
5.4. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина 1 статті 311 Господарського процесуального кодексу України).
5.5. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі № 910/4445/21, а також положень статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" суди дійшли неправильного висновку про задоволення заяви позивача щодо забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу від 17.02.2021 № 620/5, тому оскаржувані судові рішення належить скасувати в частині зупинення дії наказу від 17.02.2021 № 620/5 з прийняттям у цій частині нового рішення - про відмову у задоволенні вимог позивача про застосування заходу забезпечення позову у цій справі шляхом зупинення дії наказу від 17.02.2021 № 620/5. В іншій частині оскаржувані ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду належить залишити без змін як законні та обґрунтовані.
6. Судові витрати
6.1. Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
6.2. За змістом пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України
1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 у справі № 910/8899/21 скасувати в частині зупинення дії Наказу Міністерства юстиції України від 17.02.2021 № 620/5 "Про задоволення скарги" до вирішення спору по суті.
Прийняти у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "РВС Банк" про забезпечення позову шляхом зупинення дії Наказу Міністерства юстиції України від 17.02.2021 року № 620/5 "Про задоволення скарги" до вирішення спору по суті.
3. В іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 у справі № 910/8899/21 залишити без змін.
4. Стягнути з Акціонерного товариства "РВС Банк" на користь Міністерства юстиції України 1 135,00 грн (одну тисячу сто тридцять п'ять гривень) витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та 1 135,00 грн (одну тисячу сто тридцять п'ять гривень) витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.
5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак