Запорізької області
12.07.10 Справа № 20/58/09-6/33/10
Суддя
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Динамо” м. Оріхів Запорізької області
До Товариства з обмеженою відповідальністю „Агротех” м. Оріхів Запорізької області
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача:
Приватне підприємство „ГОСТ” м. Оріхів Запорізької області
Приватне підприємство „Торгівельний комплекс „Пронто Сервіс” м. Оріхів Запорізької області
Про визнання недійсним договору купівлі -продажу
Суддя Місюра Л.С.
За участю представників :
Від позивача: Баранник М.Ю. - дов. від 16.04.2009р., Губа С.М. -директор, прот.
-рішення № 08-07/08 від 08.07.2008р.
Від відповідача: Сивков Ю.С. -дов. № 02/10 від 01.02.2010р.
Від третьої особи 1: не з'явився
Від третьої особи 2: не з'явився
Від КП “Імпульс”: не з'явився
Від Костенко О.І.: не з'явився
(в порядку ст.. ст.. 30,38 ГПК)
Від Кривденко О.В.: не з'явився
(в порядку ст.. ст.. 30,38 ГПК)
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Динамо” м. Оріхів Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агротех” м. Оріхів Запорізької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство „ГОСТ” м. Оріхів Запорізької області та Приватне підприємство „Торгівельний комплекс „Пронто Сервіс” м. Оріхів Запорізької області про визнання недійсним договору купівлі -продажу, суддя
Позивач в позовній заяві просив визнати недійсним з моменту укладання договір купівлі-продажу нерухомості від 24 жовтня 2001 року, укладений між позивачем та відповідачем, привести сторони в первісне положення, застосувавши двосторонню реституцію. Крім того, просив визнати за позивачем право власності на нерухоме майно, а саме: бухгалтерія літ. А, операторна -літ. Б, заправочний блок -літ. В, заправочний блок -літ. Д, заправочний блок -літ. Г, навіс -літ. Е, душ -літ. Ж, вбиральня -літ. З, паркан - № 1, ворота - № 2, ворота - № 3, водопровід - № 4, розташоване за адресою: вул. Запорізька, 61, м. Оріхів Запорізької області.
В матеріалах справи є доповнення та уточнення до позовної заяви ТОВ “Динамо” від 23.03.2009 р., де позивач від позовних вимог, в частині застосування двосторонньої реституції, відмовився у зв'язку з тим, що у позивача відсутні документи, які б підтверджували одержання ним грошових коштів від відповідача за спірне майно. При цьому в цій заяві позивач вказав, що йому відомі наслідки відмови від позовних вимог в цій частині, та судом роз'яснені.
Позивач надав заяву про доповнення та уточнення позовних вимог (а. с. 135,т. 2) , де зменшив позовні вимоги та остаточно просить лише визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомості -майнового комплексу, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Оріхів, вул. Запорізька, 61 від 24.10.2001 р., укладений між позивачем та відповідачем, посвідчений державним нотаріусом Оріхівської державної нотаріальної контори Запорізької області та зареєстровано в реєстрі за № 1874.
Заява позивача була прийнята судом, оскільки заявлена відповідно до ст. 22 ГПК України, та остаточно розглядається судом справа лише в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомості.
Відповідач надав суду письмові пояснення, де вказав наступне: в якості доказу того, що позивачу було відомо про можливе порушення його прав по відношенню майна, яке являється предметом даного спору, відповідач посилається на постанову про притягнення в якості обвинувача громадянина Костенко О.І, (який підписав спірний договір зі сторони позивача в якості директора товариства) від 29.07.2002 р. Копія даної постанови органу попереднього слідства була вручена відповідачу громадянином Костенко О.І. На момент порушення даної кримінальної справи Губі В.Д. вже був відомий факт укладення між позивачем та відповідачем спірного договору, Відповідно, з липня 2002 р. позивач був поінформований про можливе порушення його майнових та мав можливість звернутися за захистом своїх прав та інтересів у відповідні судові інстанції. За таких обставин, трирічний строк позовної давності закінчився в липня 2005 році.
18.02.2010р. відповідач подав клопотання про застосування строку позовної давності (а. с. 24, т. 3).
Клопотання відповідача прийнято судом, оскільки воно заявлене у відповідності до ч.3, 4 ст. 267 ЦК України.
Від третьої особи - ПП "ГОСТ" надійшов відзив на позовну заяву, де вказано, що відповідно до ст.ст. 328, 329, 388 ЦК України ПП “ГОСТ” являється добросовісним набувачем майна, що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомості, зареєстрований в реєстрі Оріхівської державної нотаріальної контори за № 34, а також факт законного право чину підтверджується витягом з реєстру прав власності нерухомого майна виданого КП “Імпульс” від 22.11.2005 р. за № 9021215. Просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Від третьої особи -ПП “Торговий комплекс “Просто-Сервіс” надійшов до суду відзив на позов, в якому останній вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та незаконними. Вважає, що всі угоди по спірному майну здійснені його учасниками на законних підставах. ПП “Торговий комплекс “Просто-Сервіс” набуло вказане майно у ПП “ГОСТ” на підставі договору купівлі-продажу від 08.12.2005 р. На момент проведення цієї угоди, вказаний майновий комплекс знаходився у власності продавця ПП “ГОСТ”, що підтверджувалося відповідними правоустановчими документами. Просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
У своїх відзивах треті особи просять розглянути справу без участі їх представників.
Клопотання про розгляд справи за відсутності третіх осіб судом було прийнято та задоволено.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю третіх осіб.
Від Костенка О.І. надійшли письмові пояснення, в яких вказано наступне: в період з листопада 1996 р. по грудень 2001 р. працював в ТОВ “Динамо”, спочатку начальником АЗС, а потім з серпня 2001 р. десь по грудень 2001 р. -директором ТОВ “Динамо”. На теперішній час у трудових відносинам з позивачем не перебуває. Не має ніяких відношень до відповідача та третіх осіб. Відносно спірного договору пояснив, що з метою отримання коштів для розвитку нового об'єкту та залучення інвестицій, ним було укладено договір з відповідачем про продаж нерухомого майна за адресою: м. Оріхів Запорізької області, вул. Запорізька, 1, яке було передано ТОВ “Агротех” по акту приймання-передачі. На момент укладення договору купівлі-продажу був директором ТОВ “Динамо”, діяв від імені та в інтересах товариства та мав право на укладення договору від імені товариства. Заява про звільнення Костенко О.І. з посади директора ТОВ «Динамо»подавалась до підприємства ним особисто і була вилучена контролюючими органами разом з іншими документами. Пояснити, щодо зазначених двох протоколів під №3 від 27.09.2001р. та 23.10.2001р, не має можливості так, як зі значним спливом часу і відсутності у нього документів ТОВ «Динамо», не пам'ятає дат та обставин проведення всіх зборів засновників ТОВ «Динамо». Щодо витребування оригіналу протоколу зборів засновників ТОВ «Динамо»№ 3 від 27.09.2001р., то всі документи по проведенню загальних зборів засновників на момент його звільнення знаходились в ТОВ “Динамо” і неодноразово перевірялись контролюючими органами. Костенко О.І. на зберігання вони не передавались.
Від Кривденко О.В. надійшли письмові пояснення, в яких він вказує наступне: в період з 2001-2002р.р. був учасником ТОВ “Динамо” та приймав участь в засіданнях зборів учасників товариства. Другим учасником товариства був Костенко О.І., який був обраний директором товариства на зборах учасників 08.08.2001р. Костенко О.І. був директором до січня 2002р. та звільнився з цієї посади за власним бажанням , згідно його заяви від 18.01.2002р. Протоколу загальних зборів учасників ТОВ “Динамо” за № 3 від 27.09.2001р. , яким нібито Костенко О.І. був звільнений з посади директора, а призначений директором Ракашевич Е.М., ні коли не існувало. Таке рішення ні мною , ні Костенко не приймалось. Фактично існував протокол № 3 від 23.10.2001р., згідно якому було прийнято рішення про продаж майна товариства (автостоянки та заправної станції). Інших зборів учасників ТОВ “Динамо” , в яких би приймали участь я та Костенко О.І., та на яких би розглядалися питання про призначення директором будь кого, крім Костенко О.І. ні коли не проводилось. Просить справу розглянути за його відсутністю.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю Кривденко О.В.
КП “Імпульс” в письмових поясненнях вказав наступне : до 2002р. право власності , згідно архівної справи, на нерухоме майно, за адресою : м. Оріхів, вул.. Запорізька, 61, було зареєстровано за: ТОВ “Динамо”, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, майнового комплексу, виданого виконкомом Оріховської міської ради від 04.09.2001р. ; ТОВ “Агротех” на підставі договору купівлі -продажу нерухомого майна, посвідченого Оріхівської держконторою від 24.10.2001р.
За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений.
Провадження по зупинялось до розгляду господарським судом Запорізької області зв'язаної з нею справи № 13/138/10 за позовом Кривденка Олега Вікторовича м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю “Динамо” м. Оріхів Запорізької області про визнання недійсним протоколу зборів засновників ТОВ “Динамо” від 27.09.2001 р. та набрання судовим рішенням законної сили.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
12.07.2010р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.
Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав:
24.10.2001р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі -продажу нерухомості , який був зареєстрований в реєстрі за № 1874 (далі -договір).
Згідно вказаному договору, позивач продав, а відповідач купив майно майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Оріхів Запорізької області, вул. Запорізька, 61, який розташований на земельної ділянці площею 10000 кв. м.
Відповідно до пункту 2 договору продаж вчинено за 10 810 грн. , які продавець (позивач по справі) отримує від покупця (відповідача по справі) до 01.01.2002р.
В пункті 6 договору сторони передбачили , що право власності на нерухоме майно майнового комплексу у покупця виникає з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Договір був посвідчений нотаріально 24.10.2001р.
На момент укладання спірного договору діяв Цивільний кодекс УРСР (ділі -ЦК УРСР).
Відповідно до ч. 2 статті 44 ЦК УРСР письмові правочини повинні бути підписані особами, які їх здійснюють.
Позивач в заяві про уточнення позовних вимог вказує, що спірний договір засвідчений дублікатом печатки підприємства. Позивач не вказав якої нормі законодавства це суперечить. Діюче на момент укладання спірного договору законодавство, в тому числі стаття 44 ЦК УРСР, не вимагало наявність на договорі печатки підприємства, ця стаття вимагає лише наявність підпису особи, яка її здійснила.
Згідно статті 29 ЦК УРСР юридична особа набуває цивільні права и приймає на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм законом або статутом. Порядок визначення або обрання органів юридичної особи визначається статутом.
Пунктом 4.9 Статуту ТОВ “Динамо” (в редакції, яка діяла на момент укладання спірного договору) керівництво поточною діяльністю товариством здійснює директор, який обирається зборами засновників. Директор товариства здійснює оперативне керівництво поточною діяльністю товариства, представляє інтереси товариства у взаємовідносинах з іншими підприємствами, вирішує інші питання, які не входять до компетенції зборів засновників..
Спірний договір зі сторони позивача - ТОВ “Динамо” був підписаний директором Костенко О.І.
Позивач посилається на те, що на момент укладання спірного договору Костенко О.І. був знятий з посади директора, та директором був призначений Ракашевич Е.М. В якості доказу цього факту позивач надав суду ксерокопію протоколу зборів засновників № 3 від 27.09.2001р. (а. с. 30, т.1). Однак, слід відмітити, що оригінал цього протоколу суду не був наданий , що свідчить про те, що такий протокол відсутній взагалі.
Також існування цього протоколу спростовується довідкою Головного управління статистики у Запорізької області № 15-7/834 від 26.02.2010р. (а. с. 44,т. 3) , в якої вказано, що на дату створення ТОВ 13.11.1997р. керівником значився Губа В.Д. 04.10.2001р. до органів статистики звернувся Костенко О.І. -керівник ТОВ для внесення інформації в ЄДРПОУ щодо зміни керівника, юридичної адреси, видів економічної діяльності та складу засновників. Довідка про включення до ЄДРПОУ від 04.10.2001р. № 24/7208 була ним отримана , в якої він був вказаний як керівник ТОВ“Динамо” . Довідка про включення до ЄДРПОУ від 04.10.2001р. № 24/7208 знаходиться в матеріалах справи (а. с. 74, т.1).
Таким чином, з 04.10.2001р. і на момент укладання 24.10.2001р. спірного договору керівником ТОВ “Дінамо” був зареєстрований Костенко О.І. належним чином, в установленому законом порядку .
Позивач не надав суду довідку Головного управління статистики у Запорізької області про те, що на момент укладання спірного договору керівником ТОВ “Динамо” був зареєстрований Ракашевіч Е.М. Оскільки Ракашевіч Е.М не був належним чином зареєстрований директором ТОВ “Динамо”, то він не може вважатися директором.
В матеріалах справи знаходиться заява Костенко О.І. від 18.01.2002р. , в якої він просить звільнити його з посади директора ТОВ “Динамо” за станом здоров'я та протокол загальних зборів засновників ТОВ “Динамо” № 6 від 19.01.2002р., згідно якому було вирішено звільнити Костенко О.І. з посади директора ТОВ “Динамо” за станом здоров'я .
Також слід відмітити, що фактично за номером 3 існує інший протокол від 23.10.2001р., згідно якому було вирішено продати автозаправочну станцію та автостоянку ТОВ “Агротех” за 10 810 грн., згідно експертної оцінки.
В протоколі очної ставки від 06.03.2006р. , копію якого господарський суд зробив з матеріалів кримінальної справи (аркуш цієї справи 29., т. 5) на запит Губи В.Д.: “Вам пред'являється ксерокопія протоколу № 3 зборів учасників ТОВ “Динамо” від 27.09.2001р. про призначення директором ТОВ “Динамо” Ракашевича Е.М., пояснить розбіжності ? “, Кривденко О.В. відповів: “Цей протокол бачу вперше, такого рішення не приймалось. В протоколі під таким номером від 23.10.2001р. йде мова про продаж АЗС , яка знаходиться по вул. Запорізької. Не можу пояснити хто саме поставив підпис від мого імені на цій копії. Також ні чого не можу пояснити з приводу печатки”.
Постановою про припинення кримінальної справи від 29.12.2006р. припинена кримінальна справа № 7470127, порушене по признакам злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 190 КК України, за відсутністю составу вказаних злочинів. Постановою встановлено, що в діях Кривденко О.В. та Костенко О.І. при оформлені довіреностей, заяв, змін до уставних документів ТОВ “Динамо” ознак шахрайства не вбачається, оскільки вони діяли відповідно з вимогами закону.
Визнання рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 29.11.2005р. (а. с. 126, т.2) недійним рішення загальних зборів учасників ТОВ “Динамо”, оформленого протоколом № 1 від 08.08.2001р., яким Костенко О.І. був обраний на посаду директора, не являється підставою для визнання недійсним спірного договору, оскільки звільнення з посади директора, не є підставою для визнання всіх право чинів, вчинених цим керівником від імені товариства.
Така ж правова позиція міститься в п. 2.17 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. № 04-5/14.
Також слід вказати, що всі визнані недійсними Хортиць ким районним судом м. Запоріжжя рішення загальних зборів, установчі договори, статути, недійсними вважаються лише з моменту вступу в закону силу рішення Хортиць кого районного суду м. Запоріжжя від 29.11.2005р. Це рішення набрало законної сили 20.05.2008р., про що вказано на самому рішенні (а. с. 128, т.2). Таким чином, на момент укладання спірного договору всі вищевказані рішення загальних зборів, установчі договори, статути вважалися дійсними.
Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Оскільки строк пред'явлення позову не сплив до набрання чинності цим Кодексом, то застосовуються правила ЦК України про позовну давність .
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Позивач з позовом про визнання недійсним спірного договору звернувся до господарського суду 03.02.2009р. (а. с. 2, т.1).
В позовної заяві позивач вказує, що йому стало відомо про існування спірного договору лише в жовтні 2008р. Але, в доповненні та уточнені до позовної заяви (а. с. 138, т. 2) позивач вказує, що про порушення свого права ТОВ “Динамо” дізнався лише після набрання законної сили рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя , а саме: 14.03.2006р. Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що позивач намагається ввести суд в оману.
Твердження позивача не відповідають дійсності .
В цілях всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, господарським судом були витребувані кримінальна справа № 7470127, порушене по признакам злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 190 КК України та цивільна справа 2-90/06.
Суд ознайомився з матеріалами вказаних справ, та з цих справ господарським судом були зроблені копії документів, які знаходяться в цієї справі в хронологічному порядку (том 5) з яких вбачається наступне:
Губа В.Д. був директором ТОВ “Динамо” з моменту реєстрації ТОВ “Динамо”, та потім до 16.07.2008р., а з 16.07.2008р. керівником ТОВ “Динамо” стала Губа С.М. , яка являється дружиною Губи В.Д., що підтверджується довідками Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області (а. с. 1-2, т. 4; а. с. 51, т.1)
31.08.2002р. Губа В.Д. ознайомився з матеріалами кримінальної справи, що підтверджується протоколом про ознайомлення (а. с. 23, т.5), в якому прямо вказано, що він ознайомився з матеріалами справи з 8.00 до 10.00. В кримінальної справі цій протокол знаходиться на сторінки 270 том 2. В томі 2 кримінальної справи на сторінках 86 , 165 та 228-229 ( див. а. с. 18-23 цієї справи) знаходяться спірний договір купівлі - продажу нерухомості від 24.10.2001р., постанова про припинення досудового слідства від 23.01.2002р. та постанова про залучення в якості обвинувачуваного від 29.07.2002р.
В цих постановах вказано: “Костенко та Кривденко стали засновниками і після цього реалізували майно товариства 24.10.2001р. ООО “Агоротех” за 10 810 грн.”
В матеріалах цивільної справи 2-90/06 (т.1 а. с. 36-38) знаходиться доповнення до позовної заяви , яка надійшла до Ореховського місцевого суду 14.03.2002р., в якому Губа В.Д. просив скасувати спірний договір купівлі -продажу ( див. а. с. 60-62, т.5 цієї справи) . До доповнення до позовної заяви (сторінка 39, т.1 цивільної справи) Губою В.Д. був прикладений спірний договір купівлі -продажу нерухомості ( див. а. с. 60-64, т.5 цієї справи).
В матеріалах цивільної справи 2-90/06 ( сторінка 131 ) також знаходиться ухвала про виділення в окреме провадження позовні вимоги в частині скасування спірного договору купівлі -продажу нерухомості ( див. а. с. 65-66, т. 5 цієї справи). На запит господарського суду матеріали виділеної в окреме провадження справи не були надані ні Оріхівським районним судом м. Оріхів, ні Хортицьким районним судом м. Запоріжжя . В своїх відповідях вказані суду зазначили, що такої справи не існує.
Таким чином, з всього вищевикладеного вбачається, що позивач ще в березні 2002 року знав про існування спірного договору купівлі - продажу нерухомості.
Таким чином, з всього вищевикладеного вбачається, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі -продажу з неповажних на то підстав.
Відповідно до ч. 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідач звернувся до суду з письмовою заявою про застосування судом строку позовної давності .
В частині 4 статті 267 ЦК України вказано, що сплив позовної давності , про застосування якої вказано стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача не обґрунтовані.
Судові витрати покладаються на позивача, відповідно до статті 49 ГПК України. Керуючись ст. ст. 22, 44 - 49, 75, 82 -85 ГПК України, суддя
В позові відмовити.
Суддя Л.С. Місюра
Рішення підписано : 12.07.2010р.