ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
31 серпня 2022 року справа №640/8206/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомПублічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» (далі по тексту - позивач, ПАТ «КИЇВЗНДПІЕП»)
доГоловного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві)
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 жовтня 2017 року №0094421209
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у зв'язку з тим, що відповідач на порушення вимог статті 102 Податкового кодексу України не списав борг ПАТ «КИЇВЗНДПІЕП», який обліковується понад три роки, а натомість застосував штрафні санкції.
Ухвалою від 15 травня 2018 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв адміністративну справу до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі №640/8206/19.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Патратій О.В., справу передано на повторний автоматизований розподіл.
Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Кузьменку В.А.
Ухвалою від 23 березня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв до провадження адміністративну справу №640/8206/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Ухвалою від 24 грудня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва залишив позовну заяву без руху та встановив позивачу строк на усунення недоліків.
Ухвалою від 31 січня 2022 року Окружний адміністративний суд міста Києва задовольнив заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду та поновив строк звернення до адміністративного суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 жовтня 2017 року №0094421209 та продовжив розгляд справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про незгоду з позовними вимогами, оскільки за результатами перевірки позивача встановлено порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання щодо плати за землю, визначеного у податкових деклараціях за період з 30 квітня 2013 року по 30 квітня 2015 року.
У відповіді на відзив позивач повторно зазначив, що відповідач неправомірно не списав борг позивача, який обліковується більше трьох років.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 25 жовтня 2017 року №0094421209 за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб, визначеного пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, та на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 810, 841, 869, 900, 931, 961, 992, 1022, 1540 календарних днів сплати грошового зобов'язання 98 850,35 грн позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 19 770,07 грн за платежем «Земельний податок з юридичних осіб».
Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 10 жовтня 2017 року №9928/26-15-12-09-19/01422826 «Про результати камеральної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати земельного податку Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» - ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» код ЄДРПУО 01422826 за період з 30 квітня 2013 року по 16 жовтня 2017 року» (далі по тексту - акт перевірки.
В акті перевірки зафіксовано несвоєчасну сплату позивачем самостійно визначених податкових зобов'язань з плати за землю з юридичних осіб, чим порушено вимоги пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України. Під час перевірки вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати земельного податку встановлено порушення строків сплати податкових зобов'язань, передбачених Податковим кодексом України, а саме: сплата відбулась 18 липня 2017 року при граничних термінах сплати:
30 квітня 2013 року - у сумі 9 198,15 грн (1540 календарних днів прострочення строку сплати);
30 вересня 2014 року - у сумі 1 514,05 грн (1022 календарних днів прострочення строку сплати);
30 жовтня 2014 року - у сумі 11 497,70 грн (992 календарних днів прострочення строку сплати);
30 листопада 2014 року - у сумі 11 497,70 грн (961 календарних днів прострочення строку сплати);
30 грудня 2014 року - у сумі 11 497,70 грн (931 календарних днів прострочення строку сплати);
30 січня 2015 року - у сумі 11 497,65 грн (900 календарних днів прострочення строку сплати);
02 березня 2015 року - у сумі 14 360,65 грн (869 календарних днів прострочення строку сплати);
30 березня 2015 року - у сумі 14 360,65 грн (841 календарних днів прострочення строку сплати);
30 квітня 2015 року - у сумі 13 426,10 грн (810 календарних днів прострочення строку сплати).
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва керується такими мотивами.
Пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначає, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Так, позивач в адміністративному позові не наводить доводів та доказів стосовно своєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку за землю в межах спірних відносин, проте, зазначає про неправомірність застосування до нього штрафних санкцій у зв'язку з тим, що податковий борг за спірний період повинен бути списаний відповідно до положень статті 102 Податкового кодексу України як такий, що обліковується понад три роки.
Стосовно доводів позивача про списання податкового боргу суд зазначає, що відповідно до пункту 101.1, підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Під терміном «безнадійний» розуміється податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.
Згідно пунктів 101.4, 101.5 статті 101 Податкового кодексу України органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до цього Кодексу.
Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Водночас, у межах спірних правовідносин дії чи бездіяльність відповідача щодо списання/несписання податкового боргу не є предметом спору, тому суд не приймає доводи позивача у частині неправомірного несписання податкового боргу та посилання на статтю 101 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Тобто, враховуючи, що перевірку розпочато 10 жовтня 2017 року, відповідач в силу вимог статті 102 Податкового кодексу України мав право провести перевірку не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань, а саме з 10 жовтня 2014 року.
Разом із тим, матеріали справи підтверджують, що перевірка проводилася за період з 30 квітня 2013 року по 16 жовтня 2017 року, та проведеною перевіркою встановлено несвоєчасну сплату позивачем самостійно визначених податкових зобов'язань з плати за землю з юридичних осіб, а саме, сплата відбулась 18 липня 2017 року при граничних термінах сплати: 30 квітня 2013 року - у сумі 9 198,15 грн.; 30 вересня 2014 року - у сумі 1 514,05 грн.; 30 жовтня 2014 року - у сумі 11 497,70 грн.; 30 листопада 2014 року - у сумі 11 497,70 грн.; 30 грудня 2014 року - у сумі 11 497,70 грн.; 30 січня 2015 року - у сумі 11 497,65 грн.; 02 березня 2015 року - у сумі 14 360,65 грн.; 30 березня 2015 року - у сумі 14 360,65 грн.; 30 квітня 2015 року - у сумі 13 426,10 грн.
Тобто, за період з 30 квітня 2013 року по 10 жовтня 2015 року відповідач не мав права проводити перевірку, у зв'язку з чим штрафні санкції за вказаний період застосовано протиправно, а саме: з граничним строком сплати 30 квітня 2013 року - у сумі 9 198,15 грн. та з граничним строком сплати 30 вересня 2014 року - у сумі 1 514,05 грн., всього штрафу 2 142,44 грн. (9198,15 грн. + 1514,05 грн.) х 20%.
Щодо решти штрафу, на думку суду, позивач не навів жодних обґрунтованих доводів та не надав належних доказів, які б підтверджували своєчасну сплата узгоджених податкових зобов'язань з плати за землю з юридичних осіб з граничними термінами сплати: 30 жовтня 2014 року - у сумі 11 497,70 грн.; 30 листопада 2014 року - у сумі 11 497,70 грн.; 30 грудня 2014 року - у сумі 11 497,70 грн.; 30 січня 2015 року - у сумі 11 497,65 грн.; 02 березня 2015 року - у сумі 14 360,65 грн.; 30 березня 2015 року - у сумі 14 360,65 грн.; 30 квітня 2015 року - у сумі 13 426,10 грн.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 25 жовтня 2017 року №0094421209 є протиправним та підлягає скасуванню лише в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 2 142,44 грн.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач частково довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено частково, на користь позивача належить присудити сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 25 жовтня 2017 року №0094421209 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 2 142,44 грн.
3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.
4. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 207,47 грн. (двісті сім гривень сорок сім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Публічне акціонерне товариство «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26А; ідентифікаційний код 01422826);
Головне управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, Шолуденка, буд. 33/19; ідентифікаційний код 39439980).
Суддя В.А. Кузьменко