Справа № 570/1706/22
Номер провадження 3/570/1039/2022
23 серпня 2022 року
Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Кушнір Н.В., розглянувши в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне вул.С.Петлюри,10/ справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , офіційно непрацевлаштованого,
за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
23 травня 2022 року близько 15 год. 40 хв. ОСОБА_1 з хуліганських мотивів кинув камінь в пластикове вікно будинку по АДРЕСА_1 ,розбивши склопакет.
Правопорушника та потерпілого належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи за вказаною ними адресою, проте в судове засідання вони не з'явилисяз невідомої причини.Щоб не затягувати процес розгляду справи та не створювати умов для зловживання з боку особи, що притягається до відповідальності, закон передбачив можливість розгляду справи за відсутності цієї особи у випадку, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Враховуючи, що в справі є достатні дані про обізнаність правопорушника зі своїми правами, про місце і час розгляду справи в суді, а також відсутнє клопотання про перенесення судового розгляду, в яке він не прибув з невідомих причин, достатність матеріалів справи для прийняття рішення, відсутність необхідності заслуховувати його особисті пояснення з приводу події, встановлені строки розгляду вказаних справ, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч.4 ст.294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності правопорушника, що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст.268 КУпАП, вважаю за можливе розглянути матеріали за його відсутності, вважаючи, що за наведених обставин його право на захист порушено не буде.
Дослідивши матеріали справи, вважаючи їх достатніми для прийняття рішення, суддя прийшов до таких висновків.
Ст.6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" на суд покладає обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення, сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободигромадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. За правилами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з положеннями ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення - передбаченої нормами права сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він включає в себе: а) об'єкт; б) об'єктивну сторону; в) суб'єкт; г) суб'єктивну сторону.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.Обов'язковою ознакою є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке отримало законодавче визначення у Законі України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення»).
Об'єктивну сторону становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне з цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян.
До поняття "інші подібні дії" слід віднести такі прояви дрібного хуліганства, як: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо.
Обов"язковою ознакою даного правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке отримало законодавче визначення згідно Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров"я населення» як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу.
Суб'єкт - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку).
Суб'єктивна сторона характеризується умисною формою вини та хуліганськими спонуканнями з мотивів явної неповаги до суспільства, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Як зазначив Верховний Суд України в постанові від 27 квітня 2015 року за результатами перегляду постанови Шевченківського районного суду м.Києва від 30 серпня 2011 року, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії. Із змісту цієї норми випливає, що мотивами такої поведінки є намір порушити громадський порядок та спокій громадян, проявити неповагу до суспільства, бажання реалізувати індивідуальну потребу самоствердження, тобто хуліганський мотив. При цьому, явною (очевидною як для винної особи, так і для потерпілих чи оточуючих) неповагою до суспільства вважається прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Встановлені обставини підтверджуються
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №410996 від 24 травня 2022 року,
- письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 ,
- письмовими поясненнями правопорушника ОСОБА_1 .
Протокол про адміністративне правопорушення складений у присутності правопорушника та його копія йому вручена, про що свідчать відповідні застереження. Відповідно до тексту протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснено права, передбачені ст.63 Конституції України і ст.268 КУпАП.
За змістом закону протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також результатів оскарження дій працівників поліції. Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам, які пред'являються чинним законом до такого документу, визнано належним доказом та крім того, в матеріалах провадження наявні і інші беззаперечні докази, які підтверджують вину правопорушника. Доказів, які не були відомі особі при складанні відповідного протоколу, правопорушник у суді не надав. Вказані докази є такими, що повністю узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості.
Місцем події є подвір"я, конфлікт тривав тривалий час, відбувався в присутності інших громадян та було порушено їх спокій.
У поведінці правопорушника є елементи порушення громадського порядку; його поведінка була провокативним жестом, який занепокоїв багатьох людей, які були свідками цього, становила порушення спокою громадян (фактичне або завчасно попереджене) або порушення громадського порядку. Зважаючи на поведінку правопорушника та її кваліфікацію, суд погоджується з тим, що застосоване національне законодавство відповідало вимозі щодо передбачуваності.
Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП як дрібне хуліганство, тобто дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
При обранні виду та визначенні розміру адміністративного стягнення вважаю за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, що у відповідності до ст.23 КУпАП буде мірою відповідальності, достатньою для досягнення мети виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як ним, так і іншими особами.
Застосований до правопорушника захід переслідує легітимну мету захисту громадського порядку та прав інших громадян і є необхідним у демократичному суспільстві» для досягнення цієї мети. Визнання порушника винним у дрібному хуліганстві та застосування до нього стягнення, передбаченого відповідним положенням, відповідає вимозі щодо законності
Вирішено питання про стягнення судового збору відповідно до ст.40-1 КУпАП.
На підставі ст.173 КУпАП, керуючись ст.ст.40-1, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КпАП України та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 119 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у дохід держави (отримувач: ГУК у Рівненській обл./Рівненський район/22030101, номер рахунку (IBAN): UA728999980313151206000017295, банк одержувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку: 38012494, МФО 899998) судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Кушнір Н.В.