Дата документу 05.09.2022
Справа № 334/3703/22
Провадження № 1-кс/334/1149/22
05 вересня 2022 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під №12022082050001513, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 вересня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -
До слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя звернуся слідчий СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , із клопотанням про арешт майна.
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні слідчого відділу Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12022082050001513 від 05 вересня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 04 в вересня 2022 року невстановлена особа, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_1 , спричинила ножове поранення в область грудної клітини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим завдала тілесні ушкодження, які мають ознаки тяжких.
04 вересня 2022 року у період часу з 20:55 години до 21:30 годину, проведено огляд місця події у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , а саме за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на якого вказав потерпілий як на особу, яка спричинила йому тілесне ушкодження.
В ході огляду, було виявлено та вилучено: предмет зовні схожий на розкладний ніж типу «Мультітул», кофту темно-синього кольору.
Зазначені вище предмети, було вилучено з метою вивчення інформації, яку вони містить та подальшого її використання для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Згідно ст.98 КПК України, вказані вище матеріальні об'єкти є речовими доказами, оскільки зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
05 вересня 2022 року слідчим СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області винесено постанову про визнання речовим доказом вищевказаних об'єктів.
Згідно ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його чинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Згідно ч.7 ст.237 КПК України, вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученими.
Згідно з положеннями ч.ч.1, 2 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому діючим КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у діючим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з положенням ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 діючого КПК України.
Згідно з положеннями ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно положень ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що речі, вилучені під час огляду, мають істотне значення для проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки зберегли на собі сліди скоєного кримінального правопорушення, а також містять відомості, які можуть бути використані як докази фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, вони відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та на них необхідно накласти арешт відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України з метою збереження речових доказів.
Дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовуються доводи клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимоги ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3)документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
Враховуючи, що речі, а саме: предмет зовні схожий на розкладний ніж типу «Мультітул», кофта темно-синього кольору, є предметами злочину та речовими доказами кримінального правопорушення оскільки вони необхідні для проведення низки слідчих дій, є необхідність в арешті вказаного майна.
Не застосування цього заходу зумовить труднощі в частині встановленню істини по кримінальному провадженню, внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене, що відповідає критеріям зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України, необхідно накласти арешт на вищезазначене майно.
Слідчий суддя при постановленні ухвали про накладення арешту на майно, враховує підстави та обставини, передбачені ст.ст. 167-173 КПК України.
Керуючись ст.ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 183,193-194, 196, 369-372, 395 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на предмет зовні схожий на розкладний ніж типу «Мультітул», кофту темно-синього кольору, котрі були вилучені 04 вересня 2022 року під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 20:55 години до 21:30 години.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1