Справа № 236/2749/21
Провадження № 1-кп/243/260/2022
06 вересня 2022 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі колегії суддів:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_8 ,
адвоката ОСОБА_9 ,
захисника обвинувачених ОСОБА_6
та ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, яке проводилось в режимі відеоконференцзв'язку, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050420000582 від 07.10.2020 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, раніше судимого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Голубівка, Брагінського району, Гомельської області, Республіки Білорусь, громадянки України, не заміжньої, яка має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є фізичною особою-підприємцем, раніше не судима, яка зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця Херсонської області, Бєлозерського району, с. Велетенське, громадянина України, раніше судимого, не одруженого, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_4 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця Херсонської області, м. Херсон, с. Комишани, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_5 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_6 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України, -
На розгляді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України.
Прокурором було заявлено клопотання про продовження застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, без визначення розміру застави, в обґрунтування якого прокурор посилався на те, що існує обґрунтована підозра у вчиненні обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, або може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також прокурором заявлено клопотання про продовження застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 діб, без визначення розміру застави, оскільки існує обґрунтована підозра у вчиненні обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення, та продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, або може вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні просили змінити їм запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання.
Захисник обвинувачених, адвокат ОСОБА_10 , підтримав думку своїх підзахисних.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_9 , в судовому засіданні просив вирішити клопотання на розсуд суду.
Потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 надіслали до суду заяву, в якій просили розглядати кримінальне провадження без їх участі.
Представник потерпілих, адвокат ОСОБА_14 , обвинувачена ОСОБА_8 , обвинувачений ОСОБА_11 та його захисник, адвокат ОСОБА_15 , в судовому засіданні участь не приймали. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану через збройну агресію Російської Федерації встановити зв'язок та повідомити про дату та час проведення судового засідання обвинуваченому ОСОБА_11 та його захиснику, адвокату ОСОБА_15 , а також обвинуваченій ОСОБА_8 , не виявилося можливим.
Представник потерпілих, адвокат ОСОБА_14 , була належним чином сповіщена про дату та час проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв'язку, однак, технічної та фізичної можливості брати участь в судовому розгляді остання не має.
Заслухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, розглянувши клопотання в прядку абз. 5 п. 20-5 Перехідних положень КПК України та п. 6.14 Засад використання автоматизованої системи документообігу, затверджених загальними зборами суддів Слов'янського міськрайонного суду Донецької області - протокол № 14 від 28 листопада 2016 року (із змінами), колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частин 1, 2 та 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку. Це означає, що на суд, який здійснює судове провадження, покладаються функції контролю за обґрунтованістю обрання обвинуваченому запобіжного заходу та доцільністю його збереження. Пунктом 2 ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно з частиною 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У відповідності до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
За правилами ч. 5 ст. 199 КПК України, суд, вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою, зобов'язаний перевірити те, що заявлені стороною обвинувачення ризики не зменшилися.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених, суд зауважує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
З'ясовуючи питання наявності ризиків щодо обвинуваченого ОСОБА_16 , колегія суддів вважає реальним та доведеним прокурором в судовому засіданні ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - можливість переховування обвинуваченого від суду, який ґрунтується на тому, що ОСОБА_16 є обізнаним про тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, за яке встановлено покарання у вигляді позбавлення волі строком від восьми до п'ятнадцяти років, а тому ОСОБА_16 може вирішити, що переховування від суду тягне менш тяжкі наслідки, ніж процедура відбування покарання.
Також колегія суддів погоджується зі стороною обвинувачення, що на теперішній час має місце ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - вчинення ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення, оскільки останній не працює, раніше вже був засуджений за скоєння корисливих злочинів і має не зняту та не погашену в законному порядку судимість, що може, зі свого боку, свідчити про схильність обвинуваченого до порушення Закону.
Ризики того, що обвинувачений ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення або незаконно впливати на потерпілих, колегія суддів вважає не доведеними стороною обвинувачення під час розгляду клопотання.
Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше судимий, вже відбував покарання у вигляді реального позбавлення волі за вчинення корисливих злочинів, був звільнений умовно-достроково, не працює, не має міцних соціальних зв'язків, колегія суддів дійшла висновку про недостатність застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу для запобігання встановленим під час судового розгляду ризикам, тому колегія суддів вважає, що є законні підстави для продовження застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки саме такий запобіжний захід може у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та створить необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 КПК України.
Продовжуючи відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою, колегією суддів не вбачається підстав для визначення розміру застави, оскільки злочин був вчинений із застосуванням насильства.
Вирішуючи питання наявності ризиків стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , з огляду на невідворотність та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років, колегія суддів також вважає реальним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - можливість переховування обвинуваченого від суду.
Судова колегія погоджується зі стороною обвинувачення, що на теперішній час має місце ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - можливість вчинення ОСОБА_7 іншого кримінального правопорушення, оскільки останній не працює, раніше був засуджений за скоєння корисливих злочинів і має не зняту та не погашену в законному порядку судимість, що може свідчити про схильність обвинуваченого до порушення Закону.
Ризики того, що обвинувачений ОСОБА_7 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, або незаконно впливати на потерпілих, колегія суддів вважає не доведеними стороною обвинувачення під час розгляду клопотання.
Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше судимий, вже відбував покарання у вигляді реального позбавлення волі за вчинення корисливих злочинів, був звільнений умовно-достроково, не працює, не має міцних соціальних зв'язків, колегія суддів дійшла висновку про недостатність застосування відносно ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання встановленим під час судового розгляду ризикам, на чому в судовому засіданні наполягав обвинувачений, тому вважає, що є законні підстави для продовження відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки саме такий запобіжний захід може у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та створить необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 КПК України.
Продовжуючи відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів не вбачає підстав для визначення розміру застави, оскільки злочин був вчинений із застосуванням насильства.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 26, 177-178, 181, 183, 194, 197, 199, 201, 202, 331, 371-372, 376, 395 КПК України, колегія суддів -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)», строком на 60 днів, тобто до 04 листопада 2022 року включно.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)», строком на 60 днів, тобто до 04 листопада 2022 року включно.
Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , начальнику Державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)» та начальнику Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».
Ухвала про продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала про продовження запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, що перебувають під вартою, з моменту отримання копії ухвали.
Ухвалу постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.
Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 06.09.2022 року о 12-30 год.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3