справа № 570/5082/20
провадження № 2/570/70/2022
05 вересня 2022 року
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Кушнір Н.В.,
з участю представника позивача адвоката Шмідта В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
його представника адвоката Штогрін В.С.,
секретаря судового засідання Новоселецької М.В.,
розглянувши клопотання відповідача про відвід судді при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /вул.С.Петлюри, 10, м.Рівне/ цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" Рівненської обласної ради про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету сільської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, поділ спільного майна подружжя,
покликаючись на наявність обставин, що викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді, припускаючи, що суддя не може зберегти безсторонність під час розгляду справи, представником відповідача подана заява про відвід суддіКушнір Н.В.
Учасників справи відповідно до ст.ст.128-130 ЦПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи. Представники Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області, третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" Рівненської обласної ради до суду не з"явилися. Зважаючи на те, що їх явку не визнано обов'язковою, враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття рішення по клопотанню, відсутність необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з його приводу, суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, дійшов висновку про можливість розглянути клопотання за їх відсутності.
Відповідач клопотання підтримує.
Представник відповідача клопотання підтримує.
Представник позивача вважає, що клопотання не підлягає до задоволення.
Заслухавши їх пояснення, ознайомившись із матеріалами справи, суд прийшов до таких висновків.
Ст.36 ЦПК України встановлює перелік підстав, коли суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу. Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
П.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
За приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950 р. передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так, у справі "Гаусшильдт проти Данії", "Мироненко і Мартиненко проти України" зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. У рішенні у справі «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися згідно із суб'єктивним критерієм, з урахуванням особистих переконань та поведінки конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Вирішальним при визнанні судді безстороннім є те, чи можуть бути об'єктивно виправдані побоювання учасників справи щодо заангажованості певного судді. Для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи. Цю думку Велика Палата Верховного суду розкрила в ухвалі у справі № 908/137/18
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Гаусшильдт проти Данії" вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі "Мироненко і Мартиненко проти України" ).
У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу.
Зважаючи на складність і різноманітність цивільних справ, життєвих явищ, із ними пов'язаних, законодавець не став встановлювати вичерпний перелік для відводу судді. Вищенаведений перелік підстав для відводу судді не є вичерпним. Це пояснюється тим, що існують різноманітні життєві ситуації, які неможливо передбачити та спрогнозувати, саме тому закон не може містити вичерпного переліку. Необхідно зазначити, що «інші обставини», про які йде мова щодо суб'єктивних підстав відводу, можуть бути різні, вони можуть і не бути об'єктивними, які б реально свідчили про упередженість судді. Але закон не вимагає їх перевірки на відповідність даним критеріям ні суддею, ні іншими учасниками процесу. Достатньо лише, аби вони існували. Таким чином, процесуальний закон не наділяє повноваженнями сам суд встановлювати обставини, які б свідчили про його упередженість, та оцінювати ці обставини за своїм внутрішнім переконанням. Не уповноважений суд і надавати оцінку сумніву заявника. Сам факт наявності цих «інших» обставин, поєднаний із сумнівом, і заява про це у судовому засіданні є підставою для відведення судді від розгляду конкретної справи.
Виходячи з цих засад, суд виходить з того, що заявником не наведено об'єктивних підстав для відводу судді, в зв'язку з чим приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Разом з тим, суд вважає за необхідне задовольнила клопотання про відвід судді за суб'єктивним критерієм. Це зроблено для того, щоб з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви в неупередженості судді під час вирішення справи, з метою уникнення у сторін будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, сумнівів в об'єктивності та неупередженості судової гілки влади, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів неупередженість судді при розгляді даної справи, та для прискорення подальшого розгляду справи,оскільки розгляд даної справи вказаним суддею може сприйматися стороною як порушення її права на справедливий суд, що закріплений в нормах міжнародного права, зокрема Конвенції.
Однією з гарантій законності здійснення правосуддя, об'єктивності та неупередженості розгляду справи є право на подання заяви про відвід судді. Зокрема, право учасника справи за наявності сумнівів у безсторонності суду заявити відвід одному із суддів або всьому складу суду, що розглядають справу, закріплене законом і спрямоване на усунення будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості суду і, як наслідок, забезпечення довіри до судових рішень.
Наявність у заявника сумніву в об'єктивності та неупередженості судді, збереження та підвищення авторитету судової системи України, розгляду справи саме на засадах довіри до суду є підставою для задоволення відводу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.36-40 ЦПК України, суд
задоволити відвід судді Кушнір Н.В. при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" Рівненської обласної ради про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету сільської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, поділ спільного майна подружжя .
Передати до канцелярії Рівненського районного суду Рівненської області для передачі її до провадження іншого судді в порядку ст.33 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" Рівненської обласної ради про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету сільської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, поділ спільного майна подружжя.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Кушнір Н.В.
Повний текст виготовлено 05 вересня 2022 року.