Справа № 120/16662/21-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Віятик Наталія Володимирівна
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
02 вересня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Граб Л.С. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00012080420 від 16.11.2020, №127749-5005-0228 від 12.05.2020, № 127747-5005-0228 від 12.05.2020, № 0325590-5005-0228 від 06.07.2020, № 0325583-5005-0228 від 06.07.2020, № 0008969-0420-0228 від 08.10.2020, № 0008970-0420-0228 від 08.10.2020 та податкової вимоги № 1740-13 від 16.11.2020.
Ухвалою суду від 18.02.2022 задоволено клопотання представника позивача та закрито провадження у адміністративній справі №120/16662/21-а в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0008969-0420-0228 від 08.10.2020, № 0008970-0420-0228 від 08.10.2020.
Ухвалою суду від 20.05.2022 адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 00012080420 від 16.11.2020, № 0325590-5005-0228 від 06.07.2020, № 0325583-5005-0228 від 06.07.2020 та податкової вимоги №1740-13 від 16.11.2020 залишено без розгляду.
Таким чином, предметом розгляду даної адміністративної справи є правомірність винесення податкового повідомлення-рішення № 127749-5005-0228 від 12.05.2020.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2022 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області № 127749-5005-0228 від 12.05.2020.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
Скаржник вважає, що прийняте контролюючим органом рішення № 127749-5005-0228 від 12.05.2020 є правомірними, оскільки порушення позивачем податкового законодавства мали місце.
У зв"язку з неявкою представників сторін в судове засідання, розгляд заяви здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 був власником земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1 . Площа земельної ділянки - 0,0637 га, кадастровий номер - 0510100000:02:015:0200, дата державної реєстрації права власності - 05.12.2013 р., цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Як повідомив представник позивача, вказана земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:02:015:0200 у 2015 році була об'єднана з іншою сусідньою земельною ділянкою, що не заперечувалось відповідачем.
Головним управлінням ДПС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення - рішення № 127749-5005-0228 від 12.05.2020, у відповідності до якого згідно з підпунктом54.3.3 пункту 54.3 ст.54 ПК України та відповідно до пункту286.5 ст.286розділуХІІ ПК України, позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб у розмірі 1476,03 грн. за 2020 рік щодо об'єкту оподаткування - земельна ділянка за реєстраційним номером № 232383305101, кадастровий номер 0510100000:02:015:0200, площею 0.0637 га, що розташована у АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що визначення позивачу суми податкового зобов'язання із земельного податку за 2020 за земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:02:015:0200 є протиправним, оскільки остання не належить на праві власності ОСОБА_1 на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому таке податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 12.05.2020 № 127749-5005-0228 підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Підпунктом14.1.147 пункту 14.1 статті 14Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з пунктом 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку (за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), та землекористувачі.
Стаття 270 Податкового кодексу України встановлює, що об'єктами оподаткування земельним податком є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Згідно з підпунктами 271.1.1,271.1.2 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Пункт 287.1 статті 287 Податкового кодексу України визначає, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно з пунктами 287.5 та 287.7 статті 287 Податкового кодексу України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
Згідно з п.287.10. ст.287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) у межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.
Аналіз наведених судом норм права дає можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об'єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов'язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою.
Суд зазначає, що платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, які можуть бути, як фізичними так і юридичними особами.
Обов'язок сплати земельного податку виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (пункт286.1 статті 286 Податкового кодексу України).
Відповідно пункту286.5 статті 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
За визначенням підпункту14.1.42 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.
Статті 125,126 Земельного кодексу України визначають, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Таким чином, зазначеними нормами визначено, що фізична особа є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно та зобов'язана у порядку та у строки, передбачені положеннями Податкового кодексу України сплатити нараховану суму земельного податку.
При цьому, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленому розділом ХІІ Податкового кодексу України, а підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.
Суд першої інстанції вірно звернув увагу, що у даному випадку, податковий орган зобов'язаний оцінити комплекс обставин, передбачених статтею 271 Податкового кодексу України, зокрема, з'ясувати на підставі даних Державного земельного кадастру площу, встановити чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, тощо.
Однак, відповідач, як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду, не надав суду доказів, які б підтверджували вчинення ним дій, передбачених статтею 271 Податкового кодексу України, зокрема, щодо з'ясовування на підставі даних Державного земельного кадастру встановлення факту реєстрації права власності за позивачем на земельну ділянку за кадастровим номером 0510100000:02:015:0200, на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Також, відповідачем не надано доказів, на підтвердження зареєстрованого у встановленому порядку права власності чи права користування земельною ділянкою із кадастровим номером 0510100000:02:015:0200 за позивачем.
Згідно наявної в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 293087127 від 29.12.2021 у відомостях про земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:02:015:0200 зазначено, що така земельна ділянка знаходилась за адресою по АДРЕСА_1 , об'єкт нерухомого майна закрито 29.01.2015, підставою вказано об'єднання об'єктів нерухомого майна. Право власності погашено 29.01.2015, підставою вказано об'єднання об'єктів нерухомого майна ( а.с. 41).
Більше того, податковий орган не заперечує факт того , що вказана ділянка у 2015 році була об'єднана з іншою ділянкою, кадастровий номер якої їм не відомо.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність визначення позивачу суми податкового зобов'язання із земельного податку за 2020 за земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:02:015:0200, оскільки остання не належить на праві власності ОСОБА_1 на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому таке податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 12.05.2020 № 127749-5005-0228 підлягає скасуванню.
Отже, беручи до уваги встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а отже спірні податкові повідомлення-рішення винесені не на підставі та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, а тому підлягають скасуванню.
Доводи апеляційної скарги податкового органу зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2022 року відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Вінницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Граб Л.С. Полотнянко Ю.П.