18 серпня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 27 липня 2022 року,
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 27.07.2022 задоволено клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , та застосовано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 21.09.2022 включно.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням засобів електронного контролю та покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник зазначав, що обгрунтування наявності у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, грунтується лише на припущеннях, без наявності жодного доказу їх існування.
Стороною обвинувачення не доведено та слідчим суддею не досліджено питання щодо неможливості призначення ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу.
Справа № 752/8860/22 Слідчий суддя - ОСОБА_9
Апеляційне провадження № 11-сс/824/3104/2022 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
На переконання апелянта, дотримання та уникнення підозрюваним ризиків, на які посилався прокурор, можливо забезпечити шляхом покладення на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч.ч. 5,6 ст. 194 КПК України, без утримання його під вартою.
Крім того, слідчим суддею не взято до уваги гарантійний лист адвоката ОСОБА_10 згідно, якого захисник гарантував суду, органу досудового розслідування, прокурору, що у разі застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу не пов'язаного з утримання під вартою, захисник особисто бере на себе обов'язок контролю за дотриманням покладених обов'язків на ОСОБА_7 та виконання умов запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_10 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурораОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_10 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, Слідчим відділом Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100010001616 від 24.07.2022, за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України.
Як зазначено у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що 23.07.2022, приблизно о 21:30 год., ОСОБА_11 перебував за адресою:м. Київ, вул. Генерала Родімцева, 6 на території озера «Дідорівка», де святкував день народження ОСОБА_12 , разом з ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_7 .
Перебуваючи за вказаною адресою, у ОСОБА_11 виник словесний конфлікт з раніше невідомим йому ОСОБА_20 , який також перебував на території озера «Дідорівка» разом зі своїми знайомими. Даний конфлікт переріс в обопільну штовханину, під час якої ОСОБА_20 та ОСОБА_11 нанесли один-одному удари по обличчю. Даний конфлікт побачили ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , які, не зважаючи на норми моралі та існуючі у суспільстві загальновизнані правила поведінки, розпочали вигукувати нецензурну лексику в бік ОСОБА_20 . В цей момент у них виник злочинний умисел направлений на хуліганські дії, які були спрямовані в подальшому на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_20 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_20 , ОСОБА_12 та ОСОБА_7 підбігли до ОСОБА_11 та ОСОБА_20 , висловлюючи нецензурну лексику та погрози в бік ОСОБА_20 , одразу почали наносити удари кулаками рук по голові останнього. Від отриманих ударів, ОСОБА_20 , втративши рівновагу впав на землю. В свою чергу, ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , переважаючи в кількості, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання шкоди здоров'ю ОСОБА_20 , умисно, протиправно, з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень останньому, спільно розпочали наносити хаотичні численні удари кулаками рук та ногами по його голові та тулубу. Побачивши те, що ОСОБА_20 , від отриманих ударів втратив свідомість та не може чинити опір, ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , відійшли від нього та покинули місце вчинення злочину.
ОСОБА_20 , не приходячи до свідомості, помер на місці вчинення злочину.
Згідно даних протоколу затримання від 24.07.2022, цього дня о 15 год. 18 хв. ОСОБА_7 затримано в порядку, передбаченому статтею 208 КПК України.
25.07.2022 ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, вчиненого групою осіб, що спричинило смерть потерпілого, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 121 КК України, та в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 296 КК України.
26.07.2022 старший слідчий СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 звернулась до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , в якому просила застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 60 діб без права внесення застави.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 27.07.2022 задоволено клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , та застосовано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 21.09.2022 включно.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України.
Крім того, слідчим доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому дій, їх наслідки, дані про особу підозрюваного, який не одружений, не працює, раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначив йому розмір застави, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який спричинив загибель людини.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованих йому кримінальних правопорушень та їх наслідками, є обґрунтованим, та підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зокрема у виді домашнього арешту, колегія суддів не вбачає.
Посилання захисника на те, що органом досудового розслідування не доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Зважаючи на викладене, а також, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатніх стримуючих факторів, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
Матеріали судового провадження містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які є знайомими ОСОБА_7 . Вірогідність настання вказаного ризику, поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, є досить високою.
Посилання захисника на відсутність обґрунтування недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, спростовується змістом оскаржуваної ухвали.
Доводи захисника в апеляційній скарзі про те, що він гарантує контроль за дотриманням покладених на підозрюваного обов'язків, у разі застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу, на переконання колегії суддів, не забезпечують впевненості у належній процесуальній поведінці підозрюваного, та не є достатньою підставою для застосування щодо нього запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу містить відомості, передбачені ч. 1 ст. 196 КПК України, та відповідає вимогам ст. 372 КПК України, а тому доводи апеляції у цій частині є необґрунтованими.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 27 липня 2022 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3