05 вересня 2022 року м. Київ
Унікальний номер справи № 756/3219/22
Суддя в суді першої інстанції: Жежера О.В.
Провадження № 33/824/2100/2022
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., за участі секретаря судового засідання Гаврюшенко К.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 01 липня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою судді Оболонського районного суду міста Києва від 01 липня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП в зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496,20 грн. (а.с. 42-43).
Не погодившись з вказаною постановою, 08 липня 2022 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Харчук О.П. подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив постанову в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення (а.с. 44-64).
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що він погодився. Проте після того, як технічний пристрій показав позитивний результат, ОСОБА_1 одразу висловив свою незгоду з результатами проведеного тесту, повідомивши працівників поліції, що не вживав алкогольних напоїв. Так, ОСОБА_1 відмовився підписувати акт огляду та чек приладу «Drager», натомість працівники патрульної поліції не направили його на огляд на стан алкогольного сп'яніння до закладу охорони здоров'я та склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказував, що при огляді ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було порушено встановлений законом порядок проведення цього огляду, оскільки його мали направити до закладу охорони здоров'я для проходження огляду. Крім того, результати тесту приладу «Drager» є недостовірними, працівниками поліції було поміщено до вказаного приладу мундштук, який не був герметично запакований, а температурний режим не відповідав зазначеному у чеку. Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння не було вручено ОСОБА_1 , що призводить до недійсності проведеного огляду.
Звертав увагу на те, що у матеріалах справи відсутній відеозапис, на якому б було зафіксовано проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , а протокол складено за відсутності двох свідків.
Вважає, що справу розглянуто судом поверхнево, без всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи, також піж час розгляду справи було порушено гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право ОСОБА_1 на доступ до правосуддя та право на захист. Зокрема суддею першої інстанції було відмовлено заявнику в оголошенні своєї позиції по справі та вирішенні клопотання про закриття справи.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Харчук О.П. підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити. ОСОБА_1 до суду не прибув, про розгляд справи апеляційним судом був сповіщений врученням повідомлення його представнику - адвокату Харчук О.П., тобто належним чином про що у справі є докази. Цих обставин представник ОСОБА_1 - адвокат Харчук О.П. в апеляційному суді не заперечував про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (а.с. 68-72).
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).
Відповідно до ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність перешкод для апеляційного перегляду справи.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Харчук О.П., проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд дійшов наступного висновку.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Приймаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважав, що вина ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №299199 від 12 грудня 2021 року; даними письмових пояснень, які містяться в матеріалах справи; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; результатом тестування на алкоголь за допомогою приладу «Drager», відповідно до якого результат тесту 1,26 %; наданими в суді поясненнями учасника ДТП - потерпілого ОСОБА_2 (а.с. 42-43).
Встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 299199 від 12 грудня 2021 року о 00 год. 50 хв. у м. Києві по вул. Скляренка водій ОСОБА_1 керував ТЗ ВАЗ, р.н НОМЕР_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився із застосуванням приладу «Drager», результат 1,26 %. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «А» ПДР України, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст.130 КУпАП (а.с. 3).
Вказано, що додатками до протоколу є відео з бодікамер АА-00142, АА-00131, п/в ВХМ 280535.
Крім того, згідно з протоколом серії ААБ № 299198 від 12 грудня 2021 року о 01 год. 05 хв., у м. Києві по вул. Скляренка, водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ ВАЗ, р.н НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху та скоїв зіткнення з автомобілем «TOYOTA», р.н. НОМЕР_2 , який був по переду. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 4).
Постанова суду в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закриття провадження у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, не оскаржувалась, тому апеляційний суд не переглядав постанову в цій частині.
У матеріалах справи міститься чек з результатом тестування ОСОБА_1 на алкоголь за допомогою приладу «Drager», відповідно до якого результат тесту становить 1,26 %, який підписаний ОСОБА_1 (а.с. 6-7), та акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, від підпису якого ОСОБА_1 відмовився (а.с.8-9).
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що свідки до огляду не залучалися, а огляд проводився із застосуванням технічних засобів відеозапису АА 00142, АА 00131 (а.с. 8-9).
Проте, згідно довідки, складеної інспектором ВАП УПП у м. Києві ДПП Голоколосовим Євгеном, відеозаписи із нагрудних відеокамер працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, вчиненого 14 грудня 2021 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_3 , не збереглись (а.с. 13).
Перевіривши наявні в матеріалах справи докази, апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП виходячи з наступного.
Пунктом 2.5. ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Так, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
За змістом п. 3 розділу І цієї Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з п. 1, 6 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 за наявності ознак, передбачених п. 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Частиною 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п. 4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності (п. 5 Порядку № 1103).
Відповідно до п. 6 вказаного Порядку № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Однак у наявних матеріалах справи відсутні достатні, належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 погодився з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, що мало би бути зафіксовано технічними засобами відеозапису працівника поліції або у присутності двох свідків. Натомість, у матеріалах справи міститься довідка інспектора ВАП УПП у м. Києві ст. л-та поліції Голокосова Є. від 14 грудня 2021 року (тобто складена через один день після виявлення правопорушення і складання протоколу) про те, що відеозаписи з нагрудних камер поліцейських не збереглися, а свідки до огляду залучені не були.
Пояснення свідка ОСОБА_4 , який є іншим учасником ДТП (потерпілим), не можуть бути взяті до уваги, оскільки щодо його неупередженості є сумніви (а.с. 10).
З цих підстав апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Харчук О.П. про виклик та допит у якості свідка ОСОБА_2 .
З урахуванням обставин, встановлених під час апеляційного розгляду, апеляційний суд дійшов висновку, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням вимог законодавства, оскільки у матеріалах справи відсутній відеозапис проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки працівниками поліції, а двох свідків до огляду залучено не було, тому відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП такий огляд особи на стан алкогольного сп'яніння вважається недійсним.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Зважаючи на викладене та враховуючи позицію ЄСПЛ щодо протоколу про адміністративне правопорушення, висловлену в рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації», суд приходить до висновку про те, що протокол, за відсутності інших об'єктивних доказів підтвердження наявності правопорушення, не може бути визнаний достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вказане, апеляційний суд доходить до висновку про помилковість висновку суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України, та, відповідно у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) ЄСПЛ, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
З огляду на обставини, встановлені під час апеляційного розгляду, з урахуванням положень, викладених у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду, апеляційний суд дійшов висновку, що наявною сукупністю доказів у справі не доведена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова районного суду в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 247, 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 01 липня 2022 року - скасувати в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя _________________ Б.Б. Левенець