ЄУН № 336/3788/22
пр.№2о/336/186/2022
07 вересня 2022 м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі
головуючого судді Савеленко О.А.
за участі секретаря судового засідання Теряник А.С.
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника адвоката Трачук Н.І.,
заінтересованої особи ОСОБА_2 ,
представників заінтересованих осіб: адвоката Прядко Д.В., Онищенко Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , який дії в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району про видачу обмежувального припису, -
Короткий зміст вимог заявників.
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулися до суду із заявою про встановлення обмежувального припису відносно ОСОБА_2 , та просили встановивти останній заборону перебувати в місці проживання з постраждалими особами: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 строком на 6 місяців; наближатись на відстань менше 2 км. до місця проживання вищевказаних осіб протягом 6 місяців; особисто або через третіх осіб вести телефонні переговори з постраждалими особами або контактувати з ними через інші засоби зв'язку строком на 6 місяців; особисто або через третіх осіб розшукувати постраждалих осіб, якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому кривднику, переслідувати їх та будь-який спосіб спілкуватися з ними строком на 6 місяців.
В обгрунутування заяви вказали, що ОСОБА_2 систематично вчиняє насилля відносно заявників протягом тривалого часу. З самого народження малолітньої дитини ненавидить її, використовує виключно як засіб маніпуляції та шантажу. Так, 28.07.2022 ОСОБА_2 мала намір завдати фізичної шкоди мамолітній дитині та родині заявників, а саме коли ОСОБА_1 вийшов з дитиною та її бабусею ОСОБА_4 на прогулянку на дитячий майданчик, ОСОБА_2 почала стріляти у напрямку малолітньої дитини, дві кулі влучили в ОСОБА_4 , уразивши передпліччя та спину. Після вказаних подій дитина погано спала, відмовлялась від їжі, а ОСОБА_4 потрапила до лікарні де було проведено оперативне втручання по вилученню куль.
Процесуальні дії у справі. Позиції учасників справи.
11.08.2022 ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя відкрито провадження та заяву призначено до розгляду на 12.08.2022.
12.08.2022 за клопотанням представника ОСОБА_2 розгляд справи відкладено на 15.08.2022
15.08.2022 постановлено ухвалу про витребування доказів по справі, а саме копій матеріалів кримінального провадження, розгляд справи відкладено на 25.08.2022
25.08.2022 у зв'язку з ненадходженням до суду витребуваних доказів по справі оголошено перерву до 06.09.2022 року.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 заяву підтримали та просили її задовольнити. Щодо встановлення заборон ОСОБА_2 відносно ОСОБА_5 , який не є заявником по справі, просили суд в цій частині заяву не розглядати.
ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_7 заперечували проти видачі обмежувального припису, надали свої письмові заперечення. Вказали, що обставини викладені в заяві є надуманими, перекрученими, а сам факт звернення до суду з даною заявою спрямований на створення штучних підстав невиконання постанови Запорізького апеляційного суду від 23.12.2020 у справі №336/3744/19, якою визначено місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю ОСОБА_2 . За фактом невиконання рішення суду відносно ОСОБА_1 , ВП № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області внесено відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 382 КК України за № 12021082080001903, яке триває і на даний час.
Щодо подій, які відбулися 28.07.2022, вказали, що за фактом нанесення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , ВП № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області внесені відомості до ЄРДР за ст. 125 КК України, а відносно батька ОСОБА_1 - ОСОБА_5 вищевказаним відділом поліції розпочате досудове розслідування внаслідок того, що ОСОБА_5 , взявши в руки ніж кидався на ОСОБА_2 , намагаючись нанести їй тілесні ушкодження, при цьому погрожуючи вбивством. Вважають такі дії заявників покликані з їх незгодою з постановою Запорізького апеляційного суду, якою визначено місце проживання дитини з матір'ю.
Представник третьої особи Онищенко Л.А. заяву підтримала у повному обсязі та просила її задовольнити.
ОСОБА_4 у судові засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі.
Нормативне обґрунтування.
Відповідно до правил ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитини (діти).
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено значення термінів, які вживаються в цьому ж законі, зокрема:
домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала, а також погрози вчинення таких діянь;
психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Згідно з ч. 2 та ч.3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Суди під час вирішення такої заяви мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження одного із батьків у реалізації своїх прав відносно дітей у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви іншого з батьків.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 21 листопада 2018 року у справі № 756/2072/18 (провадження № 61-19328св18), від 09 грудня 2019 року у справі № 756/11732/18 (провадження № 61-49077св18).
Правилами глави 13 ЦПК України визначено, що розгляд справ про видачу і продовження обмежувального припису провадиться в порядку окремого провадження, а правилами ст. 294 цього Кодексу встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 3 ст. 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України)
Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.
Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму. Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.
Брати участь у доказовій діяльності можуть усі особи, які беруть участь у справі, це їх право. Однак доказування кожної обставини, яка має значення для ухвалення рішення у справі, на підставі закону стає обов'язком певного суб'єкта.
Фактичні обставини встановлені судом.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою Запорізького апеляційного суду від 23.12.2020 у справі №336/3744/19 визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Постанова набрала законної сили, однак не виконана.
З квітня 2019 по теперішній час малолітня ОСОБА_3 проживає з батьком ОСОБА_1 .
Протягом 2019-2022 років ОСОБА_1 та ОСОБА_2 багаторазово звертались до правоохоронних органів з різних підстав, у тому числі і з заявами про спричинення тілесних ушкоджень одне одному.
У період з 2019-2022 роки заявники звертались і до районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, ОСОБА_2 з питань перевірки представниками адміністрації умов проживання малолітньої ОСОБА_3 , проведення профілактичної бесіди з ОСОБА_1
ОСОБА_1 надавав звіти щодо побачень дитини з матір'ю.
Так, 29.07.2022 року за заявою ОСОБА_4 про те, що 28.07.2022 приблизно 17.30 за адресою АДРЕСА_2 , заявниці було нанесено тілесні ушкодження відомою особою внесені відомості до ЄРДР №12022087080000472, триває досудове розслідування.
Також, 29.07.2022 року за заявою ОСОБА_2 про те, що 28.07.2022 року приблизно о 17.30 за адресою АДРЕСА_2 , заявниці було нанесено тілесні ушкодження відомою особою внесені відомості до ЄРДР №12022087080000473, триває досудове розслідування.
Так, згідно висновку експерта № 1116п у кримінальному провадженні №12022087080000473 від 29.07.2022 року при огляді ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у ділянках правого плечового суглобу та правого плеча по задній поверхні правого надпліччя, у середній третині лівого передпліччя по задній поверхні, садно у нижній третині лівого передпліччя по задній поверхні, що кваліфікується як легкі тілесні ушкодження.
По кримінальному провадженню №12022087080000472 від 29.07.2022 року, призначено судово-медичну експертизу, висновки експерта учасниками не були надані, також їх і не містять копії матеріалів кримінального провадження витребуванні судом за клопотанням заявників.
Висновки суду.
Оцінивши наявні у справі докази, виходячи із загального обсягу доказів, які долучені заявниками та заінтересованою особою, витребувані судом та досліджених в судовому засіданні, суд приводить до висновку, що заявники не надали суду належних й допустимих доказів на підтвердження фактів вчинення домашнього насильства щодо них особисто внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 , а також ризиків, які можуть настати у майбутньому у зв'язку із невчиненням щодо останньої обмежувального припису.
Так, з досліджених у судовому засіданні відеозаписів наданих як заявниками так і заінтересованою особою, встановлено що між батьками дитини ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 триває конфлікт. На записах видно і чутно, що і ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 постійно конфліктують між собою, ображають один одного.
Суд не приймає до уваги та не надає оцінку доказам наданим учасниками провадження, а саме: заявам до поліції за період 2019-2020 роки, зверненням до районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, відеозаписам розмов учасників за цей же період та роздруківки судових засідань по справі №336/3845/20, оскільки цим письмовим доказам, фактичним обставинам, поясненням учасників справи, вже була надана оцінка судом під час розгляду заяви ОСОБА_1 , зацікавлені особи ОСОБА_2 , районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, про видачу обмежувального припису.
Щодо подій від 28.07.2022, які і були підставою для звернення з новою заявою про видачу обмежувального припису, то судом встановлено, згідно наданих висновків експертів, лише нанесення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , щодо нанесення ушкоджень ОСОБА_4 , судом таких доказів не надано.
Окрім того, згідно додаткових пояснень свідка, які містяться у матеріалах кримінального провадження №12022087080000472 від 29.07.2022, на які звертав увагу суду представник ОСОБА_2 , ОСОБА_5 пояснив, що у майбутньому не буде перешкоджати ОСОБА_2 бачитися з дитиною ОСОБА_3 що також свідчить про конфлікт між всіма учасника провадження.
Самі по собі звернення до правоохоронних органів із заявами, наявність кримінальних проваджень, не свідчать про доведеність вини у вчиненні протиправних дій.
Отже, беззаперечних доказів на підтвердження застосування до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 фізичного та психологічного насильства з боку ОСОБА_2 , заявники суду не надали.
Напроти, матеріали справи свідчать лише про наявність неприязнених відносин між сторонами конфлікту.
З огляду на зазначене, заявники не довели наявність обґрунтованих ризиків вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо них, їх малолітньої дитини і потребу у захисті в порядку, передбаченому Законом, оскільки із встановлених обставин справи вбачається, що ОСОБА_2 до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувалась за насильство в сімї, висновків експертів за результатами медичних експертиз щодо нанесення заявникам тілесних ушкоджень, матеріали справи не містять, натомість містять висновки про нанесення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 .
Також не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні і заяви ОСОБА_1 про вчинення домашнього насилля ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 . Натомість судом встановлено, що ОСОБА_2 намагається близько трьох років вчинити всі законні дії аби малолітня дитина ОСОБА_3 проживала з нею, було виконане рішення суду, яке набрало законної сили, та яким визначено місце проживання дитини з матір'ю, а не з батьком.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , заінтересовані особи ОСОБА_8 , орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, про видачу обмежувального припису, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки суду не надано беззаперечних доказів на підтвердження вчинення домашнього насильства, у розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», тому відсутні підстави вважати, що наявні ризики настання тяжких наслідків для заявників, у зв'язку з чим слід відмовити у видачі обмежувального припису.
Керуючись ст. ст. 259, 294, 350-1 - 350-6, 354 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , який дії в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, про видачу обмежувального припису відмовити.
Інформація про учасників справи:
Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Заявник - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
Органі опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, код в ЄДРПОУ 37573885, адреса: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено 07.09.2022 року
Суддя О.А. Савеленко
07.09.22