08 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/7980/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Уркевича В.Ю., Краснова Є.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021
за позовом Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд-ДС Плюс",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонд державного майна України,
про визнання недійсним договору,
17.08.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Державне підприємство "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 (повний текст постанови складено 12.04.2022) та рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Касаційна скарга передана судді-доповідачу 05.09.2022.
За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що її подано з порушенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою визначено форму і зміст касаційної скарги.
Відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейський суд з прав людини як джерело права.
При цьому слід зазначити, що як роз'яснив у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), № 3236/03, 03.04.2008, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Вказане рішення Європейського суду з прав людини застосовується у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за умови наведення відповідних причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від їх доведення, не дають правових підстав зробити мотивований висновок по суті заявленого клопотання.
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
Пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв'язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Суд вважає наведені підстави пропуску неповажними з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.
Оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята 15.02.2022, повний текст складено та підписано - 12.04.2022, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадав на 02.05.2022, проте касаційну скаргу подано 17.08.2022.
До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому скаржник зазначає про те, що повний текст оскаржуваної постанови не було отримано жодним засобом зв'язку (ні електронним, ні поштовим), а дізнався про нього лише 28.07.2022 після звернення до Північного апеляційного господарського суду з заявою від 28.07.2022 про видачу копії оскаржуваної постанови.
Статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
Колегія суддів враховує, що Державне підприємство "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" безумовно було обізнано про існування судового провадження у справі №910/7980/21, оскільки було скаржником в суді апеляційної інстанції.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Чірікоста і Віола проти Італії" зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв "розумності строку" є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "Олександр Шевченко проти України", "Трух проти України").
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).
Відтак Державне підприємство "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" мало вживати заходів, щоб дізнатися про стан провадження справи, стан надходження поштових відправлень. При цьому скаржник не був позбавлений об'єктивної можливості дізнатися про рух справи відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень та скористатись наданими йому процесуальними правами, проте такими можливостями не скористався.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Таким чином об'єктивних обставин, що не залежали від волевиявлення заявника, та які могли б вплинути на пропуск встановленого процесуального строку на касаційне оскарження, не вбачається.
Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У даному випадку скаржник, хоча і просить поновити строк на касаційне оскарження та зазначає про отримання копії оскаржуваної постанови лише 28.07.2022 із Північного апеляційного господарського суду, однак не наводить обґрунтувань щодо неможливості отримання оскаржуваної постанови раніше ніж 28.07.2022.
Отже доводи скаржника щодо пропущення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2022, викладені в клопотанні, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки носять суб'єктивний характер і є такими, що залежали виключно від свідомого волевиявлення скаржника.
Частиною третьою статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.
Таким чином касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України.
Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 292 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що матеріали справи №910/7980/21 у суді касаційної інстанції відсутні, а саму касаційну скаргу було подано безпосереднього до суду касаційної інстанції, тому суд позбавлений можливості перевірити наявність або відсутність доказів надсилання копії оскаржуваної постанови скаржникові.
Крім того, враховуючи викладене колегія суддів вважає за необхідне витребувати матеріали справи №910/7980/21 із Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України,
1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" залишити без руху до 08.10.2022.
2. Встановити Державному підприємству "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
3. Державному підприємству "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
5. Витребувати із Господарського суду міста Києва та/бо Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/7980/21.
6. Надіслати копію цієї ухвали Господарському суду міста Києва та Північному апеляційному господарському суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Г.М. Мачульський
Судді В.Ю. Уркевич
Є.В. Краснов