Справа № 560/4121/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
05 вересня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просила:
1.1. Визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 01 грудня 2020 року №221950001268 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
1.2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити з 21 листопада 2020 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту б статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з врахуванням рішення Конституційного Суду від 23 січня 2020 року №1-р/2020.
2. Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, тому звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
3.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 01 грудня 2020 року №221950001268 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
3.2. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити з 21 листопада 2020 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту б статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
3.3. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
4. Апелянт Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
5. Апелянт вказує, що рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 221950001268 від 01 грудня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначені пенсії згідно заяви від 26 листопада 2020 у зв'язку з відсутністю необхідного пенсійного віку (55років), передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", про що позивачку повідомлено листом № 2200-0304-8/9429 від 17 лютого 2021 року.
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Судом встановлено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , виданим 20.12.2000 року Ярмолинецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області.
7. 26.11.2020 позивач звернулася до пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №2 так як досягнула 50-річного віку ІНФОРМАЦІЯ_3 .
8. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 01 грудня 2020 року №221950001268 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку із відсутність необхідного пільгового стажу роботи.
9. Так, згідно вказаного рішення, відповідно до наданих документів, загальний страховий стаж заявника складає 41 рік 9 місяців 22 дні (із них пільгова робота за списком№2 складає 15 років 7 місяців 29 днів).
10. Не погодившись з рішенням про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
ІІ. ДОВОДИ СТОРІН
11. Позивач вважає дії апелянта щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах незаконними, безпідставними та протиправними, які не ґрунтуються на Законі та порушують його право на пенсійне забезпечення.
12. Апелянт зазначає, що приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах позивачу діяв в межах наданих йому законами та нормативно - правовими актами та не порушив вимоги чинного законодавства.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
13. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
15. Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон 1058-IV; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
16. 3 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту: "На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах".
17. За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
18. Натомість згідно з пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
19. Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
20. Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
21. Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
22. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.
23. Таким чином, Рішенням №1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
24. У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
25. Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
26. Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, колегія суддів зауважує, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України").
27. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
28. Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
29. Тому відмова управління ПФУ в призначенні позивачу, яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 50 років, мала страховий стаж роботи 41 рік 9 місяці 22 дні, пільговий стаж - 15 років 7 місяців 29 днів, пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням недосягнення нею 55-річного пенсійного віку, визначеного пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, є протиправною.
30. Таким чином, позивач набула право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону № 1788-ХІІ, тому позов підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення управління ПФУ - скасуванню.
31. Зміни до Закону № 1058-IV (зокрема щодо доповнення його статтею 114) внесено Законом № 2148-VIII від 3 жовтня 2017 року, тобто раніше ухвалення КСУ Рішення № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року. Тому відсутні підстави стверджувати про повторне запровадження правового регулювання, яке КСУ раніше визнав неконституційним. Рішення КСУ про визнання неконституційними та втрату чинності положеннями одного закону не тягне втрату чинності положеннями іншого закону, який не був предметом конституційного контролю.
32. Аналогічна позиція викладена в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2021 року по справі №360/3611/20 (Пз/9901/32/20), яке набрало законної сили і є зразковим рішенням.
33. Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
34. Згідно п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
35. Враховуючи те, що позивач досягла 50-ти річного віку 20.11.2020 року, звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії 26.11.2020 року, а тому пенсію необхідно призначати позивачу з наступного дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме з 21.11.2020 року.
36. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
37. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
38. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
39. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
40. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
41. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.