Провадження №2/447/177/22
Справа №456/6018/21
05.09.2022 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Стронської Р.Р., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб в м. Миколаєві Львівської області справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про стягнення страхового відшкодування.
Процесуальні дії у справі.
30.11.2021 позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з позовною заявою, в якій просила суд стягнути з ПАТ "СК "ПЗУ Україна" на її користь відшкодування витрат на лікування у розмірі 107426, 85 грн. В обгрунтування позову покликається на наступні обставини. 26.02.2020 року мала місце дорожньо-транспортна пригода, де водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки RENAULT SCENIC р.н.з. НОМЕР_1 , проїжджаючи по смт. Розділ, Стрийського району не справився з керуванням та зіткнувся з велисопедистом ОСОБА_3 . Внаслідок даної ДТП велосипедист ОСОБА_3 був госпіталізований в Новороздільську міську лікарню з діагнозом: ЗЧМТ, перелом тазової кістки, а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу RENAULT SCENIC р.н.з. НОМЕР_1 , на момент вчинення ДТП застрахована у ПрАТ СК «ПЗУ Україна» за полісом №109447344. 07.10.2020 позивачка - дружина потерпілого через свого представника звернулась до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування витрат, понесених на поховання, відшкодування пов'язане з втратою годувальника, відшкодування моральної шкоди. 29.12.2020 представником позивачки було надіслав заяву про відсутність здійснених взаєморозрахунків, заяву про відмову від частки страхового відшкодування від ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , засвідчену нотаріально копію свідоцтва про усиновлення. Листом від 02.09.2021 представником позивача було долучено фіскальні чеки на 9 арк. на загальну суму 82146,85 грн., які підтверджують витрати на лікування. Листом вих. №1419/16012 від 02.09.2021, належним чином завірена копія листка лікарських призначень хворого ОСОБА_3 та належним чином завірена копія виписка із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_3 22.10.2020 відповідач надіслав лист з вимогою надати постанову суду. Позивачка вважає отриманий лист, листом-відмовою у виплаті страхового відшкодування. На думку позивачки така відмова щодо виплати страхового відшкодування у повному обсязі є безпідставною та такою, що грубо порушує її права на відшкодування шкоди, передбаченої ЗУ «Про обов'язкове страхове відшкодування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
20.12.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив, що розгляд справи слід проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
19.01.2022 представник відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" надіслав відзив на позовну заяву у якому вказує на те, що представник позивачки у позові зазначає лише презумпцію вини водія «RENAULT», р.н.з. НОМЕР_1 у спричиненні ДТП та завданні шкоди третім особам, але не доводить інших елементів складу цивільного правопорушення. Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «RENAULT», р.н.з. НОМЕР_1 застрахована у ПрАТ СК «ПЗУ Україна» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР.109447344. Виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність згідно ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Страховик після отримання заяви про страхове відшкодування направив до правоохоронних органів запит про надання інформації щодо обставин та причин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 26.02.2020 та надання копії рішення прийнятого за результатом розгляду кримінального провадження, що було відкрито за фактом цього ДТП. Відповідь на запит надана не була, про прийняте рішення у кримінальному провадженні страховику не відомо. З огляду на це у ПрАТ СК «ПЗУ Україна» немає підстав для прийняття рішення по заявленому випадку.
Щодо розміру заявлених вимог відповідач вважає, що розрахунок страхового відшкодування за шкоду пов'язану з лікуванням потерпілого становить 49 646,85 грн., при розрахунку не було взято до уваги квитанцію на суму 32 500,00 грн., оскільки позивачкою не надано рахунку від 07.07.2020, що виключає можливість встановити, що придбавалося, чи відносяться ці витрати на лікування та квитанції на суму 325,00 грн. та 233,00 грн. (призначення платежу - комісія платника), оскільки це є витрати на банківські послуги, а не витратами на лікування. Зазначає, що при розрахунку заборгованості не було прийнято до уваги товарний чек №15 на суму 13 800,00 грн. так як він містить відомості щодо витрат на поховання. Оскільки предметом позову є стягнення страхового відшкодування за шкоду пов'язану з лікуванням ОСОБА_3 , то вказаний товарний чек немає відношення до спору, що розглядається судом. Представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.
05.09.2022 у судовому засіданні представниця позивачки адвокатеса Макух А.В. позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити із наведених у позові підстав.
Представник відповідача ПАТ "СК "ПЗУ Україна" у судове засідання повторно не з'явився, хоча про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Суд встановив:
26.02.2020 у смт. Розділ Стрийського району Львівської області відбулось ДТП під час якої автомобіль марки RENAULT SCENIC р.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який Зіткнувся з велосипедистом ОСОБА_3 , який був госпіталізований в Новороздільську міську лікарню з діагнозом: ЗЧМТ, перелом тазової кістки та 03.0.8.2020 помер.
Відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ПАТ "СК "ПЗУ Україна".
У відповідності до копій квитанцій, які долучені позивачкою на підтвердження витрат пов'язаних з лікуванням ОСОБА_3 становить 93626, 85 грн.
Відповідно до товарного чеку №15 від 03.08.2020 на суму 13800,00 грн. - це витрати пов'язані з похованням
07.10.2020 представниця потерпілої ОСОБА_1 звернулася до ПАТ "СК "ПЗУ Україна" із заявою про виплату страхового відшкодування.
У відповідності до копії витягу ЄРДР №12020140250000266 від 26.06.2020 за фактом ДТП триває досудове розслідування.
22.10.2022 з ПАТ "СК "ПЗУ Україна" надіслано лист, у відповідності до якого просить надати постанову суду, письмову інформацію про взаєморозрахунки між учасниками ДТП, довідку про пенсію станом на 26.02.2020, довідку із Мінюсту про наявність/відсутність актових записів народження дітей у ОСОБА_3 .
Оцінка суду.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до преамбули Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до ст. 6 вказаного Закону, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону, забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Згідно п. 1.6 ст. 1 Закону, власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.
Згідно п. 1.4 ст. 1 Закону, особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Таким чином, вичерпний перелік випадків, коли не настає цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу як джерела підвищеної небезпеки - це якщо шкода була завдана внаслідок непереборної сили або мав місце умисел потерпілого. Матеріали справи не містять жодних доказів про наявність у діях ОСОБА_2 того чи іншого.
Крім цього, відповідно до ухвали Верховного Суду України від 19 жовтня 2011 року у справі №6- 208св10 під справою, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства мається на увазі справа, порушена у встановленому законом порядку, що розглядається відповідним судом. Порушення кримінальної справи органами досудового слідства не є підставою для зупинення провадження у справі.
Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача, коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Враховуючи вищенаведене, вина водія у вчиненому кримінальному правопорушенні не має правового значення для вирішення справи щодо виплати страхового відшкодування.
Верховний Суд України 03.12.2014, при розгляді цивільної справи №6-183цс14 зробив правовий висновок, відповідно до якого законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен довести факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.
Враховуючи наведене, відмова ПрАТ СК «ПЗУ Україна» у виплаті страхового відшкодування через відсутність постанови суду є необґрунтованою та такою, що порушує право позивачки на отримання страхового відшкодування.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-ІУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно зі статтею 6 ЗУ № 1961-ІУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до п. 24.1 ст. 24.1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Відповідно до п. 24.2 ст. 24.1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов'язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я, але не більше 120 днів.
Відтак, розмір матеріальної шкоди пов'язаний із витратами на лікування становить 93626, 85 грн. Щодо витрат у розмір 13800,00 грн., то такі не є витратами пов'язаними з лікуванням, а здійснені у зв'язку з похованням. У позовних вимогах позивачкою вказана лише вимога про стягнення відшкодування витрат на лікування, а тому у стягненні витрат, не пов'язаних з лікуванням суд вважає слід відмовити.
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ПАТ СК «ПЗУ Україна» підлягає стягненню на користь держави сума судового збору 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов задоволити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування витрат на лікування у розмірі 93626 (дев'яносто три тисячі шістсот двадцять шість) грн. 85 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" судовий збір на користь держави у розмірі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду.
Позивачка - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" , місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, буд 40 м.Київ, код ЄДРПОУ: 20782312.
Повний текст рішення складено 05.09.2022.
Суддя Павлів В. Р.