вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"05" вересня 2022 р. Справа № 911/917/19
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши матеріали справи
за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі:
1. Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства
2. Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство»
до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик-Сервіс 1»;
2. Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЄАДА-ІНВЕСТМЕНТ»;
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Шанні»;
3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Алта Проперті»
про визнання недійсними державного акту на право власності та договору, витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки та визнання відсутнім права на земельну ділянку
за участю представників
прокуратури: Філіпенко О.І. - службове посвідчення № 067570 видане 21.07.2022;
позивачів: не з'явились;
відповідача 1: не з'явився;
відповідача 2: Вавдійчик Б.П. - адвокат за довіреністю від 15.06.2022 № ДП24701/22-0209;
третіх осіб: не з'явились;
встановив:
До Господарського суду Київської області звернувся керівник Бориспільської місцевої прокуратури (далі - прокурор) із позовною заявою № 34-4328вих-19 від 02.04.2019 в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства і Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» (далі - ДП «Бориспільський лісгосп») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик-Сервіс 1» (далі - відповідач 1, ТОВ «Логістик-Сервіс 1») та Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - відповідач 2, АТ «Укрексімбанк»), в якому просив суд:
- визнати недійсним державний акт серії ЯГ № 779378 від 02.02.2010 на право власності ТОВ «Логістик-Сервіс 1» на земельну ділянку із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164 загальною площею 26,3665 га для ведення підсобного сільського господарства, розташовану в адміністративних межах Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області;
- визнати недійсним договір іпотеки від 15.02.2010 № 151410Z26, 908, укладений між АТ «Укрексімбанк» та ТОВ «Логістик-Сервіс 1», в частині передачі в іпотеку земельної ділянки площею 26,3665 га із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164;
- витребувати на користь держави в особі ДП «Бориспільський лісгосп» з чужого незаконного володіння ТОВ «Логістик-Сервіс 1» земельну ділянку площею 26,3665 га із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164;
- визнати відсутнім право ТОВ «Логістик-Сервіс 1» на земельну ділянку площею 26,3665 га із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164, яка розташована в адміністративних межах Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.05.2019 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні ТОВ «Логістик-Сервіс 1» - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРЄАДА-ІНВЕСТМЕНТ» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Шанні».
Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.07.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алта Проперті».
В рамках підготовчого провадження суд неодноразово зупиняв провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах.
Після поновлення ухвалою суду від 29.06.2022 провадження у справі суд продовжив розгляд справи на стадії підготовчого провадження.
Зокрема, у підготовчому засіданні 05.09.2022 суд розглядав клопотання АТ «Укрексімбанк» від 25.07.2022 (вх. № 9248/22) про залишення позовної заяви без розгляду та з інших питань підготовчого засідання, у пункті 1 якого відповідач 2 просив суд залишити без розгляду позовну заяву прокурора.
В обгрунтування цього клопотання АТ «Укрексімбанк» посилається на відсутність, на його думку, підстав для звернення прокурора до суду в інтересах підприємства та держави.
Відповідач 2 вважає, що у цій справі прокурор фактично звернувся із позовом на захист прав та інтересів держави в особі органу, який є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави у судовому порядку.
Також відповідач 2 стверджує, прокурор у позовній заяві не навів належного обгрунтування для представництва інтересів держави в суді, а повідомлення від 10.12.2018 № 34-16867, додане до позову, на думку відповідача 2, також не містить такого обгрунтування.
АТ «Укрексімбанк» звертає увагу на те, що прокурор не зазначив причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Крім того, посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, відповідач 2 зазначив, що підстави для здійснення представництва прокурором господарюючих суб'єктів, у тому числі у формі державних підприємств, відсутні у будь-якому випадку, оскільки вони не є органами державної влади та можуть самостійно здійснювати відповідні процесуальні права.
Отже, на переконання відповідача 2, оскільки прокурор не довів наявність підстав для звернення в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, а представництво інтересів ДП «Бориспільський лісгосп» прокурором закон не передбачає, позовна заява має бути залишена без розгляду.
Присутній у підготовчому засіданні 05.09.2022 прокурор усно заперечив проти задоволення вказаного клопотання.
Розглянувши клопотання АТ «Укрексімбанк» від 25.07.2022 (вх. № 9248/22) у частині вимоги про залишення позовної заяви без розгляду та заслухавши усні пояснення прокурора і представника відповідача 2, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній. (частина третя). Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший-третій частини четвертої).
Отже відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому представництво прокурором в суді інтересів держави в особі державних компаній не допускається.
Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Позов у цій справі прокурор подав в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства та ДП «Бориспільський лісгосп» з посиланням на їх бездіяльність щодо захисту інтересів держави, які, на думку прокурора, порушені внаслідок незаконного відведення земель лісогосподарського призначення.
Однак, звертаючись до суду в інтересах держави в особі ДП «Бориспільський лісгосп», яке не є органом державної влади або іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого належить захист інтересів держави, зокрема, в галузі реалізації принципів регулювання земельних відносин або захисту природних ресурсів, прокурор порушив норми частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», згідно з якою здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній не допускається.
При цьому порушення прокурором встановленої Законом прямої заборони на звернення до суду в інтересах державної компанії виключає необхідність з'ясування питання невиконання або неналежного виконання таким позивачем дій, спрямованих на захист власних прав та інтересів або інтересів держави. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 906/853/17 та від 15.09.2020 у справі № 911/551/19.
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі ДП «Бориспільський лісгосп», у зв'язку з чим вважає за необхідне залишити без розгляду позов, поданий прокурором в інтересах держави в особі ДП «Бориспільський лісгосп», відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.
Стосовно позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, суд зазначає таке.
Звертаючись із позовом у цій справі, прокурор зазначав, що при набутті права власності відповідачами на спірну земельну ділянку змінено їх цільове призначення із земель лісогосподарського призначення на землі для ведення підсобного сільського господарства.
Зміна цільового призначення спірних земельних ділянок, на думку прокурора, відбулась з порушенням частин 1, 4 ст. 20 та ст. 207 Земельного кодексу України, а саме - без прийняття компетентним органом відповідного рішення, без висновків органів виконавчої влади з питань лісового господарства та без нарахування і сплати втрат лісогосподарського виробництва у зв'язку з вилученням лісових земель для нелісогосподарських потреб. Зокрема, за твердженнями прокурора, Київським обласним та по м. Києву управлінням лісового та мисливського господарства погодження на зміну цільового призначення спірної земельної ділянки не надавалося і відповідні рішення органів державної влади про зміну цільового призначення земель лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб не приймались, що порушує права та інтереси держави в особі позивача 1, який не вживав заходів для повернення зазначених ділянок у постійне користування держави, хоча, як стверджує прокурор, був обізнаний про стверджувані порушення.
Слід зазначити, що Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства є органом державної влади та підпорядковується Держлісагентству України та є його територіальним органом.
Завданням управління є реалізація повноважень Держлісагентства України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці у сфері лісового та мисливського господарства.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 № 521 (далі - Положення), Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
За змістом пункту 3 Положення основними завданнями Держлісагентства є, зокрема, реалізація державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.
Згідно з підпунктами 4, 5, 6, 7, 8, 9, 21, 30, 33 пункту 4 Положення Держлісагентство здійснює державне управління в галузі ведення лісового і мисливського господарства, а також державного контролю за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо ведення лісового господарства; здійснює державне управління територіями та об'єктами природно-заповідного фонду в лісах підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління; організовує ведення лісовпорядкування та впорядкування мисливських угідь; веде державний лісовий кадастр та облік лісів; здійснює моніторинг лісів; приймає рішення про віднесення лісів до відповідної категорії; вносить пропозиції щодо надання в користування мисливських угідь та припинення права користування ними органам, що приймають зазначені рішення; здійснює управління об'єктами державної власності, які належать до сфери управління Держлісагентства; вирішує в межах повноважень, передбачених законом, спори з питань охорони, захисту, використання та відтворення лісів, що перебувають у державній власності.
Аналіз цих пунктів Положення зумовлює висновок, що Держлісагенство є центральним органом, до основних завдань якого належить, зокрема, реалізація державної політики у сфері лісового господарства.
За приписами статті 28-1 Лісового кодексу України (у редакції чинній на момент звернення прокурора із цим позовом до суду) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, крім іншого: здійснює державний контроль за додержанням нормативно-правових актів щодо ведення лісового господарства; організовує ведення лісовпорядкування, обліку лісів, державного лісового кадастру та моніторингу лісів; організовує ведення лісового господарства і раціональне використання лісових ресурсів.
Виходячи із викладеного, Держлісагентство і, відповідно, його територіальний орган (Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства) - є органом державної влади, тобто суб'єктом владних повноважень, що, згідно з положеннями абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» надає право прокурору звертатись до суду із позовом в інтересах держави в особі зазначеного суб'єкта владних повноважень.
Абзацом другим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, досліджуючи питання щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді, уточнила висновки, зроблені у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, від 16.04.2019 у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18, від 17 та 18 квітня 2019 року у справах № 923/560/18 та № 913/299/18 відповідно, від 13.05.2019 у справі № 915/242/18; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 0440/6738/18 та вказала, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Як установлено судом під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, перед зверненням до суду із цим позовом прокурор звернувся до Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства із повідомленням № 34-16867вих-18 від 10.12.2018 про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді, у якому повідомив відповідний орган про виявлені ним порушення інтересів держави.
Вказане повідомлення Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства отримало 04.01.2019 за вх. № 21, що підтверджується його штампом про отримання вхідної кореспонденції на першій сторінці повідомлення № 34-16867вих-18 від 10.12.2018.
Із позовом до Господарського суду Київської області прокурор звернувся 04.04.2019, тобто через три місяці після отримання Київським обласним та по м. Києву управлінням лісового та мисливського господарства повідомлення прокурора за № 34-16867вих-18 від 10.12.2018 про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.
Наведені обставини свідчать про те, що прокурор надав компетентному органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, проте останній протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави.
Таким чином, враховуючи нездійснення Київським обласним та по м. Києву управлінням лісового та мисливського господарства заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор в цьому випадку належним чином обґрунтував підстави для представництва інтересів держави в суді, з огляду на що суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення без розгляду позовної заяви прокурора в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства.
При цьому слід зазначити, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд під час розгляду справи по суті має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Крім того у своєму клопотанні від 25.07.2022 (вх. № 9248/22) АТ «Укрексімбанк» просило суд у випадку продовження розгляду справи: застосувати обов'язкові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.06.2019 у справі № 643/17966/14-ц, від 11.08.2021 у справі № 523/7609/17, від 16.07.2020 у справі № 372/266/15-ц та від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц пункт 2 клопотання); витребувати та оглянути в судовому засіданні оригінали письмових доказів, доданих прокурором до позову (пункт 3 клопотання); запропонувати прокурору надати суду та сторонам докази повноважень підписантів письмових доказів, доданих до позову; надати первинні докази у вигляді землевпорядної документації та державних експертиз щодо первинного виділення земельних ділянок у приватну власність,наступні їх об'єднання/поділи до формування спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3220883200:03:001:0164, або надати належні первинні докази фактів відсутності такої документації, у тому числі вироки судів та матеріали кримінальних проваджень щодо підроблення правовстановлюючих документів на земельну ділянку з кадастровим номером 3220883200:03:001:0164 (пункт 4 клопотання); застосувати строк позовної давності до позовних вимог (пункт 5 клопотання).
Щодо вимог АТ «Укрексімбанк», викладених у пунктах 3 і 5 клопотання від 25.07.2022 (вх. № 9248/22), про витребування та огляд в судовому засіданні оригіналів письмових доказів, доданих до позовної заяви, а також заяви про застосування строку позовної давності до позовних вимог, суд зазначає, що такі вирішуються на стадії з'ясування обставин справи та дослідження доказів під час судового розгляду справи по суті, тому наразі відсутні підстави для їх розгляду і вирішення судом у підготовчому провадженні.
Вирішуючи клопотання АТ «Укрексімбанк» від 25.07.2022 (вх. № 9248/22) у частині вимоги, викладеної у пункті 4 цього клопотання, суд виходив із того, що за приписами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обов'язок доказування і подання доказів, відповідно до статті 74 ГПК України, покладається на сторони та інших учасників справи.
Зокрема, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За своїм змістом пункт 4 прохальної частини клопотання АТ «Укрексімбанк» від 25.07.2022 (вх. № 9248/22) є клопотанням про витребування доказів.
За приписами частин 3, 4 статті 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до частини першої статті 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Із системного аналізу наведених норм вбачається, що учасник справи має право заявити клопотання про витребування у строк для подання доказів, у цьому випадку відповідач - у строк для подання відзиву на позов, в протилежному випадку - обґрунтувати неможливість його подання в установлений строк.
Проте заявлене АТ «Укрексімбанк» клопотання не містить жодного обґрунтування неможливості подання його разом з відзивом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що клопотання про витребування доказів, викладене у пункті 4 прохальної частини клопотання від 25.07.2022 (вх. № 9248/22), АТ «Укрексімбанк» заявило із пропуском строку, визначеного частиною другою статті 80 ГПК України.
Відповідно до статті 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За приписами статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Всупереч вище зазначеним вимогам процесуального законодавства відповідач 2 не порушив питання про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів та не додав відповідної заяви з наведенням підстав для поновлення пропущеного процесуального строку.
Також суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 81 ГПК України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Суд зазначає, що клопотання відповідача 2 про витребування доказів, викладене у пункті 4 прохальної частини клопотання від 25.07.2022 (вх. № 9248/22), вказаним вимогам також не відповідає, оскільки у ньому не зазначено відповідних обставин і доказів на підтвердження цих обставин, які б зумовлювали можливість витребування доказів судом.
Отже, враховуючи відсутність обґрунтування неможливості подання відповідачем 2 клопотання про витребування доказів у встановлений строк та невідповідність його вимогам частини другої статті 81 ГПК України, суд, на підставі частини першої статті 81 ГПК України, залишає таке клопотання без задоволення.
Водночас у підготовчому засіданні 05.09.2022 представник відповідача 2 усно повідомив про намір подати до суду належним чином оформлене клопотання про витребування відповідних доказів судом.
Згідно із приписами статті 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема: у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; з'ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадку, зокрема коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
З метою створення учасникам справи необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і забезпечення можливості реалізації ними своїх процесуальних прав, зокрема, з метою надання відповідачу 2 можливості підготувати клопотання про витребування доказів, суд вважає за доцільне залишитись на стадії підготовчого провадження та відкласти підготовче засідання.
Керуючись ст. 81, 202, п. 2 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Задовольнити частково клопотання Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про залишення без розгляду позовної заяви прокурора, викладене у пункті 1 клопотання від 25.07.2022 (вх. № 9248/22) про залишення позовної заяви без розгляду та з інших питань підготовчого засідання.
2. Залишити без розгляду позов першого керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство».
3. Залишити без задоволення клопотання Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про витребування доказів, викладене у пункті 4 клопотання від 25.07.2022 (вх. № 9248/22) про залишення позовної заяви без розгляду та з інших питань підготовчого засідання
4. Відкласти підготовче засідання на 26.09.2022 о 10:40. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С.Петлюри, 16/108.
Інформацію по справі, що розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Щоткін