Київський апеляційний суд
16 серпня 2022 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. за участю захисника Воронюка С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Воронюка С.О. на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 26 травня 2022 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 26.05.2022 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Як встановив суд, 1 січня 2022 року о 02 годині 01 хвилині ОСОБА_1 , який керував автомобілем "Porsche" д/н НОМЕР_1 на бул. Лесі Українки, 20/22 в м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
В апеляційній скарзі захисник Воронюк С.О. просить постанову судді скасувати і закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, зазначає про безпідставне складання поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння з використанням приладу "Drager", який показав допустимий результат. Також у справі відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, форма якого наведена в додатку 1 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015(далі - Інструкція), що, на переконання захисника, свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія на огляд до закладу охорони здоров'я, чим позбавив його можливості пройти його.
У справі відсутні докази відсторонення водія від керування транспортним засобом, що поліцейський повинен був здійснити згідно з ст.266 КУпАП у разі, якщо є підстави вважати, що особа, яка керує транспортним засобом, перебуває у стані сп'яніння, а також безперервний відеозапис спілкування поліцейських з його підзахисним, як це передбачено п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018.
Всі вказані порушення, як стверджує захисник, викликають сумнів у законності дій поліцейських. З огляду на викладене та положення ст.62 Конституції України, згідно з якою усі сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь, враховуючи стандарт доказування "поза розумним сумнівом", вважає, що у справі відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Крім того, апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, поважність причин пропуску якого захисник мотивує тим, що суд розглянув справу без участі ОСОБА_1 , який, подаючи клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, повідомив помічникам судді номер телефону, однак його не викликали в судове засідання. Лише під час ознайомлення захисника з матеріалами справи 07.07.2022 він виявив, що справа вже розглянута.
До апеляційного суду ОСОБА_1 , який повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився і відомості про поважні причини неявки не надав. Враховуючи думку захисника, який не заперечував проти розгляду справи без участі ОСОБА_1 і положення ч.6 ст.294 КУпАП, його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши пояснення захисника, який підтримав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та апеляційну скаргу і просив їх задовольнити, вивчивши матеріали справи, дослідивши нові докази та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до таких висновків.
Згідно з ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою ст.287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційну скаргу захисник подав 18.07.2020, тобто з пропуском встановленого законом строку. Справу розглянуто під час відсутності ОСОБА_1 , в ній містяться відомості про направлення йому повістки та копії постанови, однак відсутні дані про їх вручення правопорушнику. Відтак, не довіряти доводам захисника, що про прийняте рішення вони дізналися 07.07.2022 після того, як він ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується його записом на клопотанні (а.с.12), немає підстав. А тому строк апеляційного оскарження пропущений з поважних причин і підлягає поновленню.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що суддя місцевого суду згідно з ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення, дав належну оцінку доказам і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є обґрунтованим і підтверджується наявними в справі доказами.
Такими доказами є дані, зафіксовані в: протоколі про адміністративне правопорушення, в якому детально викладено суть порушення, вчиненого ОСОБА_1 , про що детально зазначено раніше; записі портативного відеореєстратора поліцейського.
Оскільки вказані докази узгоджуються між собою, їх правильно покладено в обґрунтування висновків суду.
За клопотанням захисника судом апеляційної інстанції було заслухано пояснення свідка ОСОБА_2 , який повідомив, що ОСОБА_1 є його хрещеним батьком, і він його інколи возив, тому що у ОСОБА_1 закінчився строк дії посвідчення водія. 1 січня 2022 року він був за кермом, коли автомобіль зупинили патрульні поліцейські. На його запитання про причину зупинки не відповіли і попросили обох надати документи, які після перевірки йому повернули, а ОСОБА_1 ні у зв'язку із закінченням терміну дії. На пропозицію поліцейських ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння з використанням приладу "Drager", за результатами якого стану сп'яніння виявлено не було, після чого поліцейські сказали їхати з ними. Він заперечував проти таких дій поліцейських, говорив, що вони неправомірні, просив представитись, однак вони ігнорували. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 не відстороняли, направлення на огляд до закладу охорони здоров'я не складали, ознак сп'яніння, що вказані в протоколі, у ОСОБА_1 не було і алкогольні напої останній не вживав. Після складання протоколу вони поїхали далі.
Оцінюючи пояснення свідка, слід зазначити, що вони спростовуються записом портативного відеореєстратора поліцейського, яким зафіксовано, що ОСОБА_1 не оспорював факт керування транспортним засобом і на запитання поліцейського, чому він пересів на сидіння пасажира, відповідає, що так йому зробити сказав поліцейський. На неодноразові вимоги пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 відмовляється, причину цього не повідомляє і виявляє агресію.
Цим же записом, зокрема, змістом спілкування, яке є досить тривалим, спростовуються пояснення свідка і доводи апеляційної скарги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, за результатами якого нібито у стані алкогольного сп'яніння він не перебував. Свідок погоджується з тим, що поліцейський його не зупиняв. І після оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення вже ОСОБА_2 , який пред'явив не документи, які йому нібито повернули, а посвідчення водія у застосунку "Дія", було передано автомобіль, що свідчить про те, що ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом.
А тому пояснення свідка, який підтримує з ОСОБА_1 товариські стосунки, суд апеляційної інстанції розцінює як намагання допомогти уникнути відповідальності за вчинене і не приймає до уваги.
Згідно з п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Разом з тим відсутність у справі носія, на якому б було зафіксовано безперервне спілкування з поліцейськими з моменту зупинки транспортного засобу і до закінчення оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням його тривалості, не дає підстав для визнання його недопустимим доказом.
Наявного в справі запису, з урахуванням його тривалості, на переконання апеляційного суду, цілком достатньо для того, щоб пересвідчитись у вчиненні ОСОБА_1 дій з метою ухилення від огляду на стан сп'яніння.
Безпідставними є і посилання захисника на порушення процедури огляду, оскільки направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, форма якого наведена в додатку 1 до Інструкції, не складалося.
Вказана форма заповнюється у випадку направлення водія на огляд до закладу охорони здоров'я. Оскільки ОСОБА_1 відмовився проходити огляд у закладі охорони здоров'я, підстав для складання направлення у працівників поліції не було.
Згідно з ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ч.1 ст.2772 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Як вказано раніше, справу розглянуто під час відсутності ОСОБА_1 , що формально може свідчити про порушення судом норм процесуального права.
Однак при розгляді справи в апеляційному суді ОСОБА_1 мав можливість реалізувати свої права у повному обсязі, і його неявка в судове засідання свідчить про небажання скористатися такою нагодою. До того ж, розгляд справи під час відсутності порушника не вплинуло на правильність прийнятого рішення і не може бути підставою для скасування постанови із закриттям провадження у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Отже, обставини справи з'ясовані суддею місцевого суду повно, всебічно і об'єктивно, що спростовує доводи в апеляційній скарзі про протилежне, і винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена повністю.
Стягнення на ОСОБА_1 накладене в межах строків, встановлених ст.38 КУпАП, і відповідає санкції відповідної частини статті.
Таким чином постанова судді є законною та обґрунтованою і підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Поновити захиснику Воронюку С.О. строк апеляційного оскарження постанови судді Печерського районного суду м. Києва від 26 травня 2022 року.
Апеляційну скаргу захисника Воронюка Сергія Олександровича залишити без задоволення, а постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 26 травня 2022 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 /однієї тисячі/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду Т.М. Тютюн