ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.09.2022Справа № 910/8678/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши заяву фізичної особи ОСОБА_1 від 6 вересня 2022 року про забезпечення позову до його пред'явлення,
без повідомлення учасників справи,
У вересні 2022 року фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до його пред'явлення шляхом накладення арешту на банківський рахунок Обслуговуючого кооперативу "ЖБК Екскаваторник" (далі - Кооператив).
В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 посилалася на те, що 22 серпня 2022 року проведено державну реєстрацію зміни керівника Кооперативу, яким став ОСОБА_2 . Не погоджуючись з таким змінами в керівництві Кооперативу, вважаючи що державна реєстрація нового керівника вказаної юридичної особи була проведена всупереч вимогам чинного законодавства, заявниця вважає, що вказана особа неправомірно отримала доступ до банківського рахунку даного Кооперативу. На думку ОСОБА_1 , невжиття вказаних заходів по забезпеченню позову унеможливить поновлення порушених її прав на управління Кооперативом, у тому числі щодо розпорядження його коштами.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 1 частини 1 статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається, зокрема, до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (частина 3 цієї статті).
Обґрунтовуючи подану заяву, ОСОБА_1 посилалася на існування загрози того, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання судового рішення в разі задоволення її позову.
У зв'язку з наведеним слід зазначити, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 73, 74, 76-79 ГПК України, які передбачають обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1, 2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У той же час заявницею в установленому законом порядку не було надано суду жодних доказів на підтвердження того, що невжиття вказаних нею заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних її прав чи інтересів.
Також суд зазначає, що в своїй заяві ОСОБА_1 всупереч пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України просить суд накласти арешт саме на банківський рахунок Кооперативу, а не на грошові кошти, які знаходяться на ньому.
Саме лише посилання заявниці на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення її прав і охоронюваних законом інтересів без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази, а також без відповідного обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
За приписами частини 4 статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої палати Верховного суду від 12 лютого 2020 року в справі № 381/4019/18 суд дійшов висновку про те, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Як зазначила сама заявниця, на вказаному рахунку знаходяться кошти, які спрямовано, зокрема, на виплату заробітної плати та сплату податків.
Проте відповідно до пункту 7 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, крім, зокрема, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання.
Рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби (пункт 32 постанови Касаційного господарського суду Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року в справі № 916/1572/19).
Таким чином, накладення арешту на банківський рахунок, який призначений для виплати заробітної плати та сплати податків, заборонений приписами Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 79 ГПК України).
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Судом встановлено, що в заяві ОСОБА_1 про забезпечення позову не наведено належних обґрунтувань та не доведено належними доказами того факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення її позовних вимог, які остання має намір пред'явити до Кооперативу.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої заяви.
Відповідно до частини 6 статті 140 ГПК про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Зважаючи на викладене та керуючись статтями 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 6 вересня 2022 року про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України.
Дата підписання: 7 вересня 2022 року.
СуддяЄ.В. Павленко