№11-кп/824/1998/2022 Головуючий у першій інстанції - ОСОБА_1
23 серпня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 07.02.2022, -
Ухвалою Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 07.02.2022 ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів з дня винесення ухвали, а саме до 07 квітня 2022 року включно.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 07.02.2022, ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що слідчим суддею не встановлено обставини, які свідчать про те, що заявлені в клопотанні ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою. Разом з цим, судом не взято до уваги, що жодний ризик, наведений слідчим в клопотанні, не підтверджується матеріалами клопотання та за своїм характером не є таким, що неможливо було йому запобігти шляхом застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів. Також, захисник посилається на не обґрунтованість підозри та обвинувачення, вважаючи, що вони ґрунтуються на неналежних і недопустимих доказах.
26 липня 2022 до Київського апеляційного суду надійшла заява захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 про відмову від апеляційної скарги у кримінальному провадженні.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши надані в копіях матеріали кримінального провадження, колегія суддів уважає, що заява захисника ОСОБА_8 про відмову від апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 у кримінальному провадженні та апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 на ухвалу Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 07.02.2022 задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Як убачаться із матеріалів справи, 08.02.2022 року адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 07.02.2022 та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під ватою.
Строк дії договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.09.2021 укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до 28.02.2022.
26 липня 2022 до Київського апеляційного суду надійшла заява захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 про відмову від апеляційної скарги у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 403 КПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду. Захисник підозрюваного, обвинуваченого, представник потерпілого можуть відмовитися від апеляційної скарги тільки за згодою відповідно підозрюваного, обвинуваченого чи потерпілого.
Якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.
Отже, право відмови від апеляційної скарги захисника, поданої в інтересах підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого, належить виключно тій особі, яка її подала, тобто захиснику, в даному випадку ОСОБА_6 , а відтак заява захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 про відмову від апеляційної скарги поданої іншим захисником, задоволенню не підлягає, а відтак колегія суддів перевіряє доводи апеляційної скарги щодо законності та обґрунтованості ухвали Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 07.02.2022.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За змістом ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Ухвалою Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 07.02.2022 ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів з дня винесення ухвали, а саме до 07 квітня 2022 року включно.
На переконання колегії суддів таке рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Розумність строку тримання під вартою не піддається абстрактній оцінці. Законність тримання під вартою необхідно оцінювати, виходячи з особливостей конкретної справи. Проте продовження строку тримання під вартою можна виправдати, коли є конкретні ознаки існування реальної суспільної потреби, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають вимогу права, передбаченого ст. 5 Конвенції (рішення у справі "Lavents v. Latvia" п. 70).
Відповідальність за дотримання розумних строків тримання підозрюваного під вартою покладається в першу чергу на національні судові органи (рішення у справі "Геращенко проти України" п. 100).
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд першої інстанції зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Абзацом другим цієї ж частини ст. 331 КПК України на суд покладено такий самий обов'язок, а саме повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, у разі якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
На переконання колегії суддів, судом першої інстанції дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження такого запобіжного заходу, при цьому в ухвалі докладно наведені мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення.
Таке обмеження права ОСОБА_7 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Наведені в апеляційній скарзі захисника доводи щодо наявності підстав для звільнення його підзахисного з-під варти також не вказують на зменшення існуючих ризиків або інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою не в змозі їм запобігти. Не містять таких відомостей і надані суду матеріали.
Що стосується посилань апелянта на необґрунтовану підозру і обвинувачення, то згідно вимог чинного законодавства, на даній стадії кримінального провадження, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, дані обставини судом не перевіряються.
Інші доводи апеляційної скарги у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону не можуть бути підставою для скасування постановленого судом рішення.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 07.02.2022 та зміни обвинуваченому запобіжного заходу, а тому апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 331, 404, 405, 407, 418, 419, 421 КПК України, колегія суддів,-
Заяву захисникаОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 про відмову від апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу захисникаОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 без задоволення, а ухвалу Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 07.02.2022, якою ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів з дня винесення ухвали, а саме до 07 квітня 2022 року включно, - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: ______________ ______________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4