вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"06" вересня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/584/22
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
розглянувши позовну заяву Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, м. Ужгород до Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород та до приватного підприємства «Євроімекс-Інвест», м. Ужгород про визнання недійсними рішення тендерного комітету та договору про закупівлю робіт за державні кошти у сумі 13.292.356,94грн.
Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, м. Ужгород до Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород та до приватного підприємства «Євроімекс-Інвест», м. Ужгород про:
- визнання недійсними підпунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 пункту 3 рішення тендерного комітету Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, якими встановлено вимоги про усунення виявлених невідповідностей у тендерній пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна компанія «ТРЕИДІНГ ЕКСПОРТ», що оформлене в ході проведення закупівлі UA-2021-06-16-001593-a протоколом №91-21 від 08.07.2021.
- визнання недійсним рішення тендерного комітету Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради про відхилення тендерної пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю « Міжнародна компанія « ТРЕЙДІНГ ЕКСПОРТ», яке оформлене у ході проведення закупівлі UA-2021-06-16-001593-a протоколом №95-21 від 12.07.2021.
- визнання недійсним рішення тендерного комітету Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради про визначення переможцем торгів у закупівлі робіт «Капітальний ремонт дорожнього покриття вул. Митної в м. Ужгород», UA-2021-06-16-001593-a, приватне підприємство «Євроімекс-Інвест», оформлене протоколом засідання тендерного комітету № 123-21 від 31.08.2021.
- визнання недійсним договору №21-53/1217442 від 14.09.2021, укладений між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та приватним підприємством «Євроімекс-Інвест»» за результатами проведення відкритих торгів про закупівлю робіт «Капітальний ремонт дорожнього покриття вул. Митної в м. Ужгород» на загальну суму 13 292 356,94грн. на майбутнє.
Позов прокурором обгрунтований з посиланням на вимоги ст. 203 Цивільного кодексу України, ст. ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 3, 16, 31 Закону України «Про публічні закупівлі».
Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.
При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
У даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Позивачем не дотримано вимог п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.
Згідно з приписами ч. 3, 4 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Спосіб захисту суб'єктивних цивільних прав - це закріплені законом матеріально-правові засоби примусового характеру, за допомогою яких провадиться відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.
За загальним правилом (ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України) суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України).
Наведене з урахуванням положень ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України означає, що спосіб захисту, який позивач може обрати, а суд застосувати при здійсненні судочинства, у будь-якому випадку має бути ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, і дає змогу забезпечити реальне поновлення у порушених правах.
Предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, яка повинна викладатися чітко й безумовно, з метою його належного виконання.
У поданій до суду позовній заяві позивач визначив двох відповідачів, а саме:
відповідача-1 - Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради,
відповідача-2 - приватне підприємство «Євроімекс-Інвест»,
Разом з цим, у прохальній частині позовної заяви заявлено вимогу про визнання недійсними підпунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 пункту 3 рішення тендерного комітету Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, якими встановлено вимоги про усунення виявлених невідповідностей у тендерній пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна компанія «ТРЕИДІНГ ЕКСПОРТ», що оформлене в ході проведення закупівлі UA-2021-06-16-001593-a протоколом №91-21 від 08.07.2021.=, а також про визнання недійсним рішення тендерного комітету Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради про відхилення тендерної пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю « Міжнародна компанія « ТРЕЙДІНГ ЕКСПОРТ», яке оформлене у ході проведення закупівлі UA-2021-06-16-001593-a протоколом №95-21 від 12.07.2021.
Суд звертає увагу, що позовна заява не містить жодних обгрунтувань (з посиланням при цьому на висновок щодо застосування відповідної норми права у подібних правовідносинах, викладений в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду) щодо визначеного позивачем суб'єктного кола відповідачів та позовних вимог у спірних правовідносинах з урахуванням пунктів 2 та 3 прохальної частини позовної заяви, а відтак, визначення вірного кола учасників справи.
Також суд звертає увагу прокурора на те, що згідно позовної заяви відповідачем 1 визначено Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради, однак, відповідного обгрунтування щодо факту правонаступництва такої особи стосовно Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради з доказами в його обгрунтування, позовна заява не містить.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Згідно ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Втім, всупереч наведеним положенням прокурором не доведено наявність підстав для звернення до суду в інтересах Західного офісу Держаудитслужби, а саме не наведено якими функціями нехтував цей орган у спірних правовідносинах, що мало наслідком порушення інтересів держави.
Так, прокурор послався на те, що з метою усунення виявлених порушень та вжиття відповідних заходів реагування 18.07.2022 обласною прокуратурою на адресу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області скеровано лист № 15-768вих.22 в якому викладено перелік порушень, допущених при проведення даної закупівлі, у тому числі і ті, що не були встановлені в ході проведення моніторингу закупівлі, та, відповідно, залишились без належного реагування. У листі звернуто увагу на необхідність вжиття заходів задля їх усунення.
У відповідь на вказаний лист Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області повідомило, що в останнього відсутні повноваження щодо звернення до суду з відповідним позовом. Зрештою, жодних намірів вжиття заходів щодо визнання результатів торгів недійсними в судовому порядку, позивачем не висловлено. Вказане на думку прокуратури свідчить про те, що захист інтересів держави Західним офісом Держаудитслужби у вказаних правовідносинах належним чином не здійснюється.
Натомість прокурором вільно розтлумачено зміст цього листа, оскільки у ньому не йдеться про відсутність підстав для вжиття заходів на усунення порушень, а зазначено про оскарження висновку результатів проведеного моніторингу процедури закупівлі Замовником, а саме, Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради, до Закарпатського окружного адміністративного суду.
Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 в справі № 905/72/20 зауважив, що обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37).
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).
Вищенаведеного прокуратурою не враховано.
З наведених підстав позовна заява підлягає залишенню її без руху.
При цьому, суд звертає увагу заявника, що після усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Керуючись статтями 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Закарпатської області
1.Залишити позовну заяву Закарпатської обласної прокуратури без руху.
2. Встановити Закарпатській обласній прокуратурі десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів з зазначенням вказаних обставин.
Ухвала набирає законної сили 06.09.2022 та оскарженню не підлягає.
Суддя Ремецькі О.Ф.