22 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 369/7130/18
провадження № 61-7441ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
розглянув касаційну скаргу представника приватного підприємства «А.Т.Н.» - Трофімова Богдана Володимировича на постанову Київського апеляційного суду від 07 липня 2022 року в справі за позовом приватного підприємства «А.Т.Н.» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого відшкодування в порядку регресу та відшкодування матеріальної шкоди,
15 червня 2018 року приватне підприємство «А.Т.Н.» (далі - ПП «А.Т.Н.») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило суд стягнути з відповідача в порядку регресу виплачену підприємством матеріальну шкоду у розмірі 190 059,03 грн, завдану внаслідок пошкодження при ДТП автомобіля «Форд», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та матеріальну шкоду у розмірі 60 252,04 грн., завдану підприємству внаслідок пошкодження при ДТП автомобіля марки «Рута22», державний номер НОМЕР_2 , який належить ПП «А.Т.Н.».
Заочним рішенням Києво-Святошинського суду Київської області від 10 квітня 2019 року позов ПП «А.Т.Н.» задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПП «А.Т.Н.» в порядку регресу матеріальну шкоду в розмірі 190 059,03 грн та завдану матеріальну шкоду у розмірі 60 252,04 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Києво-Святошинського суду Київської області від 01 грудня 2021 року, відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мінченка Я. В. про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду від 10 квітня 2019 року в справі за позовом ПП «А.Т.Н.» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого відшкодування в порядку регресу та відшкодування матеріальної шкоди та поновлення строку на перегляд заочного рішення суду.
Постановою Київського апеляційного суду від 07 липня 2022 року апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мінченка Я. В. задоволено. Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 квітня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПП «А.Т.Н.» відмовлено та стягнено з ПП «А.Т.Н.» на користь ОСОБА_1 судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 5 632,02 грн.
04 серпня 2022 року представник ПП «А.Т.Н.» - Трофімов Б. В. (далі - представник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 07 липня 2022 року.
У касаційній скарзі представник просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Київського апеляційного суду від 07 липня 2022 року та залишити в силі заочне рішення Києво-Святошинського суду Київської області від 10 квітня 2019 року.
Дослідивши касаційну скаргу представника, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Згідно з пунктами 1, 10 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову в справах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, а ціна позову у справах, у яких заявлено кілька самостійних вимог, визначається загальною сумою всіх вимог.
Як убачається з матеріалів касаційного провадження, предметом позову є стягнення в порядку регресу матеріальної шкоди в розмірі 190 059,03 грн та завданої матеріальної шкоди у розмірі 60 252,04 грн, що разом становить 250 311,07 грн.
Ціна позову в даній справі складає 250 311,07 грн, яка станом на 01 січня 2022 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481,00*250=620 250,00 грн).
Отже, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України рішення суду апеляційної інстанції в даній справі не підлягає касаційному оскарженню.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, яка не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Разом із цим, касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню.
Крім того, посилання представника на застосування апеляційним судом норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Судує підставою касаційного оскарження судових рішень, передбаченою пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, але не є доводом, який в розумінні підпунктів а)-г) пункту 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу підтверджує наявність випадку/випадків, який/які дає/дають право вважати судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі з ціною позову, яка не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Зазначене відповідає Рекомендації № R (95) Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням указаного, оскільки представник подав касаційну скаргу на судове рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника приватного підприємства «А.Т.Н.» - Трофімова Богдана Володимировича на постанову Київського апеляційного суду від 07 липня 2022 року в справі за позовом приватного підприємства «А.Т.Н.» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого відшкодування в порядку регресу та відшкодування матеріальної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук