Запорізької області
30.06.10 Справа № 18/143д/10
Суддя
за позовом Державної організації “Регіональний фонд підтримки підприємництва в Запорізькій області, (69107, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 164)
до відповідача приватного підприємця ОСОБА_1, (72351, с. Соснівка Мелітопольського району Запорізької області, АДРЕСА_1)
про стягнення 13 000,00 грн. основного боргу, 520,00 грн. штрафу та розірвання договору фінансування № 144 від 15.09.2009 р.
суддя Носівець В.В.
За участю представників:
від позивача -Мала Н.В. -довіреність № 02/12 від 19.01.2010 р., паспорт серія НОМЕР_2 від 16.04.1998 р.; Кущ Н.В. -довіреність № 02/28 від 22.02.2010 р., паспорт серія НОМЕР_3 від 19.05.1995 р.
від відповідача -ОСОБА_1 -свідоцтво серія НОМЕР_4 від 14.09.2001 р., паспорт серія НОМЕР_5 від 30.09.2000 р.; ОСОБА_4 -довіреність б/н від 30.06.2010 р., паспорт серія НОМЕР_6 від 11.01.2000 р.
21.06.2010 р. до господарського суду Запорізької області звернулася Державна організація “Регіональний фонд підтримки підприємництва в Запорізькій області”, м. Запоріжжя (ДО “Регіональний фонд підтримки підприємництва в Запорізькій області”) з позовною заявою до приватного підприємця ОСОБА_1, с. Соснівка Мелітопольського району Запорізької області (ПП ОСОБА_1.) про стягнення 13 000,00 грн. основного боргу, 520,00 грн. штрафу та розірвання договору фінансування № 144 від 15.09.2009 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.05.2010 р. порушено провадження у справі № 18/143д/10, судове засідання призначено на 16.06.2010 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.
У зв'язку із неявкою в судове зсідання представника відповідача розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 30.06.2010 р.
В судовому засіданні 30.06.2010 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, за погодженням з представниками позивача та відповідача вступну і резолютивну частини рішення.
За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст.ст. 525, 526, 651 ЦК України, ст.ст. 188, 193, 206 ГК України і полягають в тому, що 15.09.2009 р. позивачем та відповідачем був укладений договір про фінансування № 144, за умовами якого позивач зобов'язався здійснити фінансування у вигляді фінансової підтримки проекту відповідача в сумі 13 000,00 грн. терміном на 2 роки з моменту перерахування позивачем коштів на рахунок відповідача. На виконання умов договору позивачем кошти в сумі 13 000,00 грн. були переказані відповідачу згідно платіжного доручення № 135 від 16.09.2009 р. Відповідно до пункту 3.2.5 договору відповідач зобов'язався щоквартально до 15 числа місяця, що настає за звітним періодом, надавати позивачу звіт з ефективності використання фінансової допомоги (форма № 2 додаток № 2), а також до 15.12.2009 р. надати позивачу звіт за формою № 1 (додаток № 2). 22.03.2010 р. листом за вих. № 02/54 позивач звернувся до відповідача з вимогою виконати належним чином вимоги п. 3.2.5 договору та надати інформацію про використання фінансової допомоги на 15.12.2009 р. і звіт про ефективність використання фінансової допомоги на 15.12.2009 р. та 15.03.2010 р. На вказану вимогу відповідач надіслав два звіти Аналіз використання фінансової допомоги (за формою №1) та Звіт про ефективність використання фінансової допомоги, які були неналежним чином оформлені та з яких неможливо було зробити висновок про дотримання відповідачем умов договору та виконання інвестиційного проекту. Пунктом 4.3 договору передбачено, що за кожний випадок порушення відповідачем обов'язків, передбачених п.п. 3.2.4, 3.2.5, 3.2.7, 3.2.8 договору відповідач зобов'язаний на вимогу позивача сплатити на його користь штраф у розмірі 1 % від суми одержаної фінансової допомоги. 07.04.2010 р. позивачем відповідачу була направлена претензія за вих. № 02/67 про усунення порушень договору та сплату штрафу в розмірі 2% від суми договору -за порушення п. 3.2.4 та п. 3.2.5 в сумі 260,00 грн. та про відповідальність за нецільове використання коштів у вигляді сплати штрафу в розмірі 10 % від суми фінансування. Згідно з п. 4.4 договору при недотриманні відповідачем умов договору, позивач має право на дострокове його розірвання і стягнення суми фінансування. Позивач вважає, що з боку відповідача мало місце три випадки порушення п. 3.2.5 договору (ненадання інформації про використання фінансової допомоги за формою № 1 на 15.12.2009 р. і звіту про ефективність використання фінансової допомоги за формою № 2 на 15.12.2010 р. і на 15.03.2010 р.) та один випадок порушення відповідачем п. 3.2.4 (ненадання витребуваних документів на вимогу від 07.04.2010 р.). Таким чином, позивач має право стягнути з відповідача штраф в розмірі 4 % від суми фінансової допомоги, що становить 520,00 грн. З урахуванням наведеного, позивач просив суд позов задовольнити, стягнути з відповідача 13 000,00 грн. основного боргу (суму наданої фінансової допомоги), 520,00 грн. штрафу та розірвати договір фінансування № 144 від 15.09.2009 р.
Відповідач позов не визнав, заявлені вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, що мотивує наступним. Вважає безпідставним твердження позивача, що на вимогу вих. № 02/54 від 22.03.2010 р. ним були подані звіти (форми № 1 та № 2) заповнені неналежним чином (відсутні дати подачі звітів, реквізити підприємця та дані про договір; звіти подані на суму, що не відповідає сумі договору про фінансування № 144 від 15.09.2009 р.; зі звітів позивач не може зробити висновок про виконання інвестиційного проекту; додані до звітів копії товарних чеків не містять даних про платника, а також не можуть бути доказами витрачання фінансової допомоги відповідно до умов інвестиційного проекту). Спростовуючи викладене відповідач просив суд врахувати, що договором про фінансування № 144 від 15.09.2009 р. затверджені лише форми вказаних звітів та умова щодо їх обов'язкового подання. Проте договір не містить жодної умови щодо порядку заповнення вказаних звітів. Сама форма звітів не містить таких реквізитів як: дата подачі звіту, дані про особу, яка надає звіт, дані про договір. Надання звіту на суму, що не відповідає сумі договору про фінансування № 144 від 15.09.2009 р. відповідач пояснюється тим, що у зв'язку з неналежним проведенням позивачем роз'яснювальної роботи щодо порядку заповнення звітів, відсутністю чітких та конкретних умов їх заповнення у договорі, відповідачем, з метою доведення реалізації ним інвестиційного проекту та обґрунтування витрачання фінансової допомоги, до звітів було включено всі фактичні витрати понесені ним з метою реалізації інвестиційного проекту на момент подання звіту, включаючи, як суми фінансової допомоги, так і витрачені власні кошти. Крім того, позивач не скористався, наданим йому п. 3.1.2 договору, правом здійснення перевірки відповідача з метою встановлення ефективності використання фінансової допомоги та реалізації інвестиційного проекту. Позивач мав право здійснити виїзд на місце діяльності відповідача та впевнитись у тому, що кошти були витрачені відповідно до напрямків передбачених інвестиційним проектом. Щодо товарних чеків, які додані до звітів, які не можуть бути доказом витрачання фінансової допомоги відповідно до умов інвестиційного проекту, то відповідач вважає за необхідне зазначити, що договором про фінансування № 144 від 15.09.2009 р. не визначено конкретну форму підтверджуючого документу щодо витрачання суми фінансової допомоги. Форма товарного чеку на даний час нормативно не затверджена та не передбачає зазначення в ньому даних про платника (покупця). Також відповідач просив суд врахувати, що крім договору про фінансування № 144 від 15.09.2009 р. сторонами у справі був укладений договір про вступ Учасника до Державної організації “Регіональний фонд підтримки підприємництва у Запорізькій області” від 15.09.2009 р. № 176. За вказаним договором сторони взяли на себе зобов'язання забезпечувати один одного інформацією, необхідною для здійснення діяльності сторін. Позивач зобов'язався забезпечувати відповідача необхідною інформацією, як по запиту, так і самостійно. Не зважаючи на це, а також на те, що правильність оформлення звітів для позивача має важливе значення, позивачем не було проведено жодного семінару, не надано жодного роз'яснення щодо порядку оформлення відповідних звітів. Крім того, відповідач просив суд врахувати, що у період з вересня 2009 р. по теперішній час відповідачем діяльність з надання послуг зеленого туризму в повному обсязі не проводилась, так як, у зв'язку з проведенням ремонтних робіт у будинку тимчасове розміщення туристів було не можливе. Проте, відповідачем активно надавались туристам інші послуги в рамках зеленого туризму, як-то: проведення екскурсій на діючу пасіку, надання практичних навичок (майстер-класів) з бджільництва, здійснення екскурсійних подорожей по Старобердянському лісництву та інші. Вказані обставини, а також суспільна значимість діяльності відповідача для територіальної громади підтверджуються листами від Новопилипівської сільської ради від 30.06.2010 р. № 417/01-10, громадської організації “Запорізьке обласне відділення спілки сприяння розвитку сільського, зеленого туризму в Україні” від 29.06.2010 р. № 5. Враховуючи викладене, відповідач просив суд в позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
15.09.2009 р. Державною організацією “Регіональний фонд підтримки підприємництва в Запорізькій області” (позивачем у справі) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем у справі) був укладений Договір про фінансування № 144 (далі за текстом -Договір) з відповідними додатками до нього.
Згідно пунктів 1.1 та 3.1.1 Договору позивач (фонд) зобов'язався здійснити фінансування у вигляді фінансової підтримки проекту відповідача (підприємець) у сумі 13 000,00 грн. строком на 2 роки з моменту перерахування коштів на рахунок відповідача.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що фінансова допомога надається відповідачу на цілі, визначені у додатку № 1 (затверджений інвестиційний проект), що є невід'ємною частиною Договору.
Згідно з п. 1.3 Договору фінансування здійснюється за принципами строковості, повернення, забезпечення, цільового використання та ефективності реалізації інвестиційного проекту у частині: 1) використання отриманої фінансової допомоги виключно відповідно до розділу 6 “Організаційний план”; 2) досягнення показників, зазначених у розділі 8 “Фінансовий план”, а саме: показників прибутку, рентабельності.
У відповідно до розділів 2.3 та 4 інвестиційного проекту (додаток № 1 до Договору) метою проекту є використання потенціалу пасіки та особистого будинку ОСОБА_1 для створення у с. Соснівка суспільно значимої госпрозрахункової структури з надання якісних послуг зеленого туризму, що передбачає приймання туристів, промо-акції, розробку маршрутів.
Пунктом 2.2 Договору визначено, що фінансування здійснюється шляхом грошового переказу із спеціального рахунку позивача на поточний рахунок відповідача. Напрямки і суми фінансування визначаються в додатку № 1.
Підставою для перерахування банком коштів є витяг із рішення районної Координаційної ради з питань розвитку підприємництва при Мелітопольській райдержадміністрації № 2 від 05.09.2008 р. про надання фінансової допомоги та розпорядження Фонду про переказ коштів в межах сум, визначених у додатку № 1 та п. 1.1 Договору.
Матеріалами справи підтверджується, що грошові кошти в сумі 13 000,00 грн., на підставі розпорядження позивача № 4 від 16.09.2009 р. “Про переказ коштів”, платіжним дорученням № 135 від 16.09.2009 р., були переказані та зараховані на розрахунковий рахунок відповідача.
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.
Згідно з п.п. 3.1.2 і 3.1.4 Договору позивач має право вимагати від відповідача необхідну інформацію щодо ходу виконання ним проекту та цільового використання коштів, здійснювати перевірки фінансового стану відповідача на підставі первинних бухгалтерських документів, що відображають господарську та фінансову діяльність відповідача, та перевіряти хід виконання проекту та цільового використання коштів, звертаючись письмово або з'являючись особисто.
В свою чергу, відповідно до умов Договору відповідач взяв на себе наступні обов'язки:
- на підставі письмового звернення позивача своєчасно (в строк, вказаний позивачем) надавати необхідні бухгалтерські документи своєї господарської та фінансової діяльності за певний період, що визначається позивачем (оригінали та їх ксерокопії на вимогу та вибір позивача); надавати звіт з ефективності використання фінансової допомоги відповідно до додатку № 1 (затверджений інвестиційний проект), що є невід'ємною частиною Договору (пункт 3.2.4 Договору);
- щоквартально до 15 числа місяця, що настає за звітним періодом, надавати позивачу звіт з ефективності використання фінансової допомоги (форма № 2, додаток № 2), а також до 15.12.2009 р. надати позивачу звіт за формою № 1 (додаток № 2) (пункт 3.2.5 Договору).
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору з метою перевірки виконання відповідачем інвестиційного проекту та цільового використання наданої фінансової допомоги 22.03.2010 р. листом за вих. № 02/54 позивач звернувся до відповідача з вимогою виконати належним чином вимоги п. 3.2.5 Договору та надати інформацію про використання фінансової допомоги на 15.12.2009 р. і звіт про ефективність використання фінансової допомоги на 15.12.2009 р. та 15.03.2010 р.
На вказану вимогу 26.03.2010 р. відповідач надіслав два звіти Аналіз використання фінансової допомоги (за формою № 1) та Звіт про ефективність використання фінансової допомоги. Зазначені звіти відповідачем належним чином оформлені не були, зокрема не було зазначено дату подачі звітів, реквізити відповідача, дані про договір, звіти були подані на суму, що не відповідає сумі фінансування. У зв'язку із цим, позивач не мав можливості зробити висновок про дотримання відповідачем умов Договору та виконання інвестиційного проекту.
У зв'язку із цим, 07.04.2010 р. позивачем відповідачу була направлена претензія за вих. № 02/67 про усунення порушень договору та сплату штрафу в розмірі 2% від суми договору -за порушення п. 3.2.4 та п. 3.2.5 в сумі 260,00 грн. та про відповідальність за нецільове використання коштів у вигляді сплати штрафу в розмірі 10 % від суми фінансування.
Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, у відповідь на вказану претензію 14.06.2010 р. відповідачем на адресу позивача були надані документи, які свідчать про використання ним фінансової допомоги та звіти про ефективність використання фінансової допомоги за формою № 1 та № 2.
При цьому, Звіти станом на 31.05.2010 р., 28.02.2010 р. та 30.11.2009 р. містили дані, що суттєвим чином відрізнялися від даних, зазначених у звітах, що надійшли від відповідача поштою 26.03.2010 р., зокрема відповідачем зазначено, що збережених робочих місць не має, в аналізі використання фінансової допомоги (звіт форми № 1) вказано різні суми та напрямки використання наданих коштів.
Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору та сплата неустойки.
Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4.3 договору передбачено, що за кожний випадок порушення відповідачем обов'язків, передбачених п.п. 3.2.4, 3.2.5, 3.2.7, 3.2.8 договору відповідач зобов'язаний на вимогу позивача сплатити на його користь штраф у розмірі 1 % від суми одержаної фінансової допомоги.
Позивач вважає, що з боку відповідача мало місце три випадки порушення п. 3.2.5 договору (ненадання інформації про використання фінансової допомоги за формою № 1 на 15.12.2009 р. і звіту про ефективність використання фінансової допомоги за формою № 2 на 15.12.2010 р. і на 15.03.2010 р.) та один випадок порушення відповідачем п. 3.2.4 (ненадання витребуваних документів на вимогу від 07.04.2010 р.).
Таким чином, із посиланням на п. 4.3 договору позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 4 % від суми фінансової допомоги, що становить 520,00 грн.
Дослідивши матеріали та фактичні обставини справи, суд вважає, що позивачем доведено три випадки порушення ПП ОСОБА_1 п. 3.2.5 Договору про фінансування № 144 від 15.09.2009 р., а саме: ненадання у визначені Договором строки інформації про використання фінансової допомоги за формою № 1 на 15.12.2009 р. і звіту про ефективність використання фінансової допомоги за формою № 2 на 15.12.2010 р. і на 15.03.2010 р.
Відповідач належних доказів виконання ним п. 3.2.5 Договору, тобто доказів, що ним в обумовлені між сторонами строки були подані позивачу належним чином оформлені звіти про ефективність використання фінансової допомоги (форма № 2) та аналіз використання фінансової допомоги (форма №1), суду не надав. Наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву доводи не спростовують цього факту.
Як свідчить надана сторонами до матеріалів справи копія квитанції № 57 від 10.06.2010 р. після звернення позивача до суду з даним позовом протягом часу судового розгляду спору відповідачем на користь позивача було перераховано 260,00 грн. штрафу за порушення п. 3.2.5 Договору.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ПП ОСОБА_1 130,00 грн. за порушення п. 3.2.5 Договору про фінансування № 144 від 15.09.2009 р. документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 260,00 грн. штрафу за порушення п. 3.2.5 Договору суд вважає за необхідне провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку із відсутністю предмету спору в цій частині позовних вимог.
Стосовно доводів позивача, що відповідачем порушено також п. 3.2.4 Договору, а саме не подано витребуваних документів на вимогу від 07.04.2010 р., то суд вважає такі доводи хибними і такими, що спростовуються фактичними матеріалами справи, оскільки у даній вимозі не йде мова про необхідність надання бухгалтерських документів та документів господарської та фінансової діяльності відповідачем позивачу. Також судом з'ясовано, що надані документи, які свідчать про цільове використання відповідачем фінансової допомоги, товарні чеки та накладні, не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів, оскільки не містять інформації про покупця зазначених у них товарів, а також деякі складені раніше ніж отримана фінансова допомога.
За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 130,00 грн. штрафу за порушення п. 3.2.4 Договору про фінансування № 144 від 15.09.2009 р. та вважає спростованими доводи відповідача щодо цільового використання фінансової допомоги за метою інвестиційного проекту.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно з п. 4.4 Договору при недотриманні відповідачем умов договору, позивач має право на дострокове його розірвання і стягнення суми фінансування.
Вимогу про розірвання договору фінансування № 144 від 15.09.2009 р. та стягнення 13 000,00 грн. наданої фінансової допомоги позивач обґрунтовує посиланням на п.п. 3.2.5, 4.4 Договору.
На підставі викладеного, враховуючи, що матеріалами справи підтверджуються три випадки порушення відповідачем п. 3.2.5 Договору, суд вважає, що вимога про розірвання Договору про фінансування № 144 від 15.09.2009 р. є доведеною, обґрунтованою, заснованою на законні та такою, що підлягає задоволенню.
З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з ПП ОСОБА_1 13 000,00 грн. наданої фінансової допомоги, 130,00 грн. штрафу та розірвання Договору про фінансування № 144 від 15.09.2009 р. В частині стягнення 260,00 грн. штрафу провадження у справі припиняється. В задоволенні решти позовних вимог відмовляється.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173, 193, 230 ГК України, ст. ст. 525, 526, 610, 611, 651 ЦК України, п. 1-1 ч. 1. ст. 80, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Розірвати договір про фінансування № 144 від 15.09.2009 р., який укладений Державною організацією “Регіональний фонд підтримки підприємництва в Запорізькій області” та приватним підприємцем ОСОБА_1.
3. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (72351, с. Соснівка Мелітопольського району Запорізької області, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р № НОМЕР_7 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО НОМЕР_8) на користь Державної організації “Регіональний фонд підтримки підприємництва в Запорізькій області”, (69107, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 164, код ЄДРПОУ 25742263, р/р № 2650810385201 в АБ “Мета Банк”, МФО 313582) 13 000 грн. 00 коп. фінансової допомоги, 130 грн. 00 коп. штрафу, 218 грн. 90 коп. державного мита та 233 грн. 73 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
4. Провадження у справі ,в частині стягнення 260,00 грн. штрафу, припинити.
5. В частині стягнення 130,00 грн. штрафу в позові відмовити.
Суддя В.В.Носівець
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України “12” липня 2010 р.