07 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 420/17808/21
адміністративне провадження № К/990/23647/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2022 у справі №420/17808/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-ВЕКТОР" до Головного управління ДПС в Одеській області, Дежавної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Н-ВЕКТОР" звернулось до суду з позовом, в якому просило суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- №2822601/43435133 від 01.07.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 07.05.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- №2822602/43435133 від 01.07.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №16 від 24.05.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- №2822617/43435133 від 01.07.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 07.06.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- №2822624/43435133 від 01.07.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 23.06.2021в Єдиному реєстрі податкових накладних.
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем фактичного надходження податкові накладні №4 від 07.05.2021, №16 від 24.05.2021, №4 від 07.06.2021, №10 від 23.06.2021, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Н-ВЕКТОР».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 позов задоволено в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2022 апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольно частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 змінено в частині стягнення витрат на професійну правову допомогу. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-ВЕКТОР» (ЄДРПОУ 43435133) судовий збір у розмірі 4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок), 00 грн. та витрат на професійну правову допомогу у сумі 2000,00 (дві тисячі) грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-ВЕКТОР» (ЄДРПОУ 43435133) судовий збір у розмірі 4540,00 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок) та витрат на професійну правову допомогу у сумі 2000,00 (дві тисячі) грн. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 у справі №420/17808/21 залишено без змін.
31.08.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2022 у справі № 420/17808/21.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній скаржник посилається на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Натомість, обґрунтування даної підстави зводиться до викладення обставин справи, цитування окремих норм матеріального та процесуального права, з зазначенням, що судом першої та апеляційної інстанції рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
В обґрунтування пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України, податковим органом не конкретизовано, від якого саме висновку, викладеного у постанові Верховного Суду та застосовано судом апеляційної інстанції при ухваленні рішення необхідно відступити. Водночас, скаржник не наводить належного обґрунтування такого відступу.
Також, скаржникому касаційній скарзі зазначає, про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Суд звертає увагу на те, що у випадку посилання скаржником на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу касаційного оскарження, останньому необхідно зазначити конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2022 у справі № 420/17808/21 повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддяВ.П. Юрченко