01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції: Оксюта Т.Г. суддя-доповідач: Епель О.В.
06 вересня 2022 року Справа № 760/24929/14-а
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Бєлової Л.В., Карпушової О.В.,
за участю секретаря Кобзар Д.В.,
представниці Позивача Коновал О.В.,
представників Відповідача Попадюк А.П., Волошиної Д.О., Морозова О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Історія справи.
У листопаді 2014 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду звернулася з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - Відповідач), в якому просив:
- визнати факт не зарахування йому Військовою частиною № НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України військової служби в період навчання у Львівському військовому ліцей імені Героїв Крут з 14.07.2000 по 15.06.2002 та навчання у ВІТІ НТУУ «КПІ» з 29.08.2002 по 13.08.2006 неправомірними діями;
- зобов'язати Військову частину № НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України визнати проходження ОСОБА_1 військової служби в період навчання у Львівському військовому ліцеї імені Героїв Крут з 14.07.2000 по 15.06.2002 та навчання у ВІТІ НТУУ «КПІ» з 29.08.2002 по 13.08.2006 і зарахувати вказані періоди як стаж військової служби, з відповідним перерахуванням грошового забезпечення згідно Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 15.12.2014:
- визнано неправомірними дії Військової частини № НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо не зарахування ОСОБА_1 військової служби в період навчання у Львівському військовому ліцей імені Героїв Крут з 14.07.2000 по 15.06.2002 та навчання у ВІТІ НТУУ «КПІ» з 29.08.2002 по 13.08.2006;
- зобов'язано Військову частину № НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України зарахувати своїм рішенням строк навчання ОСОБА_1 у Львівському військовому ліцей імені Героїв Крут з 14.07.2000 по 15.06.2002 та навчання у ВІТІ НТУУ «КПІ» з 29.08.2002 по 13.08.2006 до загального строку військової служби, з відповідним перерахуванням грошового забезпечення згідно Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей».
У жовтні 2020 року Позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва із заявою про встановлення способу виконання зазначеного судового рішення, в якій просив:
- у п. 9 послужного списку ОСОБА_1 після останнього запису здійснити запис, відповідно до форми таблиці: «з 14.07.2000 по 15.06.2002 курсант, Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут. Підстава: рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15.12.2014 у справі № 760/24929/14-а, ухвала Солом'янського районного суду м. Києва у провадженні № 2-аво/760/2/17 по справі № 760/24929/14-а, наказ начальника ліцею № 170 від 14.07.2002 з відповідним перерахуванням грошового забезпечення, згідно із Законом України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
- у п. 9 послужного списку ОСОБА_1 після останнього запису здійснити запис, відповідно до форми таблиці: «з 29.08.2002 по 13.08.2006 курсант Військового інституту України «Київський політехнічний інститут», підстава: рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15.12.2014 у справі № 760/24929/14-а, ухвала Солом'янського районного суду м. Києва у провадженні № 2-аво/760/2/17 по справі № 760/24929/14-а, наказ Ректора НТУУ «КПІ» № 2679-с від 29.08.2002, з відповідним перерахуванням грошового забезпечення, згідно із Законом України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей».
В обґрунтування своєї заяви Позивач зазначив, що на виконання рішення суду в цій справі 17.01.2019 було відкрито відповідне виконавче провадження, але порядок реалізації суб'єктами владних повноважень рішень про зарахування строку навчання військовослужбовця до загального строку військової служби нормативно не визначений.
При цьому, Заявник стверджує, що при належному виконанні Відповідачем рішення суду в цій справі він матиме прав на встановлення надбавки в розмірі 40% посадового окладу на відміну від наявних 35%, строк очікування набуття ним права на житло становитиме 1 рік, а не 7 років, він зможе використати право на пенсію через 6 років, а не через 12 років, набуде право на щорічну відпустку 40 календарних днів, а не 35.
З цих та інших підстав, Заявник наполягає на необхідності внесення саме таких змін до його послужного списку, про які він зазначає у своїх вимогах.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що при зверненні до суду з позовом у цій справі Позивачем було обрано спосіб захисту порушених прав та інтересів, який визнаний судом належним і таким, що в повній мірі здійснює поновлення його прав та інтересів в межах існуючого правового поля.
При цьому, суд зазначив, що Відповідач повинен здійснити поновлення прав та інтересів Позивача саме у формі та у спосіб, визначені судом, а невиконання рішення суду призведе до притягнення Відповідача до відповідальності, установленої законом.
Разом з тим, суд звернув увагу на те, що 31.07.2018 від Головного центру зв'язку автоматизації та захисту інформації Державної прикордонної служби України надійшов звіт про виконання судового рішення в цій справі.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та задовольнити його заяву та встановити спосіб виконання судового рішення в цій справі шляхом внесення змін в обидва примірники його послужного списку особових справ, а саме:
- у пункті 4 послужного списку «Освіта», підпункті «а» зробити запис у лапках «Військова освіта» та нижче цього запису зазначити: «Підстава: див. п. 9 послужного списку»;
- у п. 9 послужного списку ОСОБА_1 після останнього запису здійснити запис, відповідно до форми таблиці: «з 14.07.2000 по 15.06.2002 курсант, Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут. Підстава: рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15.12.2014 у справі № 760/24929/14-а, ухвала Солом'янського районного суду м. Києва у провадженні № 2-аво/760/2/17 по справі № 760/24929/14-а, наказ начальника ліцею № 170 від 14.07.2002;
- у п. 9 послужного списку ОСОБА_1 під останнім записом здійснити запис, відповідно до форми таблиці: «з 29.08.2002 по 13.08.2006 курсант Військового інституту України «Київський політехнічний інститут», підстава: рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15.12.2014 у справі № 760/24929/14-а, ухвала Солом'янського районного суду м. Києва у провадженні № 2-аво/760/2/17 по справі № 760/24929/14-а, наказ Ректора НТУУ «КПІ» № 2679-с від 29.08.2002;
- у п. 9 «Проходження дійсної військової служби у Збройних Силах України» послужного списку ОСОБА_1 після запису «На військову службу призваний « 14» серпня 2006 року через печерський районний у м. Києві військовий комісаріат» зробити запис: Запис «На військову службу призваний « 14» серпня 2006 року через печерський районний у м. Києві військовий комісаріат» вважати недійсним та рахувати надалі, що на військову службу призваний « 14» липня 2000 року через Джанкойський районний військовий комісаріат. Підстава: рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15.12.2014 у справі № 760/24929/14-а, ухвала Солом'янського районного суду м. Києва у провадженні № 2-аво/760/2/17 по справі № 760/24929/14-а», наказ начальника Львівського державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут № 170 від 14.07.2000».
В обґрунтування заявлених вимог Апелянт наводить доводи аналогічні тим, що були викладені в його заяві про встановлення способу виконання судового рішення в цій справі, зокрема наголошує на відсутності нормативного порядку виконання суб'єктами владних повноважень рішень про зарахування строку навчання військовослужбовця до загального строку військової служби.
При цьому, Апелянт вважає, що належне виконання судового рішення в цій справі можливо лише у визначеному ним порядку і що в іншому випадку його соціальні та майнові права та інтереси, на захист яких він звертався до суду з позовом у цій справі, не будуть відновлені.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржувана ним ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про зміну порядку виконання судового рішення в цій справі.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2022 було відкрито апеляційне провадження, установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити скаргу без задоволення, зазначаючи, що рішення суду в цій справі Військовою частиною виконано в повному обсязі, а також стверджуючи, що апеляційна скарга Позивача містить недоліки і за її подачу не сплачено судовий збір.
У судовому засіданні 06.09.2022 представниця Позивача заявила клопотання про відкладення судового розгляду, у задоволенні якого ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з наступних підстав.
Нормативно-правове обґрунтування.
У ст. 129-1 Конституції України зазначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частиною другою статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з частинами першою, третьою статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Системний аналіз наведених правових норм дозволяє стверджувати, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано повноваження суду змінити порядок виконання судового рішення, що був установлений судом при вирішенні спору.
При цьому, правовою підставою для застосування цього процесуального інституту є наявність обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Разом з тим, зміна порядку виконання судового способу може бути застосована судом виключно до того моменту, коли рішення суду вже виконано.
Також, слід враховувати, що процесуальний інститут зміни порядку виконання рішення суду не є тотожним інституту встановлення судового контролю, має інші правові підстави для застосування та цільове призначення.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що ухвалою суду першої інстанції у цій справі від 20.06.2018 було застосовано інститут судового контролю за виконанням судового рішення та зобов'язано Військову частину № НОМЕР_1 у місячний строк з дня набрання такою ухвалою законної сили подати звіт про виконання постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 15.12.2014.
31.07.2018 від Головного центру зв'язку автоматизації та захисту інформації ДПС України надійшов звіт про виконання судового рішення в цій справі.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутнє судове рішення про вирішення питання щодо прийнятності вказаного звіту, натомість Відповідач стверджує, що рішення суду ним виконано повністю і не зазначає про наявність обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При цьому, до розгляду судом першої інстанції у порядку, визначеному ст. 382 КАС України, вказаного звіту та вирішення питання щодо його прийнятності (підтвердження або навпаки - не підтвердження таким звітом виконання рішення суду в цій справі) розгляд питання щодо встановлення порядку виконання такого судового рішення є передчасним і суперечить вимогам ст. 378 КАС України, за приписами якої суд може встановити порядок виконання виключно щодо судового рішення, яке ще не виконано.
Крім того, колегія суддів установила, що постановою державного виконавця від 10.12.2021 закінчено виконавче провадження № 58073426 з виконання судового рішення у цій справі у зв'язку з повним фактичним виконанням боржником відповідного рішення суду /т.2 а.с.49 зі зворотного боку/.
Доказів щодо оскарження вказаної постанови державного виконавця, визнання її протиправною та/або скасування суду не надано.
Тож, доводи Апелянта про щодо неможливості виконання Відповідачем рішення суду в цій справі через відсутність нормативного порядку виконання суб'єктами владних повноважень рішень про зарахування строку навчання військовослужбовця до загального строку військової служби, колегія суддів відхиляє.
Крім того, доводи Апелянта фактично зводяться до незгоди з діями/бездіяльністю Відповідача під час виконання рішення суду в цій справі, що охоплюється інститутом судового контролю, регламентованим ст. 383 КАС України, а не ст. 378 КАС України.
Більш того, внесення записів до послужного списку Позивача наразі є дискреційними повноваженнями Відповідача, які реалізуються ним при виконанні судового рішення в цій справі і, з огляду на вищевказані обставини, не підлягають перевірці судом при розгляді заяви в порядку ст. 378 КАС України.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 , окрім вимог, заявлених в суді першої інстанції, заявляє й інші нові вимоги (щодо внесенні записів до п. 4 його послужного списку та до п. 9 «Проходження дійсної військової служби у Збройних Силах України»).
Втім, відповідно до приписів ст. 308 КАС України, апеляційний суд наділений повноваженнями перевіряти виключно вимоги, які заявлялися в суді першої інстанції.
Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги та перевіривши ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно застосовано норми процесуального права та правомірно відмовлено Позивачу у задоволенні поданої ним заяви.
Згідно зі ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 378 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлено 07 вересня 2022 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: Л.В. Бєлова
О.В. Карпушова