05 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/15285/21 пров. № А/857/5516/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Гудима Л.Я., Ільчишин Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області,
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року (суддя - Дмитрук В.В., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м.Івано-Франківськ, дата складання повного тексту - не зазначено),
в адміністративній справі №140/15285/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області,
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У грудні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ГУ ПФУ у Волинській області, в якому просив: 1) визнати дії відповідача протиправними щодо не зарахування періодів роботи до пільгового стажу позивачу; 2) зобов'язати відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу періоди роботи з 16.05.2005 по 18.09.2010 на посаді гірника підземного ІІІ розряду з повним робочим днем під землею на ШПУ №3 ВАТ «Трест Луганськшахтопроходка», з 21.09.2010 по 05.07.2012 та з 06.07.2012 по 18.12.2012 на філії «Луганскшахтострой» позивачу в повному обсязі згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 ; 3) зобов'язати відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу період роботи з лютого 2016 року по квітень 2021 року на ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля» позивачу; 4) зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з врахуванням зарахованого стажу роботи та виплачувати позивачу пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з 16.06.2021 (дати призначення пенсії).
Відповідач позовних вимог не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, просив відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не зарахування ОСОБА_1 періоду роботи з 06 лютого 2019 року по 30 квітня 2021 року на ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля» до пільгового стажу. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській зарахувати ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу період роботи з 06 лютого 2019 року по 30 квітня 2021 року на ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля» та здійснити перерахунок пенсії з врахуванням зарахованого стажу роботи та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з 16 червня 2021 року (дати призначення пенсії). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 454,00 гривень.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду є незаконним та прийнятим із порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт (відповідач) зазначає, що судом першої інстанції невірно досліджено матеріали судової справи, а саме: згідно матеріалів електронної пенсійної справи, наданої суду, на день спірних відносин пільговий стаж позивача становить - 11 років 02 місяці 02 дні, що із врахуванням спірних періодів пільгового стажу становить менше 15 років. З врахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відповідач, не враховуючи до пільгового стажу позивача спірні періоди роботи та не призначення пенсії відповідно до положень Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з 16 червня 2021 року, діяв протиправно.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 15.02.2022 року та ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію по інвалідності у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 16.06.2021 року.
Позивач 09.08.2021 звернувся із заявою та архівними документами до відповідача про зарахування стажу спірного періоду для призначення пенсії.
Комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області розглянула заяву ОСОБА_1 про підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії та прийняла рішення від 23.09.2021 року №26/1238 (а.с. 14, 146).
Зокрема, комісією Головного управління з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах встановлено, що згідно записів трудової книжки, довідок від 02.07.2021 №535, №585-590, архівних витягів з наказів від 21.09.2010 №17/к, від 10.05.2012 №116/к, від 18.06.2012 №143/к, від 25.06.2012 №148/к, від 05.07.2012 №154/к, від 06.07.2012 №36/к, від 18.12.2012 №147/к, виданих трудовим архівом виконавчого комітету Нововолинської міської ради, ОСОБА_1 працював з 21.09.2010 по 09.05.2012 гірником підземним з повним робочим днем під землею, з 10.05.2012 по 17.06.2012 учнем прохідника підземного, з 18.06.2012 по 05.07.2012 гірником підземним з повним робочим днем під землею у філії товариства з обмеженою відповідальністю «Луганскшахтострой». Відповідно до витягу з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 1006607501, 06.07.2012 внесено відомості про закриття філії ТзОВ «Луганскшахтострой». В ході розгляду наданих матеріалів встановлено, що позивач у відпустці без збереження заробітної плати за період з 21.09.2010 по 05.07.2012 не перебував. Наказом від 23.11.2010 №75 «Про затвердження результатів проведення атестації робочих місць» по філії ТзОВ «Луганскшахтострой» та наказом від 10.11.2010 №84 по ТзОВ «Луганскшахтострой», підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1, зокрема, гірників підземних. Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, розділ І, пункт 1, підпункт 1.1а передбачені робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах. За таких обставин Комісія прийняла рішення про зарахування до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 періодів роботи з 21.09.2010 по 09.05.2012, з 10.05.2012 по 17.06.2012, з 18.06.2012 по 05.07.2012 - за фактичною тривалістю з урахуванням даних щодо сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.
23.09.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати роз'яснення у зв'язку із чим при призначенні пенсії по інвалідності та до престижу по списку №1 з повним робочим днем під землею не враховано періоди роботи ШПУ №4 ВАТ «Трест Луганськшахтопроходка» з 26.04.2006 по 16.06.2008, ШПУ №3 «Трест Луганськшахтопроходка» з 20.06.2008 по 18.09.2010 та періоди роботи ВП «Шахта «Бужанська» з 06.02.2019 по 30.04.2021 (а.с. 60).
Листом від 28.10.2021 №12489-11921/М-02/8-0300/21 відповідач повідомив позивачу, що при призначенні пенсії до пільгового стажу з повним робочим днем під землею не враховано період його роботи з 06.02.2019 по 30.04.2021 у ВП шахта «Бужнська» ДП «Волиньвугілля» у зв'язку з відсутністю сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України (а.с. 8).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду із вказаним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав не зараховувати до страхового та пільгового стажу позивача період роботи з 06.02.2019 по 30.04.2021 у ВП шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» для перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В той же час щодо позовних вимог про зарахування до страхового та пільгового стажу періоди роботи з 16.05.2005 по 18.09.2010 на посаді гірника підземного ІІІ розряду з повним робочим днем під землею на ШПУ №3 ВАТ «Трест Луганськшахтопроходка», з 21.09.2010 по 05.07.2012 та з 06.07.2012 по 18.12.2012 на філії «Луганскшахтострой» в повному обсязі згідно записів трудової книжки позивача, суд встановив, що вказані спірні періоди вирішено ГУ ПФУ у Волинській області у рішенні від 23.09.2021 №26/1238 відповідно до встановленої законодавством процедури. Однак, позивач у даному позові та в судовому порядку за захистом своїх прав та інтересів щодо визнання протиправним та скасування наведеного рішення ГУ ПФУ у Волинській області, яким не враховано зазначені вище спірні періоди його роботи до страхового і пільгового стажу, не звертався, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у вказаній частині.
Перевіряючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведені норми означають, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
У пункті 5 рішення №8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 1 Закону №1058-IV визначено, що у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно вимог ч.1 ст.21 Закону №1058-IV, з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється персоніфікований облік.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (частина третя статті 24 Закону №1058-IV - застосовується з 01 жовтня 2017 року).
Згідно із частиною першою статті 15 Закону №1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч.2 ст.20 Закону №1058-IV).
Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Крім того, згідно із частиною шостою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
За змістом статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-ХІІ), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Досліджуючи записи трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 12.10.2004 (а.с. 10-12), судом встановлено, що в період з 06.02.2019 по 30.04.2021 позивач працював у ВП шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля».
З наявних в матеріалах справи індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування форми ОК-5 (а.с. 43-46) видно, що у період з лютого 2019 року по квітень 2021 року позивачу нараховувалася та виплачувалася заробітна плата роботодавцем ВП шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля».
Проте, даний період роботи не був взятий відповідачем до загального обрахунку пенсії.
Вирішуючи спірні правовідносини в межах предмету апеляційної перевірки, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції цілком правильно вказав на підставі аналізу приведених вище правових норм, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв'язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Тобто, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, можлива несплата страхувальником страховим внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві. Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, що наведена у постановах: від 17.07.2019 у справі №144/669/17; від 20.03.2019 у справі №688/947/17.
За вказаного у відповідача відсутні підстави не зараховувати до страхового та пільгового стажу позивача період роботи з 06.02.2019 по 30.04.2021 у ВП шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» для перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказаним спростовуються доводи апелянта, що судом першої інстанції невірно досліджено матеріали судової справи та щодо помилкового висновку суду першої інстанції про протиправність дій відповідача.
Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтоване та законне прийняв рішення про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 06.02.2019 по 30.04.2021 у ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля», зобов'язавши відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу позивача період роботи з 06.02.2019 по 30.04.2021 у ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля» та здійснити перерахунок пенсії з врахуванням зарахованого стажу роботи та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з 16.06.2021 (дати призначення пенсії).
З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції в оскарженій частині винесене із всебічним з'ясуванням обставини справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги в оскарженій частині висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав у вказаній частині для його скасування.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області - залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року в адміністративній справі №140/15285/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Л. Я. Гудим
Н. В. Ільчишин