Запорізької області
15.07.10 Справа № 26/159/10
Суддя
За позовом: Прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя (69002, м. Запоріжжя, вул.Гоголя,74) в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд.50)
до відповідачів: 1- Закрите акціонерне товариство «Емонт»(69002, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд.8)
2- Запорізької міської ради (69015, м. Запоріжжя, пр.Леніна,206)
про передачу державного житлового фонду до комунальної власності
Суддя Юлдашев О.О.
У судовому засіданні брали участь представники:
Від прокуратури -Коцюруба О.В. (13.07.2010.)
Кричмаржевський А.В. (15.07.2010.)
Від РВ ФДМУ - Прохода І.В., довір. №01/43 від 02.03.2010.
Від відповідачів: 1- Леонтієва Ю.В., довір. №32/10 від 26.05.2010. (13.07.2010.)
Костенко О.Ф., довіреність №29/10 від 12.05.2010. (13.07.2010.; 15.07.2010.)
Самарська Н.В., довіреність №28/10 від 12.05.2010. (13.07.2010.; 15.07.2010.)
Мартиненко Н.М., довір. №б/н від 01.07.09. (13.07.2010.)
2. Кравченко М.В., довір. №01-38/0651 від 28.04.2009. (13.07.2010.)
18.05.2010. прокурор Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернувся до господарського суду Запорізької області із позовною заявою про зобов'язання ЗАТ «Емонт»передати до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя на підставі акту прийому-передачі гуртожитку за адресою: м. Запоріжжя, вул.Глісерна,8 (до 09.07.2001 -м. Запоріжжя, вул.Глісерна,10/1) та зобов'язання територіальної громади м. Запоріжжя прийняти до комунальної власності вказаного майна.
Ухвалою суду від 21.05.2010. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 21.06.2010. Розгляд справи відкладався до 29.06.2010 та до 13.07.2010. У судовому засіданні, яке відбулось 13.07.2010 оголошувалась перерва до 15.07.2010.
У судовому засіданні, відкритому 15.07.2010. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, за згодою представників сторін.
Розгляд справи здійснювався за допомогою засобів технічної фіксації судового процесу.
Прокурор підтримав позовні вимоги, зазначивши наступне: між регіональним відділенням ФДМУ по Запорізькій області та організацією орендарів «Запорізький завод електромонтажних виробів №10»(правонаступником якого є ЗАТ «Емонт») був укладений договір №56 від 21.12.1993. купівлі-продажу державного майна у складі цілісно-майнового комплексу, яке на теперішній час знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул.Глісерна,8 (попередня адреса до 09.07.2001: м. Запоріжжя, вул.Глісерна,10/1) на земельній ділянці 4,4 га. Зазначає, що гуртожиток, розташований за вказаною адресою, не увійшов до складу цілісно-майнового комплексу ЗАТ «Емонт», але перебуває на його балансі, є державним майном та підлягає передачі до комунальної власності згідно з Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності»від 03.03.1998 №147/98-ВР. На підставі рішення п'ятнадцятої сесії двадцять третього скликання Запорізької міської ради від 28.01.2000. №25 «Про прийняття до комунальної власності м. Запоріжжя державного житлового фонду та затвердження переліку підприємств, які готують до передачі в комунальну власність м. Запоріжжя в 1999-2001 роках державний житловий фонд, що перебуває в їх оперативному управлінні»видано наказ РВ ФДМУ по Запорізькій області від 27.06.2006 №230 «Про передачу житлового фонду, що знаходиться на балансі ЗАТ «Емонт»у комунальну власність». Також посилається на п.1 ст.26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», за яким усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявленні в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Просить позов задовольнити.
РВ ФДМУ по Запорізькій області підтримав заявлені позовні вимоги, зокрема зазначивши, що в процесі приватизації орендного підприємства «Запорізький завод електромонтажних виробів»було створено ЗАТ «Емонт». У відповідності до інвентаризаційних описів майна підприємства станом на 01.11.1993., серед об'єктів, які не увійшли до його статутного фонду в процесі приватизації та залишились на його балансі значився державний житловий фонд, у тому числі житловий будинок, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул.Глісерна,10 (ввід в експлуатацію 1957р.). До теперішнього часу будинок використовується за цільовим призначенням, в ньому мешкають громадяни та мають прописку в паспорті за вказаною адресою. Вказує, що зазначений гуртожиток є об'єктом державної власності та підлягає передачі у комунальну власність м. Запоріжжя на підставі рішення сьомої сесії двадцять третього скликання Запорізької міської ради від 28.01.2000. №25 «Про прийняття до комунальної власності м. Запоріжжя державного житлового фонду та затвердження переліку підприємств, які готують до передачі в комунальну власність м. Запоріжжя в 1999-2001 роках державний житловий фонд, що перебуває в їх оперативному управлінні»видано наказ регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області від 27.06.2006. №230 «Про передачу житлового фонду, що знаходиться на балансі ЗАТ «Емонт»у комунальну власність для здійснення процедури приймання-передачі державного житлового фонду»до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя. Попри це, до теперішнього часу гуртожиток до комунальної власності не передано. Підтвердженням того, що спірне майно не увійшло до статутного фонду відповідача в процесі приватизації та перебуває на його балансі вважає те, що дані відомості були надані самим підприємством в листі від 02.11.1999. №313. Згідно цих даних до реєстру державного майна були внесені зміни -замінено будівлю за вказаною адресою з житлового будинку на гуртожиток. Крім цього, у судовому засіданні РВ ФДМУ по Запорізькій області надало заперечення на відзив №10-01-03868 від 08.07.2010., що в ході підготовки до приватизації Орендним підприємством «Запорізький завод електромонтажних виробів»об'єктів нерухомості, які були придбані у складі цілісно-майнового комплексу за Договором купівлі-продажу державного майна №56 від 21.12.1993., здійснювалась повна інвентаризація переданого державного майна. При цьому, при проведенні вказаної інвентаризації, інвентаризаційними комісіями, що були створені на підприємстві, в акті оцінки вартості майна було визначено будівлю заводоуправління та житловий будинок за адресою вул.Глісерна,10, які обліковувались як окремі інвентарні одиниці. При проведенні інвентаризації орендного підприємства «Запорізький завод електромонтажних виробів», згідно з актом оцінки вартості майна від 25.11.1993. із вартості майна, що підлягає приватизації, вилучена вартість державного житлового фонду на суму 9618 тис.крб., у тому числі житлова будівля за адресою: вул.Глісерна,10 ум. Запоріжжі (інвентаризаційний опис основних фондів №3 станом на 01.11.1993.).
Також, РВ ФДМУ по Запорізькій області зазначає, що у переліку до договору №56 від 21.12.1993. відсутній будь-який житловий фонд і, зокрема, житловий будинок по вул.Глісерна,10. Відповідно до наявних в архіві РВ ФДМУ по Запорізькій області матеріалів по приватизації орендного підприємства «Запорізький завод електромонтажних виробів», житловий будинок по вул.Глісерна,10 у м. Запоріжжі є державною власністю. Також вказує, що житловий будинок за адресою: м. Запоріжжя, вул.Глісерна,10, за договором купівлі-продажу державного майна №56 від 21.12.1993 ЗАТ відповідачем-1 не викупався. Просить позов задовольнити.
Відповідач-1 проти позову заперечив, зазначивши, що спірне майно, а саме, яке є будівлею заводоуправління зі складом (Літ.А-2), було відчужено регіональним відділенням ФДМУ по Запорізькій ЗАП «ЗЕМВ-10», правонаступником якого є ЗАТ «Емонт», за договором купівлі-продажу державного майна №56 від 21.12.1993. Право власності на вказане майно підтверджує витягом ОП Запорізького БТІ про реєстрацію права власності на нерухоме майно №2850863 від 17.02.2004.
Крім цього, посилається на рішення господарського суду Запорізької області від 14.08.2009. у справі №20/151/09 та від 25.02.2010. у справі №22/1д/10, в яких судом були встановлені юридичні факти, які не підлягають повторному доказування при розгляді інших справ. Так, зокрема, судом у цих справах було встановлено, що підвальне приміщення будівлі заводоуправління (Літ.А-2), яка є предметом розгляду цієї справи, на момент передання приміщення в оренду належало ЗАТ «Емонт», а також, згідно з технічною документацією та іншими доказами, літерою А-2 позначено будівлю заводоуправління, а не гуртожитку. Також встановлено, що на час звернення позивача до суду з даним позовом вказане майно вже вибуло з державної власності. Вказані рішення суду у передбаченому законом порядку набрали законної сили.
Також відповідач-1 зазначає, що будівля заводоуправління зі складом (Літ.А-2) є адміністративно-виробничою, тобто адміністративною будівлею, є нежитловим фондом та у житловий не переводилась, що підтверджується листом ОП ЗМБТІ №12284 від 22.05.2006. Вважає внесення позивачем змін до державного реєстру нерухомого майна зі зміною статусу нежитлової будівлі на гуртожиток безпідставним та таким, що здійснено без наявних повноважень.
В обґрунтування своєї позиції відповідач-1 також посилається на лист Управління житлового господарства Запорізької міської ради №15-02/2685 від 07.06.2010., яким повідомлено про те, що вивченням матеріалів інвентаризаційної справи на об'єкт нерухомості, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна,8, встановлено, що серед об'єктів нерухомого майна,, переданих РУ ФДМУ по Запорізькій області у власність організації орендарів «ЗЕМВ-10», правонаступником якого є ЗАТ «Емонт», міститься будівля заводоуправління зі складом. Тобто, відповідно до переліку нерухомого майна, яке було приватизовано у складі цілісно-майнового комплексу, виданого регіональним відділенням ФДМУ по Запорізькій області 03.08.2001., будівля гуртожитку у власність організації орендарів Запорізького заводу електромонтажних виробів №10 не переходила. За даними технічної інвентаризації вказаних об'єктів нерухомості, виконаної ОП ЗМБТІ, встановлено факт використання частини будівлі «заводоуправління зі складом»під гуртожиток. Площа приміщень будівлі літ.А-2, яка використовується як житлова площа гуртожитку складає 800,5м2, у т.ч. житлова площа 457,4 м2. Документи, які дозволяють використання частини будівлі літ.А-2 під гуртожиток, до ОП ЗМБТІ не представлені, тому приміщення у будівлі літ. А-2 площею 800,5 м2, у т.ч. житловою площею 457,4 м2, віднесені до самочинно переобладнаних. У вказаному листі зазначено, що до вирішення питання щодо передачі частини будівлі літ.А-2 площею 800,5 м2 до житлового фонду з наданням їй статусу гуртожитку необхідно оформити документи, дозволяючи використання частини житлової будівлі «заводоуправління зі складом»під житло. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Крім цього, відповідач-1 надав суду клопотання про припинення провадження у справі, у зв'язку з тим, що, ані на балансі у ЗАТ «Емонт», а ні у його власності не перебуває будівля житлового фонду (гуртожиток), оформлена відповідно до чинного законодавства та зареєстрована в ОП ЗМБТІ, отже відсутній предмет спору у вказаній справі.
Суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання.
Відповідач-2 зазначив, що спірне майно є нежитловим фондом і у житловий не переводилось, у зв'язку з чим не є гуртожитком.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
21.12.1993. за договором купівлі-продажу державного майна №56, укладеного між регіональним відділенням Фонду держмайна України по Запорізькій області (Продавець) та організацією орандарів Запорізького заводу електромонтажних виробів №10 (Покупець), останнім було придбано (отримано в оренду) державне майно за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна,8, розташоване на земельній ділянці площею 4,4 га (Рішення Запорізького виконкому від 28.06.1991 №261/1).
Майно підприємства складалось з усіх активів та пасивів, інвентарю, обладнання, та іншого майна згідно акту інвентаризації (додаток №1 до договору). Вказаний перелік, зокрема, містить будівлю заводоуправління.
Право власності на відчужене майно перейшло до ЗАП «ЗЕМВ-10 »на підставі укладеного договору купівлі-продажу відповідно до додаткової угоди від 15.12.1993. до договору із викупом від 28.12.1992. №59.
Згідно витягу ОП Запорізького БТІ про реєстрацію права власності на нерухоме майно №2850863 від 17.02.2004., власником об'єктів нерухомості по Глісерній, 8 був ЗАТ «ЕМОНТ». Серед об'єктів власності у вказаному витязі зазначена й будівля заводоуправління зі складом. При цьому, ОП ЗМБТІ, відповідно до технічної інвентаризації, після проведення інвентаризації будівлі заводоуправління зі складом, було привласнено літ.А-2.
Згідно Статуту ЗАТ «Емонт»(перша редакція), останнє створене на базі майна організації орендарів орендного підприємства «Запорізький завод підприємства «Запорізький завод електромонтажних виробів №10»(далі -ЗАП «ЗЕМВ-10»), яким воно володіє на праві власності.
Отже, Статутом визначено, що ЗАТ «Емонт»є правонаступником ЗАП «ЗЕМВ-10». Майно підприємства складається з основних та оборотних активів, а також цінностей, вартість яких відображена у його балансі.
Рішеннями господарського суду Запорізької області у справах №20/151/09 від 14.08.2009 та №22/1д/10 від 25.02.2010 встановлені юридичні факти відносно майна, яке є предметом розгляду цієї справи. Вказані рішення набрали чинності
Оцінивши представлені докази в їх сукупності пояснення сторін, проаналізувавши законодавство, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приписами ст.32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Приписами ч.2 ст.41 Конституції України встановлено, що право власності набувається в порядку, визначеному законом.
Як свідчать матеріали справи, 21.12.1993. за договором купівлі-продажу державного майна №56, укладеного між Регіональним відділенням Фонду держмайна України по Запорізькій області (Продавець) та організацією орандарів Запорізького заводу електромонтажних виробів №10 (Покупець), останнім було придбано (отримано в оренду) об'єкт приватизації - державне майно цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна,8, розташоване на земельній ділянці площею 4,4 га (Рішення Запорізького виконкому від 28.06.1991. №261/1). Договір був посвідчений державним нотаріусом Першої Запорізької державної нотаріальної контори 25.03.1994. і зареєстровано за №1-534.
Згідно з додатком №1 до вказаного договору, в якому визначено перелік викупленого майна (додаток №1 до Договору), до його складу увійшла також будівля заводоуправління. Зазначене підтверджується дублікатом Договору №56, що був 21.01.2004. виданий державним нотаріусом Першої Запорізької державної нотаріальної контори ЗАТ «Емонт»замість втраченого договору. Будь-яких будівель житлового фонду, зокрема, гуртожитків, у вказаному переліку не міститься.
Свідоцтво про державну реєстрацію АОО №197013 та довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №3722 свідчать, що первинна реєстрація ЗАТ «Емонт»була здійснена 13.06.1994. Відповідно до п.п.1.2, 1.4 Статуту ЗАТ «Емонт»(нова редакція), останнє було створено на базі майна організації орендарів орендного підприємства «Запорізький завод електромонтажних виробів №10»та є правонаступником його майнових прав і обов'язків.
Розпорядженням голови Жовтневої районної адміністрації №960 від 09.07.2001. заводу Закритого акціонерного товариства «Емонт», розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 10/1, присвоєно поштову адресу: м. Запоріжжя, вул.Глісерна,8.
17.02.2004. Орендним підприємством «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»на підставі дублікату договору купівлі-продажу №1-534 від 25.03.1994. (дата нотаріального посвідчення та реєстраційний номер) видано ЗАТ «Емонт»витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул.Глісерна,80, в тому числі будівлю заводоуправління зі складом.
Таким чином, твердження позивача про те, що будівля заводоуправління зі складом не увійшла до статутного фонду ЗАТ «Емонт»є невірним та таким, що не відповідає фактичним обставинам.
Крім цього, у позовній заяві РУ ФДМУ по Запорізькій області зазначає, що підтвердженням того, що спірне майно, що не увійшло до статутного фонду ЗАТ «Емонт»в процесі приватизації та перебуває на його балансі було надано самим підприємством в листі від 02.11.1999. №313. Згідно цих даних до реєстру державного майна було внесено зміни - замінено будівлю за вказаною адресою на гуртожиток.
Однак фактом перебування нерухомого майна у власності підприємства є не листування його керівника з будь-якими органами, а дані інвентаризаційної справи, що ведеться БТІ, а отже внесення РУ ФДМУ по Запорізькій області змін до державного реєстру нерухомого майна є безпідставним та таким, що здійснено без наявності відповідних повноважень.
Відповідно до ст.ст.127-131 Житлового кодексу УРСР та п.3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого Постановою Ради Міністрів від 03.06.1986. №208, гуртожитки є спеціально збудовані або переобладнані для цього житлові будинки, зареєстровані відповідним чином у виконкомі місцевої ради.
Будівля заводоуправління зі складом (літ.А-2) є адміністративно-виробничою, не має статусу гуртожитку та у житловий фонд, як цього вимагає ст.127 Житлового кодексу України, не переводилась.
Вказане підтверджується листом ОП ЗМБТІ від 22.05.2006. №12284, в якому зазначено, що житлова будівля за адресою: м. Запоріжжя, вул.Глісерна,8, відсутня.
Отже, твердження позивача про знаходження за вказаною адресою житлової будівлі (гуртожитку), що є державною власністю, РВ ФДМУ по Запорізькій області не підтверджено відповідним правовстановлюючим документом, жодних доказів в обґрунтування своїх вимог, крім листів колишнього керівника ЗАТ «Емонт»позивачем не надано.
Крім цього, рішенням господарського суду Запорізької області від 14.08.2009. у справі №20/151/09 за позовом РВ ФДМУ по Запорізькій області до ПП «Нова-Тор»про стягнення неустойки та зобов'язання повернути майно, а саме об'єкт оренди -підвал, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна,8, були встановлені юридичні факти, а саме, судом було встановлено, що приміщення -вбудовані в підвальний поверх двоповерхової будівлі гуртожитку приміщення (Літ.А-2, приміщення №ІІ) є підвальним приміщенням будівлі заводоуправління (Літ.А-2), яка на момент передання приміщення в оренду належало ЗАТ «Емонт», а також, згідно з технічною документацією та іншими доказами по справі, літерою А-2 позначено будівлю заводоуправління, а не гуртожитку. Також встановлено, що на час звернення позивача до суду з даним позовом вказане нерухоме майно вже вибуло з державної власності.
Вказане рішення суду у передбаченому законом порядку набрало законної сили.
Також господарським судом Запорізької області була розглянута справа №22/1д/10 за участю тих самих сторін про визнання недійсним договору №1641 від 25.10.2005., укладеного між РВ ФДМУ по Запорізькій області та ПП «Нова-Тор»про оренду підвалу, який знаходиться в приміщенні будівлі заводоуправління зі складом (Літа-2), розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул.Глісерна,8. За результатами розгляду вказаної справи судом було прийнято рішення, яким позов ПП «Нова-Тор»задоволено, договір оренди визнано недійсним, у зв'язку з тим, що підвал, розташований в будівлі заводоуправління зі складом (Літ.А-2), яка вибула з державної власності.
19.05.2010. Запорізьким апеляційним господарським судом вказане рішення залишено без змін, а апеляційну скаргу регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області -без задоволення.
Тобто, господарським судом Запорізької області двічі розглядалось питання щодо права власності на підвал, розташований в будівлі заводоуправління зі складом (Літ.А-2), і в обох справах суд дійшов висновку про те, що вказана будівля належить на праві власності ЗАТ «Емонт».
Отже, на момент звернення із цим позовом до суду, позивач знав про те, що не має жодного відношення а ні до будівлі заводоуправління зі складом (літ.А-2) за адресою за адресою: м. Запоріжжя, вул.Глісерна,8, а ні до підвалу, розташованому в цій будівлі.
Згідно ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, твердження позивача про те, що будівля заводоуправління зі складом (Літ.А-2), за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна,8, не увійшла до статутного фонду ЗАТ «Емонт»та знаходиться у власності держави, є безпідставними та такими що не відповідають дійсності.
Посилання позивачів на п.1 ст.26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», також є безпідставним, оскільки вказаною статтею зазначено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявленні в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
У даному випадку дана норма не застосовується до відповідача-1, оскільки останній не володіє та не має на своєму балансі будь-яких об'єктів житлового фонду чи гуртожитків.
Відповідач-2 підтвердив документальне обґрунтування позиції відповідача-1, зазначивши, що спірне майно є нежитловим фондом, у житловий не переводилось, статусу гуртожитку будівлі, або його частині, розташованій за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна,8, не присвоювалось.
Крім цього, згідно листа Управління житлового господарства Запорізької міської ради №15-02/2685 від 07.06.2010., при вивченні матеріалів інвентаризаційної справи на об'єкт нерухомості, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна,8, встановлено, що серед об'єктів нерухомого майна,, переданих РУ ФДМУ по Запорізькій області у власність організації орендарів «ЗЕМВ-10», правонаступником якого є ЗАТ «Емонт», міститься будівля заводоуправління зі складом.
Тобто, відповідно до переліку нерухомого майна, яке було приватизовано у складі цілісно-майнового комплексу, виданого регіональним відділенням ФДМУ по Запорізькій області 03.08.2001., будівля гуртожитку у власність організації орендарів Запорізького заводу електромонтажних виробів №10 не переходила.
За даними технічної інвентаризації вказаних об'єктів нерухомості, виконаної ОП ЗМБТІ, встановлено факт використання частини будівлі «заводоуправління зі складом»під гуртожиток.
Площа приміщень будівлі літ.А-2, яка використовується як житлова площа гуртожитку складає 800,5м2, у т.ч. житлова площа 457,4 м2.
Документи, які дозволяють використання частини будівлі літ.А-2 під гуртожиток, до ОП ЗМБТІ не представлені, тому приміщення у будівлі літ. А-2 площею 800,5 м2, у т.ч. житловою площею 457,4 м2, віднесені до самочинно переобладнаних.
До вирішення питання щодо передачі частини будівлі літ.А-2 площею 800,5 м2 до житлового фонду з наданням їй статусу гуртожитку необхідно оформити документи, дозволяючи використання частини житлової будівлі «заводоуправління зі складом»під житло.
Таким чином, твердження позивача про перебування у спірному приміщенні мешканців, у зв'язку з чим приміщення фактично є житловим фондом (гуртожитком) судом не приймаються, оскільки самочинно переобладнані приміщення для реєстрації їх за призначенням та надання статусу гуртожитку, згідно вимог чинного законодавства, мають бути переведені з нежитлового фонду у житловий, та підлягають обов'язковій реєстрації у цьому статусі в БТІ.
За таких обставин, факт перебування у вказаній будівлі мешканців не є підставою для її передачі у комунальну власність.
Доводи РВ ФДМУ по Запорізькій області, надані у запереченнях на відзив відповідача-1 про те, що за договором №56 від 21.12.1993. ОП «Запорізький завод електромонтажних виробів №10», правонаступником якого є ЗАТ «Емонт», не передавався житловий будинок за адресою: м. Запоріжжя, вул.Глісерна,10, спростовуються тим, що у переліку до договору №54 від 21.12.1993. відсутній будь-який житловий фонд і, зокрема, житловий будинок по вул. Глісерній,10, який РУ ФДМУ вважає державним майном.
При цьому, а ні у власності, а ні на балансі ЗАТ «Емонт», яке є правонаступником ОП «ЗЕМВ-10», не має будь-яких житлових чи нежитлових будинків за адресою: м. Запоріжжя, вул.Глісерна,10,
Отже, посилання РУ ФДМУ по Запорізькій області на документи, складені в ході інвентаризації (інвентаризаційний опис основних фондів №3, відомість №2) на нерухоме майно саме за адресою: м. Запоріжжя, вул.Глісерна,10, не мають відношення до цієї справи і не стосуються майна, яким володіє ЗАТ «Емонт».
Інші доводи позивачів також є безпідставними та спростовуються вищевикладеним.
Таким чином, об'єкт нерухомості, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 8 не підлягає передачі до комунальної власності, оскільки не є державним майном.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Прокурор та РВ ФДМУ по Запорізькій області не надали суду доказу в обґрунтування позовних вимог. За таких обставин, посилання позивачів на інші норми права та письмові докази не спростовують висновків суду по даному предмету спору. Позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Суддя О.О. Юлдашев