про залишення касаційної скарги без руху
05 вересня 2022 року
м. Київ
справа №420/5453/22
адміністративне провадження №К/990/21910/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 ,
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2022 року (суддя Левчук О.А.) та
постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року (колегія у складі суддів Коваля М.П., Кравця О.О., Зуєвої Л.Є.)
у справі № 420/5453/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції у Одеській області
про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії.
У квітні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - ГУ НП в Одеській області; відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиготовлення та ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області) нової довідки про розмір грошового забезпечення за посадою поліцейського - старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Одеській області ГУ НП в Одеській області станом на листопад 2019 року за формою, встановленою додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок КМУ № 45), з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова КМУ № 988)та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 "Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання" (далі - Наказ МВС № 260), із зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни розміру надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції для перерахунку пенсії з грудня 2019 року;
- зобов'язати ГУ НП в Одеській області скласти та подати до ГУ ПФУ в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення за формою, передбаченою додатком 2 до Порядок КМУ № 45, з урахуванням Постанови КМУ № 988, Наказу МВС № 260 станом на листопад 2019 року із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з урахуванням зміни розміру надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції на посаді старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Одеській області ГУ НП в Одеській області, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.12.2019.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 10.06.2022, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022, відмовив у задоволенні позову.
12.08.2022 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , подав касаційну скаргу, що 16.04.2022 надійшла до Верховного Суду, в якій, із посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2022 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і 3 ст. 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги передбачені ст. 330 КАС України.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.
Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 4 статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це покликатися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права (п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України) щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права, за умови заявлення у касаційній скарзі також підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 328 КАС України.
Отже, під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у ч. 1 ст. 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч. 4 ст. 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , у касаційній скарзі абстракто покликається на підставу, передбачену п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України.
Проте не конкретизує, щодо якого питання застосування норм права Верховний Суд раніше не висловлював правову позицію, на підставі аналізу яких актів законодавства та який саме висновок необхідно сформулювати.
Відсутність у касаційній скарзі належного правового обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених п. 4 ч. 2 статті 330 КАС України, унеможливлює прийняття скарги до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За викладених обставин, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням ОСОБА_1 десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали про залишення касаційної скарги без руху для уточнення касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження.
Керуючись ст. 330, 332 КАС України, Суд,-
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року у справі № 420/5453/22 залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
3. Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з дією воєнного стану.
4. Роз'яснити, що у разі неподання уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження, касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя О.П. Стародуб