31 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/3759/20 пров. № Н-А/857/13479/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Святецького В.В., Гуляка В.В.,
за участі секретаря судового засідання Вовка А.Ю.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Львові заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року за нововиявленими обставинами у справі № 300/3759/20 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення за №000015/0706 від 13.10.2020, -
ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення за № 000015/0706 від 13.10.2020, визнати протиправним та скасувати наказ «Про проведення фактичної перевірки діяльності ФОП ОСОБА_1 » за № 841 від 31.08.2020.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року задоволено позов частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про застосування фінансових санкцій за № 000015/0706 від 13.10.2020. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, ОСОБА_1 подали апеляційні скарги.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2021 Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області - задоволено. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року у справі № 300/3759/20 - скасовано в частині задоволення позову та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В решті рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року у справі № 300/3759/20 - залишено без змін.
01.07.2022 ФОП ОСОБА_1 подав заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2021 у справі №300/3759/20, а підставою перегляду є постанова Верховного Суду від 31 травня 2022 року у справі №540/4291/20.
В судовому засіданні апеляційного розгляду справи в режимі відеоконференції представник заявника Тепак Л.П. заяву підтримала з підстав зазначених у ній, просила постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Представник відповідача в режимі відеоконференції ОСОБА_2 проти заяви заперечив, просив залишити без задоволення заяву за нововиявленими обставинами, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи заяви у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана заява не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що позивач звернувся до суду із позовними вимогами - визнання протиправним та скасування рішення за № 000015/0706 від 13.10.2020 та наказу «Про проведення фактичної перевірки діяльності ФОП ОСОБА_1 » за № 841 від 31.08.2020.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2021 Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області - задоволено. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року у справі № 300/3759/20 - скасовано в частині задоволення позову та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В решті рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року у справі № 300/3759/20 - залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 09.12.2021 відмовлено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2021 у справі №300/3759/20.
Ухвалою Верховного Суду від 21.01.2022 Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2021 у справі №300/3759/20 відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 18.04.2022 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 20.05.2022 відмовлено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2021 у справі №300/3759/20.
Ухвалою Верховного Суду від 14.06.2022 відмовлено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2021 у справі №300/3759/20.
Згідно із частиною 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Подаючи заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2021, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог заявник посилається, як на нововиявлену підставу - постанову Верховного Суду від 31 травня 2022 року у справі №540/4291/20.
Вирішуючи дане питання, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини другою статті 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
З аналізу наведеної статті вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06 лютого 2018 року № 816/4947/14 та від 13 лютого 2018 року № 815/756/14.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 2а-23903/09/1270 та від 03 квітня 2018 року у справі № 477/1012/14-а.
Колегія суддів також враховує, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 552/137/15-ц.
Тобто обставини, на які посилається позивач у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не існували під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява, а саме: на момент прийняття постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року.
Відтак, за своєю правовою природою рішення адміністративного суду, що набуло законної сили 31 травня 2022 року є новою, але не нововиявленою обставиною, відтак, не є підставою для перегляду постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року за нововиявленими обставинами у силу статті 361 КАС України.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї та практику Європейського суду з прав людини.
Зокрема, як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 43).
Враховуючи викладене, заява до задоволення не підлягає, а наведені в ній доводи, висновки Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Керуючись ст.ст. 310, 322, 325, 329, 361, 363, 368, 369 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами та залишити постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 300/3759/20 в силі.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді В.В. Святецький
В.В. Гуляк
Повний текст постанови складено 05.09.2022