Справа № 296/7440/21
2/296/1746/22
"11" серпня 2022 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді Анциборенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Пасічник А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
25.08.2021 ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до ОСОБА_2 і просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 50 000 грн. 00 коп., моральну шкоду у розмірі 20 000 грн. 00 коп., суму інфляційних у розмірі 11 780 грн. 00 коп., суму 3% річних у розмірі 4 997 грн. 26 коп., а всього 86 777 грн. 26 коп. та судові витрати у розмірі 908 грн. 00 копійок.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 07.08.2019 між позивачем та відповідачем укладено угоду, згідно якої відповідач отримав грошову позику у розмірі 100000, 00 грн. і зобов'язувався повернути її до 31.09.2019, що підтверджується розпискою, написаною власноруч 07.08.2019.
Свої зобов'язання відповідач у повному обсязі не виконував, однак у період з вересня по листопад 2019 року повертав борг рівними частинами та повернув всього 40 тисяч гривень.
Крім того, зазначає, що у листопаді 2019 року відповідач повторно звернувся до позивача з проханням надати у борг 60 тисяч гривень, які він не повернув, на що позивач погодився та надав вказану суму коштів строком на один місяць.
Також зазначає, що оскільки відповідач не повернув 40 тисяч гривень відповідно до розписки від 07.08.2019 року, тому він власноруч підтвердив, що загальна сума боргу складає 100000, 00 грн., на підставі чого було складено розписку від 29.11.2019 року. Кошти, які бралися в борг, відповідач зобов'язався повернути у строк до 25.12.2019 року.
15.04.2021 відповідач повернув частину боргу, а саме 50000,00 грн. Решту боргу повертати відмовився і запропонував реалізувати його майно, а кошти забрати собі в рахунок погашення боргу. Однак, позивач відмовився розпоряджатися чужим майном, тому станом на день подачі позовної заяви відповідач не віддав борг у сумі 50000, 00 грн., чим порушив виконання зобов'язання.
Разом з тим позивач зазначає, що крім майнової шкоди йому завдано моральну шкоду, яка полягає у стражданнях, пов'язаних з психологічним навантаженням щодо повернення боргу. Внаслідок значного психічного впливу позивач був позбавлений можливості реалізації власних бажань і звичок. Дії відповідача зумовили необхідність неодноразово відвідувати лікувальні заклади, отримувати юридичні консультації та консультації психолога, що призвело до істотних розладів у стосунках із рідними та близькими і завдало моральних страждань.
Враховуючи вищевикладене просить позовну заяву задовольнити.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 11.11.2021 відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання (а.с.30).
У судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, згідно поданої через канцелярію суду заяви просять розглядати справу у їх відсутність, позов підтримують в повному обсязі та просять задовольнити (а.с.77).
Відповідач відзив на позов до суду не надав, копія ухвали про відкриття провадження від 11.11.2021 разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками судом направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача (а.с.31-32, 66-67, 75-76).
У судові засідання 01.02.2022, 06.04.2022, 11.08.2022 відповідач не з'явився.
Таким чином відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно ч.1 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, відповідно до ст.ст.211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 2 ст.1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Встановлено, що 07.08.2019 ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 100 000, 00 грн. та взяв на себе зобов'язання повернути грошові кошти до 31.09.2019, що підтверджується оригіналом розписки від 07.08.2019 (а.с.78).
29.11.2019 ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 100 000, 00 грн. та взяв на себе зобов'язання повернути грошові кошти до 25.12.2019, що підтверджується оригіналом розписки від 29.11.2019 (а.с.79).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України (справа №6-63цс13) письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Відповідно до ст.ст.525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та в такій самій якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.1050 ЦК України якщо позичальник не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, оскільки відповідач порушив свої зобов'язання за договором позики та грошові кошти у повному обсязі не повернув і допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, тому позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики у розмірі 50 000 грн. 00 коп., суми інфляційних у розмірі 11 780 грн. 00 коп., суми 3% річних у розмірі 4 997 грн. 26 коп., а всього 86 777 грн. 26 коп. підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн., то слід зазначити наступне.
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до положень ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно п.п.3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року №4 моральна шкода - це шкода немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяна фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.
Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.
Таким чином, враховуючи, що відповідач порушив свої зобов'язання за договором позики та грошові кошти не повернув і допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, що спричинило позивачу душевні страждання, які підлягають відшкодуванню, тому, беручи до уваги характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, виходячи із засад розумності та справедливості, приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 20000, 00 гривень в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.4, 81, 89, 259, 265, 268, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп., моральну шкоду у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., суму інфляційних у розмірі 11 780 (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят) грн. 00 коп., суму 3% річних у розмірі 4 997 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 26 коп., а всього 86 777 (вісімдесят шість тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 26 коп. та судові витрати у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач :
ОСОБА_1 ,
АДРЕСА_1
Відповідач:
ОСОБА_2 ,
АДРЕСА_2
Cуддя Н. М. Анциборенко